Наприклад, ті, кому доводиться вчитись говорити "инший" замість "інший". Правда, слід учитись у наддніпрянських бабульок, бо вони, як свідчить Cunning linguist, саме "инший" і кажуть. Але найстрашніше почувати себе неповноцінним. Ну не виходить у мене "инший" - може, з мене українець якийсь неправильний?
1. На початку слова звичайно пишемо і: Іва́н, і́грашка, і́грище, і́дол, і́кати (говорити і), ім’я́, імби́р, і́скра, існува́ти, і́стина, іти́ тощо.
1. У деяких словах, особливо перед приголосними н та р, на початку слова пишемо и: ина́кше, и́ноді, и́нколи, и́нший, инакоду́мець, иншомо́вний, переина́кшити, иноро́дець, инопланетя́нин, инди́к, и́ній, иржа́, иржа́віти, иржа́ти, и́рій (пор. ви́рій), и́род (дуже жорстока людина, недолюдок), и́кати (пор. ги́кати), и́кавка (пор. ги́кавка).
2004.08.16 | Горицвіт
Правопис стосується НАПИСАННЯ, а не говоріння
otar пише:
> Наприклад, ті, кому доводиться вчитись говорити "инший" замість "інший". Правда, слід учитись у наддніпрянських бабульок, бо вони, як свідчить Cunning linguist, саме "инший" і кажуть. Але найстрашніше почувати себе неповноцінним. Ну не виходить у мене "инший" - може, з мене українець якийсь неправильний?
Говоріння (вимову), наскільки я розумію, правопис не регулює і не може регулювати.
... Як правило, орфоепія впливає, а рано чи пізно коригує орфографію. А в нас виходить навпаки.
Я вимовляю Іншомовний так само, як Іван.
Я вимовляю на стику слів "словник_Иншомовних слів", але так само я вимовляю "словник_Ивана".
Чому, якщо я кажу іііііііііііншомовний, я мушу писати иииииншомовний?
Адже правописні норми повинні бути засновані на мовній практиці.
Закономірний висновок: з моєю мовною практикою щось не так.
Також щось "не так" із мовною практикою абсолютної більшості відомих мені україномовних людей, які теж кажуть "іншомовний".
Закономірне запитання: може, це не в нас, а в них щось "не так"?
Я не захищаю цю конкретну норму. Я тільки спростовую ідею, що: "то що ж мені тепер, перевчатися говорити" – бо перевчатися говорити не треба; найбільше – доведеться перевчатися писати. Що теж погано, але не настільки жахливо, як це часом подають.
otar пише:
> Я вимовляю Іншомовний так само, як Іван.
> Я вимовляю на стику слів "словник_Иншомовних слів", але так само я вимовляю "словник_Ивана".
> Чому, якщо я кажу іііііііііііншомовний, я мушу писати иииииншомовний?
> Адже правописні норми повинні бути засновані на мовній практиці.
Багато людей (особливо старших) вимовляють "инший". Наприклад, на моїй історичній батьківщині на Поділлі. Тобто мовна практика є різна.
> Закономірне запитання: може, це не в нас, а в них щось "не так"?
З цим легко погоджуюсь
Взагалі, мені здається, реформу правопису треба відкласти на кілька років. Поки збільшиться престиж і поширеність укр. мови.
Відповіді
2004.08.16 | Олесь Бережний
Може варто тримати його засекреченим ще років 100-200? (-)
2004.08.16 | otar
дурним (народу України) півроботи не показують (-)
2004.08.16 | Обережний герой
Чи дуже страждають словники під впливом зміни правопису?
застарівають? Хочу купити дорогого словника. Чи не викину гроші задарма?2004.08.16 | otar
Словникам пофіг - страждають люди...
Наприклад, ті, кому доводиться вчитись говорити "инший" замість "інший". Правда, слід учитись у наддніпрянських бабульок, бо вони, як свідчить Cunning linguist, саме "инший" і кажуть. Але найстрашніше почувати себе неповноцінним. Ну не виходить у мене "инший" - може, з мене українець якийсь неправильний?2004.08.16 | Обережний герой
Чи багато слів починається з "и"?
Може взагалі важко з цієї літери починати? В мене теж важко виходить.2004.08.16 | otar
дик жиш секрет! :-)
Можна хіба звернутись до "Проєкту":http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/3.html
§ 3. І, И на початку слова
1. На початку слова звичайно пишемо і: Іва́н, і́грашка, і́грище, і́дол, і́кати (говорити і), ім’я́, імби́р, і́скра, існува́ти, і́стина, іти́ тощо.
1. У деяких словах, особливо перед приголосними н та р, на початку слова пишемо и: ина́кше, и́ноді, и́нколи, и́нший, инакоду́мець, иншомо́вний, переина́кшити, иноро́дець, инопланетя́нин, инди́к, и́ній, иржа́, иржа́віти, иржа́ти, и́рій (пор. ви́рій), и́род (дуже жорстока людина, недолюдок), и́кати (пор. ги́кати), и́кавка (пор. ги́кавка).
2004.08.16 | Горицвіт
Правопис стосується НАПИСАННЯ, а не говоріння
otar пише:> Наприклад, ті, кому доводиться вчитись говорити "инший" замість "інший". Правда, слід учитись у наддніпрянських бабульок, бо вони, як свідчить Cunning linguist, саме "инший" і кажуть. Але найстрашніше почувати себе неповноцінним. Ну не виходить у мене "инший" - може, з мене українець якийсь неправильний?
Говоріння (вимову), наскільки я розумію, правопис не регулює і не може регулювати.
2004.08.16 | otar
але яка тут фіговина виходить, Горицвіте...
... Як правило, орфоепія впливає, а рано чи пізно коригує орфографію. А в нас виходить навпаки.Я вимовляю Іншомовний так само, як Іван.
Я вимовляю на стику слів "словник_Иншомовних слів", але так само я вимовляю "словник_Ивана".
Чому, якщо я кажу іііііііііііншомовний, я мушу писати иииииншомовний?
Адже правописні норми повинні бути засновані на мовній практиці.
Закономірний висновок: з моєю мовною практикою щось не так.
Також щось "не так" із мовною практикою абсолютної більшості відомих мені україномовних людей, які теж кажуть "іншомовний".
Закономірне запитання: може, це не в нас, а в них щось "не так"?
2004.08.16 | Горицвіт
фіговина
Я не захищаю цю конкретну норму. Я тільки спростовую ідею, що: "то що ж мені тепер, перевчатися говорити" – бо перевчатися говорити не треба; найбільше – доведеться перевчатися писати. Що теж погано, але не настільки жахливо, як це часом подають.otar пише:
> Я вимовляю Іншомовний так само, як Іван.
> Я вимовляю на стику слів "словник_Иншомовних слів", але так само я вимовляю "словник_Ивана".
> Чому, якщо я кажу іііііііііііншомовний, я мушу писати иииииншомовний?
> Адже правописні норми повинні бути засновані на мовній практиці.
Багато людей (особливо старших) вимовляють "инший". Наприклад, на моїй історичній батьківщині на Поділлі. Тобто мовна практика є різна.
> Закономірне запитання: може, це не в нас, а в них щось "не так"?
З цим легко погоджуюсь
Взагалі, мені здається, реформу правопису треба відкласти на кілька років. Поки збільшиться престиж і поширеність укр. мови.