Хто знає пристойну інтернет-бібліотеку?
06/29/2004 | didych
Є текст "Бережи" Василя Рубана, який він хоче викласти в інтернеті. Кудою б його притулити, панове?
Подаю кавалочек тексту як зразок:
1. Про любов
Любов — це крапелина крові Тар'ягна, сина Ягни і Дарбога, яка впала в серця наших прабатьків Лада і Лади, коли Тар'ягн поборов Золотого кабана. Саме любов робить людей безсмертними, бо лише народжуючи дітей, вони можуть продовжувати свій рід. У новонародженому тілі розвивається молода душа, хоча в ній живе досвід всіх попередніх поколінь.
Прагнення любові чоловіка до жінки, а чи жінки до чоловіка невситиме, доки тіло молоде. В любовному зляганні чоловік і жінка відчувають себе єдиним Богом-творцем. Це мить найвищої насолоди, але у вищому своєму спалаху вона коротка. Жінка і чоловік увесь час живуть в очікуванні цього спалаху насолоди, розчаровуються, що він швидко минає, і починається нове чекання.
З часом любов чоловіка до жінки, а чи жінки до чоловіка продовжується у плеканні дитини, їм обом може в якийсь час видатись, що вони стали менше любити одне одного, але думаючи про беззахисність дитини без їхнього обопільного піклування, вони згоджуються на триєдиність любові. Таким чином триває Лад: народжуються діти, ви їх виховуєте і потім помираєте з надією, що ваше життя продовжується в дітях.
Любов можлива лише між чоловіком і жінкою, якщо вони не родичі в третьому коліні. Ця любов може завершуватись зляганням лише дітородними органами. Що ж до приязні чоловіка до чоловіка, то тут може бути лише дружба чи побратимство. В цьому випадку між двома особами дозволяється лише рукостискання, обійми в одежі (після довгої розлуки) і чоломкання — поцілунок у лоб чи в щоку. Так само виражається приязнь між двома жінками, приязнь батька до сина чи дочки, матері до сина чи дочки.
Цілуватись у губи дозволяється лиш чоловіку з жінкою.
Коли одружені чоловік і жінка мають дітей, а тоді з якихось причин розлучаться, то ні в якому разі не можна не давати батькові зустрічатись зі своїми дітьми чи навпаки — не давати матері зустрічатись зі своїми дітьми. Гріх настроювати вороже дітей проти рідної матері чи рідного батька. У дітях злита воєдино ваша любов, ваша кров, ваша життєва енергія, тому поміж вами не може бути доконечної ворожнечі, хоча ви й розлучилися через те, що любов минула.
Любов — це не постійне явище для окремої особи і може проявлятися протягом одного життя людини до осіб протилежної статі кілька раз чи водночас до кількох осіб у той самий час. До поширення іудоєвангелізму в країні Араяна (так раніше називалась Україна), кожен чоловік (вільний общинник), якщо мав достаток і чоловічу снагу, мав дві-три жінки. Були також жінки, які жили час від часу з іншими чоловіками, мали дітей від різних батьків. Якщо у такому співжитті був лад, то це не осуджувалось громадою. Учитель Барбара вчить, що так може бути і зараз і потім.
Проте коли над подружнім життям тяжіє звичай одножонства, а чоловікові не вистачає тої жінки, з якою він вперше одружився, то щоб не залишати дітей без батька, він шукає собі ще одну жінку, але так, щоб не знала перша. В такому випадку краще, щоб перша жінка про це не знала, інакше почнуться ревнощі, і не кожна, навіть сильна людина, може їх подолати. Це ж стосується і тих випадків, коли жінка, потай від першого чоловіка, зустрічається ще з одним. Якщо ж чоловік (або, відповідно, жінка) дізнається про цей побічний зв'язок, то не треба признаватись, щоб остаточно не поранити душі людини, яку ви колись кохали. Хай у неї залишиться надія на те, що вона помилилася у своїх підозрах. Увага і пестощі згладжують душевні рани. Якщо ж це неможливо і виникли ревнощі, то треба розлучитись. Залишати поміж себе ревнощі, а тим більше їх провокувати дуже небезпечно. Ревнивий чоловік чи ревнива жінка можуть дійти до такого стану, що можуть вбити чи накласти на себе руки.
Любов і, як наслідок, природне злягання чоловіка з жінкою дітородними органами — це від Бога. Вона омолоджує тіло, підсилює в ньому палання животворного вогню, який дає відчуття радощів. Збочення у статевих стосунках чоловіка з жінкою, статеві стосунки чоловіка з чоловіком чи жінки з жінкою,— це від Чорта.
Тіло людини Бог сотворив так, що енергія життя розподілена між чоловіком і жінкою та зосереджена у їхніх органах статі. Енергія смерті однакова і в чоловіка, і в жінки. Вона зосереджена в кінці кишкового тракту. При педерастії енергія життя змикається з енергією смерті і відбувається швидке згорання енергетичного поля тіла, яке ще називають аурою, в'яне душа. Для осіб, які практикують розпусту, з'являється ефект життєвих невдач, невезіння, руйнується також захисна (імунна) система тіла, яке стає сприйнятливим до хвороб. Тіло людини створене так, що має багато захисних відновлювальних засобів, і це запобігає швидкій смерті (подібно до згорілого електродвигуна) при одноразовому (помилковому) змиканні протилежних енергій. Але ефект цікавості, звикання спрацьовує відразу, тільки маючи сильну волю і усвідомивши небезпеку для життя, як скажімо, у випадку алкоголізму чи наркоманії, можна вирватись із цієї пастки, настановленої Чортом, і відмовитись раз назавжди від збоченства.
Як свідчать давні таємні знання, тіло людини прив'язане до Дерева життя трьома петлями. Одна петля розташована в голові — це розум, друга — поміж грудей — душа, третя петля — внизу живота — це вогонь животворний. Неправильне статеве життя порушує нижню петлю: всихає спинний мозок; в першу чергу хворіють нирки, печінка, шлунок, відбирає ноги.
У книзі “Бережа” записана давня билиця про Скомороха. Отже, ще за багато віків до нової ери волхви знали про цю хворобу. Нею покарано людей за пограбування Храму кохання. Проте ці знання забулися внаслідок воєн і переміщувань народів, так що в деяких країнах Європи так звані “сексуальні меншини” борються за свої права і вже навіть закон держави дозволяє одностатеві шлюби. Таке явище — ознака смерті суспільства. Тому держава повинна жорстоко боротись з публічними проявами збоченства так, як вона бореться проти наркоманії.
Мистецтво кохання, його таємниця чи його відвертість — все це може мати відтінки любові, яка для людини є найсолодшим напоєм. Тому слова, якими називаються дітородні органи, не є лайливими, а зображення в літературі, малярстві, театрі любовних картин, голого людського тіла і дітородних органів не забороняється. Сказано — любіться, але знайте міру. Людина — наслідок впорядкованої матерії, Бог є Любов.
Забороняється лише збоченство і його зображення, а також статеві стосунки з тваринами.
Маючи розум і силу волі, тобто прагнучи до досконалості, можна таким чином здійснювати свої любовні стосунки з одною, двома чи з трьома жінками, щоб мати тільки бажане число дітей, не вдаючись до хімічного чи операційного втручання. Вчитель Барбара забороняє аборти і радить мати в кожній арійській сім'ї троє і більше дітей. Позашлюбні діти — це квіти кохання, вони і їхні матері користуються особливою пошаною і повагою.
Коли пари дотримуються закону любові, то навколо їхніх тіл завжди горить захисне поле. Якщо багато особин порушує закон любові, аура навколо тіл згорає, так само руйнується і навколоземна аура. Лад зникає і настає Гад, поширюються невиліковні хвороби органів любові, зникають захисні оболонки Землі, вчиняються війни і землетруси.
Учитель Барбара вам про це ще раз сказав, хоча багато Просвітлених і раніше про це говорили. Отож не говоріть, що ви не знали, бо розплачуватись доводиться і знаючому, і незнаючому, і батькам, і дітям. Дотримуйтесь Ладу, дотримуйтесь закону любові з покоління в покоління, аж поки гріх предків не вивітриться з аури Землі, з крові вашої. Поступово гріх стане одноплощинним у часі і зникне зовсім. Аж тоді буде на землі Рай.
Тар'я!
Подаю кавалочек тексту як зразок:
1. Про любов
Любов — це крапелина крові Тар'ягна, сина Ягни і Дарбога, яка впала в серця наших прабатьків Лада і Лади, коли Тар'ягн поборов Золотого кабана. Саме любов робить людей безсмертними, бо лише народжуючи дітей, вони можуть продовжувати свій рід. У новонародженому тілі розвивається молода душа, хоча в ній живе досвід всіх попередніх поколінь.
Прагнення любові чоловіка до жінки, а чи жінки до чоловіка невситиме, доки тіло молоде. В любовному зляганні чоловік і жінка відчувають себе єдиним Богом-творцем. Це мить найвищої насолоди, але у вищому своєму спалаху вона коротка. Жінка і чоловік увесь час живуть в очікуванні цього спалаху насолоди, розчаровуються, що він швидко минає, і починається нове чекання.
З часом любов чоловіка до жінки, а чи жінки до чоловіка продовжується у плеканні дитини, їм обом може в якийсь час видатись, що вони стали менше любити одне одного, але думаючи про беззахисність дитини без їхнього обопільного піклування, вони згоджуються на триєдиність любові. Таким чином триває Лад: народжуються діти, ви їх виховуєте і потім помираєте з надією, що ваше життя продовжується в дітях.
Любов можлива лише між чоловіком і жінкою, якщо вони не родичі в третьому коліні. Ця любов може завершуватись зляганням лише дітородними органами. Що ж до приязні чоловіка до чоловіка, то тут може бути лише дружба чи побратимство. В цьому випадку між двома особами дозволяється лише рукостискання, обійми в одежі (після довгої розлуки) і чоломкання — поцілунок у лоб чи в щоку. Так само виражається приязнь між двома жінками, приязнь батька до сина чи дочки, матері до сина чи дочки.
Цілуватись у губи дозволяється лиш чоловіку з жінкою.
Коли одружені чоловік і жінка мають дітей, а тоді з якихось причин розлучаться, то ні в якому разі не можна не давати батькові зустрічатись зі своїми дітьми чи навпаки — не давати матері зустрічатись зі своїми дітьми. Гріх настроювати вороже дітей проти рідної матері чи рідного батька. У дітях злита воєдино ваша любов, ваша кров, ваша життєва енергія, тому поміж вами не може бути доконечної ворожнечі, хоча ви й розлучилися через те, що любов минула.
Любов — це не постійне явище для окремої особи і може проявлятися протягом одного життя людини до осіб протилежної статі кілька раз чи водночас до кількох осіб у той самий час. До поширення іудоєвангелізму в країні Араяна (так раніше називалась Україна), кожен чоловік (вільний общинник), якщо мав достаток і чоловічу снагу, мав дві-три жінки. Були також жінки, які жили час від часу з іншими чоловіками, мали дітей від різних батьків. Якщо у такому співжитті був лад, то це не осуджувалось громадою. Учитель Барбара вчить, що так може бути і зараз і потім.
Проте коли над подружнім життям тяжіє звичай одножонства, а чоловікові не вистачає тої жінки, з якою він вперше одружився, то щоб не залишати дітей без батька, він шукає собі ще одну жінку, але так, щоб не знала перша. В такому випадку краще, щоб перша жінка про це не знала, інакше почнуться ревнощі, і не кожна, навіть сильна людина, може їх подолати. Це ж стосується і тих випадків, коли жінка, потай від першого чоловіка, зустрічається ще з одним. Якщо ж чоловік (або, відповідно, жінка) дізнається про цей побічний зв'язок, то не треба признаватись, щоб остаточно не поранити душі людини, яку ви колись кохали. Хай у неї залишиться надія на те, що вона помилилася у своїх підозрах. Увага і пестощі згладжують душевні рани. Якщо ж це неможливо і виникли ревнощі, то треба розлучитись. Залишати поміж себе ревнощі, а тим більше їх провокувати дуже небезпечно. Ревнивий чоловік чи ревнива жінка можуть дійти до такого стану, що можуть вбити чи накласти на себе руки.
Любов і, як наслідок, природне злягання чоловіка з жінкою дітородними органами — це від Бога. Вона омолоджує тіло, підсилює в ньому палання животворного вогню, який дає відчуття радощів. Збочення у статевих стосунках чоловіка з жінкою, статеві стосунки чоловіка з чоловіком чи жінки з жінкою,— це від Чорта.
Тіло людини Бог сотворив так, що енергія життя розподілена між чоловіком і жінкою та зосереджена у їхніх органах статі. Енергія смерті однакова і в чоловіка, і в жінки. Вона зосереджена в кінці кишкового тракту. При педерастії енергія життя змикається з енергією смерті і відбувається швидке згорання енергетичного поля тіла, яке ще називають аурою, в'яне душа. Для осіб, які практикують розпусту, з'являється ефект життєвих невдач, невезіння, руйнується також захисна (імунна) система тіла, яке стає сприйнятливим до хвороб. Тіло людини створене так, що має багато захисних відновлювальних засобів, і це запобігає швидкій смерті (подібно до згорілого електродвигуна) при одноразовому (помилковому) змиканні протилежних енергій. Але ефект цікавості, звикання спрацьовує відразу, тільки маючи сильну волю і усвідомивши небезпеку для життя, як скажімо, у випадку алкоголізму чи наркоманії, можна вирватись із цієї пастки, настановленої Чортом, і відмовитись раз назавжди від збоченства.
Як свідчать давні таємні знання, тіло людини прив'язане до Дерева життя трьома петлями. Одна петля розташована в голові — це розум, друга — поміж грудей — душа, третя петля — внизу живота — це вогонь животворний. Неправильне статеве життя порушує нижню петлю: всихає спинний мозок; в першу чергу хворіють нирки, печінка, шлунок, відбирає ноги.
У книзі “Бережа” записана давня билиця про Скомороха. Отже, ще за багато віків до нової ери волхви знали про цю хворобу. Нею покарано людей за пограбування Храму кохання. Проте ці знання забулися внаслідок воєн і переміщувань народів, так що в деяких країнах Європи так звані “сексуальні меншини” борються за свої права і вже навіть закон держави дозволяє одностатеві шлюби. Таке явище — ознака смерті суспільства. Тому держава повинна жорстоко боротись з публічними проявами збоченства так, як вона бореться проти наркоманії.
Мистецтво кохання, його таємниця чи його відвертість — все це може мати відтінки любові, яка для людини є найсолодшим напоєм. Тому слова, якими називаються дітородні органи, не є лайливими, а зображення в літературі, малярстві, театрі любовних картин, голого людського тіла і дітородних органів не забороняється. Сказано — любіться, але знайте міру. Людина — наслідок впорядкованої матерії, Бог є Любов.
Забороняється лише збоченство і його зображення, а також статеві стосунки з тваринами.
Маючи розум і силу волі, тобто прагнучи до досконалості, можна таким чином здійснювати свої любовні стосунки з одною, двома чи з трьома жінками, щоб мати тільки бажане число дітей, не вдаючись до хімічного чи операційного втручання. Вчитель Барбара забороняє аборти і радить мати в кожній арійській сім'ї троє і більше дітей. Позашлюбні діти — це квіти кохання, вони і їхні матері користуються особливою пошаною і повагою.
Коли пари дотримуються закону любові, то навколо їхніх тіл завжди горить захисне поле. Якщо багато особин порушує закон любові, аура навколо тіл згорає, так само руйнується і навколоземна аура. Лад зникає і настає Гад, поширюються невиліковні хвороби органів любові, зникають захисні оболонки Землі, вчиняються війни і землетруси.
Учитель Барбара вам про це ще раз сказав, хоча багато Просвітлених і раніше про це говорили. Отож не говоріть, що ви не знали, бо розплачуватись доводиться і знаючому, і незнаючому, і батькам, і дітям. Дотримуйтесь Ладу, дотримуйтесь закону любові з покоління в покоління, аж поки гріх предків не вивітриться з аури Землі, з крові вашої. Поступово гріх стане одноплощинним у часі і зникне зовсім. Аж тоді буде на землі Рай.
Тар'я!
Відповіді
2004.06.29 | Olena
Re: Хто знає пристойну інтернет-бібліотеку?
Хм.... які вимоги до "пристойності"?Спробуйте через http://www.utoronto.ca/elul/Main-Ukr.html знайти. Там є багато посилань (див. знизу)
2004.06.29 | didych
Re: Хто знає пристойну інтернет-бібліотеку?
вимоги до пристойности відповідні до поданого тексту...дякую за посиланнячко.
2004.06.29 | Olena
Re: Хто знає пристойну інтернет-бібліотеку?
ось ще: http://www.aup.iatp.org.ua/links/links.php2004.06.29 | Olena
Про що взагалі книга? Якісь досліди?...
didych пише:> Є текст "Бережи" Василя Рубана, який він хоче викласти в інтернеті. Кудою б його притулити, панове?
>
> Подаю кавалочек тексту як зразок:
Можна ще уривок?
2004.06.29 | didych
Re: Про що взагалі книга? Якісь досліди?...
Це тіпа Біблії. Звичайно, дуже дослідницька книга. Будь ласка:4. Про силу
Тар'ягн — Боголюдина, предок українців є сином сили. Він народився від злучення двох Божистих сутностей: Ягни і Дарбога. Тар'ягн — рушійна сила Бога.
Тар'ягни — життя — це є боротьба. Там, де нема боротьби, життя завмирає. Сім'ї тар'ягнів об'єднані в села, весі, краї, державу, зосереджені в собі вірою в Ягну, протистоять іншим народам, які їх оточують і прагнуть поглинути. Крім такого найвищого стану боротьби як війна, є ще боротьба культур: мов, кращих виробів і таке інше.
Мирне співіснування народів — коли боротьба за панування проходить без війни. Менші народи зникають під натиском сильніших культур чисельніших народів, державною політикою яких є постійне прагнення до поневолення і поглинання.
Український народ посідає ті землі, на яких розвивалась і міцніла біла раса, щоб згодом завоювати весь світ. Культура арійців стала надбанням всіх народів землі, від чого відбулося тимчасове розрідження Родового ядра. Туга за прабатьківщиною спонукала нащадків арійців з півночі, півдня, заходу і сходу здійснювати військові походи в напрямку Арійського моря на терени України і руйнувати таким чином її державну конструкцію.
Відновлення держави тар'ягнів відбувається за часів настання домінування сузір'я Води. 22 січня, як день проголошення самостійної УНР, а також як день об'єднання Західної і Східної України — день Соборності — свідчить про те, що сузір'я Води є найсприятливішим для Араяни. Панування цього сузір'я настає на початку третього тисячоліття, отже, означає оновлення і посилення Родового ядра білої раси — країни Араяна. Арійське вчення спонукає до домінування білої раси в світі, а над білою расою — домінування тар'ягнів, бо вони є спадкоємцями країни Араяна і володарями полів поховань найдавніших арійських князів на берегах рік Вардани, Славути і Десни.
Разом з вірою в Ягну тар'ягни сповідують правило здорового глузду. Вірячи в розум людини, вони беруться вирішувати право людини на життя чи смерть. Право відбору належить Раді наймудріших, посвячених у знання про тіло і душу волхвів, совісність і чесність яких відома громаді. Посвячені проповідують народові правила тілесної та духовної чистоти.
Тар'ягни визнають, що люди народжуються із різними здібностями, якими їх наділяє Бог. Тому керувати своєю державою, краєм, вессю, селом доручають мудрій особі, яка є вищою за загал як за розумовими, так і фізичними здібностями. Отже, тар'ягни визнають владу сильної особи. Співіснування між сильними особами відбувається за законами васалітету, суспільної ієрархії, родових традицій та звичаїв прабатьків.
Тар'ягни визнають існування ворога, який може загрожувати їхньому існуванню як Божистому народу. Тобто для тар'ягнів держави поділяються на дружні і ворожі. Відносно ступеня ворожості, здатності особи чи держави до ворожих дій проти народу і держави Араяна — ворог українського народу заслуговує на покару або смерть.
Спілкування між народами білої раси повинно відбуватись за правилами кодексу честі і в змаганні за першість у всіх галузях і сферах життя.
Як вчить книга “Бережа”, правдивим треба бути не перед ворогом, а перед Богом, дітьми і вчителем.
У будь-які часи спільнота людей за мовною ознакою була знаряддям для самозахисту від знищення. Поза однорідним організмом спільноти тар'ягнів можуть бути лише союзники, плановані для ближчого чи подальшого поглинання, як слабші. Більші державні утворення роздрібнюються найрізноманітнішими зусиллями для зручнішого поглинання за принципом: розділяй і володарюй. Іншого закону співіснування нема. Мирний народ — це провокатор агресивності щодо себе. Лише рівновага агресій призводить до миру. Тому, відкидаючи облудні і тимчасові твердження лібералів про устійненість світу внаслідок замирання інстинкту сили, тар'ягни визнають прагнення до світового панування здоровим явищем.
Сила народу захована також у здатності його до розмноження. Тому, сповідуючи закон Любові, кожна українська сім'я повинна мати троє і більше дітей. Злягання чоловіка і жінки — священна Богові приємна дія. У коханні тар'ягни уподібнюються Богові, відчуття запліднення і народження — найбожистіші почуття, які можна порівняти лише з насолодою від усвідомленої влади і панування над світом. В розумінні расової чистоти, волхви відкидають всілякі розрізнення людей за формою кісток, черепа, очей і таке інше. Прилучення до народу тар'ягнів тих, хто в різні історичні часи розсіявся по світу, волхви вважають за дуже важливе. Тому, щоб стати тар'ягном, громадянином країни Араяна, потрібно мати перш за все бажання, яке йде від душі, від генного коду; потрібно мати білу шкіру, говорити українською мовою і молитись Ягні так, як написано в книзі “Бережа”. Причому, поняття “біла шкіра” визначає для себе сама особа, яка хоче бути громадянином країни Араяна.
Народ сильний тоді, коли сильна його кожна особа. Тому плекання фізичного здоров'я, а також розумової сили кожного окремо взятого українця є найважливішим завданням волхвів. В кожному селі повинна бути козацька школа (КОШ), де б юнаки і юнки удосконалювали тіло, навчались рукопашного бою і вірили в Ягну. Фізична і розумова сила дає почуття зверхності і зухвальства, що є ознакою слова “арієць”. Аристократія — це влада найкращих, форма правління, за якої державна влада належить представникам родової знаті. Воля, сила волі, сила волі в єдності українців є засобом опанування матерії життя. Причиною будь-якої поразки є не відсутність зброї, а відсутність сили волі до спільних дій, нездатність побачити за первинним проявом сили волі подальшу вигоду від панування над ситуацією і над оточуючими народами.
Смак сили може бути різноякісний, як сп'яніння від фізичних вправ — збудження від трепету тіла внаслідок фізичних вправ, так і від розумового пересилення таємниці — тріумф розуму. Але вищою насолодою від особистого почуття сили є стадне відчуття сили, коли тіло і розум стають єдиним народним тілом. Такий порив не відступає навіть перед загрозою смерті для окремих людей, в ім'я торжества сили цілого народу. Саме загальне, всенародне почуття сили є самодостатньою метою для сина сили — Тар'ягна.
Арієць, здоров'я якого не пошкоджене курінням, зловживанням вина і розпустою, має достатньо сили волі, щоб зносити життєві злигодні в ім'я перемоги, терпіти біль і сприймати смерть як закономірну данність. Арієць вільний вибирати — жити йому чи померти (внаслідок втоми чи хвороби заподіяти собі смерть), але віддає перевагу життю. Свідомість частки великого тіла цілого народу полегшує тар'ягнові зустріти смерть у бою достойно.
Бути сильним — значить, бути гордим, бути надлюдиною — значить, ревно вірити в Богиню Ягну, яка є Надбожеством. Плекання в кожному арійцеві відчуття надсили, надрозуму — це цілеспрямоване виховання надлюдини. Зухвалий і сильний тілом, сильний вірою в Бога радо стає в одну лаву на прю, щоб бути тараном для зруйнування великої перешкоди, щоб звільнити дорогу народу Тар'ягна. Але й будучи один проти численнішого ворога, Тар'ягн зневажає небезпеку і бореться до переможного кінця.
Сильний у армії — значить, сильна армія. Сильний у науках — значить, сильна наука. Сила перемагає логіку, адже сама сила є закон.
Тар'я!
2004.06.29 | didych
А ще є там про алкоголь
5. Про те, як вживати хмільні напоїКнига “Бережа” — це знання про життя на землі і про служіння Богові, завдяки чому людина могла б бути щасливою. Тому повчання мудрих про те, як пити хмільні напої, є одним з найважливіших вчень. Адже навіть чисельні народи, впавши в безмірну пиятику, зникають з лиця землі або їх заполонюють інші, фізично і розумово сильніші народи.
Пити горілку чи вино у великій кількості — шкідливо для здоров'я. Але всі свята земної людини супроводжуються питтям хмільного. Лише досконала людина — надлюдина — може обходитись без хмільних напоїв і бути задоволеною життям. Простолюд, який, одначе, є тілом народу, шукає радощів у вині.
Отож пити хмільне можна лише досягнувши повноліття. У дівчат повноліття починається після 16-ти років, а у хлопців після 18-ти. Дідусі і бабусі, батьки і матері, дядьки і тітки при всякій нагоді повинні говорити дітям і онукам: “Ось досягнеш повноліття, тоді почнеш”. Можливо, діти десь при якійсь нагоді і порушать ваші настанови, але вони знатимуть, що офіційного дозволу від вас вони не отримали. Виховані діти не дозволять собі пити хмільне а чи лихословити в присутності дорослих, навіть не рідних.
Але починати пити хмільне (горілку, пиво, вино) у 16 чи у 18 років — це ще не означає пити його так часто, як люди середнього віку і в таких кількостях. Мається на увазі, що, сидячи разом з дорослими за столом, юнак може дозволити собі випити лише 100 грамів горілки міцністю до 45 градусів або склянку (200 г) кріпленого вина. Бажано в два прийоми. Сухого, міцністю до 10 градусів, — дві склянки. Дівчина п'є вдвічі менше. До того ж, юнакам і юнкам до справжнього повноліття пити горілку за столом разом з дорослими можна лише на великі свята, як-то: Новий рік, Великдень, Купала, свято Роди, проводи в армію, весілля. На всіх інших урочистостях вони повинні обходитись солодкими і мінеральними безалкогольними напоями.
Але справжнє повноліття дівчини настає у 18, а юнака — у 22 роки, і по досягненню цього віку можна пити так, як дорослі. Проте слід мати на увазі, що саме тепер на людину чигає величезна небезпека. Зауважимо, що у людському побуті привід випити горілки, вина чи пива трапляється нерідко. Отож треба весь час контролювати себе і стримувати, щоб пити менше, не часто, не систематично, щоб не звикнути. Особливо шкідливо для психічного здоров'я пити кожен день малими дозами, часте пиття малими дозами також призводить до швидкого звикання, тобто до алкоголізму. Мала доза – це 50-100 г., лікувальна – 40 і менше грамів.
Перш ніж перейти до пояснення, скільки пити, ми охарактеризуємо існуючі напої. Найнебезпечнішими для юнаків і юнок є слабоалкогольні напої: пиво, сухі вина, тоніки, бо існує ілюзія, що їх можна пити кожен день, в той час як горілку лише з якоїсь важливої причини. Особливо небезпечне пиво. Алкогольний удар на голодний шлунок від 0,5 літра пива середньої міцності рівнозначний двомстам горілки для дорослої людини при добрій закусці. Тому припадати в спеку до пива як засобу потамувати спрагу є небезпечним, особливо для молоді. Треба сказати, що коли вам 20 років, ви не знаєте, чи схильні до алкоголізму чи ні (і ніхто вам цього не скаже), але коли в 30 років вам раптом скажуть, що ви алкоголік, це вже трагедія багатьох. Отже, граючись, вживаючи бездумно, безконтрольно і часто тонік, пиво чи сухе вино, ви наосліп бредете до небезпеки, коли ваша кров раптом заволає, що їй хочеться алкоголю ще й ще.
До одруження ви повинні стримувати себе від систематичного пиття хмільного і від пиття хмільного у великих дозах з усіх сил, з усієї сили волі, яку вам дав Бог.
Пам'ятайте, пити зайве – це не геройство, пити можуть майже всі, хто не обділений нормальним здоров'ям, не пити хмільного не може майже ніхто. Сказано: пити може і дурень, а ти спробуй не пити. Тому не поспішайте. Вихована людина повинна володіти як своїм тілом, так і своїми забаганками. Запам'ятайте: ваше здоров'я – це єдиний скарб на цьому світі, і у вашій волі чи зразу його стратити, чи розтягнути це задоволення на сто років.
Пити в будень пиво, вино сухе, вино міцне, горілку без поважної на те причини не можна. Не можна пити хмільне також зранку. Навіть якщо у вас цього дня іменини, хрестини чи весілля, перший прийом їжі вранці повинен бути безалкогольним. Жінка повинна пити вдвоє, а то й утроє менше, ніж чоловік. Жінка в стані вагітності взагалі не повинна вживати алкоголю і курити.
Для чоловіка середньої ваги і сили порогом відчуття найвищого сп'яніння є, коли він вип'є триста грамів горілки міцністю до 45 градусів. Отож цю дозу чоловік може собі розтягнути на всю вечірку, як йому до вподоби. Тут багато хто з пияків-професіоналів може заявити, що це мало, але зізнаймося собі, що горілка, випита понад трьохсот грамів, вже не дає задоволення. В деяких людей після прийняття чотириста грамів з'являється почуття непогамовної спраги, і вони хочуть пити горілку ще й ще, тоді організм сам вимикається, людина засинає чи тратить свідомість і таким чином рятується від смертельної дози. Запам'ятайте, що, п'ючи зайве сьогодні, ви скорочуєте для себе можливість завтра випити всмак. Невдовзі прийде час, коли ви дивитиметесь, як п'ють інші, ніяково заявляючи друзям, що я, мовляв, уже свою випив. Якщо ви в двадцять років почали інтенсивно пити алкоголь і курити, то в тридцять ви вже не будете здатні робити життєву кар'єру, хоча прожили лише третину сучасного людського віку. На вашому лиці з'явиться багряна алкогольна засмага, кінчик носа зрадливо посиніє. На лиці явно проглядатиме деградація і з таким обличчям вас не захочуть слухати в жодній фірмі, де є пристойна робота. Алкоголізм – хвороба егоїстична. Щоб задовольнити свою спрагу, ви обкрадатимете власну жінку і, що найганебніше, власних дітей.
Найкращим продуктом для пиття є пшенична горілка, виготовлена на державному підприємстві за давно виробленими технологіями. Не тільки з комерційною метою, а й з метою безпеки держава повинна утримувати виробництво хмільних напоїв у своїх руках і під громадським контролем. Адже здоров'я нації – найбільше багатство держави, і віддавати його на поталу недобросовісним ділкам – злочин перед власним народом.
Навіть коньяк в таких дозах, в яких ми п'ємо горілку, може бути шкідливим для здоров'я. На другому місці по нешкідливості є домашній самогон із зерна (пшениці, жита, ячменю і ін.), а також із картоплі та буряків. На третьому – самогон із цукру, тому що для виробництва цукру застосовуються хімічні додатки.
Найкорисніше в помірних дозах для людини сухе вино – продукт, який виготовляється з чистого виноградного соку без додавання цукру і спирту, за умови екологічної чистоти грунтів, на яких ріс виноград. Здоровій людині приємно випити і міцного вина, якщо воно виготовлене добросовісним винарем.
Готувати алкогольні напої потрібно в посудині, яка не розчиняється кислотами, котрі є в бразі чи соку фруктів. Це може бути дерев'яний, глиняний, скляний чи емальований посуд. Найдоступнішим і зручним є емальований посуд, і ним треба користуватись, готуючи алкоголь в домашніх умовах. Бажано, щоб трубки були скляними або із нержавіючої сталі чи світлої латуні, хоча тоді в горілку потрапляє якась частка окису міді. Коли ж ви робите закваску, а потім і переробляєте в залізному, алюмінієвому, мідному чи латунному посуді, то в горілку потрапляє багато окисів металів, які є отрутою для вашого шлунка, печінки, зрештою, всього організму. Горілка виходить важка на смак, хапає за горло, метали не фільтруються і не опадають в осад. Чужу самогонку пити небезпечно, тому, ідучи на весілля чи на яку випивку в складчину, треба брати з собою напої, куплені в державній установі, щоб уникнути на святі прикрих випадків отруєння, а то й смерті.
Отож, коли ви прийшли в гості і вже знаєте свою норму, то розтягуєте цю норму на весь обід. Коли на столі стоїть горілка, вино сухе, вино міцне, пиво, ситро, ви тверезо вирішуєте: “Що я п'ю?” Якщо вибрали горілку, то в кінці обіду, відчуваючи спрагу, можете випити півсклянки чи склянку сухого вина. Якщо ви почали з міцного вина, то бажано, щоб пили його небагато і нічого більше, окрім мінеральної чи солодкої води. Бо коли ви змішаєте солодке вино з пивом чи горілкою, швидко сп'янієте і буде незручно перед людьми. Якщо у вас нестійкий кров'яний тиск, на другий день болітиме голова. Якщо ви п'єте пиво, то пийте лише пиво. Найлегшим компонентом до коньяку, горілки а чи міцного вина є вино сухе (без домішок цукру). Пивом міцні напої запивають лише алкоголіки.
Шампанські вина треба пити в невеликих кількостях до десерту (торта, печива), коли за обідом міцні напої взагалі не вживались. Починати поважний обід з шампанського, а потім пити горілку – дилетанство, шкідливе для здоров'я. В шампанське, щоб воно шипіло, додається сода і цукор, тому, коли ви п'єте його багато або разом з горілкою, у вас болітиме голова і буде важке похмілля.
Якщо ви на вечірці будете пити все підряд – горілку, пиво, міцне вино, можете у якийсь момент, навіть не відчувши сильного сп'яніння, втратити свідомість і зіпсувати людям свято.
Якщо ви таки втримались на трьохстах грамах горілки (або своїй нормі, яку ви самі знаєте), після доброї вечері через деякий час приємно випити чорної кави або чашку міцного чаю.
Отже, коли ви вчора дотримались своєї норми, сьогодні вам достатньо випити велику чашку чаю або півлітра кислого молока, щоб через деякий час відчути себе нормально. Якщо ви таки не втримались і перебрали, випийте вранці пляшку пива чи склянку сухого вина, чи сто грамів горілки і на цьому зупиніться. Треба зауважити, що весільні оргії, коли пиятика тягнеться зранку до вечора протягом трьох днів чи навіть тижня, дуже шкідливі для організму, і сприяють набуттю навиків до алкоголізму. Тому, якщо говорити з погляду доцільності, пити на великі свята бажано лише протягом дня, а на другий день виходити зі стану алкогольного отруєння.
Людям психічно хворим пити алкогольні напої не можна.
Людям, у яких проявилася біла гарячка, треба рішуче кидати пити. Біла гарячка – такий стан, коли після першого а чи другого дня пиятики, наступного дня людина не п'є. Від того, що алкоголь не поступає в мозок, вчиняється галюцинація. Можуть вдаватися чорти і проявлятися звірячі інстинкти, котрі притлумлювалися запобіжними гальмівними нашаруваннями культурного виховання людини в колективі. Тобто людина дуріє, будучи ніби-то тверезою. Щоб така людина не вмерла або не наробила горя, бо в стані білої гарячки вона може вбити будь-кого, навіть найріднішого, тому, хто впав у білу гарячку, треба дати випити сто грамів горілки, а потім звернутися до лікаря.
Якщо ви будете дотримуватись своєї норми, весь час стримувати себе, щоб не пити в будень без поважних причин, якщо ви і в неділю теж знайдете якесь цікаве заняття, щоб зайвий раз не випити, то, коли надійде свято, ви вип'єте з задоволенням, будете щасливі, здорові, і матимете сили, щоб заробити на хліб собі і своїй сім'ї.
Вчитель Барбара радить також не курити.
Вживати наркотики (мак, коноплі, хімічні препарати) забороняє український звичай і закон.
Тар'я!
2004.06.29 | Olena
Re: А ще є там про алкоголь
didych пише:> До одруження ви повинні стримувати себе від систематичного пиття хмільного і від пиття хмільного у великих дозах з усіх сил, з усієї сили волі, яку вам дав Бог.
????
> Найкращим продуктом для пиття є пшенична горілка, виготовлена на державному підприємстві за давно виробленими технологіями. Не тільки з комерційною метою, а й з метою безпеки держава повинна утримувати виробництво хмільних напоїв у своїх руках і під громадським контролем. Адже здоров'я нації – найбільше багатство держави, і віддавати його на поталу недобросовісним ділкам – злочин перед власним народом.
Десь вже таке чули. Десь воно вже практикувалося...
Мені ось що ще цікаво: на яку аудиторію рознаховано? Нагадує, по-перше, навчальній посібник для молодших школярів. По-друге, якусь книжку - скоріш за все "Домострой"
2004.06.29 | didych
Треба мати розуміння
Пише не didych, а Василь Рубан. Я це розумію таким чином, що людина мріяла написати щось подібне до Біблії, до творів на копил "Так казав Заратустра". Особисто в мене така сміливість викликає певну повагу, хоча форма тут мала б бути високопоетичною, а Рубан усе-таки справді ухилився в бік дидактизму.2004.06.29 | Mary
Ніфіга собі. Такоооої маячні давно не читала. (-)
2004.06.29 | otar
http://www.ukrcenter.com
якщо там візьмутьІнші бібліотеки див (в порядку самореклами) http://litclub.lviv.ua/biblio
2004.06.30 | didych
Re: Хто знає пристойну інтернет-бібліотеку?
дякую всім. сьогодні Мошков пообіцяв викласти твір Рубана в своїй бібліотеці.2004.06.30 | didych
адреса
http://lib.ru/SU/UKRAINA/2004.06.30 | Olena
Re: адреса
Чудовий розподіл на класику та сучасні прозу!!!!