Про роботящі руки
02/23/2012 | Shooter
Їде Янукович Україною. Дивиться - завод працює, люди метушаться - просто гімн праці. Президент і питає:
- Чий то завод? Державний?
- Ні, вашого сина.
- Гарно.
Їдуть далі. Дивиться - шахта-копанка. З усього видно, нелегальна. Навколо шахтарі як мурахи, шум-гам. Питається:
- Чия то шахта? Явно ж не державна.
- Так, вашого ж сина.
- Бігом легалізуйте, а так - добре.
Далі їдуть. Виїжджають на поле пшениці, колоситься - до самого моря Чорного, а там порт, кораблі пшеницю вантажать - казка.Президент:
- Чиє то добро, що жодних проблем немає - ні зі збутом, ні з портами?
- Вашого сина.
Задумався Президент, наморщив чоло. А потім й каже:
- Така велика Україна... І лише один мій син працює...
- Чий то завод? Державний?
- Ні, вашого сина.
- Гарно.
Їдуть далі. Дивиться - шахта-копанка. З усього видно, нелегальна. Навколо шахтарі як мурахи, шум-гам. Питається:
- Чия то шахта? Явно ж не державна.
- Так, вашого ж сина.
- Бігом легалізуйте, а так - добре.
Далі їдуть. Виїжджають на поле пшениці, колоситься - до самого моря Чорного, а там порт, кораблі пшеницю вантажать - казка.Президент:
- Чиє то добро, що жодних проблем немає - ні зі збутом, ні з портами?
- Вашого сина.
Задумався Президент, наморщив чоло. А потім й каже:
- Така велика Україна... І лише один мій син працює...