12/29/2010 | keymaster

25 грудня близько 21:00 в селі Верин на Миколаївщині Львівської області завершилась екстремальна гра «Навздогін смерти», присвячена борцям за Волю Біласу і Данилишину, які загинули 23 грудня 1932 року. Організатором гри є Молодіжний Націоналістичний конгрес (МНК).

Гра розпочалася о 9:00 25 грудня біля пам’ятника Борцям за волю України (Василю Біласу, Дмитру Данилишину, Юрію Березинському та Володимиру Старику) у Городку, що на Львівщині. Впродовж дня учасники подолали близько 60 кілометрів. Дорога пролягала через Миколаївський і Городоцький райони Львівщини, основні точки для проходження були розміщені в населених пунктах або поблизу них (Городок, Керниця, Великий Любін, Бартатів, Оброшино, Ставчани, Пустомити, Щирець, Черкаси, Миколаїв, Розвадів, Верин). Цим шляхом 78 років тому пройшли молоді хлопці, яких спіткала смерть у 1932 році напередодні католицького Різдва.

Організатори створили такі умови гри, при яких учасники мали постійно спілкуватись з людьми, добуваючи у них різноманітну інформацію з історії та географії краю. Особливістю екстремальної пригоди було те, що кожна команда, яка складалася з двох людей, мала обмежену кількість грошей, всього десять гривень, які можна було б витрачати для виконання завдань.

«Ця гра побудована на принципах спортивного орієнтування, логічного мислення та знань історії. Кожен з гравців мав можливість випробувати себе як фізично, так і інтелектуально, побігавши по польових дорогах та міських магістралях, виконуючи завдання та шукаючи коди. Учасники гри відлучились від міського комфортного життя, відчувши трохи екстріму та гострих, але позивних емоцій.» - висловився один з організаторів Андрій Бень.

Ні дощ, ні сніг впродовж дня не завадив молодим людям проходити від точки до точки та виконувати завдання, заробляючи бали. Переможці випередили ту команду, яка прийшла останньою майже на 2 години.

«Гра була напружена і захоплююча, нам пощастило, що на Львівщині ще є люди, які згідні допомагати просто так, завдяки яким ми змогли перемогти. Думаю, якби було більше таких акцій, то жодна видатна особа в історії України не була б забута!» - сказала учасниця команди-лідера Миханів Зоряна.

Інші учасники, не засмучуються, що не прийшли першими на фініш, адже здобули важливий життєвий досвід та збагатилися позитивними враженнями.

«Поганятися за смертю, як виявилось, дуже цікаво. Пройти таку відстань з десятьма гривнями в кишені, здавалося спочатку нереально, проте допомагали випадкові перехожі чи продавці в магазинах, направляючи в потрібне місце чи фінансово. Проте були і хибні поради через які втрачалися дорогоцінні хвилини. Крім поставлених завдань екстріму грі додавала погода, яка стрімко змінювалася впродовж дня: дощ, сніг, мороз.» - поділилася враженнями Дацків Оксана.

Гра проходила під гаслом: «Борці за Волю не вживають алкоголю, борці за Україну – не вживають нікотину.»



На світлині - переможці

Довідка

Василь Білас народився 17 вересня 1911 року в Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Кілька разів його судили за участь у Пласті в Дрогобичі. Дмитро Данилишин народився 1907 р. Закінчивши три класи народної школи, йде працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком.

Про них нам відомо після нападу на пошту (в м. Городку) 30 листопада 1932 року. Згідно донесенню членів ОУН, котрі діяли в Городку, було визначено час нападу на пошту та розроблено план дій. Група нападу складалася з дванадцяти чоловік. Двоє були смертельно поранені біля пошти (Юрій Березинський та Володимир Старик). Згідно з планом, гроші повинні були взяти Василь Білас та Дмитро Данилишин, а решта учасників - забезпечити успішне виконання акції та відступ. Д. Данилишина, В. Біласа, М. Жураківського було засуджено до смертної кари. Потім Жураківського було помилувано: його засудили до 15 років ув'язнення.

Страта відбулася 23 грудня 1932 року, в переддень католицького Різдва. Страта відбулася на подвір'ї колишнього монастиря Бригідок. У момент страти Біласа і Данилишина по всьому краї дзвонили дзвони, які почули хлопці перед стратою. І в цей момент кожен знав, що “зараз страчують наших хлопців…». В Городку дзвони не вмовкали три дні. Василю Біласу було 21, Дмитру Данилишину - 25 .


На світлині - учасники гри «Навздогін смерти» біля символічної могили у Верині

Прес-служба ЛОО МНК