Особиста путінська провокація
12/24/2010 | ukrrusj
Недавній вислів Володимира Путіна з приводу того, що Росія, мовляв, перемогла б у так званій Великій Вітчизняній війні сама, без України, викликала хвилю протестів у нашій державі. Під російськими консульствами збиралися гнівні пікети. У Львові, наприклад, урочисто передавали Путіну таблетку від склерозу, намагаючись повернути йому історичну пам’ять. Утім, весь цей галас, котрий здійнявся лише після однієї фрази російського прем’єра, виглядав доволі дивно.
Ось що бентежить: українські політики національно-патріотичного табору кинулися за звичкою критикувати московську владу. І мабуть, самі не помітили, як фактично почали підтверджувати, що українська нація не лише воювала на боці Сталіна у Другій світовій війні, але й була частиною (свідомою та органічною!) штучно створеного радянського народу…
Стривайте, але ж кремлівські ідеологи саме так і розглядають українську історію! Тож, вникає цілком природне запитання: чи не була розтиражована заява Путіна звичайною провокацією ФСБ, на яку «клюнули» українські патріоти? Прокоментувати ситуацію ми попросили заступника голови Української Республіканської партії Ростислава Новоженця:
«Путін своєю провокаційною заявою про перемогу у «Великій Вітчизняній війні» Росії без участі України, як справжній КГБіст, викликав на відвертість український політикум. Останні наввипередки кинулись проводити протестні акції під представництвами РФ в Україні. Мовляв, без України Росія у війні б не перемогла, а заяви Путіна – мало не удар по спільній боротьбі «братніх народів».
Не було б нічого дивного, якби подібні заяви лунали від представників КПУ. Але чути подібне від тих, хто називає себе націонал-демократами, а то й націоналістами, вкрай дивно. Адже Україна дійсно як держава не брала участі у Другій світовій війні. Бо була колонією Роійської імперії (СРСР). Українці були громадянами Радянського Союзу і в Червоній Армії виконували роль гарматного м’яса, бо боролись примусово не за Україну, а за її ката. Тобто, по суті, були колаборантами, бо воювали на боці одного з окупантів, споконвічного ворога України – Москви. Та й війна для України не була вітчизняною. Адже СРСР – це була не вітчизна для українців, а тюрма народів.
Інша справа, українці, які воювали на три фронти в Українській Повстанській Армії, яка дійсно боролася за самостійність Української Держави, в тому числі проти Вермахту і Червоної Армії, на багнетах якої в Україну повзло нове ярмо – ще страшніше від німецького. Тобто, на слова Путіна потрібно було б відреагувати озвученням історичної правди, згадавши і про те, що Червона Армія для України не була визволителькою. Бо визволитель приходить і відходить. А москалі-червоноармійці нікуди не пішли з України, осіли тут, зневажають українську мову, культуру, народ, серед якого живуть, і сформували п’яту колону, що сьогодні представлена їхніми нащадками у Партії Регіонів, КПУ та інших проросійських угрупуваннях.
Ці окупанти сплять і бачать як би повернути Україну назад в московське ярмо», - підсумував Р.Новоженець.
Василь Іванців
http://duhvoli.com.ua/index.php?subject=105
P.S. У своїй заяві Володимир Путін доводив провідну роль Росії у війні буцімто найбільшими серед усіх народів втратами. Про справжні втрати української нації, значна частина якої вимушено воювала на боці московської імперії, а також про внесок українців у перемогу сталінського СРСР
ЧИТАЙТЕ ТУТ
http://duhvoli.com.ua/index.php?text=38
Ось що бентежить: українські політики національно-патріотичного табору кинулися за звичкою критикувати московську владу. І мабуть, самі не помітили, як фактично почали підтверджувати, що українська нація не лише воювала на боці Сталіна у Другій світовій війні, але й була частиною (свідомою та органічною!) штучно створеного радянського народу…
Стривайте, але ж кремлівські ідеологи саме так і розглядають українську історію! Тож, вникає цілком природне запитання: чи не була розтиражована заява Путіна звичайною провокацією ФСБ, на яку «клюнули» українські патріоти? Прокоментувати ситуацію ми попросили заступника голови Української Республіканської партії Ростислава Новоженця:
«Путін своєю провокаційною заявою про перемогу у «Великій Вітчизняній війні» Росії без участі України, як справжній КГБіст, викликав на відвертість український політикум. Останні наввипередки кинулись проводити протестні акції під представництвами РФ в Україні. Мовляв, без України Росія у війні б не перемогла, а заяви Путіна – мало не удар по спільній боротьбі «братніх народів».
Не було б нічого дивного, якби подібні заяви лунали від представників КПУ. Але чути подібне від тих, хто називає себе націонал-демократами, а то й націоналістами, вкрай дивно. Адже Україна дійсно як держава не брала участі у Другій світовій війні. Бо була колонією Роійської імперії (СРСР). Українці були громадянами Радянського Союзу і в Червоній Армії виконували роль гарматного м’яса, бо боролись примусово не за Україну, а за її ката. Тобто, по суті, були колаборантами, бо воювали на боці одного з окупантів, споконвічного ворога України – Москви. Та й війна для України не була вітчизняною. Адже СРСР – це була не вітчизна для українців, а тюрма народів.
Інша справа, українці, які воювали на три фронти в Українській Повстанській Армії, яка дійсно боролася за самостійність Української Держави, в тому числі проти Вермахту і Червоної Армії, на багнетах якої в Україну повзло нове ярмо – ще страшніше від німецького. Тобто, на слова Путіна потрібно було б відреагувати озвученням історичної правди, згадавши і про те, що Червона Армія для України не була визволителькою. Бо визволитель приходить і відходить. А москалі-червоноармійці нікуди не пішли з України, осіли тут, зневажають українську мову, культуру, народ, серед якого живуть, і сформували п’яту колону, що сьогодні представлена їхніми нащадками у Партії Регіонів, КПУ та інших проросійських угрупуваннях.
Ці окупанти сплять і бачать як би повернути Україну назад в московське ярмо», - підсумував Р.Новоженець.
Василь Іванців
http://duhvoli.com.ua/index.php?subject=105
P.S. У своїй заяві Володимир Путін доводив провідну роль Росії у війні буцімто найбільшими серед усіх народів втратами. Про справжні втрати української нації, значна частина якої вимушено воювала на боці московської імперії, а також про внесок українців у перемогу сталінського СРСР
ЧИТАЙТЕ ТУТ
http://duhvoli.com.ua/index.php?text=38
Відповіді
2010.12.24 | Ruslanmd
Re: Особиста путінська провокація
ця провокація була би пшиком якби офіційна Україна подала ноту протесту.Хоча ,деxто там (з Укр влади) думає що дві матки сце.А чи впевнені вони що це дві матки а не папки?
2010.12.24 | selu
У великій політиці різниці між мамками та папками нема.
Це ж не ваша російська казарма де бажання відсмоктати у командира треба приховувати.2010.12.25 | Ruslanmd
Одні збоченці і бісексуали?
2010.12.25 | selu
Можливо збоченець це ви, а вони - гармонійно розвинені люди.
В усякому разі вільну людину не цікавлять такі деталі стосовно іншої вільної людини.2010.12.25 | Ruslanmd
Та ні ,для мене є різниця між мамкою і папкою.Навпаки,ви називаєте гармонійо розвинутими людьми
2010.12.25 | Ruslanmd
для якиx різниці нема
2010.12.25 | selu
Тобто ви батьків гендерно діскриминуєте? Дружиною бути не бажаєте?
2010.12.26 | Ruslanmd
З такими пропозиціями вам в МО там вас зрозуміють
2010.12.25 | GreyWraith
Ця заява робить пшиком ВСЮ російсько-совкову пропаганду...
... як мінімум із 1965 року, коли побєдастію почали надмухувати мов жабу через соломинку. Ви не звернули увагу, як про неї старанно мовчать російські ЗМІ, що, як правило, піарять свого фюрера, як тільки можуть?Так що треба цю заяву нагадувати доти, доки Путін там очолює уряд...
2010.12.25 | GreyWraith
Не згоден
ukrrusj пише:що українська нація не лише воювала на боці Сталіна у Другій світовій війні, але й була частиною (свідомою та органічною!) штучно створеного радянського народу…
Чого-чого, а зараз такої тези я не чув. Навпаки, якраз ця необережна заява спричинила відокремлення суто українського внеску у спільну перемогу союзників. Он на боці Сталіна тоді воювали і США з Великобританією, але ж вони автором не записуються у єдиний радянський народ.
Тож, вникає цілком природне запитання: чи не була розтиражована заява Путіна звичайною провокацією ФСБ, на яку «клюнули» українські патріоти?
Ні, не була. Про те, що Путін, сказавши це, пукнув в калюжу, свідчить хоча б факт, що цю тему російські ЗМІ старалися саме зам'яти. А от правильна реакція українців викликана саме тим, що у нас, попри все, таки жива гордість, і безкарно тицьнути нас носом у факт "слугам не дякують" не вийде. Між іншим, покійний совок недаремно цей самий факт замазував із усієї сили: он вся його ідеологія була не класичним колоніалізмом, а втокмачуванням того факту, що росіяни - не вищий народ, а всього лише перший серед рівних...
І тепер гульбища в Україні на 9 травня виглядатимуть ще гірше, ніж навіть гей-паради.
Я навіть здогадуюся, чим ця заява викликана: Путін терміново намагається осідлати російський націоналістичний рух, незалежний від совкового дискурсу, от і шукає підходи...
Мовляв, без України Росія у війні б не перемогла, а заяви Путіна – мало не удар по спільній боротьбі «братніх народів».
Демагогія: до правильної першої тези причіплюється друга побрехенька.
Українці були громадянами Радянського Союзу і в Червоній Армії виконували роль гарматного м’яса, бо боролись примусово не за Україну, а за її ката. Тобто, по суті, були колаборантами, бо воювали на боці одного з окупантів, споконвічного ворога України – Москви. Та й війна для України не була вітчизняною. Адже СРСР – це була не вітчизна для українців, а тюрма народів.
Все точно, але тицьнути носом росіян у цей борг не завадить.
2010.12.25 | Роман Сербин
Самі себе спровокували
Заступник голови Української Республіканської партії Ростислава Новоженця:> ... на слова Путіна потрібно було б відреагувати озвученням історичної правди, згадавши і про те, що Червона Армія для України не була визволителькою. Бо визволитель приходить і відходить.
Суть поняття ″визволителя″ не полягає в тому, що він ″приходить і відходить″, а в тому що він приносить волю. Волю ж можуть принести лише війська демократичних держав, а війська завойовуючих імперій (гітлерівського Берліну чи сталінської Москви). Щодо українців у Червоній Армії, то буде точніше їх описати сталінським поняттям - ″ґвинтиками″ воєнного механізму, ніж ″колаборантами″, бо між ними українськими солдатами були і щирі захисники своїх родин, сіл, України, як були також і зомбовані сталінці. Ким вони б себе не вважали, для сталінського режиму вони всі були лише ґвинтиками.
На тему, як українці взялися ″на гачок″, раджу перечитати статтю Михаила Шишлянникова в анти-українській газеті 2000: «На гачок» к Владимиру Путину
http://2000.net.ua/2000/derzhava/ekspertiza/70834
Стаття, як і вся газета, редагована в анти-українському дусі, і це не можна забувати, але якщо розумно її читати то можна багато з неї довідатися й навчитися. Автор звертає увагу на ″мнение директора украинского филиала Института стран СНГ Владимира Корнилова. «Меня удивляет, что больше всего сейчас по этому поводу выступают те, кто отстаивает тезис, что Советская армия была оккупационной, а Украина как раз воевала на стороне бандеровцев, то есть против Советской армии, а те украинцы, которые участвовали в Красной Армии, были пушечным мясом, — сказал он, — и эти люди вдруг возмутились на слова Путина, хотя их концепция вообще не соответствует теории о том, что Украина и Россия боролись вместе».
Проблема українських політиків (і багатьох, якщо не більшості українських істориків та інших науковців) полягає в тому, що вони немають чітко виробленого поняття про місце й участь українців та України у Другій світовій війні, а особливо в двобої між нацистсько-німецькою та комуністично-російською імперіями за українські землі і українське населення. Тут таки конечно пригадати слова Тараса Шевченка:
″Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.″
2010.12.25 | Хвізик
Ви лучче оце прочитайте (л)
http://lj.rossia.org/users/anticompromat/1103294.html?nc=5