Шлях до очищення України через вибори.
10/16/2009 | yes
Шлях до очищення України через вибори.
В Україні вибори це не боротьба програм кандидатів, а війна компроматів на них. На війні, як на війні – противника не купляють, противника знищують. На цій війні переможець отримує не просто гроші, а багато засобів для легкого здобуття грошей, переможець виборів отримує золотий ключик від України, тому вкупити противника не можна, бо це все одно, що купити його мрію.
Зате можна купляти виборця, виборець зобов’язаний брати гроші від усіх кандидатів у президенти, хто б їх йому навіть не давав – вбивці, торцівці наркотиками та організаторори проституції, педофіли, отруйники, злодії дрібні та великі, сардінські заколотники, державні зрадники, маленькі та великі фюрери та їх жертви. Але це буде грубим порушенням моралі виборів, якщо виборець проголосує за того, хто йому дав сотню доларів чи тисячу гривень чи кілограм гречки. Така мораль виборів – обманювати гарно.
Якщо виборець буде вправний, то хлібом себе може, принаймі на період виборів, вдосталь забезпечити. А оскільки й війна є сама собою подія видовищна, то виборці можуть наперед радіти - це будуть найщасливіші вибори за всі 20 років незалежності.
І так, шановні пани та панове, займайте зручні місця, запасайтеся насіннячком, кукурудзою чи що вам до вподоби. Там внизу арена, повна лайна, так би мовити, природнє депутатське середовище. Навпроти один одного вишикувалися команди білих і голубих. Правда команда білих у неповному складі. Напередодні вибув досвічений мисливець на людей з Кіровоградщини, вірний слуга білої пані.
Он, вже волами потягнули з арени бездипломника. Як вчасно! А скільки він міг шкоди в Україні зробити, будучи на постійному гачку у якогось москаля (тут я розгубився – чи з великої чи з малої букви москаль писати). Скоро воли відтягнуть ще трьох, цього разу, педофілів, які потрапили на гачок свому другу, який збирав на компі компромат на них, бо мабуть думав, що йому не так сильно повезло, як їм. На черзі наркоторговець номер один у державі. Погадаймо наразі, як скоро здадуть „подєльнікі” свого шефа.
І це тільки розминка. Битва білих та голубих наче й не починалася. Народ радій, бо вже на одного потенційного зрадника менше, на одного вбивцю, на кількох педофілів та десяток наркоторговців. Туди їм і дорога. Нехай б’ються. Наше завдання дивитися і насолоджуватися. Все одно тільки ми будемо вирішувати - хто переможець.
Палець вгору, палець вниз. Звичайно вниз. Вони не заслужили право на життя – ні білі, ні голубі.
В Україні вибори це не боротьба програм кандидатів, а війна компроматів на них. На війні, як на війні – противника не купляють, противника знищують. На цій війні переможець отримує не просто гроші, а багато засобів для легкого здобуття грошей, переможець виборів отримує золотий ключик від України, тому вкупити противника не можна, бо це все одно, що купити його мрію.
Зате можна купляти виборця, виборець зобов’язаний брати гроші від усіх кандидатів у президенти, хто б їх йому навіть не давав – вбивці, торцівці наркотиками та організаторори проституції, педофіли, отруйники, злодії дрібні та великі, сардінські заколотники, державні зрадники, маленькі та великі фюрери та їх жертви. Але це буде грубим порушенням моралі виборів, якщо виборець проголосує за того, хто йому дав сотню доларів чи тисячу гривень чи кілограм гречки. Така мораль виборів – обманювати гарно.
Якщо виборець буде вправний, то хлібом себе може, принаймі на період виборів, вдосталь забезпечити. А оскільки й війна є сама собою подія видовищна, то виборці можуть наперед радіти - це будуть найщасливіші вибори за всі 20 років незалежності.
І так, шановні пани та панове, займайте зручні місця, запасайтеся насіннячком, кукурудзою чи що вам до вподоби. Там внизу арена, повна лайна, так би мовити, природнє депутатське середовище. Навпроти один одного вишикувалися команди білих і голубих. Правда команда білих у неповному складі. Напередодні вибув досвічений мисливець на людей з Кіровоградщини, вірний слуга білої пані.
Он, вже волами потягнули з арени бездипломника. Як вчасно! А скільки він міг шкоди в Україні зробити, будучи на постійному гачку у якогось москаля (тут я розгубився – чи з великої чи з малої букви москаль писати). Скоро воли відтягнуть ще трьох, цього разу, педофілів, які потрапили на гачок свому другу, який збирав на компі компромат на них, бо мабуть думав, що йому не так сильно повезло, як їм. На черзі наркоторговець номер один у державі. Погадаймо наразі, як скоро здадуть „подєльнікі” свого шефа.
І це тільки розминка. Битва білих та голубих наче й не починалася. Народ радій, бо вже на одного потенційного зрадника менше, на одного вбивцю, на кількох педофілів та десяток наркоторговців. Туди їм і дорога. Нехай б’ються. Наше завдання дивитися і насолоджуватися. Все одно тільки ми будемо вирішувати - хто переможець.
Палець вгору, палець вниз. Звичайно вниз. Вони не заслужили право на життя – ні білі, ні голубі.