03/20/2010 | Леонід Пінчук

Ми ще пам,ятаємо,як перед виборами Віктор Федорович,тоді ще кандидат на посаду Президента України,посміхався до нас із плакатів,листівок і на зустрічах з виборцями та переконував,що він почує всіх,буде врахована думка кожного,а Україна буде для людей.Так і писали під портретом В.Януковича-«Україна для людей»Люди сперечалися,намагаючись з,ясувати,для яких людей буде Україна з В.Януковичем в якості Президента.Ю.Тимошенко,зокрема,запевняла свого часу,що Україна в такому ,як багато хто казав,не дай Боже,разі стане країною для людей Віктора Федоровича,для тих,хто проводив його на посаду Президента,вкладав,як кажуть,в проект гроші.
Здається,Бог не почув голоси прихильників української України,тих,хто ,як і Ю.Тимошенко,був упевнений,що Україна переможе,бо ж Україна-це ми,насамперед українці,що складають аж 78% населення України.Скоріше,ми,насамперед,українці,кричали не в один голос і не всі,особливо,в Криму,на сході і півдні бажали ,щоб перемогла Україна, бо,бачте,не знали,як казала наша інтелігенція,чим керуватися,соромом чи страхом,кого слухати ,як завжди,були довірливими і вірили в незворотність процесу українського національного становлення,де неначе і не було потреби вже щось і відстоювати.Тому,мабуть, Бог і не знав,чого ж і кого українці нарешті хочуть:українську Україну чи Україну для людей з В.Януковичем.А так як регіонали зібрали,звезли до купи виборців у «своїх» регіонах,в Криму,на сході і півдні,де етнічні українці за висловом професора Анатолія Погрібного перебувають в стані «дурного хохла»,не то українця,не то росіянина,і де ,за висновками багатьох науковців ,справа українського національного відродження занедбана навіть за часи президентства В.Ющенка,то сталося те,про що патріоти,націонал-демократи казали «не дай,Боже»,сподіваючись на останнього,бо самі вкотре не знайшли спільну мову і порозуміння:В.Янукович з гаслами захисту прав російськомовних і другої державної російської на сором отим 78% населення,етнічним українцям,отримавши лише 48% голосів тих,хто голосував,перевагу лише в 9 регіонах ,став Президентом України. І –почалося..Вже за два тижня після інавгурації стає,здається,зрозумілим,для кого Україна з Президентом В.Януковичем,для яких людей..
Насамперед,Україна з В.Януковичем,як нині переконують адвокати регіоналів,ідеологи,зокрема ,Ганна Герман-це країна для людей,які не переймаються отією заповіддю біблейською «не хлібом єдиним жива людина»,не беруть в голови духовні цінності,як багато хто із етнічних українців,вважають,що питання шанування рідної української мови,культури,історії не варті уваги,а був би хліб і було б що до хліба,була б людина,сита,бездуховна,без національної пам,яті.Такі люди влаштовують команду В.Януковича,а тому в його команді на першому плані якщо вже й не забезпечити,то впевненно обіцяти матеріальне благополуччя і релізацію відповідної програми,яку ще треба скласти.Регіонали знають із досвіду своїх союзників комуністів,електорат яких вони спадкували,що саме такі люди,бездуховні,без національної пам,яті,довірливі і будуть чекати отого благополуччя,манни із рук В.Януковича довго,скільки треба,як в часи Радянського Союзу чекали приходу комунізму,закриваючи очі на порушення законів,Конституції,прав людей,репресії,голодомор і чисельні експерименти в галузі економіки.
А так як в Україні ще,слава Богу,є області,регіони,де люди,насамперед,етнічні українці не забули про свою національну приналежність .мають національну свідомість і не уявляють людей бездуховними,зокрема,на заході і частково в центрі України,то за задумом В.Януковича і його ідеологів,тієї ж ,зокрема,Ганни Герман,Україна буде для людей,які мешкатимуть в своїх регіонах і не стануть втручатися в життя інших регіонів,зокрема,українські націоналісти,»бандерівці» будуть ізольовані в західних областях,а російськомовні українці перебуватимуть і далі в стані «дурного хохла»,не то українця,не то росіянина в Криму,на сході,півдні України,зберігаючи незмінними виборчий електорат регіоналів,комуністів,сил вчорашнього дня в цих регіонах з поширенням його на всю Україну.Останній процес регіонали і Віктор Федорович видають за об,єднання України,подолання розколу,коли,за словами тієї ж Ганни Герман,в кожному регіоні будуть шанувати своїх героїв і нести квіти до їхніх пам,ятників:скажімо,якщо у Львові чи в Тернополі свідомі українці під прапорами України-до пам,ятника С.Бандері,то в Севастополі,Одесі чи в Луганську російськомовні українці під прапорами Російської Федерації-до пам,ятника Катерини 11 ,щоб захистити «Катю» від сучасних» бандерівців».Знайоме до болі в серці кожному українцю знущання під гаслом «поділяй і володарюй»,якому ніяк не знаходимо спротив ,щоб отримати в собі почуття господаря в Україні,де українців за останнім переписом,згадаймо, було 78% населення….Було,бо з Україною В.Януковича для людей серед останніх відсоток українців буде вочевидь зменшуватися кожної миті,якщо…..Та чи буде оте «якщо» і коли воно станеться?!!...
З огляду на те,як поспішають сили вчорашнього дня і які камені вони кладуть в фундамент України для людей та,згадуючи,що Україна неможлива без етнічних українців,зусиллями яких тільки і може статися оте «якщо»,беруть сумніви,що оте «якщо» станеться.Бо одним із наріжних каменів в фундаменті України для людей з В.Януковичем є збереження українців російськомовними і через поши рення чисельності останніх,насамперед,в центрі і частково на заході ,зробити всю Україну російськомовною(«усьо будєт Донбас!»),закінчивши у такий спосіб об,єднання України і українців без української мови і без національної ідеї в головах,без якоїсь там української титульної нації. Регіонали,виявляється, краще патріотів усвідомили,що «без мови немає нації!» і давно працюють,щоб в Україні не було ані мови української,ані української нації.І добиваються успіхів.Як відомо саме росіяни і російськомовні українці,насамперед,в багатолюдних областях сходу і півдня,в Криму кували перевагу В.Януковича,керуючись ,насамперед, захистом російської мови і свого права користуватися російською без «українізації».
Сьогодні процес набуває майже епідемічного поширення,насамперед,в верхніх ешелонах влади.Головою Адміністрації Президента і його першим заступником стали росіяни Льовочкін і Акімова,а російська мова за повідомленням російських і європейьких ЗМІ ст ала робочою мовою Адміністрації Президента України!До речі,про останнє повідомлень українських ЗМІ нема,неначе так і треба.Росіяни на чолі із М.Азаровим та купою віце.прем,єрів окупували і Уряд.Яка мова робоча в Уряді зрозуміло і без повідомлень ЗМІ.В депутатській фракції правлячої партіі регіонів із 13 заступників Голови 8 росіяни.Скільки їх в самій фракції,немає даних,але відомо,що серед них багато українців,які як,зокрема,сумнозвісні і невгамовні В.Колісніченко чи М.Левченко очолюють «Російськомовну Україну» чи є активними членами останньої в усіх регіонах, в місцевих радах,в місцевих ЗМІ.Нещодавно українці були шоковані,коли в Криму за вказівкою партіїї регіонів(як в часи КПРС!) за один день змінили все керівництво автономії,зокрема ,замінивши українців на росіян із Донбасу.Не стане несподіванкою,якщо незабаром за вказівкою знову ж партії регіонів Віктор Федорович призначе губернаторами в західних областях і в центрі України когось із МОгильових,Сидорових,Петрових,бо серед українців,нема чи обмаль,бачте, вірних професіоналів-господарників.Ганебний для України процес зросійщення уже і влади зупинити нікому,бо для сил вчорашнього дня сьогодні «последний и решительний бой»,в якому вони не зупиняться ні перед чим.Тим паче,що позаду них Москва і «Єдина Росія» з їх величезним досвідом маніпулювання громадською думкою через росіян і російськомоних не тільки в Російській Федерації,а і скрізь,де чути російську мову.В Російській Федерації існує ,як кажуть,дозовані демократія і право,а ми будемо мати окрім того дозовані українську мову і культуру,історію,щоб на Заході не забували,що ще існує Україна чи,скоріш за все,вже інша країна із вивіскою «УКраїна «. Уже сьогодні та ж Ганна Герман,захищаючи Д.Табачника як міністра освіти і науки,переконує громадян,що працювати міністром може людина,світогляд якої несумісний із українськими національними цінностями:була б та людина лише професіоналом по виконанню рішень партії і В.Януковича.
І якщо маємо таке засилля росіян і російськомовних українців на самих високих щаблях влади уже сьогодні,на перших кроках В.Януковича,то що буде далі на всіх щаблях і якою буде політика такої влади ,для яких людей буде Україна з В .Януковичем дав пояснення сам Віктор Федорович.Виступаючи в Каневі, Віктор Федорович заспокоїв як патріотів стосовно української як єдиної державної так і своїх прихильників, натякнувши,що,як було раніше ,шлях до російської як державної будуть прокладати через надання статусу російській як регіональній в регіонах,ставлячи Європейську хартію вище Конституції України і не гербуючи порушеннями останньої і законів УкраїниТим паче,що протистояти такому свавіллю вже нікому буде,бо Прокуратура,як відомо, підпорядкована Президенту. Регіонали і тут усвідомили краще патріотів,зокрема,В.Ющенка і запам,ятали слова М.Грушевського,що для становлення України треба мати Українців з великої літери та привести останніх на провідні місця при владі. А вже якщо на провідних місцях будуть росіяни і російськомовні,то,зрозуміло ,якою буде Україна і що Україна для людей з В.Януковичем буде для росіян і російськомовних,для тієї більшості,яка і надалі буде складати слухняний електорат сил вчорашнього дня.
Як казали свого часу ініціатори перебудови ,процес пішов.А на його заваді не стануть ані закони ,ані Конституція України,що продемонстрував В.Янукович зі своєю командою та однодумцями із фракцій комуністів і блоку Литвина,декого із націонал-демократів ,провіши на очах у всього отетерівшого суспільства і світу правовий фокус,»бліцкріг» з розпуском існуючої у Верховній раді демократичної коаліції,з висловленням недовіри існуючому Уряду без наявності нової коаліції,з переписуванням всупереч Конституції порядку створення коаліції,із затвердженням такого закону Президентом,ГАРАНТОм Конституції ,з опублікуванням того закону,створенням всупереч Конституці нової коаліції.»Справедливість (з наругою над Конституцією!) і реформи(невідомо які!)»,призначенням всупереч Конституції Уряду М.Азарова,який буде виконувати волю Президента,а не волю коаліції чи Верховної ради,знову ж таки,всупереч Конституції України.Без внесення змін в Конституцію України Україна із парламентсько –президентської республіки всього за три дні стала президентською,де вся вертикаль виконавчої влади буде збудована під виконання програми В.Януковича.
Таке правове свавілля команда В.Януковича ії адвокати пояснили ,як свого часу більшовики,революційною доцільністю.За словами не кого-небудь ,а спікера парламенту В.Литвина,який ,перебуваючи в правлячій коаліції,і сприяв зруйнуванню керованості влади,відправивши з порушенням Конституції у відставку інуючий Уряд,до роботи якого не мало ніякого відношення обрання Президента, треба було відновити якомога скоріше керованість влади,а не вести суперечки навколо конституційності таких дій.Стало зрозумілим,що Литвин був потрібен В.Януковичу,Україні для людей з В.Януковичем. С.Головатий додав словоблуддя про верховенство права,статуту ООН і вимог Венеціанської комісії,якими ,мовляв,треба було керуватися ,відверто порушуючи Конституцію.Сам гарант Конституції і його Адміністрація,не приховуючи порушень Конституції і керуючись тією ж революційною доцільністю по захопленню влади і перебудови її під Президента в короткі терміни,поки не оговталось суспільство ,підписали закон і цинічно пообіцяли всім,у кого ще були сумніви в революційній доцільністі «бліцкригу» над Конституцією,звернутися в суд за роз,ясненнями,яке дійство провів гарант Конституції,закривши очі на порушення останньої.Як у відомому анекдоті,де спочатку відрізають дещо,а вже потім питають,хто ти,щоб з,ясувати ,чи відрізали дещо кому слід.Над анекдототом тим свого часу сміялися,але громадянам України,які стали свідками такого правового свавілля з боку команди гаранта Конституції, вочевидь, було не до сміху: за даними опитування 75% респондентів висловилися проти формування влади з порушеннями Конституції і не побачили необхідності зміни коаліції,Уряду після виборів Президента.Та було вже пізно-і думка народу не зупинила правових фокусників і їхніх адвокатів,Литвина ,Головатого,диригента фракції регіонів Чечетова,Плюща і навіть представників ідеологічних лівих сил.Всі разом вони відверто говорили,що таке свавілля 235 нардепів із коаліції «Справедливість(?!) і реформи» провели,боячись втратити місце у Верховній раді і не витримавши тиску з боку Литвина,керівників фракції регіонів і самого Президента,який не виключав розпуску парламенту.Гуртом вони цинічно повторювали,що мають право на порушення закону ,Конституції і радили всім іншим скористатися своїм правом і звернутися в суд,вірно розрахувавши виграти час для захоплення і зміцнення влади.
І ось уже не тільки вітчизняні ЗМІ,а і іноземні,дехто із європейських політиків намагаються переконати нас,що благо може йти поруч із злочином,що благо можна виправдати порушенням Закону і навіть Конституції.Навіть,коли благо те-шило в мішку з обіцянками про високопрофесійні дії «професіонлів-господарників»,які,перебуваючи в опозиції ,тіільки те і робили,що ставили палки в колеса правлячій коаліції і Уряду,які,як каже В.Янукович,мають план,якого ніхто не бачив і якого ще треба скласти і який невідомо яким буде,бо складають його політики,а не науковці.План же бувшої опозиції ,за словами того ж В.Литвина,коли він був ще в демократичній коаліції, нічого не містив,окрім звинувачень на адресу влади,до якої належала і опозиція.Що скаже сьогодні В.Литвин і інші адвокати новоспечених всупереч Конституції коаліції і Уряду не важко вгадати,бо Україна для людей з В.Януковичем саме для таких як В.Литвин,С.Головатий,І.Плющ,Т.Чорновіл,І.БогословськаБ.Колєсніков,О.Єфремов і всіх тих із коаліції,хто разом із В.Януковичем був автором правового фокуса,для таких,як прихильники В.Януковича ,які і сьогодні сприймають позитивно дії Президента(«він почав працювати!»),закриваючи очі на правові свавілля.Воістину,який піп,така і парафія!Парафією,вотчиною В.Януковича і його команди,сил вчорашнього дня ,як підтвердило і голосування 7 лютого ,були і є Крим,схід і південь України.Скоріш за все,Україна з В.Януковичем для людей ,які керуються не законами чи Конституцією,а революційною доцільністю,живуть не по закону ,а по понятіям,стане надовго парафією ,де будуть чути і виконувати лише поради і вказівки Президента,як свого часу сприймали плани партії-рульового і її вождів.Ми вже сьогодні чуємо щось подібне по радіо,бачимо по телебаченню,коли банальні поради В.Януковича сприймаються і рекламуються журналістами,його командою,урядовцями як відкриття ,прозріння,коли урядовці,як кажуть,грають на публіку,наводять разом з Прези дентом суцільну критику,погрожують,демонтсруючи вже з перших днів неабияку показну активність,щоб бути причетними до процесу активізації економічного життя,який ,як відомо,розпочався,коли вони були ще в опозиції,коли намагаються зробити вс е,щоб суспільбство забуло слова Т.Шевчека про неможливість компромісів із владою,яка починає з порушень Конституції:»блаженний муж на лукаву не ступає раду» чи «оглухли,не чують;кайданами міняються,правдою торгують»,коли політологи процес обнулення,процес,про який в народі кажуть коротко «повертаються комуністи» подають як «нормальний демократичний процес з деякими юридичними нюансами,які нікого не цікавлять»(Бебик)
Надовго,бо як ,не прикро,сьогодні після того,що відбулося 7 лютого і після інавгурації ПРезидента у всіх нас на очах,не видно тих сил і тієї влади,яка б могла протистояти такому «обнуленню» аж до часів 1991 року з перевершенням уже на перших кроках досягнень Л.Кучми.Ми багато говоримо про досягнення на ниві свободи слова,насамперед,в ЗМІ,але і за часи президентства В.Ющенка ЗМІ не стали четвертою владою в суспільстві,яка б формувала громадську думку з повагою правди,права і демократії.Складається враження,що журналісти ЗМІ в Україні і не прагнуть пояснити слухачам,читачам,глядачам,де правда,де право,де демократія,а де спекуляції на останніх і правові фокуси політиків і подають суперечки політиків протилежних сил,не маючи своєї думки ,де правда і право,видаючи оту мішанину думок на користь неправди за плюралізм і свободу слова.Саме на такі ЗМІ і на таких журналістів розраховували і розраховують ті,хто нині швидкими темпами,поки не оговталося суспільство,будують Україну для людей з В.Януковичем на чолі,зокрема,для людей із нинішніх ЗМІ,нинішніх журналістів.
Надовго,бо , як показали вибори,крах В.Ющенка і те,що відбувається після виборів,в Україні національно-патріотичні ,демократичні сили не те,що нездатні дійти до порозуміння і об,єднатися навіть перед реальною загрозою,якою був і є В.Янукович з його відвертою бездуховною,антиукраїнськоє програмою,а і постає питання,чи існують серед політиків такі сили взагаліЧи є в Україні,зокрема,українські націоналісти,політики,які сповідували б консолідацію етнічних українців,української нації, бодай, за вимогами статті 11 Конституції України,оздоровлення української нації,яка за визначеннями покійного,забутого професора Анатолія Погрібного ,письменника В.Шкляра і багатьох інших виснажена і перебуває в стані «епідемічної хвороби»,хто б ,бодай, сказав слово про нагальність активної роботи по поверненню російськомовних українців до рідної української,насамперед в Криму,на сході і півдні,де етнічні українці не дочекаються,коли їм нададуть допомогу по звільненню від духовного геноциду,бодай, відкривши школи з викладанням предметів українською мовою.Натомість ,ми чуємо слова патріотів про їхні зусилля і наміри захистити українську мову як єдину державну,які нічого не варті без підтримки з боку етнічних українців,без створення в суспільстві природньої української більшості із отих розпорошених сьогодні 78% населення з розколом по серцям,душам і розуму українців.Боляче дивитися сьогодні і чути,як при відсутності політичної еліти ті політики,які є,намагаються створити об,єднану опозицію в парламенті і в суспільстві,що знову нагадує,як пише в «Слові просвіти»П.Антоненко,»суто політичну акцію,політичний мітинг»,де українська національна ідея використовується для досягнення політичних цілей політиків,а не для її вирішення,як грішив цим свого часу В.Ющенко.Цілком доречні висновки П.Антоненка:»без національного,духовного підгрунтя,без зусиль інтелектуальної еліти сама лише політична боротьба навряд чи матиме успіх.Декларування національної ідеології-це ще не національна ідеологія».Чи почують ці слова ті політики,які цитують нині Т.Шевченка,кричать «Слава Україні!»,декларуючи як раніше В.Ющенко національну ідеологію,не зробивши висновків із помилок В.Ющенка,повторюючи ті помилки і створюючи безліч опозицій на втіху влади,для якої такі опозиціонери-декларатори ,за визначенням журналістів, є мрією для любої влади,а для команди В.Януковича тим паче..
Саме для таких опозиціонерів для таких патріотів і буде притулком Україна для людей з В.Януковичем на чолі,з ким вони мають намір змагатися в декларуванні суспільних,економічних цінностей без змін положення етнічних українців,без сповідування національної ідеології і кропіткої роботи по її втіленню в розум,душу і серця етнічних українців,насамперед,через,як не прикро, українізацію етнічних українців в Криму,на сході і півдні,звідкіля,за думкою багатьох ,а не з заходу чи з центру,розпочнеться відродження і консолідація української нації.
Надовго,бо потрібен час,щоб духовна,інтелектуальна еліта України знову, як це було в часи створення народного руху за перебудову,взялася за справу духовного відродження української нації,за оте національне ,духовне підгрунтя успіху української справи,оздоровлення,консолідацію ураїнської нації,її самовизначення через побудову української національної держави,за справу виховання нового покоління справжньої політичної еліти,здатної інтереси України поставити вище інтересів політичної боротьби
.І ,дай Боже,щоб ,зокрема,усвідомило це ВУТ»Просвіта»,де зосереджена інтелектуальна еліта,очолило зусилля останньої і справдилися побажання побратимам –українцям і поради Т.Шевченка»обнімітеся,брати мої»,»борітеся-поборете!».