Анонс «Всесвіту»
12/19/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Журнал іноземної літератури „Всесвіт”— число № 9-10
www.vsesvit-journal.com
Угорщину свого часу називали найвеселішим бараком соціалістичного табору, менш „совковою” була лише Югославія. Проте саме в Угорщині п’ятдесят років тому відбулася перша, найбільш відчайдушна і жорстоко придушена спроба скинути комуністичне ярмо. Країні, яка стала провісником майбутнього падіння імперії зла, й культурі, яка, затиснута поміж слов’янським і німецькомовним світами, змогла зберегти власну самобутність, присвячено свіжий номер часопису „Всесвіт”.
На жаль, сучасна угорська література для більшості з нас – справжнісінька Terra Incognita. Хтось, можливо, згадає Ержебет Галгоці чи Магду Сабо, чиї твори перекладались українською під кінець вісімдесятих. Комусь на думку спаде ім’я недавнього нобелівського лауреата Імре Кертеса. А між тим, новітня угорська проза є дуже успішною, її справжнім мегасвітилом є Петер Естергазі — спадкоємний аристоткрат, блискучий інтелектуал і майстер всеосяжної іронії. „Всесвіт” подає на своїх сторінках фрагментарій двох його романів (в перекладі В’ячеслава Середи та Івана Білика) — „Harmonia caelestis (Небесна гармонія)” і „Виправлене видання”, які на початку нового тисячоліття потрясли усю Угорщину, змусили її пережити шок, справжній катарсис і разом із письменником переосмислити власне минуле й історію рідного краю.
Також журнал знайомить українського читача з уривком з роману „Знедолені” лауреата Нобелівської премії 2002 р. Імре Кертеса (переклад Оксани Ковач). Роман присвячено темі Голокосту – жаху, пережитого людством під час Другої світової війни.
Ексклюзивне інтерв’ю редактора відділу критики та публіцистики „Всесвіту” Д. Дроздовського з головою угорського ПЕН-клубу Золтаном Шумоні Паппом, підготовлене спеціально для цього угорського номеру, знайомить українського читача з історією розвитку, сучасними стилями й напрямами, а також визначними іменами угорської літератури останніх десятиліть.
„Ніхто не може давати йому (письменнику) завдань, навіть ті, хто посилаються на Бога, на націю, на общину, на будь-яку особливо піднесену цінність. Коли він торкається пером паперу, все на світі повинно починатися спочатку” - це рядки зі статті іще однієї „зірки” сучасного угорського письменства Дьордя Конрада „Антиполітика в літературі?”
„Я не вірив колись, зухвалим хлопчиськом,
Ба навіть сьогодні вже батьком сумним!
Старію, і де він тепер, отой Бог,
Біля якого я прихилив би голову”, -
„Чотиривірш” Йожефа Утошші відкриває чудову підбірку сучасної угорської поезії, яка знайомить нас з новою ліричною мовою, яка почала розвиватись в Угорщині наприкінці вісімдесятих й у дев’яності роки, коли на літературну сцену вийшло нове покоління поетів.
Розділ „Оповідання”, до якого увійшли твори Томаша Горвата, Дьордя Шпіро, Жолта Нодя-Коппаня, Лайоша Керменді, Тюнде Ямборне-Балог, Кароя Саконі, Яноша Сантаї, знайомить читача з новітньою угорською малою прозою.
„Дні неоголошеної війни”публіциста Миколи Шатилова, вражаюча хроніка подій 1956 року, переносить нас на вулиці повсталого Будапешта, знайомить із героями й антигероями Угорського жовтневого повстання.
Справжньою окрасою спеціального угорського номера „Всесвіту” є чудові репродукції полотен угорських майстрів пензля минулого і сьогодення.
Передплатний індекс журналу 74089. Оформити передплату можна у кожному поштовому відділенні.
Підготувала Галина Грабовська,
кореспондент часопису “ВСЕСВІТ”
www.vsesvit-journal.com
Угорщину свого часу називали найвеселішим бараком соціалістичного табору, менш „совковою” була лише Югославія. Проте саме в Угорщині п’ятдесят років тому відбулася перша, найбільш відчайдушна і жорстоко придушена спроба скинути комуністичне ярмо. Країні, яка стала провісником майбутнього падіння імперії зла, й культурі, яка, затиснута поміж слов’янським і німецькомовним світами, змогла зберегти власну самобутність, присвячено свіжий номер часопису „Всесвіт”.
На жаль, сучасна угорська література для більшості з нас – справжнісінька Terra Incognita. Хтось, можливо, згадає Ержебет Галгоці чи Магду Сабо, чиї твори перекладались українською під кінець вісімдесятих. Комусь на думку спаде ім’я недавнього нобелівського лауреата Імре Кертеса. А між тим, новітня угорська проза є дуже успішною, її справжнім мегасвітилом є Петер Естергазі — спадкоємний аристоткрат, блискучий інтелектуал і майстер всеосяжної іронії. „Всесвіт” подає на своїх сторінках фрагментарій двох його романів (в перекладі В’ячеслава Середи та Івана Білика) — „Harmonia caelestis (Небесна гармонія)” і „Виправлене видання”, які на початку нового тисячоліття потрясли усю Угорщину, змусили її пережити шок, справжній катарсис і разом із письменником переосмислити власне минуле й історію рідного краю.
Також журнал знайомить українського читача з уривком з роману „Знедолені” лауреата Нобелівської премії 2002 р. Імре Кертеса (переклад Оксани Ковач). Роман присвячено темі Голокосту – жаху, пережитого людством під час Другої світової війни.
Ексклюзивне інтерв’ю редактора відділу критики та публіцистики „Всесвіту” Д. Дроздовського з головою угорського ПЕН-клубу Золтаном Шумоні Паппом, підготовлене спеціально для цього угорського номеру, знайомить українського читача з історією розвитку, сучасними стилями й напрямами, а також визначними іменами угорської літератури останніх десятиліть.
„Ніхто не може давати йому (письменнику) завдань, навіть ті, хто посилаються на Бога, на націю, на общину, на будь-яку особливо піднесену цінність. Коли він торкається пером паперу, все на світі повинно починатися спочатку” - це рядки зі статті іще однієї „зірки” сучасного угорського письменства Дьордя Конрада „Антиполітика в літературі?”
„Я не вірив колись, зухвалим хлопчиськом,
Ба навіть сьогодні вже батьком сумним!
Старію, і де він тепер, отой Бог,
Біля якого я прихилив би голову”, -
„Чотиривірш” Йожефа Утошші відкриває чудову підбірку сучасної угорської поезії, яка знайомить нас з новою ліричною мовою, яка почала розвиватись в Угорщині наприкінці вісімдесятих й у дев’яності роки, коли на літературну сцену вийшло нове покоління поетів.
Розділ „Оповідання”, до якого увійшли твори Томаша Горвата, Дьордя Шпіро, Жолта Нодя-Коппаня, Лайоша Керменді, Тюнде Ямборне-Балог, Кароя Саконі, Яноша Сантаї, знайомить читача з новітньою угорською малою прозою.
„Дні неоголошеної війни”публіциста Миколи Шатилова, вражаюча хроніка подій 1956 року, переносить нас на вулиці повсталого Будапешта, знайомить із героями й антигероями Угорського жовтневого повстання.
Справжньою окрасою спеціального угорського номера „Всесвіту” є чудові репродукції полотен угорських майстрів пензля минулого і сьогодення.
Передплатний індекс журналу 74089. Оформити передплату можна у кожному поштовому відділенні.
Підготувала Галина Грабовська,
кореспондент часопису “ВСЕСВІТ”