03/23/2012 | kotygoroshko

Світовий банк опублікував дослідження, в якому головну реформу Грузії та єдину причину ефективності всіх інших перетворень розглядає під назвою, що її слід було б перекласти і зобов’язати прочитати кожного громадянина, не байдужого до долі країни. І насамперед — президента, міністрів, депутатів, лідерів опозиції.

«Корупцію часто розглядають як продукт традиційної місцевої культури, ендемічне, а отже, непереборне явище. Досвід Грузії показує, що порочний цикл ендемічної корупції можна розірвати».

Філіп Ле Уеру,
віце-президент Світового банку
по регіону Європи та Центральної Азії

Влада України захоплюється прикладом реформ у Грузії — грузинський досвід вивчають усі міністри, починаючи з прем’єра М.Азарова. Дерегуляція, митниця, податкова, поліція, захист прав власності, судова система. Світовий банк опублікував дослідження, в якому головну реформу Грузії та єдину причину ефективності всіх інших перетворень розглядає під назвою, що її слід було б перекласти і зобов’язати прочитати кожного громадянина, не байдужого до долі країни. І насамперед — президента, міністрів, депутатів, лідерів опозиції. Бо назва аналітичної доповіді Світового банку вельми промовиста: «Боротьба з корупцією в державних службах: хроніка грузинських реформ». У доповіді проаналізовано всі основні структурні реформи Грузії і чітко показано: всі вони були нанизані на єдиний стрижень — боротьбу з корупцією в державі. І банкіри це розглядають не просто як спосіб економії бюджетних коштів.

Вікторе Федоровичу, увага: нетерпимість до корупції Світовий банк вважає, по суті, єдиною умовою збереження ефективності та керованості державного апарату у принципі. Одна лише умова збереження виконавчої дисципліни, дотримання новозапроваджуваних законів і правил — саме із цих воріт течуть у країну інвестиції, капіталізація і технології! Інакше немає сенсу проводити форуми, їздити в давоси і ялти, ухвалювати податкові кодекси і дерегуляторні акти — бізнес не легалізується, інвестори не приїдуть, податки не підуть у скарбницю, кредити за кордоном залишаться непомірно дорогими. Хоч як міняй порядок адміністрування в тіньовій економіці, витягнути на світло її можна не паперовими розпорядженнями, а реальними справами.

Конкретні приклади:

2003 року у Грузії базу оподаткування становили 80 тисяч платників податків, а податкові відрахування — 12% ВВП. 2011-го 252 тисячі платників податків формували вже 25% ВВП. В Україні 2011 року число підприємців, які ліквідували свої підприємства, сягнуло 250 тисяч — це на 100 тисяч більше, ніж було зареєстровано нових підприємств. Глава податкової служби Олександр Клименко вважає, що це результат упровадження нового Податкового кодексу та боротьби з ухиленням від сплати податків. Однак у Грузії реформи ведуть не до звуження, а до розширення бази оподаткування.

Посада працівника ДАІ 2003 року в Грузії коштувала від двох до 20 тис. дол. — залежно від місця, де він махав кийком. Тому разом з ДАІ було практично розформовано всі правоохоронні органи Грузії: загальна чисельність цих структур скоротилася в 2,5 разу — з 63 до 27 тисяч. Зрештою за результатами опитування тільки 2% громадян Грузії заявили, що 2011 року їм доводилося хоча б один раз давати хабар.

2003 року держава збирала тарифи за електроенергію, які тільки на 30% покривали собівартість, а платіжна дисципліна залишала бажати кращого. Світло тоді подавали в будинки не більш як сім-вісім годин на добу. Зараз тарифи на 100% покривають собівартість і їх збирають у повному обсязі. Звісно, зникли всі проблеми з електрикою.

2003 року було проведено повну інвентаризацію всіх дозволів і ліцензій — їх виявилося 909. 2011-го залишилося всього 137. Дозволи на будівництво оформляють замість 195 днів за 98, після завершення — всього дев’ять замість 25.

Було проведено адміністративну реформу — замість 1100 місцевих органів самоврядування було збережено всього 69!

За вступ до державного університету на бюджетне відділення 2003 року платили хабарі від восьми до 50 тис. дол. Реформа освіти повністю ліквідувала можливість давання та отримання хабара за вступ.

Світовий банк визначив 10 основних чинників ефективності реформ у Грузії, які ми супроводжуємо нашими коментарями стосовно України. Пріоритети такі:

Політична воля

Президент Саакашвілі прийшов до перемоги на виборах як лідер Об’єднаного національного руху під гаслом «Грузія без корупції». Це гасло є його основною політичною програмою вже вісім років, і, судячи з рейтингу підтримки та результатів виборів, ця ідея чудово працює як відмінна політтехнологія. Саакашвілі дозволяє спецназу палицями розганяти незгодних, а опозиція зазнає переслідувань з боку влади. Але, на відміну від України, рейтинг президента в Грузії не падає — переважна більшість громадян прощає режиму дефіцит демократичності, оскільки влада поводиться чесно. Обмежуючи конкуренцію політичну, Саакашвілі гарантує вільну конкуренцію в бізнесі. І соціальна енергія спрямовується саме туди.

Встановлення довіри на ранньому етапі

Найважливіший чинник реформ. Довіра має бути не тільки серед пересічних громадян. Реформатори повинні завоювати довіру еліт, власної команди. Для цього реформи треба проводити на основі діалогу з суспільством. А інакше реформ не здійснити, й авторитет влади падатиме, мітинги протесту наростатимуть, і влада під тиском суспільства втратить монолітність. Чвари й розбірки паралізують будь-яку конструктивну роботу, а протести угруповання всередині команди використають для зведення порахунків. Так, як це вже відбулося і відбувається зараз в Україні.

Здійснення фронтального наступу

Мається на увазі — будь-який публічний прояв корупції має бути покараний. Не можна вести боротьбу з корупцією тільки в окремо узятих міністерствах, областях чи районах.

Залучення нових кадрів

Грузинський досвід — повністю звільнити старе керівництво і весь вищий і середній апарат держуправління — насправді не має альтернативи. Перебудувати психологію чиновника-хабарника протягом короткого часу неможливо. Звільнити всіх і набрати на нових принципах недосвідчену молодь, вкласти кошти в її навчання — єдиний шлях, завдяки якому можна організувати команду для управління реформами. Все інше не працює. У боротьбі з корупцією потрібно змінювати не правила, а мораль!

Обмеження ролі держави

Що менше в чиновника можливостей отримати хабар, то нижчим є рівень корупції. І тим вища відповідальність громадян. Все, що можна не регулювати, регулювати не можна.

Впровадження нестандартних підходів

У кримінальному праві Грузії є норми, які не мають аналогів в Україні і навіть у світі. Наприклад, само зізнання громадянина в тому, що він вважає себе «злодієм у законі», є підставою для тюремного строку! Порушення прав людини? Безумовно. Але якщо держава не хоче миритися зі злодійськими кастами, вона знищує їх за всяку ціну. Злодії — аж ніяк не електорат Саакашвілі. Якби в Україні так само рішуче боролися зі «злодіями в законі», то з Верховної Ради довелося б вигнати з десяток народних депутатів.

Тісна координація

Радикальне скорочення апарату управління, постановка передусім професійних завдань і впровадження професійних критеріїв оцінювання дали змогу зосередитися на досягненні загальних цілей, а не на розподілі повноважень і боротьбі за привілеї між органами влади. В основі цієї боротьби завжди лежить корупційний інтерес. Усунувши корупцію в керівництві держави, Саакашвілі на перше місце поставив професійну конкуренцію серед своїх міністрів.

Адаптація міжнародного досвіду до місцевих умов

Влада Грузії вважає за краще не винаходити велосипед і не зволікати з розв’язанням проблем у довгій шухляді міжвідомчих комісій, парламентських комітетів і робочих груп. Запрошують зарубіжних експертів, і діючу модель імплементують у законодавство в найкоротші строки.

Використання нових технологій

Змінивши структуру управлінських процесів, грузинські реформатори впровадили й нові інструменти адміністрування. Електронний цифровий підпис і електронна архівація та категоризація всіх баз даних спричинили справжню революцію, створили справжній «електронний уряд».

Стратегічне використання засобів масової інформації

Всі основні ЗМІ Саакашвілі поставив під суворий контроль. Але ефіри зайняті не протокольно-паркетною зйомкою та вихваляннями мудрого вождя на тлі дітвори і ярмарків, а системним висвітленням державних реформ і їхніх результатів. Так, журналістській спільноті держава жорстко задає стандарт роботи. Але справа ставиться на перше місце.

Нетерпимість до корупції — це не просто політичне гасло, це основний сенс роботи держави. Саме корупція створює соціальну нерівність і знищує будь-яку можливість конкуренції — головного двигуна економічного розвитку. І хоч би якими добрими намірами керувалися політики, хоч про які реформи говорили б — усе це тільки полуда і пустопорожній піар.

Боротьба з корупцією — єдина реформа, яка необхідна Україні. Це єдина політична програма. Єдино значуща інформація в ЗМІ. Єдина ідея, здатна побудувати в наших географічних координатах суспільство, державу і націю.

http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2346