Бульдозер зупинять тільки страйки
11/13/2010 | Користувач
“Бульдозерною” називають вітчизняні ЗМІ політику нинішньої влади, яка, прямуючи до своєї мети- знищення української державності й суверенітету,- брутально й безцеремонно топче Конституцію й закони України, не звертаючи уваги на протести громадськості.
Арсеній Яценюк віщав зі своїх біг-бордів, що зупинити цей бульдозер може об”єднана опозиційна партія. Проте, знаючи не віднині, як “уміють” об”єднуватися вожді й вожденята опозиції, не віриться, що така партія загалом колись постане. По-друге, із поверненням чинності Конституції 1996 р., вплив парламенту на хід політичних процесів в Україні значно зменшується, і протистояти свавіллю команди Януковича він не зможе — навіть за умови позитивного голосування за проекти законів від опозиції.
Безперечно, зупинити, а то й перевернути догори дриґом бульдозер Партії регіонів міг би другий Майдан. Протестного потенціалу накопичено чимало в усіх шарах українського суспільства та в усіх регіонах країни. Проблема, однак, у тому, що нікому повести народ проти злочинної влади: старі кумири дискредитували себе, а нові лідери, здатні організувати й очолити масовий опір, ще не виросли. Ось чому другий Майдан поки що неможливий.
Проте, є дієвий спосіб протидії антиукраїнському режимові, який не вимагає мобілізації сотень тисяч людей, перевезення їх на великі відстані. Його спроможна застосувати навіть одна невелика, але добре зорганізована політична сила. Йдеться про політичний страйк — ефективний метод боротьби з владою, випробуваний у багатьох країнах світу протягом останнього століття. Маємо приклад його результативного застосування й у новітній історії України- студентський страйк 1990 року, внаслідок якого було скинуто прем”єр-міністра Масола. І це при тому, що цей страйк був значною мірою стихійним, без чіткої програми й авторитетного керівництва.
Отже, якби зараз якась із опозиційних сил хотіла б скинути, скажімо, міністра Табачніка, яким кліка Януковича-Азарова плюнула в обличчя української нації,- це можна було зробити досить легко зразу після призначення цього україножера на посаду. Для цього було б достатньо, щоб, наприклад, заступник голови ВО “Свобода” п. Ірина Фаріон, замість пустих зойків з приводу антиукраїнської політики регіоналів та сподівань на народний гнів, який невідомо коли в майбутньому має впасти на їхні голови ( див, її статтю на www. Svoboda. org.ua від 29 вересня 2010 р.),організувала б страйк у Львівській політехніці, де вона працює доцентом. Цей ВНЗ є одним із найпотужніших у регіоні, тут лише на стаціонарі навчається близько 20 тис. студентів, працює понад тисячу викладачів. Якби він оголосив страйк з вимогою зняття Табачніка, до нього миттєво приєдналися б решта 14 ВНЗ м. Львова, а потім і Тернополя, де у “Свободи” найбільша фракція в облраді, інших міст Західної України. Такий масовий протест влада не змогла б зігнорувати. А ще якби студенти та їхні прихильники перекрили б Львівську залізницю, якою олігархи вивозять продукцію своїх підприємств до Європи, то можна гарантувати, що Табачніка було б негайно звільнено.
Режим Януковича добре знає, що він не має підтримки в суспільстві, і тому пасує перед найменшим опором. Отак нещодавно забуксував і відступив цей “бульдозер”, коли кримські студенти протестували проти запровадження платних послуг у вишах. Дію розпорядження Табачніка було призупинено.
На жаль, жодна з правих та правоцентричних сил українського політикуму не поспішає брати на озброєння страйки як метод боротьби на захист народних інтересів. БЮТ, “Наша Україна”, партійки Яценюка, Кличка не будуть цього робити, бо обслуговують інтереси олігархічних кланів, яким страйки не вигідні. Єдина партія, що має націоналістичну ідеологію, міцну організаційну структуру та дисципліну для проведення подібних заходів бодай у західному регіоні країни, - це ВО “Свобода”. Однак, це політичне об”єднання, попри свою революційну риторику, не наважується переходити до рішучих дій у боротьбі зі злочинним режимом, віддаючи перевагу рутинним мітингам, пікетам, ходам, яких януковичі не бояться і майже не звертають на них уваги.
Треба всім патріотам усвідомити, що час мітингів минув. Кліка Януковича — Азарова замірилася на найсвятіше — політичну й економічну свободу України, на її державність та національні цінності українців. Не варто чекати, коли народ підніметься на стихійний бунт ( та й чи підніметься — це ще питання), треба негайно організовувати його на рішучу боротьбу страйками, масовими акціями непокори — відмовою міст, областей, цілих регіонів країни платити податки за новим кодексом, комунальні платежі за підвищеними тарифами тощо.
Усі, хто вважає себе приналежним до козацького роду, не повинні терпіти знущання над нацією, інакше ім”я нам не українці, а хахли. Патріотична політична еліта повинна відчувати настрої мас і вести їх шляхом рішучої боротьби із запроданцями. Народ утомився від говорунів-обіцяльників, він чекає на сміливих лідерів, здатних організувати реальний опір злочинній владі.
Бульдозер зупинять тільки страйки!
Арсеній Яценюк віщав зі своїх біг-бордів, що зупинити цей бульдозер може об”єднана опозиційна партія. Проте, знаючи не віднині, як “уміють” об”єднуватися вожді й вожденята опозиції, не віриться, що така партія загалом колись постане. По-друге, із поверненням чинності Конституції 1996 р., вплив парламенту на хід політичних процесів в Україні значно зменшується, і протистояти свавіллю команди Януковича він не зможе — навіть за умови позитивного голосування за проекти законів від опозиції.
Безперечно, зупинити, а то й перевернути догори дриґом бульдозер Партії регіонів міг би другий Майдан. Протестного потенціалу накопичено чимало в усіх шарах українського суспільства та в усіх регіонах країни. Проблема, однак, у тому, що нікому повести народ проти злочинної влади: старі кумири дискредитували себе, а нові лідери, здатні організувати й очолити масовий опір, ще не виросли. Ось чому другий Майдан поки що неможливий.
Проте, є дієвий спосіб протидії антиукраїнському режимові, який не вимагає мобілізації сотень тисяч людей, перевезення їх на великі відстані. Його спроможна застосувати навіть одна невелика, але добре зорганізована політична сила. Йдеться про політичний страйк — ефективний метод боротьби з владою, випробуваний у багатьох країнах світу протягом останнього століття. Маємо приклад його результативного застосування й у новітній історії України- студентський страйк 1990 року, внаслідок якого було скинуто прем”єр-міністра Масола. І це при тому, що цей страйк був значною мірою стихійним, без чіткої програми й авторитетного керівництва.
Отже, якби зараз якась із опозиційних сил хотіла б скинути, скажімо, міністра Табачніка, яким кліка Януковича-Азарова плюнула в обличчя української нації,- це можна було зробити досить легко зразу після призначення цього україножера на посаду. Для цього було б достатньо, щоб, наприклад, заступник голови ВО “Свобода” п. Ірина Фаріон, замість пустих зойків з приводу антиукраїнської політики регіоналів та сподівань на народний гнів, який невідомо коли в майбутньому має впасти на їхні голови ( див, її статтю на www. Svoboda. org.ua від 29 вересня 2010 р.),організувала б страйк у Львівській політехніці, де вона працює доцентом. Цей ВНЗ є одним із найпотужніших у регіоні, тут лише на стаціонарі навчається близько 20 тис. студентів, працює понад тисячу викладачів. Якби він оголосив страйк з вимогою зняття Табачніка, до нього миттєво приєдналися б решта 14 ВНЗ м. Львова, а потім і Тернополя, де у “Свободи” найбільша фракція в облраді, інших міст Західної України. Такий масовий протест влада не змогла б зігнорувати. А ще якби студенти та їхні прихильники перекрили б Львівську залізницю, якою олігархи вивозять продукцію своїх підприємств до Європи, то можна гарантувати, що Табачніка було б негайно звільнено.
Режим Януковича добре знає, що він не має підтримки в суспільстві, і тому пасує перед найменшим опором. Отак нещодавно забуксував і відступив цей “бульдозер”, коли кримські студенти протестували проти запровадження платних послуг у вишах. Дію розпорядження Табачніка було призупинено.
На жаль, жодна з правих та правоцентричних сил українського політикуму не поспішає брати на озброєння страйки як метод боротьби на захист народних інтересів. БЮТ, “Наша Україна”, партійки Яценюка, Кличка не будуть цього робити, бо обслуговують інтереси олігархічних кланів, яким страйки не вигідні. Єдина партія, що має націоналістичну ідеологію, міцну організаційну структуру та дисципліну для проведення подібних заходів бодай у західному регіоні країни, - це ВО “Свобода”. Однак, це політичне об”єднання, попри свою революційну риторику, не наважується переходити до рішучих дій у боротьбі зі злочинним режимом, віддаючи перевагу рутинним мітингам, пікетам, ходам, яких януковичі не бояться і майже не звертають на них уваги.
Треба всім патріотам усвідомити, що час мітингів минув. Кліка Януковича — Азарова замірилася на найсвятіше — політичну й економічну свободу України, на її державність та національні цінності українців. Не варто чекати, коли народ підніметься на стихійний бунт ( та й чи підніметься — це ще питання), треба негайно організовувати його на рішучу боротьбу страйками, масовими акціями непокори — відмовою міст, областей, цілих регіонів країни платити податки за новим кодексом, комунальні платежі за підвищеними тарифами тощо.
Усі, хто вважає себе приналежним до козацького роду, не повинні терпіти знущання над нацією, інакше ім”я нам не українці, а хахли. Патріотична політична еліта повинна відчувати настрої мас і вести їх шляхом рішучої боротьби із запроданцями. Народ утомився від говорунів-обіцяльників, він чекає на сміливих лідерів, здатних організувати реальний опір злочинній владі.
Бульдозер зупинять тільки страйки!
Відповіді
2010.11.13 | rais
Бульдозер страйки переїде. А ось коктейлі "Даунбасс",
або "Молотова" - можуть швидко зупинити. Інший час, не помічаєте? А ось Раша це "проклацала" і тому бряцає в Криму. Країна мрій перетворюється на країну дій. Універсали з "походами" до ВР відійдуть разом із віТтюлями на смітник.2010.11.13 | Sean
Re: Бульдозер зупинять тільки страйки
Користувач пише:> Патріотична політична еліта
Ого! Моцно сказано. Тільки не сказано, хто це такі і де вони є.
> повинна
Вона нічого не повинна, бо:
а) її нема, вона лише формується
б) коли вже якимось дивом її знайдете, спитайте її, чи вона щось повинна, навряд чи вона скаже, що так. Це така властивість всіх, хто вважає себе елітою. Бо ті хто вважають себе елітою, найчастіше інших вважають бидлом.
2010.11.13 | DADDY
Re: Бульдозер зупинять тільки страйки
Sean пише:> Користувач пише:
> > Патріотична політична еліта
> Ого! Моцно сказано. Тільки не сказано, хто це такі і де вони є.
>
> а) її нема, вона лише формується
Особисто я навіть процесу "формування" не спостерігаю серед вже всіх відомих писків. Хіба що шановний колего має на увазі знаймох нам інтелектуалів. Однак вони ще надто далекі до "формування" в щось схоже на політичну еліту. Думаю, що цим інтелектуалам зручно поодинці робити інтелектуальні вправи.
> > повинна
> Вона нічого не повинна, бо:
> б) коли вже якимось дивом її знайдете, спитайте її, чи вона щось повинна, навряд чи вона скаже, що так. Це така властивість всіх, хто вважає себе елітою. Бо ті хто вважають себе елітою, найчастіше інших вважають бидлом.
Питали вже неодноразово, починаючи з далеких часів ПомРев. Думаю, що колего обізнаний на результати таких запитань.
2010.11.13 | Sean
Re: Бульдозер зупинять тільки страйки
DADDY пише:> Sean пише:
> > Користувач пише:
> > > Патріотична політична еліта
> > Ого! Моцно сказано. Тільки не сказано, хто це такі і де вони є.
> >
> > а) її нема, вона лише формується
> Особисто я навіть процесу "формування" не спостерігаю серед вже всіх відомих писків. Хіба що шановний колего має на увазі знаймох нам інтелектуалів. Однак вони ще надто далекі до "формування" в щось схоже на політичну еліту. Думаю, що цим інтелектуалам зручно поодинці робити інтелектуальні вправи.
Так, про тих я і казав. І справді, вони дуже далекі. І іноді враження, що вони думають, що вже стали елітою..
>
> > > повинна
> > Вона нічого не повинна, бо:
> > б) коли вже якимось дивом її знайдете, спитайте її, чи вона щось повинна, навряд чи вона скаже, що так. Це така властивість всіх, хто вважає себе елітою. Бо ті хто вважають себе елітою, найчастіше інших вважають бидлом.
>
> Питали вже неодноразово, починаючи з далеких часів ПомРев. Думаю, що колего обізнаний на результати таких запитань.
Угу (с)
2010.11.14 | BROTHER
Користувач, як голосували останнього разу за президента?
2010.11.15 | koructyva4
Re: Користувач, як голосували останнього разу за президента?
У першому турі - за Тягнибока, у другому - за Тимошенко. А Ви?2010.11.16 | BROTHER
Re: Користувач, як голосували останнього разу за президента?
koructyva4 пише:> У першому турі - за Тягнибока, у другому - за Тимошенко. А Ви?
*****************************************************
У першому за Ющенка, у другому за дурепу, тобто за Тимошенко.
2010.11.16 | koructyva4
Re: Користувач, як голосували останнього разу за президента?
чому за ющенка?2010.11.16 | BROTHER
Re: Користувач, як голосували останнього разу за президента?
Тому що він більше за всіх інших прозахідний. Я не вірю у самостійність України без нормальних стосунків із західними країнами. Тобто, НМД, без підтримки Заходу Україна або знову прийде до Росії, або застрягне у довгій боротьбі з Москвою.Подивіться на наших людей?! Чого вони хочуть? Вони хочуть, щоб хтось їм дав краще життя. Нажаль, дуже мала частка людей усвідомлює, що ніхто нічого нікому не даси. Все треба робити власноруч. Я так вважаю, що тільки західний бізнес, західні технології, західний підхід до справ може більш-меньш швидко змінити ситуацію на краще. А саме цього наш народ дуже бажає - щоб хтось узяв і все змінив на краще.
Звичайно, я розумію, що цей шлях не дуже гідний, але, нажаль, ми самі теж не найкращі у світі. Люде хочуть хліба та видовищ і не через 40-50 років, а зараз. Тобто я не вірю нашим крикунам, а західні крикуни вже нижче плінтуса не можуть. Приклад: Китай. Захід підняв там промисловість, а до сільських мешканців заходу справ поки що нема, то ж китайські селяни і живуть у дупі. Тобто, без зацікавленості з боку Заходу незалежної України не буде.
2010.11.17 | koructyva4
Re: Користувач, як голосували останнього разу за президента?
Ющенко, може, й прозахідний, але хіба лише для себе й своєї сім"ї.А що він зробив доброго для України, щоб аби хоч трохи наблизити наш рівень життя до європейського? Чи приборкав він корупцію, чи розробив і здійснив економічні, соціальні, політичні реформи? Чи зменшив безробіття, чи повернув заробітчан З-за кордону, як обіцяв? Відповідь Вам відома.Ющенко сів на трон, щоби царювати, а не працювати. Для цього він розірвав газову угоду з Росією, за якою до 2009 рю ми мали платити по 50 доларів за 1000 куб.м., посадив нам на шию посередника "Росукренерго" Фірташа . з умовою, що той профінансує йому другу виборчу кампанію- і фактично усунувся від будь-якої роботи над стратегічним розвитком держави, зосередившись на політичних проектах (НАТО,Голодомор тощо), і не реалізувавши жодного з них належним чином. Типовий нарцис, сибарит, ледар, боягуз, з кастрованою політичною волею, слуга олігархів, далекий від розуміння проблем "маленьких Українців" і нації загалом.Не вождь, не месія, не батько нації, а обмежений обиватель, що в плані методів управління, загальної культури залишився на рівні колгоспного бухгалтера часів совка. Типовий совок та ще й нероба. Навіть Янек у порівнянні з ним виглядає імпозантніше - принаймні якісь там нацпроекти розробляє...
Провал Ющенка потішив мене тим, що показав процес поступового прозріваання найбільш патріотичного й свідомого електорату, який зрозумів усю нікчемність Ющенка й посадив на те місце, яке цей тип заслуговує - нижче плінтуса.
2010.11.17 | Odesa
Re: Користувач, як голосували останнього разу за президента?
> Провал Ющенка потішив мене тим, що показав процес поступового прозріваання найбільш патріотичного й свідомого електорату, який зрозумів усю нікчемність Ющенка й посадив на те місце, яке цей тип заслуговує - нижче плінтуса.Згоден з кожним словом у цілому Вашому дописі, крім єдиного - "потішив". На жаль, провал Ющенка очікувано призвів до тяжкої катастрофи України, тому великої радості від того, що це ледащо викинуто на звалище історії, я не відчув.