нам подарували оповідання
03/21/2006 | Mary
Pryvit Maryana,
khochu tobi ta vsij rekakciji "Maidanu" podaruvaty svoje opovidannja "Borot'ba telepativ".
Ja joho pysav vid sercja, koly Vy stojaly na spravzhn'omu Maidani a ja buv u Chekhiji.
Vy mozhete joho bud'-de nadrukuvaty abo postavyty na sajt. Tse mij podarunok dlja Vas, tomushcho ja Vas spravdi ljubju.
Тарас Мурашко
Боротьба телепатів
1. Зустріч
Над Миколаївським узвозом їхав чорний лімузин із темними шибами. Він повертав напрямом на Святу Марію, коли раптом зірвався в повітрі й почав горіти. Ніхто з пасажирив не мав можливості захоронитися. Атентат на Тараса Чорноконя було здійснено бездоганно.
Між телепатами вже довший час говорилося, що Чорноконя тримають під наркотиками. Він цілком змінився. Виступав проти Юренка, звинувачував опозицію в усьому можливому й неможливому, підтримував Мордовича. Тьма його тримав повністю в своїх руках. Вигрожував йому тортурами і на кінець також смертю. Олігархія мала одиноку мету: тотальну ліквідацію опозиції.
Це було першорядне завдання Служби Безпеки Суперкраїни та Президентської Адміністрації. Перед тим ще було потрібно здійснити максимальну дискредитацію опозиції. Якщо дискредитація не вдалася, то і так було потрібно виконати першоряде завдання. За всіх обставин. До останнього пункту. Тотальна ліквідація.
Телепати передусім знаходилися за кордонами Суперкраїни. На всіх телепатів, отже, навіть на тих, хто не був суперкраїнського походження, був винесений вирок кари смерті. Тарас Думитряшко знайшов екзил у Швайцарії, Юрко Всюдиходич у Польщі, Микола Рябчик в Італії й Іван Супердюк в Ірландії. Сашко Борець, Андрій Остромович та Володимир Яблунько вели підпільну діяльність на території Суперкраїни. Кожний з них був обдарований рідкисним талантом передбачувати майбутнє й, само собою, читати думки. Крім того, вони за допомоги нового левітаційного ліфту могли дуже швитко пересуватися з місця на місце. Телепати були найбільшою загрозою для пост-совдепських олігархів.
У Тараса була остання модель вілли, яка знаходилася серед Швейцарських Альп. Це була конструкція із алюмінія та скла, яка була побудована в формі лінзи і піднята на 12 метрів від землі. Висота, на якій знаходилася вілла, була вирахована найстаршим телепатом із Тібету. За його розрахунками якраз у цій висоті знаходилося найкраще біополе для телепатів, яке їм подавало бадьорий настрій. А також важливе було наближення до сонця. Чим вони були ближче, тим більше отримували позитивної енергії. Сонце було для них найважливішим стимулом життя. Тому кожний з телепатів проживав майже у цілком подібному домі як Тарас. Конструкція вілли стояла на чотирьох залізних стовпах і зразу ж під нею знаходився ліфт, в якому було припарковане спортивне авто. Це було „Ауді Авантіссімо А8 - Ґранд Тоур Спорт”, найдорожча модель, яку взагалі ця автомобільна марка випускала. Для Тараса це була виповнена мрія з дитинства, й на сьогоднішній день найкращий спосіб відпочинку від щоденних клопотів та політичної боротьби. Він страшенно любив спортивну їзду. Якби він уже не мав свого призначення, яке йому було зіслано згори, він би напевно став автогонщиком.
Вілла була побудована у нео-гай-тек стилі. Кожна річ у домі мала свою первісну функцію. Спочатку левітаційний ліфт, потім кімната для телепатії, кімната для релаксації, вітальня з величезним телевізором, який був підключений до комп’ютера, модерна, повністю автоматизована кухня, купальна з лазничкою й на кінець, замість великої шафи, кімната з гардеробом.
Тепер Тарас відпочивав у кімнаті для релаксації. Це була важлива частина його дня, тому що кожний телепат себе мусив тримати у доброму психічному стані.
„До нас наближається гелікоптер із спецназом від Тьми. Кількість солдатів: шість, боротьби здатних: шість, можливість оборони: а) застрілити пілота, б) застрілити усіх солдатів, в) знищити гелікоптер й таким чином послати їх усіх на ...” промовив телевізор зобразуюючи маленький гелікоптер на екрані.
„Прошу висловуватися ввічливо та без емоцій,” зробив Тарас зауваження телевізору. Він встав із ліжка, пішов в купальню, підійшов до умивальника й помив собі лице. Втома повністю щезла.
„Спосіб оборони: зничити гелікоптер над не заселеним простором,” видав наказ Тарас.„І також вислати мікро-літак із автопілотом на Суперкраїну й знову розпочати стрільбу на Тьму – це наша відповідь на його атаку,” додав.
Він знав що шанси на вбивство Тьми мінімальні, але він вважав, що президент, якого ненавидить майже весь суперкраїнський народ, мусить відчувати щоденну загрозу життя. Тому що насправді це була більше психологічна війна, аніж справжня війна, де промовляє наймодерніша зброя.
Опігархія була здатна взятися за будь-яку брудну справу, тільки щоб могла знищити прихильника опозиції. Вона мала архів, в якому кожний із ворогів олігархії, був повністю проаналізований і у кожного була знайдена як мінімум одна пристрасть, слабість або хоча б погана звичка, яку можна було б використати для ліквідації чи, принаймні, для дискедитації даної особи. Наприклад, якщо хтось із опозиції мав слабість на жінок, йому підкидали несамовито гарну проститутку, яку передтим тайно наінфікували СНІД-ом. Або якщо інший любив випити, його зловили, напоювали і кидали в басейн, ріку чи греблю, ніби він перепив і сам втопився. Або, й це відбувалося дуже часто з Тарасом, якщо хтось любив швидко їздити, то йому неочіковано перекривала дорогу вантажна машина, якій на глухому перехресті просто заглох мотор. Ніби сам від себе, цілком ненавмисно.
„Нічого, літачок поранить хоча б двох-трьох охороноців президента й знищить однин лімузин із держадміністраційного автопарку,” сказав сам до себе Тарас.
„Ти маєш рацію, Тарасе. Не треба попускати в бої. Одного дня ми переможемо й здобудемо довгоочікувану свободу,” відповів йому вголос телевізор, на екрані якого щойно відбувався зрив гелікоптера.
„Пішли на ...” прошепотів настільки тихо телевізор, що телепат не зміг його почути.
„Дякую,” відповів на попереднє Тарас. „Ти завжди вмів мене підтримати. Я тобі це ніколи не забуду, мій дорогий друже.”
Тарас пішов на кухню випити помаранчевий джус й згадав про те, що сьогодні в нього вдома зустріч телепатів.
”З тобою бажає говороти телепат Борець. Можна розмову переключити на відеотелефон?” запитав телевізор-комп’ютер.
„Само собою,” відповів господар вілли і підійшов до екрану, в якому появилося обличчя Сашка Борця.
„Добридень, брате Тарасе. В мене є одна важлива інформація. Чи можна до вас появитися вже зараз, я б хотів з Вами поговорити особисто перед тим як почнеться зібрання?”
„Добре, появляйтесь, я вас чекаю.”
Через три хвилин у левітаційному ліфті появився телепат Борець. Він вийшов із ліфта й подав Тарасові на привітання руку. Тарас спочатку запропонував Сашкові помаранчевий джус й після того вони сіли в оранжеві, шкіряні крісла й почали розмовляти.
„Як Ви знаєте, я щойно повернувся з Суперкраїни. Ситуація в країні ще більше напружена ніж останній раз, коли я там побував. Народ або розчарований, або повністю не задоволений із своїм життям і готовий до боротьби із олігархією. Я вважаю, що ситуяцію потрібно використати й допомогти Юренкові стати лідером опозиції. А потім його висунути в кандидати на пост президента, ” розпочав Борець спільну розмову.
„В принципі, я не проти. Юренко справді надійна людина й він має всі передумови об’єднати опозицію й стати її лідером,” погодився із Борцем Тарас.
„Тільки, як завжди, тут є одна проблема. Тьма із Мордовичом замовили викрадення старшого сина Юренка – Андрія. Вони вважають, що після того, коли вони будуть тримати його сина у своїх руках, Юренко відмовиться від очолення опозиції. Я вже навіть знаю, хто й коли має провести викрадення. Це завдання дістав сам полковник Kістяк-Смертельний із СБС, права рука самого Тьми.”
„Кістяк-Смертельний? Найгірший негідник та найбільший душогуб у Суперкраїні хоче ще завжди тягнути ниточки на політичній сцені? А я вже думав, що він сидить десь у Колумбії та напихає собі ніс кокаїном. Значить він собі не дасть спокою й після того, коли його навіть звільнили з посади міністра внутрішніх справ? ” зауважив Тарас.
„Точно так. Викрадання він собі напланував 12-ого серпня, коли молодий Юренко поїде на летовище. Він їде зі своєю дівчиною відпочивати до Іспанії,” додав телепат Борець.
„Ясно. Отже, моя пропозиція така: Tри дні перед викраденням застрілити Кістяка-Смертельного. З ним вже не можливо розмовляти й щось йому тлумачити. Це цілковитий цинік. Він бачить тільки свої інтереси: брудні гроші та криваву політичну кар’єру. Що стосується Андрія Юренка та його приятельки, я хочу вас особисто попросити: відразу після вбивства Кістяка-Смертельного, привезти їх до мене,” запропонував Тарас.
„Зрозуміло, брате Тарасe. На жаль, в мене є ще одна інформація, яку я дізнався, коли побував у Суперкраїні.”
„Говоріть.”
„Тьма хоче отруїти поп-зірку Уляну. Він страшено боїться її популярності. Молодь під її впливом починає чим далі, тим більше розмовляти суперкраїнською.”
„Добре, про це ми поговоримо на зустрічі з телепатами. А чи ви знаєте щось про Тараса Чорноконя? Я чув ніби він під наркотиками!”
„Мені не вдалося його знайти. Кажуть, що Тьма його тримає під замком у якійсь старій квартирі в одній із найбідніших частин Олігархополісу. Він тільки раз у тиждень появляється на програмі державного телебачення, де паплюжить опозицію. І потім повністю пропадає. Може більше про нього буде знати Андрій Остромович.”
„Я мушу його знайти і особисто з ним поговорити. Мені конче потрібно знати, хто він сьогодні такий. Чи він дійсно наркоман, якому повністю вимили мозок або просто його лякають вбивством і він публічно бреше. У першому випадку з нього зробили живий труп і тут справа ясна. В другому випадку йому ще можна допомогти. Й ми мусимо це зробити, якщо вони його ще морально та психічно не зламали...”
khochu tobi ta vsij rekakciji "Maidanu" podaruvaty svoje opovidannja "Borot'ba telepativ".
Ja joho pysav vid sercja, koly Vy stojaly na spravzhn'omu Maidani a ja buv u Chekhiji.
Vy mozhete joho bud'-de nadrukuvaty abo postavyty na sajt. Tse mij podarunok dlja Vas, tomushcho ja Vas spravdi ljubju.
Тарас Мурашко
Боротьба телепатів
1. Зустріч
Над Миколаївським узвозом їхав чорний лімузин із темними шибами. Він повертав напрямом на Святу Марію, коли раптом зірвався в повітрі й почав горіти. Ніхто з пасажирив не мав можливості захоронитися. Атентат на Тараса Чорноконя було здійснено бездоганно.
Між телепатами вже довший час говорилося, що Чорноконя тримають під наркотиками. Він цілком змінився. Виступав проти Юренка, звинувачував опозицію в усьому можливому й неможливому, підтримував Мордовича. Тьма його тримав повністю в своїх руках. Вигрожував йому тортурами і на кінець також смертю. Олігархія мала одиноку мету: тотальну ліквідацію опозиції.
Це було першорядне завдання Служби Безпеки Суперкраїни та Президентської Адміністрації. Перед тим ще було потрібно здійснити максимальну дискредитацію опозиції. Якщо дискредитація не вдалася, то і так було потрібно виконати першоряде завдання. За всіх обставин. До останнього пункту. Тотальна ліквідація.
Телепати передусім знаходилися за кордонами Суперкраїни. На всіх телепатів, отже, навіть на тих, хто не був суперкраїнського походження, був винесений вирок кари смерті. Тарас Думитряшко знайшов екзил у Швайцарії, Юрко Всюдиходич у Польщі, Микола Рябчик в Італії й Іван Супердюк в Ірландії. Сашко Борець, Андрій Остромович та Володимир Яблунько вели підпільну діяльність на території Суперкраїни. Кожний з них був обдарований рідкисним талантом передбачувати майбутнє й, само собою, читати думки. Крім того, вони за допомоги нового левітаційного ліфту могли дуже швитко пересуватися з місця на місце. Телепати були найбільшою загрозою для пост-совдепських олігархів.
У Тараса була остання модель вілли, яка знаходилася серед Швейцарських Альп. Це була конструкція із алюмінія та скла, яка була побудована в формі лінзи і піднята на 12 метрів від землі. Висота, на якій знаходилася вілла, була вирахована найстаршим телепатом із Тібету. За його розрахунками якраз у цій висоті знаходилося найкраще біополе для телепатів, яке їм подавало бадьорий настрій. А також важливе було наближення до сонця. Чим вони були ближче, тим більше отримували позитивної енергії. Сонце було для них найважливішим стимулом життя. Тому кожний з телепатів проживав майже у цілком подібному домі як Тарас. Конструкція вілли стояла на чотирьох залізних стовпах і зразу ж під нею знаходився ліфт, в якому було припарковане спортивне авто. Це було „Ауді Авантіссімо А8 - Ґранд Тоур Спорт”, найдорожча модель, яку взагалі ця автомобільна марка випускала. Для Тараса це була виповнена мрія з дитинства, й на сьогоднішній день найкращий спосіб відпочинку від щоденних клопотів та політичної боротьби. Він страшенно любив спортивну їзду. Якби він уже не мав свого призначення, яке йому було зіслано згори, він би напевно став автогонщиком.
Вілла була побудована у нео-гай-тек стилі. Кожна річ у домі мала свою первісну функцію. Спочатку левітаційний ліфт, потім кімната для телепатії, кімната для релаксації, вітальня з величезним телевізором, який був підключений до комп’ютера, модерна, повністю автоматизована кухня, купальна з лазничкою й на кінець, замість великої шафи, кімната з гардеробом.
Тепер Тарас відпочивав у кімнаті для релаксації. Це була важлива частина його дня, тому що кожний телепат себе мусив тримати у доброму психічному стані.
„До нас наближається гелікоптер із спецназом від Тьми. Кількість солдатів: шість, боротьби здатних: шість, можливість оборони: а) застрілити пілота, б) застрілити усіх солдатів, в) знищити гелікоптер й таким чином послати їх усіх на ...” промовив телевізор зобразуюючи маленький гелікоптер на екрані.
„Прошу висловуватися ввічливо та без емоцій,” зробив Тарас зауваження телевізору. Він встав із ліжка, пішов в купальню, підійшов до умивальника й помив собі лице. Втома повністю щезла.
„Спосіб оборони: зничити гелікоптер над не заселеним простором,” видав наказ Тарас.„І також вислати мікро-літак із автопілотом на Суперкраїну й знову розпочати стрільбу на Тьму – це наша відповідь на його атаку,” додав.
Він знав що шанси на вбивство Тьми мінімальні, але він вважав, що президент, якого ненавидить майже весь суперкраїнський народ, мусить відчувати щоденну загрозу життя. Тому що насправді це була більше психологічна війна, аніж справжня війна, де промовляє наймодерніша зброя.
Опігархія була здатна взятися за будь-яку брудну справу, тільки щоб могла знищити прихильника опозиції. Вона мала архів, в якому кожний із ворогів олігархії, був повністю проаналізований і у кожного була знайдена як мінімум одна пристрасть, слабість або хоча б погана звичка, яку можна було б використати для ліквідації чи, принаймні, для дискедитації даної особи. Наприклад, якщо хтось із опозиції мав слабість на жінок, йому підкидали несамовито гарну проститутку, яку передтим тайно наінфікували СНІД-ом. Або якщо інший любив випити, його зловили, напоювали і кидали в басейн, ріку чи греблю, ніби він перепив і сам втопився. Або, й це відбувалося дуже часто з Тарасом, якщо хтось любив швидко їздити, то йому неочіковано перекривала дорогу вантажна машина, якій на глухому перехресті просто заглох мотор. Ніби сам від себе, цілком ненавмисно.
„Нічого, літачок поранить хоча б двох-трьох охороноців президента й знищить однин лімузин із держадміністраційного автопарку,” сказав сам до себе Тарас.
„Ти маєш рацію, Тарасе. Не треба попускати в бої. Одного дня ми переможемо й здобудемо довгоочікувану свободу,” відповів йому вголос телевізор, на екрані якого щойно відбувався зрив гелікоптера.
„Пішли на ...” прошепотів настільки тихо телевізор, що телепат не зміг його почути.
„Дякую,” відповів на попереднє Тарас. „Ти завжди вмів мене підтримати. Я тобі це ніколи не забуду, мій дорогий друже.”
Тарас пішов на кухню випити помаранчевий джус й згадав про те, що сьогодні в нього вдома зустріч телепатів.
”З тобою бажає говороти телепат Борець. Можна розмову переключити на відеотелефон?” запитав телевізор-комп’ютер.
„Само собою,” відповів господар вілли і підійшов до екрану, в якому появилося обличчя Сашка Борця.
„Добридень, брате Тарасе. В мене є одна важлива інформація. Чи можна до вас появитися вже зараз, я б хотів з Вами поговорити особисто перед тим як почнеться зібрання?”
„Добре, появляйтесь, я вас чекаю.”
Через три хвилин у левітаційному ліфті появився телепат Борець. Він вийшов із ліфта й подав Тарасові на привітання руку. Тарас спочатку запропонував Сашкові помаранчевий джус й після того вони сіли в оранжеві, шкіряні крісла й почали розмовляти.
„Як Ви знаєте, я щойно повернувся з Суперкраїни. Ситуація в країні ще більше напружена ніж останній раз, коли я там побував. Народ або розчарований, або повністю не задоволений із своїм життям і готовий до боротьби із олігархією. Я вважаю, що ситуяцію потрібно використати й допомогти Юренкові стати лідером опозиції. А потім його висунути в кандидати на пост президента, ” розпочав Борець спільну розмову.
„В принципі, я не проти. Юренко справді надійна людина й він має всі передумови об’єднати опозицію й стати її лідером,” погодився із Борцем Тарас.
„Тільки, як завжди, тут є одна проблема. Тьма із Мордовичом замовили викрадення старшого сина Юренка – Андрія. Вони вважають, що після того, коли вони будуть тримати його сина у своїх руках, Юренко відмовиться від очолення опозиції. Я вже навіть знаю, хто й коли має провести викрадення. Це завдання дістав сам полковник Kістяк-Смертельний із СБС, права рука самого Тьми.”
„Кістяк-Смертельний? Найгірший негідник та найбільший душогуб у Суперкраїні хоче ще завжди тягнути ниточки на політичній сцені? А я вже думав, що він сидить десь у Колумбії та напихає собі ніс кокаїном. Значить він собі не дасть спокою й після того, коли його навіть звільнили з посади міністра внутрішніх справ? ” зауважив Тарас.
„Точно так. Викрадання він собі напланував 12-ого серпня, коли молодий Юренко поїде на летовище. Він їде зі своєю дівчиною відпочивати до Іспанії,” додав телепат Борець.
„Ясно. Отже, моя пропозиція така: Tри дні перед викраденням застрілити Кістяка-Смертельного. З ним вже не можливо розмовляти й щось йому тлумачити. Це цілковитий цинік. Він бачить тільки свої інтереси: брудні гроші та криваву політичну кар’єру. Що стосується Андрія Юренка та його приятельки, я хочу вас особисто попросити: відразу після вбивства Кістяка-Смертельного, привезти їх до мене,” запропонував Тарас.
„Зрозуміло, брате Тарасe. На жаль, в мене є ще одна інформація, яку я дізнався, коли побував у Суперкраїні.”
„Говоріть.”
„Тьма хоче отруїти поп-зірку Уляну. Він страшено боїться її популярності. Молодь під її впливом починає чим далі, тим більше розмовляти суперкраїнською.”
„Добре, про це ми поговоримо на зустрічі з телепатами. А чи ви знаєте щось про Тараса Чорноконя? Я чув ніби він під наркотиками!”
„Мені не вдалося його знайти. Кажуть, що Тьма його тримає під замком у якійсь старій квартирі в одній із найбідніших частин Олігархополісу. Він тільки раз у тиждень появляється на програмі державного телебачення, де паплюжить опозицію. І потім повністю пропадає. Може більше про нього буде знати Андрій Остромович.”
„Я мушу його знайти і особисто з ним поговорити. Мені конче потрібно знати, хто він сьогодні такий. Чи він дійсно наркоман, якому повністю вимили мозок або просто його лякають вбивством і він публічно бреше. У першому випадку з нього зробили живий труп і тут справа ясна. В другому випадку йому ще можна допомогти. Й ми мусимо це зробити, якщо вони його ще морально та психічно не зламали...”