04/02/2012 | Hadjibei

Рафінований радянський матеріялізм створив свою систему героїзму. Її навіть некоректно називати девальвацією героїзму, оскільки це щось інше — це світоглядна система, в основі якої лежить право володарів життя посилати інших на смерть навіть всупереч їхній волі. Тут велика відмінність від героя, який посвячує власне життя певній меті зі своєї власної непримушеної волі, з власного розуміння свого обов’язку, без загороджувальних загонів за спиною та власної родини у вигляді закладників. Відповідно, інакший вплив таких героїв на суспільство. Матеріялізм радянської системи створив своєрідну тарифікацію героїзму: збив 20 літаків — герой, збив іще 20 — вже двічі герой. Він створив поняття, яке відсутнє в ідеалістичній системі розуміння героїзму: герой соціялістичної праці. Рубаєш сто тон вугілля за зміну — значить, герой. Виростив десять тисяч свиней — теж герой! Як такий вчинок співміряється з героїзмом царя Леоніда? А ніяк. Нема ціни крові, відданої з власної, непримушеної волі. Якщо Союз розвалився, то ще й тому, що не знайшлося героїв, готових платити за його збереження ціну власної крові. Чужої — скільки завгодно, але справа в тому, що в справжньому історичному випробуванні йдеться насамперед про свою, а не чужу кров.

Сьогоднішнє владне поняття героїзму, включно зі званням Героя України — пряме продовження радянської матеріялістичної системи. Намагання внести Бандеру в список Героїв України за часів президентства Ющенка — це спроба освятити совок цінностями, які чужі для совка. Сьогоднішні володарі життя в Україні ніколи не стануть в лаву спартанців під Термопілами — бо зміст їхнього життя пропадає з моментом їхньої смерті. А в Леоніда зміст життя тільки почався після загибелі. А якщо сумніваєтесь у цих оцінках — подивіться на ставлення сьогоднішніх володарів життя до ветеранів-афґанців, які в боях проявляли і мужність, і героїзм. Це воно і є — ставлення до жертви, яку посилали на вівтар, і яка повинна знати своє місце. Навіщо нам Бандера в ряду орденоносних свинопасів і призначених на ритуальний забій жертв? Він же сам обирав, як розпорядитися своїм життям, за що життя віддавати, а за що — не варто! Совок маст дай, і він повинен вмерти у розумінні людиною своїх стосунків зі суспільством. Розуміння героїзму є лише частиною десовкізації суспільства, але це дуже наочна і зрозуміла частина.