03/14/2012 | k_d_f

http://kavkaz.tv/ukr/content/2012/03/12/21430.shtml

За повідомленнями литовських ЗМІ, 11 березня з нагоди 22-х роковин відновлення незалежності Литви від російських загарбників у Вільнюсі за традицією пройшла традиційна хода литовців під загальним гаслом «Литва — литовцям». Вона почалася в неділю в центрі столиці, за заходом спостерігала поліція.

Учасники ходи колоною рушили від Кафедральної площі у бік площі Лукишкю, де виступали з промовами і проспівали гімн. На цій ділянці проспекту Гедімінаса було обмежено рух.

Ходу, яка називається «Для батьківщини», організовують Литовський союз національної молоді і Литовський національний центр під гаслом «Литва — литовцям, литовці — для Литви!». Учасники ходи несли плакати «За рідну Литву, расу і народ», «Гордий тим, що я литовець!» і «Ми хочемо бути литовцями».

Традиційна хода почалася мирно, організатори просили учасників не смітити і святкувати весело, проте, коли колона проходила повз ресторан McDonald‘s в натовп вбігли декілька провокаторів і спробували перешкодити ході. Їх відразу ж затримали і відвезли поліцейські.

Біля Музею жертв російського геноциду для литовців з промовами виступали підписант Акту незалежності Ромуальдас Озолас, голова Союзу народників і член фракції консерваторів Гинтарас Сонгайла, голова Литовської центристської партії Єугеніюс Скрупськяліс та ін.

Вкажемо, що Музей жертв російського геноциду був створений 14 жовтня 1992 р. наказом міністра культури і освіти і президента союзу політичних в'язнів і засланих.

Він розмістився в тій же будівлі, в якій російські каральні структури — НКВД і НКГБ-МГБ-КГБ, — з другої половини 1940 р., дати окупації Литви кривавою російською звіриною, аж до серпня 1991 р. складали плани заслань і арештів жителів Литви, переслідування інакодумців, придушення прагнення народу до свободи і справедливості, відновлення державної незалежності.

Для литовського народу ця будівля є символом 50-річної російської окупації Литви, тому надзвичайно важливий той факт, що саме тут знаходиться музей, який сьогоднішньому поколінню повинен нагадувати, а прийдешньому поколінню розповідати про важкі і трагічні для народу 1940–1990 роки. Музей унікальний тим, що він — єдиний в колишніх так званих «радянських республіках» відкритий там, де раніше розташовувалося головне управління російської банди КДБ.

У 1997 р. музей був реорганізований. Відповідно до ухвали уряду Литви від 24 березня 1997 р. «Про передачу Центру досліджень репресій в Литві і Музею жертв геноциду Центру дослідження геноциду і опору жителів Литви» права засновника музею були передані Центру дослідження геноциду і опору жителів Литви (ЦДГОЖЛ).

В даний час музей є частиною меморіального департаменту цього Центру. Його завдання — збирати, зберігати, досліджувати і пропагувати історико-документальні матеріали, що відображають форми і методи фізичного і духовного знищення литовців росіянами, способи і масштаби опору кривавим російським загарбникам.

Відділ моніторингу
КЦ