02/22/2012 | неВільний радикал

Старий совєцький, десь років 70-х . Питатають у трьох жінок про чоловічу зраду – що ви робитимите?

Росіянка відповідає: «Піду у завком».

- А якшо не допоможе?
- Піду у райком.
- А якщо не допоможе?
- Буду ходити вище й вище поки не допоможе.
-
Негритянка каже: « Одріжу йому 5 сантиметрів од члена».

- А якщо не допоможе?
- Одріжу йому ще 5 сантиметрів.
- А якщо й це не допоможе?
- А кому він буде потрібен з залишившимися 15 см?

Наступною була француженка.

- Зміню позу.
- А якщо не допоможе?
- Знову зміню позу.
- А якщо...
- Мінятиму позу, допоки він не зрозуміє, що я найкраща!

До чого цей анекдот? А до того, що ми повинні владу поставити у позу француженки.

А що ми натомість маємо? Розмови про те, що «всі вони однакові», що «люди вже стомились від виборів» - ти диви стомилися вони зайти на виборчу дільницю та поставити хрестик на папірці! Які ж і тендітні!

Бздури все це. Якщо ти такий немічний, що не в змозі дійти до виборчої дільниці, то не жалійся на владу, яка тебе вживає, як підтирку до сраки.

Якщо ж це розмови для виправдання своєї їнтелектуальної імпотенції то ось вам ще один анекдот:

Йде лісом чоловік (гриби збирає, чи щось таке), та назустріч виходить стара тьотя з автоматом та й питає:
А що, ти мене згвалтувати збираєшся?

- Та боронь боже, бабусю!
- А прийдеться.

Подобається нам, чи ні, а прийдеться робити вибір восени. Спробуйте, чи спробуємо не помилитися.