04/01/2012 | stryjko_bojko

З першим квітня!
Posted on 1 квітня 2012 by Світлана
http://thirdage.ru/moi-goda-moe-bogatstvo/kopilka-polozitelnix-emotsij/s-pervyim-aprelya.html

1 апріля - нікому не вірю. Закінчився місяць березень. А весна не поспішає ... Ще холодно, але сонечко і світить, і гріє все частіше. Закінчуються шкільні канікули ... Здавна прийнято було в цю пору проводжати зиму розіграшами і жартами, вважалося, що, не бажаючи пустити весну до людей, прокидався злий біс. Щоб збити його з пантелику і заплутати, треба було неодмінно обманювати і розігрувати один одного - така, от, язичницька традиція! У святкування включалися всі від малого до великого.

Згадалося дитинство, як повертаючись 1 квітня за парти, ми любили, ні! просто обожнювали всякі розіграші. Під прийом потрапляли не тільки однокласники, а й вчителі! І адже ніхто не ображався! День сміху - це завжди було і є - святе! Як же в цьому році не пощастило моїй внучці! Завтра неділя. У школу-то вона, звичайно, не піде ... і розіграти зможе хіба що бабусю ... Але зате канікули виявилися на один весняний день довші! Теж здорово! Скористаємося календарної паузою, і подивимося, що є в Інтернеті про День сміху.

Звичай веселитися і обманювати один одного 1 квітня існує в багатьох країнах. "День сміху", "День дурня", "Свято Дурних", "День жартів", «День жартівників» - так іменують це свято і відзначають його незважаючи на те, що він не внесений до жодного офіційного календаря знаменних подій.

Існує кілька версій виникнення цієї традиції. Найбільш переконливою виглядає наступна: 1 квітня відзначали в багатьох країнах як день весняного сонцестояння. Жарти, веселі витівки, розіграші були неодмінними атрибутами свята. Звичай жартувати в перший день квітня зародився, швидше за все, у зв'язку з перенесенням Нового року. До другої половини XVI століття в Європі новорічний тиждень тривала з 25 березня по 1 квітня. Люди веселилися від душі: ходили один до одного в гості, дарували подарунки. А сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. У 1582 році була проведена реформа календаря (григоріанський календар змінив Юліанський) і початок Нового року було перенесено з 1 квітня на 1 січня. Тим не менш, багато європейців продовжували святкувати Новий рік 1 квітня.

Щоб зжити старі традиції, їх стали висміювати і називати "першоквітневими дурнями". Особливо широко свято сміху поширився в 18-му столітті. І з тих пір, протягом багатьох століть, жартівники всіх країнах світу не пропускають нагоди посміятися над своїми друзями 1 квітня. А російський народ, як відомо, завжди відрізнявся любов'ю до веселих розіграшів. Як образні слова, які виражають першоквітневі дії! Вдумайтесь тільки: "наколоти", "обдурити", "Підкузьмили", "розіграти", "под'елдикнуть" ... далі вже зовсім нецензурні ...

Відомо, що в святкуванні Дня дурнів брав участь і государ Петро Великий. Одного разу, в ніч на 1 квітня 1719 року, жителі Петербурга раптом побачили заграву над садом імператорського палацу. Ударив сполох, барабанщики в полках забили тривогу. Все місто кинувся гасити пожежу. Однак біля воріт саду петербуржців зустріли гвардійці, які заявили: "Государ велів всім сказати, що сьогодні - 1 квітня!" А "пожежею", як з'ясувалося, були потішні вогні - феєрверк, який палили в саду. Цар же в цей час дивився на загальну метушню з вікон палацу і від душі веселився.

Іншим разом знайшовся сміливець, що ризикнув розіграти самого государя. У столиці були розклеєні афіші, що запрошують побачити виступ "чоловіка дивного, якого Самсоном нарицают". Публіці обіцяли, що цей силач однією рукою підніме чавунну гармату і утримає на канатах трьох коней ... Ціна за видовище була призначена чимала, але це не відлякало цікавих, і в призначений час зібралася маса глядачів. Цар Петро з вельможами сидів у окремій ложі. Коли ж заграла музика і піднявся завісу, всі побачили біле полотно з написом "Нині 1 квітня". Розіграш вдався. Імператор розреготався й голосно сказав: "Ся вільність комедіанта не стільки образлива, скільки смішна і забавна і для цього обманного дня спритно придумана".

Але вже через рік, коли інший заїжджий фокусник спробував влаштувати щось подібне, номер не пройшов. Може інший настрій у царя було, може ще якісь причини ... Але розпорядився государ всі гроші, зібрані з глядачів, їм повернути, а самого "витівника" негайно видворити з Росії.

Ще можна розповісти, як в творах багатьох письменників і поетів кінця XVII століття стали з'являтися рядки, присвячені першоквітневих розіграшів. Наприклад, Пушкін написав:

Брови цар нахмурив,
Говорив вчора:
"Повалила буря
Пам'ятник Петра. "
Той перелякався:
"Я не знав! Невже? "
Цар розреготався:
"Перший, брат, квітень ..."

У Франції цей звичай носив назву "квітнева риба" і був переважно міським. Походження його пояснюють по-різному. Іноді пов'язують з часом Карла IX і перенесенням початку року з 1 квітня на 1 січня. На наступний рік багато підданих короля послали своїм друзям новорічні привітання та подарунки в квітні - чи то в знак протесту, чи то залишаючись вірними традиціям. Сонце в цей час знаходилося в сузір'ї Риб, і французи порахували, що назва "квітнева риба" цілком презентабельно для подібних витівок і в майбутньому. Вони не прорахувалися. Жарт прижилася.

В Англії з безневинної "рибного" розваги виріс цілий день всіх дурнів. З опівночі до 12:00 дня 1 квітня кожен міг жартувати над своїми друзями, знайомими, обдурити їх. Того, хто попадався на вудку, зустрічали веселим сміхом і криками: "Квітневий дурень!" Один з найбільших обманів 1 квітня, про який довго потім згадували газети і журнали, стався в Лондоні в 1860 році, коли кілька сотень англійських джентльменів з їх манірними англійськими леді отримали запрошення прибути "на щорічну урочисту церемонію вмивання білих левів, яка відбудеться в Тауері в 11:00 ранку 1 квітня".

Класичним Розиграшем Століття багато хто називає запущене в ефір 1 квітня 1957 року телекомпанією Бі-Бі-Сі повідомлення про небувалий врожай макаронів у Швейцарії. На тлі кадрів, що демонструють роботу селян, які збирають на полях варені макарони, голос диктора повідав глядачам про головне досягнення в цій галузі сільського господарства - однаковій довжині всіх макаронів, що є наслідком експериментів багатьох поколінь селекціонерів. Редакція отримала чимало листів-відгуків: хтось дивувався, що макарони ростуть вертикально, а не горизонтально, хтось просив вислати розсаду, і лише деякі висловлювали легку розгубленість - адже до сих пір вони були впевнені, що макарони виготовляються з борошна.

У Німеччині та Австрії 1 квітня вважався нещасливим днем. Людині, що народилася в цей день, нібито не щастило в житті. За переказами, цього дня народився Іуда - зрадник, і саме 1 квітня сатана був скинутий з неба. У селах не працювали, не починали нових справ, не випускали худобу із стійл. Дорослі і діти обманювали одне одного, посилаючи виконувати нездійсненні доручення (наприклад, купити у аптекаря або купця комариного жиру).

У Фінляндії день жартів і обманів - звичай недавнього, причому міського походження. Але, поширившись і серед селян, він ввібрав в себе багато від характеру самобутніх жартів "гарячих фінських хлопців". Це пов'язано зі старим сільським звичаєм під час великих робіт - обмолоту, чищення хлібів або забою худоби - давати дітям жартівні доручення. Їх відправляли в сусідський двір за яким-небудь неіснуючим, але нібито вкрай необхідним інструментом: скляними ножицями, полови плугом або кутоміром для гнойової купи. Сусіди, в свою чергу, "згадували", що віддали вже цей інструмент іншим, і дитина вирушала у наступний двір ...

... Ми і сьогодні мало чим відрізняємося від своїх попередників і побратимів. Зайва порція жартів і сміху ще нікому не завадила. І, хоча комусь ці звичаї можуть здатися старомодними, ми від традиції відмовлятися не будемо! Головне, щоб жарти були добрими і веселими! А історії, як це у нас було багато років тому, або, як це станеться у когось сьогодні - можна розповісти тут в коментарях ...