01/20/2012 | БС

У далекому 1999 році Верховна Рада України включила НАК «Нафтогаз України» до переліку об’єктів державної власности, що не підлягають приватизації. Голосування відбулося, незважаючи на пряму вказівку екс-президента Леоніда Кучми не підтримувати цей закон.

Наша політична сила є послідовною. Тому у 2007 році я стала автором закону про заборону будь-яких маніпуляцій із українською газотранспортною системою. Я продумала та обґрунтувала заборону всіх можливих юридичних форм зміни державної власности на українську ГТС.

Я пам’ятаю, що тоді за цей закон проголосувало більш як 400 депутатів. Можливо, тоді, у 2007 році, ця ерозія, яка роз’їдає почуття патріотизму, відповідальности та елементарної порядности в українському політикумі, не зайшла так далеко і не була такою невиліковною.

Тоді всі розуміли, що ГТС є не просто трубою із якоюсь кількістю кранів, а енергетичною основою нашої політичної незалежности. Це — сила і значущість України на світовій політичній арені. Це історичний скарб, яким не можуть розпоряджатися будь-які Кучма, Янукович або інші політичні невігласи, що випадково дірвалися до влади.

… А зараз ми дожили до того, що чим вища посада — тим вища безвідповідальність та аморальність щодо національних інтересів. Саме тому сьогодні ми впритул підійшли до втрати ГТС. Знаю, що найближчими днями закон щодо захисту української газотранспортної системи, який я колись ініціювала, буде де-факто скасований…

Перебуваючи в харківській колонії, я спостерігаю, як перед цією зрадою національних інтересів українському народу промивають мізки за допомогою підконтрольного владі телебачення. І зараз я хочу спростувати п’ять позицій відвертої неправди в цій цинічній пропаганді.

Перше. Обманом є те, що на цю глобальну зраду владу штовхають підписані у 2009 році газові конт-ракти. Цей обман безкінечно повторюють і Янукович, і Азаров, і всі інші окупанти України.

Насправді контракт на постачання газу, підписаний із Російською Федерацією у 2009 році, передбачає як формування ціни на газ за європейською формулою, так і зміну такої ціни без будь-яких штрафних санкцій та здачі національних інтересів. Для цього пунктом 4 статті 4 контракту передбачений спеціальний порядок. Зацитую цей пункт: «Якщо якась зі Сторін заявить, що обставини на ринку паливно-енергетичних товарів суттєво змінилися порівняно з тим, на що Сторони обґрунтовано очікували при укладанні цього Контракту, і контрактна ціна, вказана у пункті 4. 1 цього Контракту, не відображає рівня цін ринку, то Сторони вступають у переговори з перегляду контрактної ціни відповідно до положень цього Контракту».

Якщо не вистачає мізків, фаху та природних здібностей домовитись так, як це зробила я свого часу, щоб отримати прийнятну знижку до ціни на газ, розрахованої за європейською формулою (і вийти, як мені вдалось у 2009 році, на ціну 232,98 долара за тисячу кубометрів), то треба скористатися зазначеним пунктом контракту, а не здавати стратегічні національні інтереси країни за тіньові корупційні відкати.

Друге. Другим очевидним обманом є переконування в тому, що нашу ГТС «обійдуть» за допомогою нових трубопроводів, і вона залишиться без обсягів для транспортування природного газу.

Для дилетантів, людей з купленою базовою освітою та професорськими званнями хочу пояснити, що жоден ідіот не вкладатиме сотні мільярдів у розбудову газотранспортних коридорів тільки для того, щоб обійти Україну, яка, до речі, без проблем і за коректною ринковою ціною десятиліттями транспортувала газ до Європи. Таки треба було добре вчитися, щоб розуміти, що «Північний потік» із самого початку будувався для ДОДАТКОВИХ обсягів російського природного газу, який Росія разом із європейськими інвесторами планує видобувати на потужних Ямальських газових родовищах. І це, до речі, ніхто ніколи не приховував.

Крім того, Україна давно мусила почати втілювати в життя власні проекти щодо альтернативного, додаткового завантаження своєї ГТС за рахунок побудови власних терміналів з прийому зрідженого газу на узбережжі Чорного моря або будівництва альтернативної «Блакитному потоку» газопровідної системи дном Чорного моря з країн Середньої Азії та Перської затоки.

Треба бути гравцями на газовому ринку, а не гарматним м’ясом. Реалізація цих проектів дозволить повністю забезпечити українську енергонезалежність та диверсифікацію джерел постачання газу до країн ЄС. Просто Україні протягом останніх 15 років не щастило з президентами. Ці проекти ще не пізно реалізувати — за умови повернення до влади в Україні патріотичних політичних команд. Принаймні, наша команда саме цим і займатиметься.

Третє. Ще однією порцією локшини на вуха є версія про те, що наша ГТС є купою металобрухту, яка не здатна виконувати свою основну функцію. Я відповідально стверджую, що наша ГТС — у повному технічному порядку і може здійснювати транспортування газу без втрат та аварій ще досить тривалий час.

Коли аферисти хочуть продати коштовну річ за безцінь, але з тіньовими фінансовими та політичними відкатами, вони довго розповідають про непоборні вади такої речі. Але, Вікторе Федоровичу, в нашій країні не всі такі ідіоти, як ви думаєте. І більшість громадян розуміють, що ви готуєте аферу.

Так, справді, наша ГТС потребує деякої розумної модернізації, але, по-перше, — це не є критичним для нормальної роботи, а по-друге — максимум фінансових ресурсів, які для цього потрібні, — це 2,5 млрд доларів. І щоб забезпечити це фінансування, необхідно виконати угоду з ЄС, якою передбачене довгострокове фінансування такої модернізації Європейським банком реконструкції та розвитку під мінімальні відсотки. Водночас після того, як ви незаконно віддали вашому другу Фірташу 3,9 млрд доларів з бюджету «Нафтогазу», ві н міг би і сам профінансувати таку модернізацію. Ви могли б йому зрозумілою мовою пояснити, що це — 50?відсотковий відкат державі.

Четверте. Щиро посміялась, коли почула, що нашу ГТС оцінили у 20 млрд доларів. Або українську владу партнери України сприймають як цілком неповноцінну, або за лаштунками процесу відбувається глобальний дерибан у вашому дусі.
Для прикладу: побудова газопроводу «Набукко» (планується транспортувати 26 млрд кубометрів на рік), за попередніми оцінками, обійдеться в 14 млрд євро. А побудова першої гілки «Північного потоку» потужністю 27,5 млрд кубометрів фактично обійшлася в понад 10 млрд євро. Вам, Вікторе Федоровичу, для довідки: українська ГТС пропускає 180 млрд кубометрів газу — в рази більше, ніж наведені приклади! — і має унікальні у світовому вимірі газові сховища. За найскромнішими підрахунками в сьогоднішніх цінових координатах, наша ГТС коштує більш як 200 млрд євро. Хочу запитати у Віктора Федоровича: хто і якими саме «борзими щенками» візьме різницю між 200 і 20 млрд євро за здійснення афери зі здачі нашої ГТС???

П’яте. Також хочу нагадати сучасній українській владі, що газові сховища, якими володіє Україна, є не тільки технічною складовою забезпечення якісного транзиту, а ще й ключовими об’єктами енергетичної безпеки нашої держави, без яких неможливо забезпечити безаварійне, стабільне постачання газу на територію України. Це досить чітко було підтверджено під час «газової кризи» в січні 2009 року. Я чула, що ви плануєте здати українські газові сховища у безстрокову оренду своїй родині. Не варто цього робити, бо цей злочин ви не зможете перетравити.

Я закликаю українську владу притримати свій запал і не чіпати ГТС та інші стратегічні об’єкти. Українське суспільство та український парламент я прошу захистити газотранспортну систему від апетитів Януковича та його родини. Хочу також застерегти партнерів України в Євросоюзі та Росії: Янукович втягує вас у грандіозну аферу, яка триматиметься не на правовому ґрунті, а на сипучих пісках беззаконня. Янукович — не вічний, і кінець йому настане раніше, ніж світ собі уявляє. Нова, демократична, патріотична влада обов’язково денонсує договір про здачу ГТС, як і сумнозвісні Харківські угоди.
Kyiv Post

Юлія Тимошенко
http://ukrslovo.com.ua/work/archive/2012/03/10_1.html