Нацрада зробила вітчизняним продуктом Бетмена та Термінатора
07/23/2004 | Культурний Спостерігач
Нацрада зробила вітчизняним продуктом Бетмена та Термінатора
У нашій країні є орган, основне завдання якого, за законом, „забезпечення виконання ТРО вимог чинного законодавства”. До того ж до компетенції цього органу належить: „контроль за додержанням законодавства в галузі телебачення і радіомовлення України”. До речі, орган цей має чітко прописані наглядові та контрольні функції і має слідкувати за „додержанням чинного законодавства в галузі ТБ і радіомовлення суб’єктами правовідносин України”. І має цей орган серйозні права „оголошувати попередження” (термін для виправлення порушень – не більше одного календарного місяця), „застосовувати штрафні санкції...”, „тимчасово зупиняти дію ліцензії”, „подавати до суду справи про позбавлення ліцензії” і т.д. Тобто Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має працювати. Вона і працює – тобто приймає рішення. Текст такого Рішення № 842 від 14. 07.2004 року ми і наводимо:
"Про звернення українських співаків, музикантів, авторів, підприємців шоу-бізнесу з приводу катастрофічної ситуації в аудіовізуальному просторі України
style='mso-bidi-font-weight:normal'>
З метою усунення проблем, порушених у "Відкритому листі українських співаків, музикантів, авторів, підприємців шоу-бізнесу з приводу катастрофічної ситуації в аудіовізуальному просторі України", вивчивши та проаналізувавши наповнення вітчизняного аудіовізуального простору українською музичною продукцією, Національна рада вирішила:
2. Рекомендувати телерадіоорганізаціям України збільшити частку національної музично-пісенної продукції у програмному наповненні свого ефіру.
3. Поєднати зусилля Національної ради, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Українського фонду культури, інших державних і громадських організацій із залученням коштів та організаційних можливостей, зацікавлених ТРО, для здійснення системної підтримки та заохочення вітчизняних виконавців, які через телерадіоефір гідно популяризують музично-пісенну культуру українського народу”. (кінець цитати)
Частина друга. Аналітична.
Той чи інший орган у нашій державі створюється з певною метою. Бандюки знають, що УБОЗ може покласти мордякою в грязюку. Санепідоргани під час тифу всі базари закривають. Податкова прийде і... І т.д. Кожен із цих органів має свою, як модно нині казати, ауру.
Ауру до рук не візьмеш – але вона точно є! І створювати її потрібно напружено і цілеспрямовано багато років. Давайте спробуємо коротенько подивитися, яку ауру натворила Національна рада України з питань ТБ і радіомовлення за роки свого існування у вітчизняній аудіовізуальній сфері.
У нашій країні прийнята і є чинною чи не найкраща законодавча база діяльності в аудіовізуальній сфері. Оскільки ми країна з молодою державністю, то до наших законів потрапили найпрогресивніші, на час їх прийняття, здобутки людського законотворення. Здобутки коректні, юридично зрозумілі, випробувані в умовах демократії і правової дисципліни.
Для прикладу, у ст.8 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” вміщено норму про те що, „не менше 50 відсотків від загального обсягу мовлення кожної ТРО мають становити передачі (фільми), виготовлені безпосередньо даною ТРО або іншими юридичними особами, які діють в Україні”.
Усе зрозуміло – якщо я використовую в своєму мовленні, для прикладу, музику, то вона має бути на 50% вітчизняна – потужний стимул для вітчизняних музикантів творити музику і пропонувати її вітчизняному телеглядачу і радіослухачу. Допомагати в цьому має і Національна рада – адже має такий комплекс завдань, компетенції, повноважень!
Коли той чи інший бажаючий отримати ліцензію на право мовлення пише концепцію, то в жодній з них не зазначається, що буде проводитися активна робота із забезпечення відсутності в ефірі вітчизняної музики, буде створюватися система хабарів за доступ вітчизняної музики до ефіру, активно лобіюватися зарубіжна музична продукція і т.п. У концепціях – „розширити”, „посилити”, „покращити” і „сприяти”. Але в ефірі раптом (!) вибухає зовсім інше. Вибухає тому, що потрапляють ТРО в оту саму ауру. Вірніше – їм її гарантують та забезпечують.
Яким чином – то вже тема для іншого дослідження. А поки що – за всі роки систематичного і тотального порушення вітчизняного законодавства жодна ТРО не сплатила хоча б 1 гривню штрафу, вже не кажучи про призупинення ліцензії ТРО не з навколополітичних мотивів. Із 1997 року мовчить конституційний позавідомчий орган – творить ауру.
Для прикладу, нарешті мені вдалося дізнатися, як звучить рішення, яким Національна рада зробила вітчизняним продуктом... Бетмена, Роккі та Термінатора. Ні – копію цього воістину легендарного рішення отримати неможливо, а тим більше прочитати десь на сторінках ЗМІ: страшно службова інформація! Треба писати листа – вони (чиновники) розглянуть можливість і... т.д. і т.п. Так от, вищеназвані герої – наш продукт, ну, правда, не на весь зріст, а відсотків на 30% („вам по пояс буде”!). Звучить це досить пафосно – „Про частку продукції національного виробництва в україномовній версії іноземного виробництва” (рішення №139 від 24.05.2001 року). Українці можуть гордо і спокійно класти руку на плече і Фелліні, і Форману, і Камерону – адже вони на 30% наші і „виготовлені юридичними особами”.
Повірте, я не намагаюся зробити із читачів якихось дебілів: коли ви заходите до музею і бачите полотно видатного митця доби Відродження, вас має пучити від гордості – картина та на тридцять відсотків вітчизняна! І „бамага” є – адже раму йому (нехай навіть криву) зробили в нашому музеї і написали (нехай навіть з помилками) бірочку. Так Національна рада вирішила – творить ауру! Чи я неправильно трактую закони формальної логіки? А порушники законодавства трактують правильно і знають – Національна рада України не буде звертати на їхній ефір уваги. Знають абсолютно точно. Знають уже сім років. Контрольно-аналітичний відділ Національної ради щоразу проводить моніторинги ТРО, а результати одні й ті самі: вітчизняної музики в ефірі немає! Доводить цю інформацію до Національної ради – а адекватних рішень щодо конкретних порушників немає. У разі чого порушник виймає з „широкіх штанін” аргумент про те, що пісня (кліп) Мадонни + пісня (кліп) Шер + пісня (кліп) Майкла Джексона, не говорячи вже про + пісні (кліпи) „Ноги вниз”, між якими хтось про щось бовкне, то – вітчизняний продукт, „виготовлений безпосередньо” тим, хто бовкнув.
„А зараз прозвучать всі пісні з альбому „Зайкі”... ви прослухали авторську програму „Всі пісні Зайкі...”: дві години вітчизняного аудіовізуального продукту готові! А Національна рада творить ауру: рішення щодо такого роду підрахунків чомусь немає, хоча б на 30%.
До губернатора Каліфорнії руки дійшли, а тут, напевне, престижу замало. Чи, можливо, в архіві Національної ради є судовий вирок „Іменем України” щодо стовідсотково авторської вітчизняної аудіовізуальної передачі „Всі пісні „Тазіка”? Ми готові його видрукувати повністю і дослівно. А от рішення №842, текст якого наведений вище, є. „№842” – ще один сигнал: „ре-е-б-я-я-та-а-а”, у вас усе буде добре! Можете не звертати уваги ні на логіку, ні на „листи”, ні на громадську думку, ні на депутатські запити до Генеральної прокуратури, а тим більше на нас – ми з вами в аурі.
Зазвучала уже з екранів, а скоро випливе і на сторінки ЗМІ ще одна досить модна відмовка функціонерів – „ми не можемо втручатися в програмне забезпечення ТРО”.
Цікаво, а введення спеціальних позначок для виокремлення певної телепродукції – це хіба не активний вплив на формування програмної політики?
То „не можемо” чи „не хочемо”?
Частина третя. Практична.
1. Розпочато повторний тотальний громадський моніторинг ефіру вітчизняних ТРО щодо заповнення його вітчизняним музичним продуктом.
2. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у письмовій формі поставлено конкретні і чіткі запитання, які можуть дещо прояснити ситуацію в нашому аудіовізуальному просторі. (Вх.№16А/900 від 19.03.2004).
Для оприлюднення потрібні:
- результати моніторингів, які проводила Національна рада щодо дотримання вимог Конституції, норм законодавства ТРО м. Києва;
- інформація щодо умов розподілення часток мовлення українською і іншими мовами в ліцензіях ТРО, які ведуть мовлення у м. Києві;
- інформація щодо законності зменшення частки мовлення українською мовою для певних ТРО, які ведуть мовлення в м. Києві;
- критерії та відповідні законодавчі норми або підзаконні акти (рішення, накази і т.д.) якими користується Національна рада при проведенні моніторингів ТРО.
Погодьтеся – проста інформація, яка досить далека від понять службова або комерційна таємниця. Але скільки додасть ця інформація до розуміння умов формування і підтримання аури.
До речі: „Національна рада забов’язана у визначений законодавством термін дати адресатові аргументовану відповідь ” (Ст.33. Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”).
Олександр Зирін, для "Телекритики"
У нашій країні є орган, основне завдання якого, за законом, „забезпечення виконання ТРО вимог чинного законодавства”. До того ж до компетенції цього органу належить: „контроль за додержанням законодавства в галузі телебачення і радіомовлення України”. До речі, орган цей має чітко прописані наглядові та контрольні функції і має слідкувати за „додержанням чинного законодавства в галузі ТБ і радіомовлення суб’єктами правовідносин України”. І має цей орган серйозні права „оголошувати попередження” (термін для виправлення порушень – не більше одного календарного місяця), „застосовувати штрафні санкції...”, „тимчасово зупиняти дію ліцензії”, „подавати до суду справи про позбавлення ліцензії” і т.д. Тобто Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має працювати. Вона і працює – тобто приймає рішення. Текст такого Рішення № 842 від 14. 07.2004 року ми і наводимо:
"Про звернення українських співаків, музикантів, авторів, підприємців шоу-бізнесу з приводу катастрофічної ситуації в аудіовізуальному просторі України
style='mso-bidi-font-weight:normal'>
З метою усунення проблем, порушених у "Відкритому листі українських співаків, музикантів, авторів, підприємців шоу-бізнесу з приводу катастрофічної ситуації в аудіовізуальному просторі України", вивчивши та проаналізувавши наповнення вітчизняного аудіовізуального простору українською музичною продукцією, Національна рада вирішила:
2. Рекомендувати телерадіоорганізаціям України збільшити частку національної музично-пісенної продукції у програмному наповненні свого ефіру.
3. Поєднати зусилля Національної ради, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Українського фонду культури, інших державних і громадських організацій із залученням коштів та організаційних можливостей, зацікавлених ТРО, для здійснення системної підтримки та заохочення вітчизняних виконавців, які через телерадіоефір гідно популяризують музично-пісенну культуру українського народу”. (кінець цитати)
Частина друга. Аналітична.
Той чи інший орган у нашій державі створюється з певною метою. Бандюки знають, що УБОЗ може покласти мордякою в грязюку. Санепідоргани під час тифу всі базари закривають. Податкова прийде і... І т.д. Кожен із цих органів має свою, як модно нині казати, ауру.
Ауру до рук не візьмеш – але вона точно є! І створювати її потрібно напружено і цілеспрямовано багато років. Давайте спробуємо коротенько подивитися, яку ауру натворила Національна рада України з питань ТБ і радіомовлення за роки свого існування у вітчизняній аудіовізуальній сфері.
У нашій країні прийнята і є чинною чи не найкраща законодавча база діяльності в аудіовізуальній сфері. Оскільки ми країна з молодою державністю, то до наших законів потрапили найпрогресивніші, на час їх прийняття, здобутки людського законотворення. Здобутки коректні, юридично зрозумілі, випробувані в умовах демократії і правової дисципліни.
Для прикладу, у ст.8 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” вміщено норму про те що, „не менше 50 відсотків від загального обсягу мовлення кожної ТРО мають становити передачі (фільми), виготовлені безпосередньо даною ТРО або іншими юридичними особами, які діють в Україні”.
Усе зрозуміло – якщо я використовую в своєму мовленні, для прикладу, музику, то вона має бути на 50% вітчизняна – потужний стимул для вітчизняних музикантів творити музику і пропонувати її вітчизняному телеглядачу і радіослухачу. Допомагати в цьому має і Національна рада – адже має такий комплекс завдань, компетенції, повноважень!
Коли той чи інший бажаючий отримати ліцензію на право мовлення пише концепцію, то в жодній з них не зазначається, що буде проводитися активна робота із забезпечення відсутності в ефірі вітчизняної музики, буде створюватися система хабарів за доступ вітчизняної музики до ефіру, активно лобіюватися зарубіжна музична продукція і т.п. У концепціях – „розширити”, „посилити”, „покращити” і „сприяти”. Але в ефірі раптом (!) вибухає зовсім інше. Вибухає тому, що потрапляють ТРО в оту саму ауру. Вірніше – їм її гарантують та забезпечують.
Яким чином – то вже тема для іншого дослідження. А поки що – за всі роки систематичного і тотального порушення вітчизняного законодавства жодна ТРО не сплатила хоча б 1 гривню штрафу, вже не кажучи про призупинення ліцензії ТРО не з навколополітичних мотивів. Із 1997 року мовчить конституційний позавідомчий орган – творить ауру.
Для прикладу, нарешті мені вдалося дізнатися, як звучить рішення, яким Національна рада зробила вітчизняним продуктом... Бетмена, Роккі та Термінатора. Ні – копію цього воістину легендарного рішення отримати неможливо, а тим більше прочитати десь на сторінках ЗМІ: страшно службова інформація! Треба писати листа – вони (чиновники) розглянуть можливість і... т.д. і т.п. Так от, вищеназвані герої – наш продукт, ну, правда, не на весь зріст, а відсотків на 30% („вам по пояс буде”!). Звучить це досить пафосно – „Про частку продукції національного виробництва в україномовній версії іноземного виробництва” (рішення №139 від 24.05.2001 року). Українці можуть гордо і спокійно класти руку на плече і Фелліні, і Форману, і Камерону – адже вони на 30% наші і „виготовлені юридичними особами”.
Повірте, я не намагаюся зробити із читачів якихось дебілів: коли ви заходите до музею і бачите полотно видатного митця доби Відродження, вас має пучити від гордості – картина та на тридцять відсотків вітчизняна! І „бамага” є – адже раму йому (нехай навіть криву) зробили в нашому музеї і написали (нехай навіть з помилками) бірочку. Так Національна рада вирішила – творить ауру! Чи я неправильно трактую закони формальної логіки? А порушники законодавства трактують правильно і знають – Національна рада України не буде звертати на їхній ефір уваги. Знають абсолютно точно. Знають уже сім років. Контрольно-аналітичний відділ Національної ради щоразу проводить моніторинги ТРО, а результати одні й ті самі: вітчизняної музики в ефірі немає! Доводить цю інформацію до Національної ради – а адекватних рішень щодо конкретних порушників немає. У разі чого порушник виймає з „широкіх штанін” аргумент про те, що пісня (кліп) Мадонни + пісня (кліп) Шер + пісня (кліп) Майкла Джексона, не говорячи вже про + пісні (кліпи) „Ноги вниз”, між якими хтось про щось бовкне, то – вітчизняний продукт, „виготовлений безпосередньо” тим, хто бовкнув.
„А зараз прозвучать всі пісні з альбому „Зайкі”... ви прослухали авторську програму „Всі пісні Зайкі...”: дві години вітчизняного аудіовізуального продукту готові! А Національна рада творить ауру: рішення щодо такого роду підрахунків чомусь немає, хоча б на 30%.
До губернатора Каліфорнії руки дійшли, а тут, напевне, престижу замало. Чи, можливо, в архіві Національної ради є судовий вирок „Іменем України” щодо стовідсотково авторської вітчизняної аудіовізуальної передачі „Всі пісні „Тазіка”? Ми готові його видрукувати повністю і дослівно. А от рішення №842, текст якого наведений вище, є. „№842” – ще один сигнал: „ре-е-б-я-я-та-а-а”, у вас усе буде добре! Можете не звертати уваги ні на логіку, ні на „листи”, ні на громадську думку, ні на депутатські запити до Генеральної прокуратури, а тим більше на нас – ми з вами в аурі.
Зазвучала уже з екранів, а скоро випливе і на сторінки ЗМІ ще одна досить модна відмовка функціонерів – „ми не можемо втручатися в програмне забезпечення ТРО”.
Цікаво, а введення спеціальних позначок для виокремлення певної телепродукції – це хіба не активний вплив на формування програмної політики?
То „не можемо” чи „не хочемо”?
Частина третя. Практична.
1. Розпочато повторний тотальний громадський моніторинг ефіру вітчизняних ТРО щодо заповнення його вітчизняним музичним продуктом.
2. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у письмовій формі поставлено конкретні і чіткі запитання, які можуть дещо прояснити ситуацію в нашому аудіовізуальному просторі. (Вх.№16А/900 від 19.03.2004).
Для оприлюднення потрібні:
- результати моніторингів, які проводила Національна рада щодо дотримання вимог Конституції, норм законодавства ТРО м. Києва;
- інформація щодо умов розподілення часток мовлення українською і іншими мовами в ліцензіях ТРО, які ведуть мовлення у м. Києві;
- інформація щодо законності зменшення частки мовлення українською мовою для певних ТРО, які ведуть мовлення в м. Києві;
- критерії та відповідні законодавчі норми або підзаконні акти (рішення, накази і т.д.) якими користується Національна рада при проведенні моніторингів ТРО.
Погодьтеся – проста інформація, яка досить далека від понять службова або комерційна таємниця. Але скільки додасть ця інформація до розуміння умов формування і підтримання аури.
До речі: „Національна рада забов’язана у визначений законодавством термін дати адресатові аргументовану відповідь ” (Ст.33. Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”).
Олександр Зирін, для "Телекритики"
Відповіді
2004.07.23 | ziggy_freud
читаємо між рядків...
Культурний Спостерігач пише:> Національна рада вирішила:
> 2. Рекомендувати телерадіоорганізаціям України збільшити частку національної музично-пісенної продукції у програмному наповненні свого ефіру.
А також дозволити деяким мовникам проігнорувати рекомендації.
>
> 3. Поєднати зусилля Національної ради, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Українського фонду культури, інших державних і громадських організацій із залученням коштів та організаційних можливостей, зацікавлених ТРО, для здійснення системної підтримки та заохочення вітчизняних виконавців, які через телерадіоефір гідно популяризують музично-пісенну культуру українського народу”. (кінець цитати)
Хто є відповідальним за _системну підтримку_? Схоже, що всі зусилля підуть _на узгодження розподілу повноважень із вирішення деяких актуальних питань_ та _налагодження ефективної взаємодії_. На моніторинг ефіру та покарання порушників законодавства навряд лишиться дещиця адмінресурсу.
Далі. Яким чином видрізнятиметься _гідна популяризація_ від _негідної депопуляризації_ ?
Здогадка: на заоохочення гідних популяризаторів буде віділено 4 бланки почесних грамот, серед яких два зіпсують, один випишуть Чєрномирдіну, а другий - Кобзону.
>
> Частина третя. Практична.
> Олександр Зирін, для "Телекритики"
Дуже грамотно.
2004.07.24 | Нумбер ОНе
А якщо й нам промоніторить?
Ми тут на "Майдані" такі розумні, нас трохи є, то чом би нам не домовитись, обрати якийсь день, поділити між собою канали ТБ, радіостанції, та й простежити, що вони, падлюки, крутять - і якою мовою, і скільки в них мультфільмів, а скільки - голих тіток о 12-й дня... Скласти потім протокола - і в Нацраду. Чи ще куди - спитаємо юристів. І так кілька (статистично достовірну кількість) разів.2004.07.24 | otar
Нацрада
Людоньки, не забувайте: вже досить довго в Холода (голови Нацради) немає жодних повноважень, оскільки термін його вийшов, а заново ніхто перепризначати голову не став. Відповідно, будь-яке рішення (як щодо надання ліцензії, так і щодо позбавлення її) Нацради можна оскаржити. В тому числі в суді. І в тому числі добитися його скасування (на якийсь час), якщо ви маєте багато грошей, енергії і вчасно розкричите про це на весь світ, щоб справа не загубилась у бюрократичному лабіринті.ось тільки чи варто? Все одно за наявної влади "1+1" ніколи не втратить ліцензію. Це неможливо. Бо їм потрібен "1+1". А потуги Нацради все-таки приносять відчутну користь: принаймні ці люди, які насправді нічого спільного з Україною не мають, затруднюють себе давати новини українською мовою і навіть смішні, але все-таки українські субтитри під російськими серіалами.
А моніторити... Повірте, вони моніторять і самі. Нацрада так само зацікавлена в тому, щоб її рекомендації виконували,а не брали до уваги.
2004.07.24 | Нумбер ОНе
Але з власного досвіду знаю,
яка міцна в тебе позиція, коли ти оперуєш цифрами і фактами. А то опоненти часто голослівно заявляють: "Ви брешете, у нас усе йде українською, у нас тільки мультики та дитячі передачі, шоу Плейбоя в денний час не показуємо..."2004.07.24 | otar
на жаль...
... виконання законів у такій країні, як наша, можливе лише зі страху перед якоюсь більшою силою і вищою справедливістю. У деяких сферах це може бути світова спільнота, ЄС, Америка і тому подібне. Але аж ніяк не в протистоянні "українська мова - російська мова", оскільки Заходу відверто начхати на те, якою мовою говорять в Україні і якою мовою тут показують фільми. Як слушно завважив кілька років тому Андрухович, на тому рівні, на якому ми звертаємося до Заходу, він ніяк не зможе зрозуміти нашого небажання бути "росією". Відповідно, вони нас не підстрахують, а отже - не підстрахує ніхто.А без такого страхування ви можете хоч танкову дивізію, навантажену доказами проти "1+1", пригнати до дверей АП. Вийде Василь Базів і скаже яке-небудь зі своїх: "... ми відреагуємо на подібні прояви, якщо їх помітимо..." (!) або "... цьому треба дати правову оцінку, а це вимагає опрацювання документів...", або просто "... ми нічого не знаємо про подібні порушення". І що далі? Звертатись до міжнародного суду? Нема порушень, не бачимо ми їх, не чули про них. Де російська мова? Яка російська? А це не російська. Це видозмінена давньоукраїнська. Доведіть, що це російська. Не можете довести? Ось і не рипайтесь...
Треба змінити владу, а не намагатися перевиховати тих, хто називається владою зараз.
2004.07.24 | ziggy_freud
чи є сенс моніторити?
otar пише:> Заходу відверто начхати на те, якою мовою говорять в Україні і якою мовою тут показують фільми. Як слушно завважив кілька років тому Андрухович, на тому рівні, на якому ми звертаємося до Заходу, він ніяк не зможе зрозуміти нашого небажання бути "росією". Відповідно, вони нас не підстрахують, а отже - не підстрахує ніхто.
У деяких випадках російським компаніям навіть вдається видати цілком справедливе обмеження їхніх дій за "порушення прав меншин". Представники московського шоу-бізу в Україні дійсно є меншиною, але чи національною ?
Росія має своє потужне лобі на Заході, а українцям їхня пропаганда готує казочки, як погано мати справу із буржуями. Наші кращі дипломати відправлені у відставку, що теж мало сприяє захисту національних інтересів в Європах з Америками.
>
> що далі? Звертатись до міжнародного суду? Нема порушень, не бачимо ми їх, не чули про них. Де російська мова? Яка російська? А це не російська. Це видозмінена давньоукраїнська. Доведіть, що це російська. Не можете довести? Ось і не рипайтесь...
Кожна ТБ студія має свою правничу підтримку. Включно із "телефонно-правничою". Навіть коли порушення дійсно є, ЗМІ карають за них дуже вибірково. Щодо зовсім перестати рипатись, тут я сильно заперечую. Ця сволота (корчинські-піховшеки) для того й працює, щоб ми зовсім перестали рипатись.
>
> Треба змінити владу, а не намагатися перевиховати тих, хто називається владою зараз.
Так. 100%.
2004.07.24 | Нумбер ОНе
То я не пойняв. Значить, не рипатись?
Жерти, що пхають у пельку? Ждати, коли "прієдєт барін" в "рассудіт"? А з "баріном" хто "прієдєт"? Порошенко, помічений в антиукраїнській діяльності й підтримці всіляких "русскіх" форумів? Орієнтований на Московію Жванія? Ситуація в телебаченні стала просто нестерпна, а ми не рипаємось. Гаразд, моніторити не будемо. Виступати не будемо. Але щось же треба робити? Хоч би для того, щоб не вкритися цвіллю коло моніторів.2004.07.24 | ziggy_freud
Re: таки рипатись
Нумбер ОНе пише:> Жерти, що пхають у пельку?
Я давно перестав те жерти. Маю вибір. Іншим принагідно раджу зробити так само. Компакти замість радіо, відеокасети чи DVD замість _галімово_ ТБ
> Ждати, коли "прієдєт барін" в "рассудіт"?
Кого вважаємо баріном?
> А з "баріном" хто "прієдєт"? Порошенко, помічений в антиукраїнській діяльності й підтримці всіляких "русскіх" форумів? Орієнтований на Московію Жванія?
Якщо Жванія з Порошенком почнуть себе поводити, як Суркіс, в суспільстві знайдуться здорові сили, аби мінімізувати їх діяльність. Щодо Жванії поки сумніваюсь, а Порошенко виглядає більш цивілізованим персонажем.
> Ситуація в телебаченні стала просто нестерпна, а ми не рипаємось. Гаразд, моніторити не будемо. Виступати не будемо. Але щось же треба робити? Хоч би для того, щоб не вкритися цвіллю коло моніторів.
Наприклад, зосередитись на виборах президента України. Бо ці вибори можуть багато що змінити. Пояснювати свою позицію там, де є можливість її пояснити.
Зайти на "Плюси" та забрати в них передавач навіть Укрчастотнагляд має право лише за певних умов. З Вашого чи мого боку це розглядатиметься як правопорушення.