Відповіді

• 2004.02.23 | oracle

  НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  Дивіться на гарні речі
  Милуйтеся природою яка красива у кожному прояві
  Не переймайтеся тим що суперечіть вашому світосприйняттю
  Просто не звертайте уваги
  В доповнення бездарності в світ приходять геніальні речі
  для збереження рівноваги

• 2004.02.24 | пан Roller

  Почему поэты не участвуют в соревнованиях?

  Вот, скажимо вы знаете, кому треба писать.У вас есть ген поєта.
  
  А я не знаю.Есть у меня ген , или нет.
  
  И мы пишем стих,или перевод по какой- нибудь общей теме.
  
  И выставляем, сюда на конкурс.
  
  И участники поставляют нам оценки.
  
  Если вы получите оценку ниже. Вы перестанете писать?
  
  Нет.
  
  Вы писатель, поэт.Вы не можете не писать.
  
  Значит, вы будете продолжать писать хуже кого-то, меня?
  
  Но, и вы и тот, кто пишет лучше Вас будут называться поэтом.
  
  А поэтов много не бывает.
  
  Он всего один, два на страну.Ну, три.
  
  Их всегда мало.
  
  Brgds
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.07.14 | Аматор

    Re: Почему поэты не участвуют в соревнованиях?

    Отже, приходимо до висновку: крім один/два/три поети, всі інші - графомани, які "нє можуть нє пісать"? І, хіба, письменник чи поет характеризується тим, що "Вы не можете не писать", а не наповненістю текстів, майстерністю?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.07.26 | пан Roller

      Re: Почему поэты не участвуют в соревнованиях?

      
      
      13-07-2004 22:14, пан Roller
      Он бескорыстен как блядь. Он пишет, потому ,что любит Вас.
      
      переглядів: 28 // URL: http://maidan.org.ua/n/culture/1089746053

• 2004.02.24 | Уляна

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  І де Ви такі взірці знаходите? Таке може зрідка трапитися, але ж не запам*ятовується. Натомість, на місяці і місяці вистачає прекрасного читання різних жанрів. А от в інших сучасних літературах тільки спорадично трапляється щось захоплююче.

• 2004.02.25 | Анна Багряна

  Re: Туга за імператором і святе право Анни Багряної

  Приємно, що Вас не лишила байдужим моя стаття.
  Я з Вами згодна, можна читати УКРСУЧ, а можна НЕ читати. Це дуже демократичний підхід. Але є ще така річ як пропаганда. А це, погодьтеся, річ дуже небезпечна.
  Я не прихильниця традиційної української поезії про поле, волошки, рушники і маму... Це - вчорашній день, до якого не варто повертатися. Сьогодні інший стиль життя, який диктує інші правила писання. Але надмірна урбаністичність ніколи не принесе мистецтву нічого хорошого. На село орієнтуватися не можна, а з міста варто брати все найприємніше і найцікавіше. Це - моя особиста позиція (знову ж таки, можна зі мною погоджуватися, а можна заперечувати).
  Просто коли в Поезії немає зерна мудрості, немає достатньої художності, образності, зрештою, поетичного гену, коли в Поезії нема сили впливу на естетичні відчуття, така поезія НІЧОГО не варта.
  А пропагувати антикультуру та антимистецтво, як це останнім часом посилено роблять сучасні ЗМІ, - шкідливо для українського суспільства.
  Але Ви маєте повне право не погоджуватися зі мною. І читати УКРСУЧ.
  Щиро,
  А.Б.

• 2004.02.26 | Горицвіт

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  Не допоможе. Люди часто переконані в своєму покликанні, і нічим цього не зміниш.
  
  Я був свідком, як одного поета-графомана силою виганяли зі сцени, а він впирався і намагався дочитати свою нескінченну поему. А ще, як мені розказували, його регулярно били, коли весь їхній гурток напивався. Хлопець не здавався і не перестав писати
  
  Людина, яка здатна "прислухатися до себе" і "бути чесним з собою", буде і писати інакше.
  
  
  Анна Багряна пише:
  >
  
  > [...]
  
  > Це і є наша УКРСУЧ, якої, погодьтеся, можна й не писати...
  
  > Поезія покликана пробуджувати в кожному з нас [...]
  
  
  Вічна проблема. Чи в кожному чи не в кожному. Чи автор має якісь зобов'язання перед "всіма" чи перед "літературою" чи тільки перед собою? Чи ці поняття обов'язку-покликання взагалі застосовні до творчості?

• 2004.02.26 | Михайло Свистович

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  Не дуже мудрим був той імператор. Бо я знав не одного графомана, який не міг не писати. Так що хай пишуть всі, а змусити їх читати - ніхто не зможе. В мене тех був період, коли я не міг не писати. Але це компенсувалося однією позитивною рисою - я міг не виставляти на люди свою писанину

• 2004.02.27 | Правник

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  ...- НЕ ПИШИ! Не пам'ятаю, звідки це, але влучніше нема куди

• 2004.02.27 | cholovik

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  а хто це такі вірші пише?
  треба писати автора, коли цитуєте... шоб було кому морду бити

• 2004.03.21 | holirom

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  Як на мене, цей імператор захищав себе від графоманів, а не літературу, але не захистив. Як би ж то так було, як він бажав! Справа в тому, що графомани будуть писати не залежно від податків і тисків, вони нахабніші й будуть для себе виборювати привілеї, підігруючи існуючій владі. Митець часто соціально не захищений ідивідум. Тому він і перестане писати. Його життя буде йому за поезію, чи мистецтво. А у графоманів клич: "Вперед" - спрацює.

• 2004.03.21 | КП8416

  На "Самвидаві" все таке.

  Є такий Андрій Підпалий, наприклад. Ото такий мотлох і пише. Та й решта авторів цього сайту - теж подібного розливу. Такий добрий задум - сайт "Самвидав", а дорвалися якісь виродки, ґранти проциндрили, ідею дискредитували, лайна наколотили.

• 2004.07.12 | Віктор Спека

  Re: КОЛИ НЕ МОЖЕШ НЕ ПИСАТИ…

  Анна Багряна пише:
  > Поезія покликана пробуджувати в кожному з нас естетичні почуття,...
  
  Вона мила дівчина, але ще недостатньо мудра і не хоче йти далі "пробудження естетичних почуттів".
  
  Задайся Анно таким питанням, досліди цю тему, з'ясуй для чого естетичне почуття потрібне з погляду езотеризму, бо в звичайному житті воно лише плодить "сопливу інтелігенцію".
  
  Справжній поет має контакт з Богом і через нього Бог доносить людям світлий образ нового життя, до якого треба йти.
  Бо люди, зазвичай, постійно відхиляються від прямого шляху і блукаючи витоптаними манівцями втрачають не тільки напрямок до мети, а й забувать, що взагалі мета існувала.
  
  В твоїх Анно віршах підсвідомість тобі диктує темряву, слози та морок...
  То ж чи з Богом твоя підсвідомість балакає і чи Божі провидіння ти доносиш людям?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.07.13 | Анна Багряна

    Світло і морок

    Моя підсвідомість диктує мені те, що я не завжди сама розумію... лише згодом, стаючи мудрішою...
    Якщо Ви відчуваєте темряву і сльози, то, певно, це ВАШЕ розуміння моїх писань. Але моя філософія така: світло і темрява неодмінно мусять іти поруч... Пам"ятаєте, у Олександра Олеся - "З журбою радість обнялась"? Гармонія - не вища досконалість, досконалість веде лише до СМЕРТІ. А життя є лише тоді, коли є одвічний рух і боротьба сил, і їх тісна взаємодія. Гармонія - це баланс між темним та світлим, між днем та ніччю, між чорним та білем, між "інь" та "янь", жіночим та чоловічим. Якщо всі захочуть стати тільки жінками, то хто дасть сім"я цим жінкам - для продовження роду? Це буде якась мутація, штучність, смерть. Напевно, Ви погано читали езотеричну літературу, бо саме езотерика вчить не однобічності, а вмінню бачити в кожному мінусі плюс і навпаки. Дивіться: якщо світить сонце - це погано чи добре? Ви скажете, добре. Ви любите спеку? А як же ніч? Ви можете спати при сонячному світлі? А взимку ми молимося на кожен промінчик сонця. Так само як вдень чекаємо місячного сяйва. Гармонія - не зречення і не прагнення до абсолютного позитиву. Бо абсолютного позитиву просто не існує, не було б протилежностей, не було б життя. Був би одвічний хаос, а не блаженство, про яке Ви думаєте. Це має пряме відношення і до поезії. Читайте поезію, де в кожному рядку хвалять Бога. Як багато таких віршів Ви прочитаєте? Не стомить?.. Гадаю, стомить навіть попа. Я за часи навчання в універі перечитала кіпу духовної поезії 16-18 ст. Це мертва поезія, тому що там не відчувається життя. Там немає ні пристрастей, ні почуттів, ні свіжих живих образів. Можливо, ще тоді графоманство було звичним явищем...
    Справжня поезія - це, в першу чергу, ЖИВИЙ ОБРАЗ!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.08.05 | cholovik

      Re: Світло і морок

      Воно то так... але трішечки не так...
      Образ - іще не завжди Поезія з великої літери. Дивлячись, який він, той образ.

    • 2004.08.21 | Олег Кочевих

      Re: Світло і морок

      1) Хочу вибачитися перед Анною Багряною за наїзд-"ляпас" на її вірші у ПіКу в листопаді 2003. Щиро перепрошую.
      2) Дякую Анні за висловлювані тут принципи. І за твердість в їх відстоюванні.
      
      А власне для Форуму полемічна думка ось яка:
      
      Світську поезію з Богом щорядка і справді багато не прочитаєш. Але якщо почитати (а ще краще почути у храмі) тексти Всенощної, Літургії, акафісти. Це висока поезія, про її особливості й якості можна говорити багато.
      Може, це й є розвитковий орієнтир для поезії?
      
      Олег Кочевих,
      (він же Артемій Демидов, він же Ліза Ельнезешт, він же Максиміліан Синоплі, він же Поліксена Альшевська, він же Дана Гругман і прочая...)
      
      З усіх питань, листуйте на writer@nemiroff.com.ua або на olk2000@ua.fm
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.08.27 | Анна Багряна

        дякую за шару

        Дорога панночко Поліксеночко!
        Дуже вдячна вам за такий класний піарчик в "ПіКу"! ...щоправда, написано дуже неграмотно... нічого, зате на шару...
        Ваша "жертва".
        
        ПК. Не зрозуміла Вашої орієнтації..
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.09.01 | Олег Кочевих

          орієнтація нормальна

          1) На здоров'я, Анно. І ще раз прошу вибаченння.
          
          2) Орієнтація моя нормальна. А десятки всіляких псевдо (зокрема, й жіночих) - через те, що журнали не хочуть часто публікувати багато статей під одним підписом (якщо це, звісно, не колонка одного автора).
          Це така карма журналіста з активністю понад 10 статей на тиждень. От і доводиться скажімо, Світлані Фесенко з "ПіКу" писатися то "Іда Ворс", то "Мар'яна Прут", то "Лада Фокс", то "С.Фесенко" еtс.
          Ну й мені випадає вантажити шпальти "Артеміями", "Лізами", "Поліксенами", "Максиміаліанами" тощо.
          
          Ол.К.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2004.09.02 | Анна Багряна

            Re: орієнтація нормальна

            Чесно кажучи, я не зрозуміла, з якою метою була написана та стаття про графоманів... І до чого конкретно (а також до кого конкретно), Ви хотіли придертися...
            А ще, більшість моїх знайомих чомусь впевнені, що то матеріал на замовлення, і що я спільно з іншими "графоманами" заплатила гарні бабки "ПіК"ові...
            Втім, в моєму житті є речі значно цікавіші, ніж та стаття, тому нема великого бажання акцентувати на ній увагу.
            Вибачте, що наїхала на Вашу орінтацію.
            Бажаю творчих успіхів!
            Аня.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2004.09.03 | Олег Кочевих

              Re

              1) Якщо Вас цікавлять внутрішні чинники виникнення "Ляпасу", то
              ця стаття виникла через почуття вседозволеності. Бо якщо довго варишся у літ- і навколіліт- тусівках, листуєшся з паном Ю.А, пані О.З., переглядаєш автографи від С.Ж, Ю.В. тощо, коли читаєш про себе самого у Бондаря-Терещенка, Бойченка і Андрусяка (бачите, ось і тут вже починаю вихвалятися) - то мимоволі страшенно нахабнішаєш. А якщо при тому часто читаєш доволі злі й самолюбиві опуси того ж ІБТ, фамільярно-уїдливі аннотації ще декого... то дозволяєш собі все... Принаймні зі мною таке "головокружение от успехов", на жаль, декілька разів сталось. Жодних інших важелів окрім особистого запоморочення не було.
              
              2) Якщо Вас цікавить технологія надрукування "Ляпасу", то усі книжки, про які йшла мова були видані на рецензію у редакції "Книжника-Ревю" з приблизно таким напутнім словом "тут можна трошки і постьобатися". Але написану ще у 2002 році рецензію "КР" так і не опублікував. Через рік зависання тексту я запропонував його "Дзеркалу тижня", й Андрій Бондар та Катя Ботанова загорілися такою ідеєю. Але запросили більший і ширший огляд "графоманів". Я взяв у "КР" ще книжок (зокрема, І.Низового), написав більший текст, але К.Б. сказала, що все-таки замало аналітики, тобто "Дзеркало" це не візьме. Довелося йти до ПіКу, де я точно знав, що Свєті Фесенко і Ксюші Шевченко такі знущання подобаються. Не пройшло і двох років від написання, як текст вийшов. Ось така кухня.
              
              3) Творчої наснаги і Вам.
              Олег

• 2004.07.12 | Тестер

  Re: Чуже...

  Буває: поглинає вірш,
  як вись, чи вир.
  І не дістати дна,
  Така у нім позкішна глибина.
  А є калюжка:
  глянеш в нього -
  Окрім чужих слідів - нічого.
  
  І ще, того ж автора...
  
  Найтяжче нам інакшити себе.
  Себе, як поле навесні, зорати,
  Мов цілини не хожений ще степ
  Й на виднокраї - теплий вогник хати.
  
  А бур"яни - колючі байстрюки -
  На борону насіли ворогами.
  У вічі - піт, і не звети руки,
  І тільки ноги - наче криголами.
  
  Господь не судить - Він сумує гріх.
  І тягарем - невиплакані сльози.
  Не намагайтесь зрозуміти всіх,
  Себе не розгадавши по дорозі.
  
  Куди твій шлях? У виміри які?
  Що ятриться у збудженому серці:
  Чи ватра, що палає крізь віки?
  Жива вода? Чи яд для спису смерті?
  
  Ще один диптих:
  
  І
  Неслася юнь на впряжених вітрах,
  Гуло у вухах, вибухало в грудях,
  Гадючу голову ще не підводив страх
  За те, що станеться, зате, чому не бути.
  
  І кожен з нас наддостеменно знав,
  Як треба жити, щоб зустріти щастя.
  Ми випускали дні, ловили гав,
  І облизнів ніхто не сподівався.
  
  ІІ
  
  Коли відходять в спогади літа,
  І павутиння бабиного літа
  Немов роки на плечі осіда,
  Коли кохання вже у спину світить,
  
  Спостерігаєш зорана ріллю,
  На смак дізнавшись: все, що пережите -
  Заради вічного високого "Люблю"
  Яке в останню мить прошепчеш світу.
  
  Ці вірші із збірки Людмили Замлинської "Душа на папері", виданої в Черкасах у 2000р у видавництві "Сіяч".
  Так що "не все так погано у нашому домі"

• 2004.07.12 | otar

  гіпертекстуальність яко корінь зла

  Гулак-Артемовський, Боровиковський, Олекса Стороженко, Леонід Глібов - погані, практично "нульові", примітивні поети. Якби зараз будь-який поет написав щось у їхньому стилі, його б не підпустили б навіть до редакції літературної рубрики газети "Вісті Водолажчини". І все ж вони, разом із досить-таки посереднім, як на Генія Нації, поетом Тарасом Шевченком і дуже посереднім прозаїком Пантелеймоном Кулішем, використавши досвід Котляревського, в чийому розумінні українська мова була придатна тільки для пародійних потреб (Котляревський - провісник Вєрки Сердючки), заклали підвалини всієї української літератури.
  Вони існували в один час (і в одному дискурсі) з Байроном, Скоттом, молодим Гюґо, з Пушкіним, Лєрмонтовим, Міцкевичем, Петефі... Їхня поезія за художньою цінністю навіть близько не валялась із кимось із сучасників (Шевченка я не маю на увазі, він був більш-менш на рівні). І все ж, з огляду на відсутність інших, вони на той момент були Поетами України.
  
  З того часу в українській поезії були справжні генії - Леся Українка, Павло Тичина, Ліна Костенко, Василь Стус, - і порівняно багато поетів високого рівня. Поетів стало дуже багато. Серед письменників так званого "Сучукрліту", здається, цурається поезії тільки Прохасько. І Андрухович, і Неборак, і Жадан, і Ірванець, і Покальчук, і Винничук, і навіть Іздрик - усі вони поети і прозаїки "за сумісництвом". Змінилась форма - техніка, стиль, жанрова структура поезії; змінилось і концептуальне навантаження поезії.
  
  Але критерії оцінки поетичного тексту завжди були ті самі. Це не змінилось.
  
  Просто тепер є з ким порівнювати, а 200 років тому - не було. Текстів стало дуже багато, фільтрувати їх - важче.
  
  Однак, якщо дітей на уроках літератури (коли вже в школах і ВНЗ почнуть вчити ІСТОРІЮ літератури без примусового читання самої літератури, ще й, бляха-муха, в хронологічному порядку, через що малі діти змушені читати "Слово о полку Ігоревім"???) змушують зубрити вірші Стороженка, то нічим не гірші за нього витвори львівського поета Андрія Шевціва (це для мене еталон того, що ви називаєте "графоманією") також заслуговують на увагу.
  
  Коли ж, окрім художньої цінності, для нас є важливими також інші критерії (хто такий автор, чому він поет, за яку партію голосує, чи є членом НСПУ або АУП, скільки публікацій має), то далі працюватиме та схема, що працює зараз: людина базґрає вірші, в якийсь момент починає заспамлювати ними літературні конкурси, аж поки десь її доробок не визнають вартісним (з цієї секунди людина вже Поет), десь виходить якась книжечка (тиражем в 500 примірників, і лишається валятися десь на складі), новоутворений Поет читає щось на літературному вечері, на нього пишуть десь рецензію - і ось вона, нова одиниця Української Поезії. Цього Поета відділяє від тих, кого ви звете "графоманами", резолюція кількох людей (а насправді однієї людини, як правило - якого-небудь затурканого перечитуванням купи невиразного тексту Олеся Лупія). А також, можливо, більша наполегливість. Але ніяк не художня цінність.
  
  Тому ще раз (вкотре) раджу - не зловживайте поняттям "графоманія".
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.09.12 | Обережний герой

    Що за газета - "Вісті Водолажчини"?

    Це Стара і Нова Водолага у Водолажському районі Харківщини чи ще деінде?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.09.12 | otar

      Re: Що за газета - "Вісті Водолажчини"?

      Вісті Водолажчини Газета, Нововодолазька районна
      рада, 2 рази на тиждень, вівтор., субота,
      
      назва "Водолажчина" мене невмотивовано веселить

• 2004.07.26 | Зачарований

  Re: Коли не можеш не писати…

  Анно, Видуже вродлива! Коли Вас бачу, я Вас хочу. Ну навіщо Вам література і все це?

• 2004.08.06 | Oljga

  Re: Коли не можеш не писати…

  А я чула іншу історію про ще мудрішого імператора:
  Зібрав він всіх придворних поетів і влаштував їм бенкет на три дні з танцями, печеними качками, і всіма бенкетними атрибутами. А після того і питає поетів: “Ну, дорогі мої, хто що написав за три дні?” Поети: “Та ясновельможний імператоре – коли???”, тільки одненький: “Щось отам нашкріб на стіні...”
  Взяв злий імператор і посадив їх в кам’яний мішок, лишив без хліба і бив різками три рази в день. За три днів знов викликав стогнучих і кульгаючи поетів і задав те саме питання. Поети щось проскімлили тільки одненький: “Та склав три рядочки, але вони погані...” – “О!” – сказав імператор – “Один серед вас істинний поет!”
  
  Тільки чось мені здається, що пані Анна Багряна почала цю тему не з ціллю що-небудь кому-небудь розказати а просто для реклами себе розумної.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2004.08.07 | Holirom

    Re: Коли не можеш не писати…

    А я чув ще про одного Імператора, який наказав бити всіх, хто промовить зле про поетів. Тоді всі перестали писати, бо не відчували, що вони комусь потрібні. І навіть, можна й так сказати, не відчували що на них хтось виллє порцію свого зазнайства і своїх комплексів стосовно розуму. Не було плюралізму думок і відчуттів - тому всі мовчали.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.09.03 | Mykola

      Re: Коли не можеш не писати…

      Анно, мене дивує твоє жваве спілкування із Поліксеною Кочевих.
      Всі спроби необачних представників Homo вступити в контакт з гівном,завжди закінчувались однаково: від них самих починало підозріло пахнути...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.09.06 | Олег Кочевих

        Чим я Вас образив, п.Миколо? (-)

      • 2004.09.06 | Анна Багряна

        Не для загалу

        Миколо, є речі, про які можна поговорити при зустрічі. Людей не дуже цікавить чиясь особиста думка...
        Мене Олег не образив, а просто потішив.
        Зрештою, Конституція України передбачає свободу слова...
        Завжди задоволена життям,
        А.Б.

  • 2004.09.12 | Olenka

    Re: Коли не можеш не писати…

    Гадаю, варто підбити підсумки дискусії.
    Літератори займаються літературою, невдахи - її обговорюють і, по можливості, піарять себе.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2004.09.12 | Кучерявий

      Re: Коли не можеш не писати…

      Ага, іще й тішаться з того, що їх якесь чмо обплювало в пресі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2004.09.14 | Анна Багряна

        даун

        ...написано "нижче вашого рівня"... іншими словами - даунізм...
        коментарі зайві...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2004.09.14 | пан Roller

          Писателю треба быть выше читателя. (-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2004.09.14 | Д.С.

            Тоді кращий письменник - Іздрик. У нього зріст десь 1м.90см. (-)