Чи ведеться боротьба за ринок україномовної книжки за кордоном?
08/24/2004 | Обережний герой
як я розумію за внутрішній ринок йде боротьба. Про це свідчать хоча б взаємні критичні дописи видавців, таких як Анетта та Леонід. А от чи ведеться вона за закордонний ринок? Чи є взагалі такий? Чи є потреба в україномовній (перекладній з української)книжці за кордоном? Чи здатні заповнити його українські видавці? Чи проходять видані українськими видавництвами книжки за світовими стандартами якості? Чи виправдається таке розповсюддження комерційно?
Відповіді
2004.08.24 | пан Roller
Попробуйте сократить список вопросов до одного .
Есть ли взрослая украинская книжка на Украине?
Только не Кобзарь,и не библия.
Brgds
2004.08.25 | Людмила Коваль
Попробуйте відповісти.
пан Roller пише:>
> Есть ли взрослая украинская книжка на Украине?
>
> Только не Кобзарь,и не библия.
>
>
>
> Brgds
Л.Д.кучма. "Україна не Росія".
============================
Ваше питання передбачає відповідь: "Нема дорослої української книжки в Україні".
Ну звичайно нема. Ну где уж нам уж с суконным рылом до Гарри Потера від якого весь світ на вуха став.
До популярності Гарі навіть Шекспір не дотягує.
А що таке доросла книга?
І де ви бачите дорослого читача?
2004.08.27 | пан Roller
Вот, собствено, что я думаю. А вам решать.
Людмила Коваль пише:> пан Roller пише:
> >
> > Есть ли взрослая украинская книжка на Украине?
> >
> > Только не Кобзарь,и не библия.
> >
> >
> >
> > Brgds
>
> Л.Д.кучма. "Україна не Росія".
> ============================
> Нажаль я еще не читал названной Вами книги. Возможно, вы отчасти правы,если учесть то, что Гофман собирается что-то зробыть с цим, какой-то фильм.
Отчасти,говорю потому, что эта книга хоть и для взрослых но не есть художественным произведением.
Я вовсе не хотел кого-то принизить или что-то навязать.Нет.
Когда то я єтим заинтересовался. И даже почитал трехтомник Куркова. Про попугая. И хотя пизнаю, писать он немного может, но єто коньюнктурщик.
> Ваше питання передбачає відповідь: "Нема дорослої української книжки в Україні".
> Я хотел бы обратить внримание на то, что не только книга, но и автор выдвигается со своим призведением общественным сознанием, часто после переосознаний общества, его покаяния.
На єто уходят не годы, и целые десятилетия. И бедные писатели даже не знают, что они станут бессмертными, востребованными. Они умирают в нищите, чаще всего и от болезней.
Таким примером сегодня может служить автор М.Булгаков.Он востребован и приходит на смену не только в культурной прослойке,элите, но и в среде обычных читателей.
Почему? В чем тут фокус? Я сужу по программам "Культура" России и по опросам читателей в Украине, экранизациям. Белое движение. Деникин. Это сегодня модно. Но это далеко не все.
Почему придаются забвению Горький, пролетарский, Шолохова, нобелевский, гигантов, Горький - имя которого еще носят проспекты в Киеве. Почему не Шолохов, А Булгаков.
Потому что в Харькове в 18 году нацюки взровали памятник Пушкину.Примерено по этой же причине. Писателя выбвигает не Кучма, не медаль шероя Украины, а что-то совсем другое. Современная, сучастная идеология.
Ответ прост, предается забвению эпоха соцреализма, она просто отрицается как эпоха искуства. Но что-то же треба дать взамен. Эта жуть не воспринятая еще Меерхольдом, сегодня в той или иной степени терпит критику. Хорошо здесь поработала Надежда Константиновна с цензурой в библиотеках. Она даже Гоголя вычеркивала.
Впрочем...
Сегодня остается открытым вопрос о чем писать. Но стоит вопрос как писать. И я готов подсказать ответ на как и о чем.
Правильно это, или нет время покажет.
Но как говорил и Меерхольд, и утверждал Сикейрос, и видимо это общий признак,тот же Параджанов, в произведении должна присутствовать мистика. Почему? Хто его знает,почему, должна.Возможна это потребность мозга, или души.
Она присутствует у Булгакова. Без нее ничего бы не было.
Второе, автор должен быть критичен, не должен идти на поводу у общества.
Булгаков, медик, изличившийся норкоман,солдат, участник белого движения, не признавший Украину,украинской смовы, сегодня востребован.
Он не признан как украинский на Украине, хотя есть его музей, но его с удовольствием принимает Россия, впрочем как и Гоголя.Принимают и в Укеране. Харктерно, что Мастер и Маркагита Виктюка я заметил по ТВ на плакате консерватории, за трибуной с Кучмой и укринским "политбюро" на день незалежности.
Разве это не символично. Их всех ни станет. Их забудут. А Булгаков останется.
Из джентельменского набора российского читателя, да и киевского сегодня можно навать короткий список классиков. Впервую очередь это Чехов, дамский псиатель.
Ну дальше можно не перечислять, скорее всего вам скажут Достоевский, Толстой, Пушкин. Но это набор школьной программы.Вряд ли их кто всерьез читает.Но знают.
Собствено это классики. Взрослые классики, проверенные временем.
Вряд ли к таким классикам можно отнести 80 летнего Загребельного, разбор которого мы уже делали, которого Кучма нагшрадил зведой героя.
У него традцать романов. Один я читал.
Но, можно спросить и проще. Ведь существует библиотека всемирной литературы, куда попадают и современные писатели презентующие страну.
И кто из украинских писателей там присутствует?
Возможно австрийский подданый Франко?
То есть, речь идет о произведении, романе, новом авторе. которое бы отразило, позволило преосмыслить события важные, современную незалежность Украины.Раскрыло бы ее в героях их романе.
> Ну звичайно нема. Ну где уж нам уж с суконным рылом до Гарри Потера від якого весь світ на вуха став.
>
> До популярності Гарі навіть Шекспір не дотягує.
>
> А що таке доросла книга?
> І де ви бачите дорослого читача?
Я не могу судить о популярности Гарри на Украине. Скорее она не очень велика.Например, мой малой его не читал и не собирается. Это для младшего возраста.
Зато у него десятки томов фантастики зарубежной и среди них есть Лукьяненко. Уже три или четыре тома. И он за ним сам ездит, покупать. Продается он и на расладках в Крыму.
Это подсказывает мне, что Лукьяненко можно издавать и за рубежем. Фамилия украинская, а при переводе все равно теряется оригинальная мова.
И еще...
Из интересной беседы, которую я почерпнул здесь на культере, между Л и А, я могу сделать печальный вывод. Учитель математики ли, кандидат ли математических наук,или физик не могут выступать в высокой роли проводника украинской книги.Я имею ввиду редакторов.
Они не медики. Не разбираются в человеческих душах.И в литературе.
Для того что бы оценивать автора треба самому видимо уметь писать, быть немного писателем, а не бизнесменом. Пусть критиком, тоже неплохо. Но быть частью среды и не просто быть частью, а быть проводником.
Дело в том, что книга это всеже еще и политика, это и романтика, это и мистика, и юмор.Это черт знает что.Друг.
Произведения Ильфа и Петрова, или Гашека это еще один путь для взрослого писателя. Спасение в юморе.
Вот, собствено, что я думаю. А вам решать.
Brgds
2004.08.24 | Анетта
Re: Чи ведеться боротьба за ринок україномовної книжки за кордоном?
Обережний герой пише:> як я розумію за внутрішній ринок йде боротьба. Про це свідчать хоча б взаємні критичні дописи видавців, таких як Анетта та Леонід. А от чи ведеться вона за закордонний ринок?
Чи є взагалі такий?
Є.
Чи є потреба в україномовній (перекладній з української)книжці за кордоном?
Є. Огромна і потреба і все таке. Але це дуже складна схема.Основна проблема-відсутність експертів в видавництвах, які можуть оцінити українську літературу.
Чи здатні заповнити його українські видавці? Чи проходять видані українськими видавництвами книжки за світовими стандартами якості? Чи виправдається таке розповсюддження комерційно?
На всі питання - так.Але боротьба тяжка і тільки починається.
2004.08.24 | юрко
Re: Чи ведеться боротьба за ринок україномовної книжки за кордоном?
Анетта пише:> Чи є потреба в україномовній (перекладній з української)книжці за кордоном?
> Є. Огромна і потреба і все таке. Але це дуже складна схема.Основна проблема-відсутність експертів в видавництвах, які можуть оцінити українську літературу.
цікаво знати, з чого Ви зробили висновок, що є велика потреба. Адже, якщо автори невідомі і перекладених книжок мало, то звідки може бути велика потреба?? З іншого боку, існування великої потреби заперечує відсутність експертів у видавництвах. Адже експерт не є експерт, якщо він не знайомий з матеріалом. А якщо експерти не існують, то звідки візьметься велика потреба звичайних громадян? Чи маєте яку статистику?
>
> Чи здатні заповнити його українські видавці? Чи проходять видані українськими видавництвами книжки за світовими стандартами якості? Чи виправдається таке розповсюддження комерційно?
>
> На всі питання - так.Але боротьба тяжка і тільки починається.
Тут знову незрозуміло. Якщо усе виглядає позитивно, то звідки взялася тяжка боротьба? Адже, конкуренції на перекладену українсьу книжку "0". І, ніби, бізнесові стосунки більше шанують. Є, можливо, більший кошт виготовлення книжки, чи просто виготовлену доставити кудись, але, як виглядає, це не є проблемою, якщо говорите про боротьбу.
А, що саме з української літератури, на Вашу думку, могли б охоче читати за кордоном?
2004.08.25 | Shooter
Re: Чи ведеться боротьба за ринок україномовної книжки за кордоном?
юрко пише:> Анетта пише:
> >
> > Чи здатні заповнити його українські видавці? Чи проходять видані українськими видавництвами книжки за світовими стандартами якості? Чи виправдається таке розповсюддження комерційно?
> >
> > На всі питання - так.Але боротьба тяжка і тільки починається.
>
> Тут знову незрозуміло. Якщо усе виглядає позитивно, то звідки взялася тяжка боротьба? Адже, конкуренції на перекладену українсьу книжку "0".
Гм...виглядає дещо "дивним", що Ви не знаєте, що на Заході не звертають увагу на "національність" літератури, а майже виключно - на якість тексту.
>І, ніби, бізнесові стосунки більше шанують. Є, можливо, більший кошт виготовлення книжки, чи просто виготовлену доставити кудись, але, як виглядає, це не є проблемою, якщо говорите про боротьбу.
Проблемою є проникнення на ринок. Як і будь-якого "нового" продукту. Це майже як з гречкою
> А, що саме з української літератури, на Вашу думку, могли б охоче читати за кордоном?
На мою скромну - того ж Андруховича. Якого вже перекладали і перекладають. Чи Забужко (вже перекладали). Найсвіжіше, наскільки знаю, - Дереш в Німеччині.
2004.08.25 | пан Roller
Это не украинский размер.
Shooter пише:>
> На мою скромну - того ж Андруховича. Якого вже перекладали і перекладають. Чи Забужко (вже перекладали). Найсвіжіше, наскільки знаю, - Дереш в Німеччині.
Шарпа в студию.Вы еще Куркова забыли.
Это не украинский размер.
Brgds
2004.08.26 | юрко
Re: Чи ведеться боротьба за ринок україномовної книжки за кордон
Shooter пише:>
> Гм...виглядає дещо "дивним", що Ви не знаєте, що на Заході не звертають увагу на "національність" літератури, а майже виключно - на якість тексту.
так отож, тому й запитую, тим більше, що була позитивна відповідь на запитання про комерційний успіх.
> Проблемою є проникнення на ринок. Як і будь-якого "нового" продукту. Це майже як з гречкою
з гречкою, воно складніше. Гречка має одну паршиву рису - як її вітер чи дощ, чи що там приб'є до землі, то вона, на відміну від злаків, не підніметься (до речі, гречка не належить до злаків, а до чогось там іншого). Отже, урожай може сильно зменшитися. А рис має найменшу потребу в поживних речовинах, постійно, з року в рік дає урожай навіть на поганому грунті, але найбільш трудомісткий. Але кількість калорій на акр виходить з рису більше, ніж з інших злаків.
Тому й такий популярний, особливо в азійських країнах. Там добрива в принципі дорогі, а робоча сила дешева, практично нічого не коштує. Рис, правда, має найнижчий склад білків, на відміну від гречки, котра має найвищий. Тому й азіати такі маленькі, дається взнаки брак білків в дієті протягом довгих століть. Крім того, теплий клімат без морозів та постійна вода, в якому вирощували рис, сприяли сильному розмноженню паразитів, тим більше, що китайці, як добриво, використовували людське гівно, бо тварин, крім свиней, було мало. Не було місця, де пасти худобу, усе залите водою.
Розповсюдження паразитів було таке велике, що навіть маленькі діти з ними жили. Ця гидота висмоктувала сили і вкорочувала життя, руйнуючи печінку та усе решта в тілі. Маєте ще одну причину на малий зріст.
Щоб якось з цим воювати, вони мусіли усе варити. Тому й їх кухня не має сирих продуктів, на відміну від японців, усе має бути як не зварене, то хоч трохи підварене. І постійна праця з водою зробила китайців майстрами іригації.
А зв'язок між водою та владою відкрив ще Монтеск'є, тоді щось там про це згадував Гегель, а пізніше це скопіював Маркс. В західній політичній науці є навіть термін, котрим було названо владу, базовану на менеджменті води - Орієнтальний деспотизм. Здається, його вперше ввів Karl Wittfogel. Як бачите, початкове значення цього терміну було зовсім інше, ніж це розуміють в Україні.
Отже, гречка/рис виходить, як майже соціальна проблема глобального масштабу. Століття певної традиції, кліматичних умов, системи влади не зміниш навіть сотнями мільйонів доларів. До речі, чи знаєте, що найбільшим імпортером гречки у світі є Японія? Вони з'їдають практично весь світовий експорт. Бачте, який офтопік я тут розвів з Вашою гречкою.
>
> > А, що саме з української літератури, на Вашу думку, могли б охоче читати за кордоном?
>
> На мою скромну - того ж Андруховича. Якого вже перекладали і перекладають. Чи Забужко (вже перекладали). Найсвіжіше, наскільки знаю, - Дереш в Німеччині.
Цікаво буде почути думку професіоналів з книжкової справи.
2004.08.26 | Олесь Бережний
Боротьби не помічено. Там ведеться мир і дружба! (-)
Re: Чи ведеться боротьба за ринок україномовної книжки за кордоном?