04/10/2012 | НеСправжнійПатріот

Міфи влади як технологія розколу опозиції


Днями Генпрокуратура відкрила кримінальну справу проти Олександра Турчинова. Загалом, річ неприємна, але для опозиції, може, й немарна. Палацові політологи влади часто говорять, що відсутність кримінальних справ на Турчинова – правдива ознака його домовленостей з Банковою, але відкриття кримінальної справи дезавуює цю тезу. Тепер Турчинову важче буде пришити образ конформіста, що навідується до АП за інструкціями.

Втім, не виключено, що влада знайде нові месиджі й інформприводи для дискредитації фракції БЮТ і пожильців Качанівської колонії та Київського СІЗО.

Фрази про бездарність «регіоналів» в питаннях боротьби з опозицією не цілком відповідають дійсності. Втрачаючи власний рейтинг, радники перших осіб держави не забувають влаштовувати інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію опозиції. Якщо спостерігати за месиджами, які посилає влада (її політичні технологи) з моменту арешту лідерів опозиції, то їй не відмовиш ні в системності, ні у знанні суспільної психології.

Нижче ми спробували перерахувати способи, якими влада намагається переконати громадян у відсутності політичних альтернатив.

Посил 1. Лідери БЮТ співпрацюють із владою, а Тимошенко не контролює ситуації

Перший і основний месидж, який нав'язується владою громадськості: Олександр Турчинов і Андрій Кожем’якін – це одне, а Юлія Тимошенко – зовсім інше. «Не всі соратники хочуть звільнення Тимошенко», - сумно зітхають політологи, які в інших коментарях філософують про блискучі перспективи Королевської. Тим або іншим чином, вони дають зрозуміти, що нинішні керівники політсили нехтують волею Тимошенко, що без її на те дозволів був проголосований закон про вибори, без її на те волі був змінений на своєму посту лідер парламентської фракції Іван Кириленко. Іноді журналісти, бажаючи проаналізувати достатньо мізерні дані, підкріплюють месиджі своїми гіпотезами.

Часто, керуючись, загалом добрим, прагненням (підтримати українського в'язня) вони починають роздумувати, хто з бютівських нардепів у чому був поганий (нечесний, невірний) щодо Тимошенко. Запевнення самого Івана Кириленка, що ніхто «мене не посунув і фракція монолітна», не спрацьовують. Шукають зазвичай особливої підступності у Турчинові. Не віддаючи собі звіт, що Кожем’якін, Турчинов, Власенко – це ті люди (хороші вони чи погані, інше питання), яким право виступати від свого імені дала сама Тимошенко. Ті, хто був присутній на процесі над Тимошенко, не можуть не пам'ятати, що головні ролі в забезпеченні публічності належали тим же Турчинову і Кожем’якіну. Врешті-решт, це те коло, із яким пов'язана Тимошенко-молодша, що регулярно зустрічається з матір'ю. Вона, звичайно, хоч і ніжна квіточка багатих батьків, але дівчинка доросла вже... Якщо б із Турчиновим було все так погано, то вона знайшла б спосіб надати цьому розголосу. Багато що для дезавуювання цього месиджа зробили листи Тимошенко з в'язниці.

Для реалізації сценарію розколу була, як з'ясувалося, підключена Наталія Королевська. Ілюзії її симпатиків, що припускають, ніби Наталія Юріївна просто ще один молодий політик, який терпить нападки немолодих політичних конкурентів з БЮТ, були розбиті її поведінкою після виключення з фракції. Багато хто з її прихильників був шокований тональністю її повідомлень про «зраду Турчинова». «Вдячна вихованка» Тимошенко трудиться над дискредитацією Турчинова і паралельно «переманює у свою фракцію» людей Тимошенко в місцевих органах влади.

Посил №2. Юлія Тимошенко (і Луценко) симулюють хвороби

Під час судових процесів над Тимошенко і Луценком був період, коли контрольовані владою видання виходили із заголовками типу: «Опозиція масово захворіла», «Опозицію косить одна і та ж хвороба». Тобто йшли однозначні послання, що Тимошенко і Луценко симулюють хвороби.

Інтернет-видання, і незалежні телеканали зуміли якось дезавуювати це тим, що показували крупний план обличчя Луценка (навряд чи можна було симулювати його вигляд, виклики швидкої допомоги і припинення засідань через незмогу підсудних виступати). Стан Тимошенко теж регулярно оприлюднювався її захисниками.



Посил №3. Тимошенко і Луценко живуть і лікуються у прекрасних умовах

Було ще дві окремі іформкампанії. Перша присвячувалася тому, в яких «царських» умовах живе Тимошенко. Поки йшов процес, сайти, підконтрольні владі, міркували про зачіску, випрасуване плаття, манікюр ЮВТ, задаючись питанням: чи так їй вже там зле.

При цьому не уточнювалося, що «добре сидить» у камері СІЗО, а пізніше в Качанівській колонії, людина, за яку проголосувало близько 12 мільйонів виборців. Після етапування ЮВТ до Харкова паралельним потоком йшли новини про її дорогі звички. На момент етапування в колонію влада підкинула новину, що з нею везли десяток валіз, потім розповіла, що Тимошенко, нібито, вимагає особистого масажиста, спеціальний масажний стіл. Екскурсія журналістів (до речі, пул ретельно стерилізували) у Качанівську колонію супроводжувалася оглядом краси камери Тимошенко, але, не дивлячись на бажання самої ув'язненої зустрітися з журналістами, останніх до неї ніхто не пустив. Окремої згадки заслуговує віртуальна екскурсія в лікарню Укрзалізніці, куди після двох місяців шуму опозиції влада зважилася покласти Юлію Тимошенко. Інформація про те, де лікуватимуть Тимошенко, - це і апеляція до ницих інстинктів людей (мовляв, їй таку круту «больнічку» пропонують, а вона ще й викаблучуватиметься), і знущання одночасно.

«Умови шикарні», - ця фраза з офіційного коментаря керівника медичної комісії про місце, де буде лікуватися Тимошенко. Ну, і ретельно пережовувалася інформація про те, що у ЮВТ буде плазма і пульт для виклику лікаря.

Ахметівські видання додатково повідомляли, що на вікнах палати буде спеціальне напилення, яке відбиває світло, що «спину Тимошенко лікуватимуть під пісні бютівців» (йшлося про те, що її соратники підтримуватимуть її пікетами під стінами лікарні).

Як відомо, Тимошенко відмовилася від лікування в Україні. Для цього є кілька причин. Перша: вона не виключала, що під час маніпуляцій, хай не в палаті, а в кабінетах лікарів, вестиметься зйомка, яку можуть вивалити в Інтернет. Причому вивалити можуть «найсимпатичніші» кадри. Друге: вона хотіла продемонструвати, що їй не потрібна милість з рук її катів. Тобто вона наполягає на клініці в Німеччині, тому, що це було б перемогою її команди і європейського співтовариства. Проте, влада не налаштована випускати ЮВТ за кордон. На одному з останніх ефірів Ренат Кузьмін, апелюючи до соціальної справедливості, сказав, що з таким діагнозом, як у Тимошенко, в колонії сидить 150 жінок, і, мовляв, чим Тимошенко краща, щоб лікувати її за кордоном.

З Луценком «камерні справи» йшли по-іншому. Спочатку в СІЗО його посадили в камеру для смертників, потім, після клопотань адвокатів, перевели. Сам Луценко про це розповідає так: «458 днів я провів у камері, яку Оксфордська енциклопедія в'язниць визначає як в'язницю залякування ХІХ століття (мається на увазі СІЗО), і 28 березня, завдяки міжнародному інтересу до справ українських політв'язнів, мене справді перевели в камеру готельного типу. Тут нормальне освітлення, дерев'яні ліжка, стіл, шафи для посуду і книг, повноцінний санвузол і відомий з ГПУшних телекліпів «перехідний чайний сервіз Тимошенко». Словом, покращені умови, в які потрапив Луценко, - це результат тиску міжнародного співтовариства.

Посил №4. Вони карні злочинці, які роздаровували землю і вбивали людей

Наступний етап боротьби з Тимошенко – це боротьба з рейтингом. Не дивлячись на існуючу недовіру суспільства до неї, її рейтинг росте. Тому на неї намагаються навісити кримінальні справи.

Справа про хабар російським військовим за часів ЄЕСУ не прижилася. І тому в обіг узяли справу Щербаня, старе недорозслідуване вбивство видного бізнес- і політичного діяча 90-х років. Замгенпрокурора Ренат Кузьмін проїхався по Європах, де розповів, що Тимошенко могла бути причетною до вбивства Щербаня. Син Євгенія Щербаня Руслан, який перебував шістнадцять років в амнезії, раптом вилікувався і зрозумів, що у нього є докази, що до вбивства батька може бути причетна Тимошенко. Для «подальшого дорозслідування» до Києва привезли єдиного ще живого члена банди Кушніра Вадима Болотських.

Посил №5. Кримінал на зама Тимошенко: Турчинов дав квартиру журналістові

Не встиг минулого тижня Руслан Щербань завершити свою прес-конференцію, як у пресі було оголошено про справу Турчинова. А саме: про розслідування того, як одержав квартиру близький йому журналіст Стас Речинський. В ефірі п’ятничого шоу Ренат Кузьмін, не соромлячись, прямим текстом, сказав, що Турчинов може сісти так само, як Луценко, оскільки дав квартиру близькому до нього журналісту. Кузьмін пояснив, що йому поскаржився один генерал. Турчинов поспішив відповісти, що, мовляв, журналіст одержав квартиру законно.

***

Словом, ось така у нас опозиція. Неохоча до лікування в Україні. У постійних лайках і взаємопоїданнях. Незадоволена царськими умовами утримання у в'язниці. До того ж, ще й має стосунок до резонансних убивств.

Це якщо вірити владі.

Але підіймаючи всі ці заяви, зроблені за останнє півріччя, я побачила безперечний позитив технологій влади.

Перше. Гучні на весь світ заяви Кузьміна про справу Щербаня і Тимошенко примусили багатьох задуматися, заглибитися в події шістнадцятирічньої давності і проаналізувати, хто був зацікавлений в усуненні найвиднішого політика Донбасу. І в колі зацікавлених осіб навряд чи значилася Тимошенко.

Кримінальна справа проти Турчинова зняла питання щодо його опозиційності. Журналісти «пробачать» одному з лідерів опозиції те, що він дав квартиру далеко не гіршому з них. А фактичні погрози Кузьміна Турчинову переконають в опозиційності останнього і тих, хто ще сумнівався.

А що стосується рейтингу БЮТ і спроб влади його збити, то успішність всіх цих технологій покажуть вибори. Чекати недовго. Аби лідери опозиції здорові були. Як ви розумієте, красива телекартинка в'язниці і палати українських опозиціонерів – не гарантія лікування.

Маша Міщенко

http://www.unian.ua/news/496940-mifi-vladi-yak-tehnologiya-rozkolu-opozitsiji.html