Стежками холодноярських отаманів. 28—29 січня 2012 року
01/19/2012 | MV
Стежками холодноярських отаманів. 28—29 січня 2012 року
Кам’янка — Холодний Яр — Суботів — Чигирин.
Маршрут створено за сприяння Історичного клубу “Холодний Яр”
Відповідальний – Петро Билина, член Історичного клубу “Холодний Яр”,
моб. 098-002-69-94, doholodnogojaru@ukr.net
Тривалість – два дні.
Вартість – 789 грн.
На території Холодного Яру залишили слід усі племена стародавніх Українців. Рік за роком, сторіччя за сторіччям вони створювали Українську культуру, звичаї.
Саме тут зародились Хмельниччина, гайдамаччина, Коліївщина. У ХIХ ст. виникли українські революційні організації; “Чигиринська змова” і “Таємна дружина”. На початку ХХ ст. на Холодноярщині відбулися так звані “Чіґірінскіє аґрарниє волнєнія”. У 1917 році відродилося Вільне козацтво. У наступні роки – полк гайдамаків Холодного Яру на чолі з Василем Чучупакою.
У Холодному Яру завжди посміхалися шаблі і співали кулі. “Тут, здається, сажня землі нема, не политого козацькою кров’ю, – писав Юрій Горліс-Горський. – Холодний Яр – це шанці на шанцях, могила на могилі”.
А дослідник Визвольної боротьби на Чигиринщині Роман Коваль додавав: “У простих селянських серцях інстинкт до боротьби був природнім, а ненависть до окупантів і бажання знищити їх – щирим і чистим почуттям. Холодноярці не мовчали, коли чобіт завойовника топтав найсвятіше – Українську Землю, пропахлу хлібом, залізом і кров’ю”.
Маршрут проходить місцями переможних боїв холодноярців з російськими окупантами.
Детальніше:
http://nezboryma-naciya.org.ua/stezhkamy_geroiv.php
Кам’янка — Холодний Яр — Суботів — Чигирин.
Маршрут створено за сприяння Історичного клубу “Холодний Яр”
Відповідальний – Петро Билина, член Історичного клубу “Холодний Яр”,
моб. 098-002-69-94, doholodnogojaru@ukr.net
Тривалість – два дні.
Вартість – 789 грн.
На території Холодного Яру залишили слід усі племена стародавніх Українців. Рік за роком, сторіччя за сторіччям вони створювали Українську культуру, звичаї.
Саме тут зародились Хмельниччина, гайдамаччина, Коліївщина. У ХIХ ст. виникли українські революційні організації; “Чигиринська змова” і “Таємна дружина”. На початку ХХ ст. на Холодноярщині відбулися так звані “Чіґірінскіє аґрарниє волнєнія”. У 1917 році відродилося Вільне козацтво. У наступні роки – полк гайдамаків Холодного Яру на чолі з Василем Чучупакою.
У Холодному Яру завжди посміхалися шаблі і співали кулі. “Тут, здається, сажня землі нема, не политого козацькою кров’ю, – писав Юрій Горліс-Горський. – Холодний Яр – це шанці на шанцях, могила на могилі”.
А дослідник Визвольної боротьби на Чигиринщині Роман Коваль додавав: “У простих селянських серцях інстинкт до боротьби був природнім, а ненависть до окупантів і бажання знищити їх – щирим і чистим почуттям. Холодноярці не мовчали, коли чобіт завойовника топтав найсвятіше – Українську Землю, пропахлу хлібом, залізом і кров’ю”.
Маршрут проходить місцями переможних боїв холодноярців з російськими окупантами.
Детальніше:
http://nezboryma-naciya.org.ua/stezhkamy_geroiv.php
Відповіді
2012.01.19 | Мірко
Якби були в кого сумніви - якраз тут Русь
2012.01.20 | Чучхе
А "люїси" видадуть? (УПД)
Мені оцей пункт пляну порадував12.35 – 12.50. Місцевість Майдани, де Юрій Горліс-Горський і Андрій Чорнота вирізали кулеметну залогу червоноармійців.