Газета ЧЕСНЕ СЛОВО, або як заробити незалежному журналісту
10/06/2004 | Юрій Шеляженко
Тепер я точно знаю - незалежний журналіст/редактор може отримувати гонорари прямо від народу! За дві вечірні години 5.10.2004 в Київському метрополітені було продано 25 номерів газети ЧЕСНЕ СЛОВО http://shelya.moyserver.com/cheslovo1.doc за ціною 25 копійок. Йдучи по вагонам, вигукував: "Чесне слово! Ціна 25 копійок! В нашій країні чесних слів небагато, але зараз тільки для вас і тільки в цьому вагоні продається газета Чесне слово за 25 копійок. Шановні пасажири, Чесне слово!". Виручені 6 грн. 25 коп. будуть витрачені на друк додаткового тиражу газети.
ЧаПи пасажирів: Пит. "А можна до вас писати?" - Відп. "Можна! Опублікую!"; Пит. "Гонорари великі платите?" - Відп. "Ви можете забезпечити собі гонорар будь-якого розміру, якщо роздрукуєте газету і продасте її по вигідній ціні"; Пит. "Це ж у вас ксерокс, а не газета?!" - Відп. "Сам ти ксерокс, а це тріумф українського самвидаву".
Редакційна політика газети ЧЕСНЕ СЛОВО:
1) газета публікує статті авторів, які вважають себе чесними або здаються такими Редактору;
2) автором газети може стати кожен, але перевагу мають ті, хто написав листа Редактору;
3) газета ніколи не пропагує одну точку зору і намагається публікувати всі популярні точки зору поряд, залишаючи остаточне судження за читачем;
4) одна сторона газети присвячена темам „Суспільного життя", а інша темам „Особистого життя";
5) кожен, хто бажає, може скопіювати дану газету і дарувати її людям в обмін на добровільні пожертви заради торжества ЧЕСНОГО СЛОВА в світі.
Перший номер газети ЧЕСНЕ СЛОВО: http://shelya.moyserver.com/cheslovo1.doc
ЧаПи пасажирів: Пит. "А можна до вас писати?" - Відп. "Можна! Опублікую!"; Пит. "Гонорари великі платите?" - Відп. "Ви можете забезпечити собі гонорар будь-якого розміру, якщо роздрукуєте газету і продасте її по вигідній ціні"; Пит. "Це ж у вас ксерокс, а не газета?!" - Відп. "Сам ти ксерокс, а це тріумф українського самвидаву".
Редакційна політика газети ЧЕСНЕ СЛОВО:
1) газета публікує статті авторів, які вважають себе чесними або здаються такими Редактору;
2) автором газети може стати кожен, але перевагу мають ті, хто написав листа Редактору;
3) газета ніколи не пропагує одну точку зору і намагається публікувати всі популярні точки зору поряд, залишаючи остаточне судження за читачем;
4) одна сторона газети присвячена темам „Суспільного життя", а інша темам „Особистого життя";
5) кожен, хто бажає, може скопіювати дану газету і дарувати її людям в обмін на добровільні пожертви заради торжества ЧЕСНОГО СЛОВА в світі.
Перший номер газети ЧЕСНЕ СЛОВО: http://shelya.moyserver.com/cheslovo1.doc
Відповіді
2004.10.06 | otar
повертаємось до чистих джерел :)
І це ще раз доводить, що правда є самоцінна. Респект!2004.10.06 | Стопудів
молодець!
Скажи ж, це цікавіше, ніж декларації підписувати?2004.10.06 | Юрій Шеляженко
Re: молодець!
Різні речі. То теж класний екшн.2004.10.08 | art-em
критика
Та, і прямо на першій сторінці, у редакційній шапці - упереджений підхід, який містить рекламу "Знаю", оскільки телефон дається тільки одної зі сторін. Згідно до Закону України про рекламу, такий матеріал повинен друкуватися під грифом "Реклама" або "На правах реклами", а ще ж можуть подати в суд за неправомірну порівняльну рекламу:::)А взагалі - після "Літака" на таке верстання з-під твоєї мишки дивитися не надто натхнябельно. Конструктивна критика?
2004.10.10 | Юрій Шеляженко
Це ж індустрія, а не мистецтво
Тут суть в тому, щоб налагодити виробництво і продаж пересічних чесних слів. Ніякої нєтлєнкі не планувалося2004.10.09 | володимир
Re: Газета ЧЕСНЕ СЛОВО, або як заробити незалежному журналісту
Наші агітатори біля церков продають за півгодини до служби і півгодини після служби по 50 примірників "Вечірніх вістей" по 50 коп.І не треба бігати по вагонам - тут народ сам валить. Вони йдуть до Бога, бо нема правди тут. Їм "Чесне слово" якраз би й згодилось!
З повагою.
Володимир
2004.10.10 | Юрій Шеляженко
Давайте свої матеріали, я зверстаю, ви продасте (-)
2004.10.10 | Обережний герой
Який сенс писати статті до цієї газети?
Якщо скопіювати і продавати газету може будь-який бажаючий? Які переваги має власне автор опублікованої статті? Чи це повинен бути закека(маргінал), якому байдужа проблема плати за працю?2004.10.10 | Юрій Шеляженко
Границя творчих та комерційних можливостей газети ЧЕСНЕ СЛОВО
Згоден, зараз ЧЕСНЕ СЛОВО кустарне. Воно дійсно для маргіналів-авторів і маргіналів-покупців. Бо мало хто викласть четвертак фактично тільки за назву ЧЕСНЕ СЛОВО. Правда, таращитимуть очі всі - коли я вигадав цей бренд, муза однозначно ширяла десь поряд . Треба терміново патентувати, поки не вкрали.Щоб газета перестала бути маргінальною, треба: як мінімум формат А2 зігнутий навпіл, газетний папір, офсетний друк. Цей рівень вже передбачає неодноосібну редколегію і співпрацю з мережею розповсюджувачів (в нинішньому вигляді газетою не беруться торгувати навіть бабці на Майдані Незалежності, одна видала: "по-перше, це листок, а не газета, по-друге, я продаю лише газети, з якими судяться" - і не хотіла нічого слухати про те, що чесність додає ціни). Для такої газети потрібен спонсор чи надійний бізнес-план плюс певний початковий капітал. До речі, хтось тут, крім мене, читав книжку "Новий час, або як випускати професійну газету в демократичному суспільстві"?
Границя інформаційних можливостей нинішнього ЧЕСНОГО СЛОВА - згідно власному смаку, публікувати та розповсюджувати скачані з нету, знайдені в пляшці на березі моря, випрошені/вкрадені у приятелів чи власноруч написані матеріали. Границя комерційних можливостей нинішнього ЧЕСНОГО СЛОВА - якщо ви можете безкоштовно поксерити газету у дружньому офісі або вдома стоїть економічний принтер, за пару годин можна заробити від 5 до 10 гривень. Я виявив, що всі гідні уваги з погляду якості комерційні пропозиції друку - від ксерокопії до ризографу - є збитковими або дають мізерний прибуток при ціні газети до 50 коп. (за вищою ціною ніхто не купить, хіба що помучитись над суперкреативною версткою і контентом не один день).
Якщо б креативні майданівці скооперувалися, пустили в хід свої таланти та зв'язки, може, нам би вдалося робити незбиткове видання на основі новин та найкращих матеріалів обговорень в неті. Таким чином наші неінтернетизовані співгромадяни могли б пощупати пульс громадянського спротиву України в усій його відвертості, безпосередності та щирому ідеалізмі, а також глибокій поінформованості (ух як загнув!). Треба тільки визначитися з тим, як редагувати, друкувати і продавати таке видання, не лягаючи не під кого і по можливості не порушуючи законів. І перш за все визначитися з тим, хто з нас хоче це робити.
2004.10.11 | Горицвіт
Ви знаєте газету "Майдан-Могилянка"?
Вони теж кажуть, що виходить незбиткова, і вони давно вже роблять.2004.10.11 | Anneken
Інтернет-ЗМІ все одно краще
Якщо йдеться про видання зі співмірною аудиторією, а не про дрібничку накладом 250 штук типу "Майдану Могилянки".Пояснюю чому:
1) Дешевше, безпечніше і набагато менше мороки.
2) Передруковувати матеріали з інету мені особисто не хоцца. Я вже виросла з цих штанців. Краще хай мене/вас/нас інші передруковують.
ІМНО, самі розумієте
2004.10.12 | otar
А це як сказати
В інтернет-ЗМІ є також свої недоліки:1. Ті, хто не користуються Інтернетом, - а їх близько 90% населення, і все-таки, напевно, 2/3 з числа молоді - ніколи його не прочитають. Ті, хто користуються Інтернетом, мають більш чи менш "незалежні" ЗМІ під рукою в достатній кількості.
2. Не знаю, чи траплялось Вам особисто організовувати веб-сторінку з постійно оновлюваним контентом. Якби так, то Ви знали б, як складно привабити до неї хоча б кількадесят постійних відвідувачів. Банери не вирішують питання. Я, наприклад, не натисну на банер "Сергей Комисаренко. Кандидат в президентьі Украиньі" ніколи в житті, з жодних міркувань, і так само багато людей не натиснуть на Ваш, навіть якщо ви заплатите за рекламу якійсь банерній мережі...
Не варто, напевно, продовжувати. Але реальне паперове видання для поширення в тій сфері, де далеко не всі мають доступ до комп'ютера з Інтернетом, уміння і бажання ним користуватисб, має свої певні переваги.
2004.10.12 | Anneken
Re: А це як сказати
otar пише:> В інтернет-ЗМІ є також свої недоліки:
>
> 1. Ті, хто не користуються Інтернетом, - а їх близько 90% населення, і все-таки, напевно, 2/3 з числа молоді - ніколи його не прочитають. Ті, хто користуються Інтернетом, мають більш чи менш "незалежні" ЗМІ під рукою в достатній кількості.
Я ловлю себе на тому, що читаю тільки 2-3 видання, і жодне з них мене не задовлольняє повністю.
>
> 2. Не знаю, чи траплялось Вам особисто організовувати веб-сторінку з постійно оновлюваним контентом. Якби так, то Ви знали б, як складно привабити до неї хоча б кількадесят постійних відвідувачів. Банери не вирішують питання. Я, наприклад, не натисну на банер "Сергей Комисаренко. Кандидат в президентьі Украиньі" ніколи в житті, з жодних міркувань, і так само багато людей не натиснуть на Ваш, навіть якщо ви заплатите за рекламу якійсь банерній мережі...
> Не варто, напевно, продовжувати. Але реальне паперове видання для поширення в тій сфері, де далеко не всі мають доступ до комп'ютера з Інтернетом, уміння і бажання ним користуватисб, має свої певні переваги.
Але має і недоліки. Знаю, що приваблювати постійних читачів складно. Тим не менше. Привабити до паперового видання людей не менш складно. Йдеться про те, що в паперовому виданні у нас є як мінімум витрати на друк, на оплату роботи верстальника (повторююся, я не кажу про видання типу Майдану Могилянки, а пр щось серйозніше хоча б на кшталт ВВ. А верстати щоденну газету за так погодиться тільки хтось дуже вже фанатичний). На приміщення, на компи. І невідомо, чи ми все продамо і воно окупиться. Інтернет-ЗМІ теоретично вимагає тільки оплати хостингу. Оновлювати можна і з роботи.
Повноцінне друковане ЗМІ вимагає довгої і серйозної юридичної реєстрації (цікавилася). Інтернет-видання такого в принципі не вимагає. Треба все-таки намагатися діяти "в правовому полі", бо одне діло сісти в тюрму справді за якусь ідею чи щось, а інше - на порожньому місці за несплату податків чи ще якусь хрінь. Та і сприйматимуть нас в такому разі серйозніше.
Інтернет-ЗМІ на сам крайняк може якийсь час не оновлюватися. Газета якщо не вийде, це гірше.
Тим паче якщо в нас будуть свої класні матеріали, завжди знайдеться той, хто в паперовому вигляді передрукує.
2004.10.12 | Anneken
Да, і ще одне
> Я, наприклад, не натисну на банер "Сергей Комисаренко. Кандидат в президентьі Украиньі" ніколи в житті, з жодних міркувань, і так само багато людей не натиснуть на Ваш, навіть якщо ви заплатите за рекламу якійсь банерній мережі...На банер "Сергій Комісаренко" я теж не натисну. А на банер "Діти Кривенка живуть на 80 грн в місяць" я натисну, і Ви натиснете (?), і ще багато хто натисне. Все залежить від змісту.
2004.10.12 | Юрій Шеляженко
Факти вперта річ
Коли у мене в київському (!) метро швидко розкупають збірку анекдотів з інтернету, про що я гучно волаю серед інших рекламних гасел - важко повірити, що ця аудиторія охоплена інтернетом.2004.10.12 | Юрій Шеляженко
Краще продається збірка анекдотів "100 анекдотів про кандидатів"
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=0&key=1097587485&first=1097589154&last=1097579823