Дві короткі історії про людей
12/10/2010 | Almodovar
Історія перша.
Є у нас студентка, яка два роки тому важко захворіла на погану хворобу, тому тепер вуз не відвідує. Неодноразово ми збирали їй гроші на лікування, студенти й викладачі, але важко це робити постійно, на жаль. Так от сьогодні дізнався, що її однокурсники, які і знали то її на першому курсі з півроку, діти бідні і з бідних сімей майже всі, не маючи можливості допомогти їй, ходять на ринок і просять милостиню, їм подають, а ці гроші вони передають бітькам дівчинки. Узнала про це моя колєга сьогодні випадково, з уривків студентських розмов - потім розпитала, вони й повідали, що минулого разу, наприклад, таким чином,милостинею, назбирали близько 3000 гривень та передали на лікування батькам дівчинки. Сьогодні вони просто ділилися хто з них піде на базар завтра з ранку збирати милостинб на цей раз. І так вони роблять вже третій рік поспіль...
Ми всі перебували шоковані...
Історія друга.
Теж сьогоднішня. Вирішили ми були встановити в під'їзді домофон - вийшло скинутись по 300 з квартири. ну, скинулися всі, і пенсіонери і одинока жінка, що живе на 800 грн зарплатні. Відмовилися тільки підприємці, що тримають дуже непоганий бізнес (як судити з їнього авта) - торгують великими пухнастими іграшками. Ну, ми не горді - вирішили скинутись і за них по десятці. Сусіда пішов тільки що до них, сказав, що все одно ми скинулися за них, на що хазяйка наглою мордою сказала "ну пєрєдайтє фсєм спасіба" і зачинила двері. Отакоє от (с).
Життя, життя...
Є у нас студентка, яка два роки тому важко захворіла на погану хворобу, тому тепер вуз не відвідує. Неодноразово ми збирали їй гроші на лікування, студенти й викладачі, але важко це робити постійно, на жаль. Так от сьогодні дізнався, що її однокурсники, які і знали то її на першому курсі з півроку, діти бідні і з бідних сімей майже всі, не маючи можливості допомогти їй, ходять на ринок і просять милостиню, їм подають, а ці гроші вони передають бітькам дівчинки. Узнала про це моя колєга сьогодні випадково, з уривків студентських розмов - потім розпитала, вони й повідали, що минулого разу, наприклад, таким чином,милостинею, назбирали близько 3000 гривень та передали на лікування батькам дівчинки. Сьогодні вони просто ділилися хто з них піде на базар завтра з ранку збирати милостинб на цей раз. І так вони роблять вже третій рік поспіль...
Ми всі перебували шоковані...
Історія друга.
Теж сьогоднішня. Вирішили ми були встановити в під'їзді домофон - вийшло скинутись по 300 з квартири. ну, скинулися всі, і пенсіонери і одинока жінка, що живе на 800 грн зарплатні. Відмовилися тільки підприємці, що тримають дуже непоганий бізнес (як судити з їнього авта) - торгують великими пухнастими іграшками. Ну, ми не горді - вирішили скинутись і за них по десятці. Сусіда пішов тільки що до них, сказав, що все одно ми скинулися за них, на що хазяйка наглою мордою сказала "ну пєрєдайтє фсєм спасіба" і зачинила двері. Отакоє от (с).
Життя, життя...
Відповіді
2010.12.10 | технолог
Зате в них (сусідів) відбулася лєворуція...
2010.12.10 | observеr
бувають і такі винятки
хоча в житті зазвичай (мені) трапляється все навпакиAlmodovar пише:
> Історія перша.
> Є у нас студентка, яка два роки тому важко захворіла на погану хворобу, тому тепер вуз не відвідує. Неодноразово ми збирали їй гроші на лікування, студенти й викладачі, але важко це робити постійно, на жаль. Так от сьогодні дізнався, що її однокурсники, які і знали то її на першому курсі з півроку, діти бідні і з бідних сімей майже всі, не маючи можливості допомогти їй, ходять на ринок і просять милостиню, їм подають, а ці гроші вони передають бітькам дівчинки. Узнала про це моя колєга сьогодні випадково, з уривків студентських розмов - потім розпитала, вони й повідали, що минулого разу, наприклад, таким чином,милостинею, назбирали близько 3000 гривень та передали на лікування батькам дівчинки. Сьогодні вони просто ділилися хто з них піде на базар завтра з ранку збирати милостинб на цей раз. І так вони роблять вже третій рік поспіль...
> Ми всі перебували шоковані...
>
>
>
>
> Історія друга.
> Теж сьогоднішня. Вирішили ми були встановити в під'їзді домофон - вийшло скинутись по 300 з квартири. ну, скинулися всі, і пенсіонери і одинока жінка, що живе на 800 грн зарплатні. Відмовилися тільки підприємці, що тримають дуже непоганий бізнес (як судити з їнього авта) - торгують великими пухнастими іграшками. Ну, ми не горді - вирішили скинутись і за них по десятці. Сусіда пішов тільки що до них, сказав, що все одно ми скинулися за них, на що хазяйка наглою мордою сказала "ну пєрєдайтє фсєм спасіба" і зачинила двері. Отакоє от (с).
>
> Життя, життя...