Ющенко: «То, чего не было со мной, помню!» (/)
02/24/2012 | НеСправжнійПатріот
Ющенко: «То, чего не было со мной, помню!»
Я свого часу працював з таким собі Олександром Михайловичем Тітовим, який полюбляв відому фразу, що врешті решт, під кінець життя людина згадує лише те, чого з нею ніколи не відбувалося. Здається, червонозоряний Віктор Андрійович (він народився 23 лютого) дійшов вже до цієї останньої стадії. Ось і недавно журналісту з «Кореспондента» розповідав, що у 1999 році, коли вже він практично сформував уряд, Тимошенко випросила у нього посаду віце-прем`єра.
Так ось, я тепер розповім, що про це розказував Віктор Андрійович восени 2002 року. Якось до мене зателефонувала Віра Ульянченко і спитала, чи немає у мене виходів на пана Черномирдіна. Ющенко дуже хотів би переговорити з ним про життя. Якраз справа йшла до парламентських виборів в Україні.
Мене дуже здивувало, що просили про це саме мене: невже у них на той час не було інших, більш перевірених каналів для такої справи? Ну, але просять, чому ж не зробити? Я тоді і ще довго по тому симпатизував йому, дійсно харизма у нього тоді була неабияка. Саме після Ющенка я зрозумів, що ця штука – харизма, річ дуже непостійна. Сьогодні – є, а завтра – катма.
Домовилися про зустріч у форматі 2 на 2, тривалість півтори години, а там як піде. Пішло десь більше за дві години. 2 з їхнього боку – Віктор Степанович і В`ячеслав Лоскутов -російський радник-посланик. 2 з нашого боку – Віктор Андрійович і Ваш покірний слуга. Говорили вони багато, був чай з якимись солодощами, без будь-якого високоградусного напою. Наші з Лоскутовим інтродукції тривали не більше двох хвилин за весь час розмови.
А тепер про те, чого днями торкався пан третій Президент.
Розповів, що десь під кінець 99 року його раптом викликав Кучма без жодного натяку про предмет бесіди. Леонід Данилович побідкувався про тяжку розмову з послами дев`ятки плюс США. Казали, що справа йде до дефолту, уряд не робить жодних сер`йозних спроб виправити ситуацію. Тоді у нас цим займався відомий і зараз Сергій Тігіпко. Виходило досить незугарно: відсоток з кожної проданої машини, кожної проданої квартири, з кожного купленого долара. Чисто фіскальне. Економікою навіть не було чути, типове «отнять и разделить».
Посли кажуть: «перспектива, що віддасте гроші, не проглядається. Під цих людей ми не те, що грошей давати не будемо більше, а просто оголосимо той таки дефолт». Кучма у відповідь: «а під кого не оголосите?» « Ну, … під Ющенка». Звісно, Кучма - не Вадим Колесніченко чи Лук`янов. Схоплює швидко.
Кличе Ющенка. Ленід Данилович, дійсно, не з тих, хто проводить у таких питаннях соцопитування. «Подь сюди, пане головний банкіре. Ситуація така-то і така-то. Підеш у прем`є ри?»
Це зараз Віктор Андрійович розповідає, що десь мало не в хащах ховався. Прийшов і одразу.
- Ну, то що?
- Піду!»
- Твої умови?
- Економічний блок уряду мій, та й гуманітарний.
- А що ж мені залишиться?
- Те ж немало: МВС, СБУ тощо.
Отут і настало головне!
- А що ж ти робити будеш?
- Звісно, будемо душити бартер і вексельні схеми в українському викладі з мало не 70-відсотковими дисконтами.
- Зламаєш шию! Або тобі зламають!
- Ви знаєте інший спосіб? Отож!!!
Тут іще одне ударне місце їхньої тодішньої розмови. Кучма ж добре знав парубоцьку вдачу Віктора Андрійовича: «поматросил и забросил». Дуже його втомлювала копітка робота. Тому Кучма питає не навпрошки, а так городами: « Не царська справа займатися прозовими речами. Хто у тебе цим буде займатися?»
Віктор Андрійович беруть шмат паперу, думають, пишуть три прізвища і дають це Президенту. Вони не довго думають і кажуть: « Що, Юля? Ой, набідкаєшся ти з нею!» Треба сказати, що після недовгої любові до Юхновського і дуже довгої до Горбуліна він не мав якихось точкових симпатій до когось з нашої еліти.
Ющенко сказав «мало,але смачно»: « А хто інший зможе?»
Ось так, тоді у Віктора Степановича розповідав пан майбутній третій президент про історію призначення Тимошенко. Звісно, вже в той час він перестав палати почуттями до Юлії Володимирівни. Проте, тоді ще у більшості його розмов не превалювала тема, що у всіх його негараздах і негараздах всіх інших українців винна невістка. Дуже тодішня розповідь відрізнялася від того, що він говорить тепер.
Тому я й думаю, що він перебуває зараз саме в тій стадії , коли людина пам`ятає тільки те, чого з нею ніколи не траплялося. Не кажіть лишень, що я затятий ющенкофоб. Був час, коли я був у нього довіреною особою на окрузі в Києві і дав йому цей округ другу в Україні кількість голосів. Але ж я казав вам, що харизма не є константою. Була, а тепер нема, і, вочевидь, більше й не буде.
Володимир Крижанівський,
Посол України, нардеп 1-го скликання
http://www.unian.net/ukr/news/487978-yuschenko-to-chego-ne-byilo-so-mnoy-pomnyu.html
Я свого часу працював з таким собі Олександром Михайловичем Тітовим, який полюбляв відому фразу, що врешті решт, під кінець життя людина згадує лише те, чого з нею ніколи не відбувалося. Здається, червонозоряний Віктор Андрійович (він народився 23 лютого) дійшов вже до цієї останньої стадії. Ось і недавно журналісту з «Кореспондента» розповідав, що у 1999 році, коли вже він практично сформував уряд, Тимошенко випросила у нього посаду віце-прем`єра.
Так ось, я тепер розповім, що про це розказував Віктор Андрійович восени 2002 року. Якось до мене зателефонувала Віра Ульянченко і спитала, чи немає у мене виходів на пана Черномирдіна. Ющенко дуже хотів би переговорити з ним про життя. Якраз справа йшла до парламентських виборів в Україні.
Мене дуже здивувало, що просили про це саме мене: невже у них на той час не було інших, більш перевірених каналів для такої справи? Ну, але просять, чому ж не зробити? Я тоді і ще довго по тому симпатизував йому, дійсно харизма у нього тоді була неабияка. Саме після Ющенка я зрозумів, що ця штука – харизма, річ дуже непостійна. Сьогодні – є, а завтра – катма.
Домовилися про зустріч у форматі 2 на 2, тривалість півтори години, а там як піде. Пішло десь більше за дві години. 2 з їхнього боку – Віктор Степанович і В`ячеслав Лоскутов -російський радник-посланик. 2 з нашого боку – Віктор Андрійович і Ваш покірний слуга. Говорили вони багато, був чай з якимись солодощами, без будь-якого високоградусного напою. Наші з Лоскутовим інтродукції тривали не більше двох хвилин за весь час розмови.
А тепер про те, чого днями торкався пан третій Президент.
Розповів, що десь під кінець 99 року його раптом викликав Кучма без жодного натяку про предмет бесіди. Леонід Данилович побідкувався про тяжку розмову з послами дев`ятки плюс США. Казали, що справа йде до дефолту, уряд не робить жодних сер`йозних спроб виправити ситуацію. Тоді у нас цим займався відомий і зараз Сергій Тігіпко. Виходило досить незугарно: відсоток з кожної проданої машини, кожної проданої квартири, з кожного купленого долара. Чисто фіскальне. Економікою навіть не було чути, типове «отнять и разделить».
Посли кажуть: «перспектива, що віддасте гроші, не проглядається. Під цих людей ми не те, що грошей давати не будемо більше, а просто оголосимо той таки дефолт». Кучма у відповідь: «а під кого не оголосите?» « Ну, … під Ющенка». Звісно, Кучма - не Вадим Колесніченко чи Лук`янов. Схоплює швидко.
Кличе Ющенка. Ленід Данилович, дійсно, не з тих, хто проводить у таких питаннях соцопитування. «Подь сюди, пане головний банкіре. Ситуація така-то і така-то. Підеш у прем`є ри?»
Це зараз Віктор Андрійович розповідає, що десь мало не в хащах ховався. Прийшов і одразу.
- Ну, то що?
- Піду!»
- Твої умови?
- Економічний блок уряду мій, та й гуманітарний.
- А що ж мені залишиться?
- Те ж немало: МВС, СБУ тощо.
Отут і настало головне!
- А що ж ти робити будеш?
- Звісно, будемо душити бартер і вексельні схеми в українському викладі з мало не 70-відсотковими дисконтами.
- Зламаєш шию! Або тобі зламають!
- Ви знаєте інший спосіб? Отож!!!
Тут іще одне ударне місце їхньої тодішньої розмови. Кучма ж добре знав парубоцьку вдачу Віктора Андрійовича: «поматросил и забросил». Дуже його втомлювала копітка робота. Тому Кучма питає не навпрошки, а так городами: « Не царська справа займатися прозовими речами. Хто у тебе цим буде займатися?»
Віктор Андрійович беруть шмат паперу, думають, пишуть три прізвища і дають це Президенту. Вони не довго думають і кажуть: « Що, Юля? Ой, набідкаєшся ти з нею!» Треба сказати, що після недовгої любові до Юхновського і дуже довгої до Горбуліна він не мав якихось точкових симпатій до когось з нашої еліти.
Ющенко сказав «мало,але смачно»: « А хто інший зможе?»
Ось так, тоді у Віктора Степановича розповідав пан майбутній третій президент про історію призначення Тимошенко. Звісно, вже в той час він перестав палати почуттями до Юлії Володимирівни. Проте, тоді ще у більшості його розмов не превалювала тема, що у всіх його негараздах і негараздах всіх інших українців винна невістка. Дуже тодішня розповідь відрізнялася від того, що він говорить тепер.
Тому я й думаю, що він перебуває зараз саме в тій стадії , коли людина пам`ятає тільки те, чого з нею ніколи не траплялося. Не кажіть лишень, що я затятий ющенкофоб. Був час, коли я був у нього довіреною особою на окрузі в Києві і дав йому цей округ другу в Україні кількість голосів. Але ж я казав вам, що харизма не є константою. Була, а тепер нема, і, вочевидь, більше й не буде.
Володимир Крижанівський,
Посол України, нардеп 1-го скликання
http://www.unian.net/ukr/news/487978-yuschenko-to-chego-ne-byilo-so-mnoy-pomnyu.html
Відповіді
2012.02.25 | rais
Здав Ющенко Украiну комунобандитам, сдав!
Тiльки зрадники та пiдори це не бажають визнавати, тому i цвiркають, як пiд парканами, то на Свободу, то на Батькiвщину, то вiдверто i прямо на Незалежну Украiну. Похеристи i комформiсти заполонили Майдан...2012.02.25 | Анатоль
Самі шукаєте "матеряли" чи з штабу присилають?
2012.02.25 | НеСправжнійПатріот
в кремлі під розпис видали. разом із зарплатою
от же ж клоун2012.02.25 | Анатоль
Понтуєте.
2012.02.28 | Bogun
Швидше не в кремлі, а в штабі убютків...
2012.02.25 | Sviatoslav D
Толік, тут місцеві роками пєарили аудіоспогади майора Колі, а ви тільки тепер прокинулись?
Епізод розмови Кучми і Ющенка на тему "куди ви мене поставите, там і буду служить", давно відомий, а ці спогади Крижанівського є просто лірикою. Навіть у порівнянні зі спогадами відомого земляка з "УМ" про організацію ним зустрічі Фірташа з Ющенком ще у той час, коли "ми всі стояли на майданах".2012.02.25 | Анатоль
Ну чого б ото людина зі своєї ініціативи тратила свій час на пошуки негативу на Ющенка?
2012.02.25 | Sviatoslav D
То вже інше питання. Але ж ви чудово розумієте, шо є й такі, хто дуже хоче про все те забути.
Або забалакати світлими перспективами "четвертої сили".Коли це відбувалося 2004 року, то на тлі загальної ситуації усе ще можна було зрозуміти. Однак спроба взятися за те саме тепер, після нищівного тріумфу Ющенка, розцінюється вже зовсім інакше.
2012.02.26 | rais
Re: То вже інше питання. Але ж ви чудово розумієте, шо є й такі, хто дуже хоче про все те забути
Забути зраду такого маштабу?2012.02.25 | Graymur
Вы не верите, что кто-то может негативно относиться к Ющенко просто так, без приказа из "штаба"?
2012.02.25 | гай юлій фокс
А коли Ющенко помре, Юльки ЩО ДРОЧИТИМУТЬ?
2012.02.25 | killer-thinker
Дрочитимуть Юлефанів! Це ж ясно як Божий день...
2012.02.25 | rais
Зековський сленг сучелiти вже домiнуе i на Майданi...
2012.02.25 | jz99
тут єдине сленгове слівце ”юлефан”
Вважаєте, воно ”вже” з’явилося на Майдані аж тіко сьодня?Щодо його зеківського походження про всяк випадок не питаю.
2012.02.27 | rais
Re: тут єдине сленгове слівце ”юлефан”
А чому дивуватися, коли зеки при владi?2012.02.26 | 123
В п. Крижанівського чудовий слог, але лишилося неясним,в чому його версія суперечить Ющенковій
> Ющенко: «То, чего не было со мной, помню!»От версія Ющенка, відповідно до якої він під час формування уряду мав намір пропонувати Юлє посаду міністра і, зустрівшись з нею, швидко погодився з її пропозицією дати їй посаду віце-прем*єра. Крижанівський підтверджує, що Ющенко у 2002 році розповідав, що дійсно він намір запропонувати Юлє посаду в уряді і погодив це з Кучмою. В чому тут суперечливість?
http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2012/02/22/64715
>"Я пам'ятаю, як вперше Юлія Володимирівна до мене прийшла, коли я був прем'єром, і запропонувала себе віце-прем'єром, - розповів Ющенко в ефірі "5 каналу". - Це був грудень 1999 року. Команда була сформована. Раптом телефонує, досить пізно ввечері, десь годині о 9, Юлія Володимирівна і запитує: "Віктор Андрійович, можна я до вас прийду?" "Можна", - кажу.
>"Вона приходить і каже:" Віктор Андрійович, я завжди мріяла з вами працювати", - розповів Ющенко. - Я кажу: "Юлія Володимирівна, у мене є кілька вакансій". Я тоді не сформував пару міністрів. Чесно кажучи, я мав на увазі, що запропоную Юлії Володимирівні одну з посад міністрів".
>Тоді, за запевненням колишнього глави держави, Тимошенко попросила пост віце-прем'єра.
>"Юлія Володимирівна каже: "Ні, Віктор Андрійович, у вас там є незаповнена посада віце-прем'єр-міністра". Я кажу: "Є". - "Не могли б ви погодитися?", - Запитала вона. І я, недовго думаючи, погодився", - розповів Ющенко.
2012.02.27 | неВільний радикал
Re: В п. Крижанівського чудовий слог, але лишилося неясним,в чому його версія суперечить Ющенков
Тому, що він (Ющенко) лялька тряпчана, і це найслабше, що про нього можна сказати.І нехай йому гикається, коли ми його згадуємо - "злим й нетихим словом" - змарнувати такий шанс, це не кожному вдається.
Тільки видатному паскуднику, або видатному нездарі, що для мене абсолютно іndifferent, бо результат той самий - глибока й смердюча срака.
2012.02.27 | 123
чудове пояснення - до того ж універсальне, дякую
2012.02.27 | Анатоль
Та він витягував вас з усіх сил з цієї глибокої і смердючої сраки,але ви зубами держитесь за неї
2012.02.27 | Kgasoil
цей орган фігурував і у свідченнях стосовно артеку, шо характерно
і там йшлося про садомізацію жертвне дивує що ВАНИ згадують жопу постійно, але це лікується, якшо на зоні не замочать за таке.
2012.02.27 | Koala
В моменті вибору
Ющенко-2002, за Крижанівським:>Розповів, що десь під кінець 99 року його раптом викликав Кучма без жодного натяку про предмет бесіди... Кличе Ющенка. «Подь сюди, пане головний банкіре. Ситуація така-то і така-то. Підеш у прем`єри?.. Не царська справа займатися прозовими речами. Хто у тебе цим буде займатися?» Віктор Андрійович беруть шмат паперу, думають, пишуть три прізвища і дають це Президенту. Вони не довго думають і кажуть: «Що, Юля? Ой, набідкаєшся ти з нею!» - « А хто інший зможе?»
Ющенко-2012:
>"Я пам'ятаю, як вперше Юлія Володимирівна до мене прийшла, коли я був прем'єром, і запропонувала себе віце-прем'єром. - Це був грудень 1999 року. Команда була сформована...
Тобто за версією Крижанівського, Юля ніяк не могла приходити до Ющенка посеред розмови із Кучмою.
Втім, я не бачу особливих проблем в будь-якому разі: якщо приходила Тимошенко до Ющенка просити посаду - значить, була амбітна (хтось сумнівається?). Якщо Ющенко її сам запропонував - значить, тоді їй вірив (хтось сумнівається?). В чому проблема - теж не можу зрозуміти.
2012.02.27 | 123
Не бачу суперечливості
Koala пише:> Ющенко-2002, за Крижанівським:
> >Розповів, що десь під кінець 99 року його раптом викликав Кучма без жодного натяку про предмет бесіди... Кличе Ющенка. «Подь сюди, пане головний банкіре. Ситуація така-то і така-то. Підеш у прем`єри?.. Не царська справа займатися прозовими речами. Хто у тебе цим буде займатися?» Віктор Андрійович беруть шмат паперу, думають, пишуть три прізвища і дають це Президенту. Вони не довго думають і кажуть: «Що, Юля? Ой, набідкаєшся ти з нею!» - « А хто інший зможе?»
>
> Ющенко-2012:
> >"Я пам'ятаю, як вперше Юлія Володимирівна до мене прийшла, коли я був прем'єром, і запропонувала себе віце-прем'єром. - Це був грудень 1999 року. Команда була сформована...
>
> Тобто за версією Крижанівського, Юля ніяк не могла приходити до Ющенка посеред розмови із Кучмою.
Ну вона і не приходила. Хіба це означає, що в Ющенка не було намірів запропонувати їй посаду міністра на момент розмови з Кучмою, до призначення?
Ющенко мав намір запропонувати їй посаду ще до того, як особисто з нею поспілкувався. Кучма спросив - кого він бачить в уряді термінатором, Ющенко сказав - Юлю. Потім Ющенка призначили - це було 22 грудня 1999 р. І в останній тиждень року Ющенко зустрівся з Юлею, де він мав намір запропонувати їй портфель міністра, а вона попросила віце-прем*єра, на що він одразу погодився.
В чому тут неузгодженість?
2012.02.27 | Kgasoil
Ющенко пояснив як призначив її на її прохання і ввернув жарт про Черномирдіна
якшо хто помітив))2012.02.27 | Koala
В тому, від кого йшла ініціатива.
2012.02.27 | 123
за обома версіями - від Ющенка
Ющенко у своїй версії каже, що збирався запропонувати Юлє посаду міністра на той момент, коли вона до нього прийшла.В чому проблема?
2012.02.27 | Kgasoil
і після цих слів Ющенко запитали про інтім з ЮТ а він пожартував про Віктора Степановича
2012.02.28 | Sviatoslav D
Бо хтось із них бреше. Re: чому його версія суперечить Ющенковій
Так само, як Михайло Дорошенко розповідає про те, як він під час Майдану влаштовував Фірташу зустріч з Ющенком, а Ющенко на телекамери розповідає, що не знає ні Фірташа, ні хто стоїть за РосУкрЕнерго. Навкруги самі брехуни та зрадники!2012.02.28 | 123
з чого це випливає - з Фірташа?
2012.02.28 | Sviatoslav D
З Дорошенка, Крижанівського та ще цілої купи інших брехунів
Те, що усі вони брешуть, саме й доводить, що тільки Ющенко каже правду.От учора до грона брехунів вже долучився й Костенко - в ефірі львівського телебачення він, кажуть, переконував, що партія Ющенка не має ідеології і є організацією вождистського типу, яка створена під одного лідера, у той час, як Ющенко вже давно переконливо стверджує, що саме ідейністю його політична сила й відрізняється від усіх провідних українських політичних партій, кожна з яких створювалася під якогось божка.
2012.02.28 | 123
Ви можете показати суперечливість в двох конкретних цитатах?
Невже так важко зконцентрувати увагу на предметі обговорення?2012.02.28 | Арій.
Незрозуміло, тільки, чому Крижанівський намагається відцуратися від звання
"затятого ющенкофоба".Думаю, кожна мисляча і патріотична людина мала б пишатися цим неформальним званням.