підсумки року з Дзеркала Т. Невже усьо настільки погано?
12/23/2006 | ziggy_freud
ДЗЕРКАЛО РОКУ: КУЛЬТ ДВАНАДЦЯТЬ ПОГЛЯДІВ НА ПРЕКРАСНЕ В 2006-МУ
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/628/55431/
зокрема:
Саме час іти в партизанський загін
Ганна ПАРОВАТКІНА
Не думка, а, радше, «умонастрій» багатьох людей із нашої культсфери, який зводиться до можливої тиради: «Дивишся, що відбувається, і думаєш: саме час організовувати партизанський загін «культурного опору» і йти кудись у ліси, у схрон. Рятуватися».
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/628/55431/
зокрема:
Саме час іти в партизанський загін
Ганна ПАРОВАТКІНА
Не думка, а, радше, «умонастрій» багатьох людей із нашої культсфери, який зводиться до можливої тиради: «Дивишся, що відбувається, і думаєш: саме час організовувати партизанський загін «культурного опору» і йти кудись у ліси, у схрон. Рятуватися».
Відповіді
2006.12.24 | otar
Мені більше сподобалась іронія щодо Азарова і Тобачнєга
в когось із перших авторів.2006.12.24 | Snatch
Re: Мені більше сподобалась іронія щодо Азарова і Тобачнєга
Це був Бондар, мабуть.2006.12.25 | ziggy_freud
а як пан оцінює
літературну частину досягнень? Звичайно, від оцінки книги Отара Довженка Ви можете утриматись. А можете і нєстосовно музичної частини, за підсумками Дзеркала схоже що або рік був невдалий, або просто така селекція подій аффтарами.
Культура, яка дозволяє собою керувати Тоббачнєгам, дійсно заслуговує на співчуття...
2006.12.25 | otar
фіг зна
Купив дуже багато книжок, читав із них десь 10%. Форум був успішніший, ніж у 2005 році... Здається, книжок видають дедалі більше, і розповсюдження потроху стає кращим... Нє, на безгонорарній основі я не готовий формулювати свої враження від 2006 року)))))2006.12.25 | ziggy_freud
тоді визнаємо, що спостерігається прогрес
otar пише:> Нє, на безгонорарній основі я не готовий формулювати свої враження від 2006 року)))))
Значить, є варіант продати враження за гроші. Мої поздоровлення.
Коли напишете кудись інде, киньте посилання...
2006.12.26 | otar
Я таки накидав свої підсумки культурного року
http://otar.livejournal.com/401901.htmlПардон, що не перепощую тут - там купа посилань, які не збережуться в майданівському форматуванні.
2006.12.27 | Shooter
Мені інше у вічі кинулося
Все ще потужний пласт свідомої та підсвідомої "москвоцентричности" в укрїнських діячів культури.Можливо фільм Лунгіна Острів таки є й чудовим фільмом, проте НЕВЖЕ в Україні протягом року не демонструвалися інші просто блискучі нові фільми СВІТОВОГО кіно (наприклад, все той же Волвер Альмодовара)?
Зі свого власного досвіду "кіномана": найкращі російські фільми останніх років є "добрі". Проте, на мій скромний смак, однозначно були фільми КРАЩІ.
Мда...важка спадковість...
2006.12.27 | otar
На жаль, таке є
Є ще багато таких симптомів вторинності і залежності "мистецько-споживацької" свідомості українців - навіть провідних інтелектуалів - від російського інформконтексту. Наприклад, у нас на "Телекритиці" пише огляди телебачення відомий український кінознавець Сергій Тримбач... Пише-то він українською, але через слово - цитата з радянського фільму або російської книжки. Або нещодавно Михайло Бриних побудував рецензію на твори Тані Малярчук на порівнянні з російським актором і письменником Грішковєц'ом. Не кажучи вже про численні перелицьовані "фразеологізми" з радянських фільмів, які я навіть часом у своїх текстах фіксую...2006.12.28 | стронґовський
І ось через що:
Хочемо ми того, чи ні, але українська інтеліґенція є росієцентричною, тобто зорієнтованою на культурні, відповідно, напрацювання вічного сусіда. Винятки існують серед галицької інтеліґенції, котра в якійсь мірі намагається стежити і за західними процесами. Проте ступінь занурености в російський культурний простір в будь-якого українця значно вищий порівняно із західним - і це, гадаю, наслідок тотальної російсько- і двомовности населення. Знаючи мову ми навіть і підсвідомо ототожнюємо себе з носіями культури цієї мови. Що може бути инакше показує Андрухович, суттєво занурений в европейський простірЗ описаною Отаром проблємою виловлення в текстах алюзій на російську культуру (хоч би й цитат із радянських фільмів) я зітнувся, коли спробував пародіювати дитячі віршики. Виявилося, що апелювати до української традиції дитячих віршів на тому самому рівні, на якому російські експериментатори апелюють до, скажімо, Аґнії Барто нам нема до чого. Тобто не те, що в нас геть нема дитячих поетів, просто рівень їх впізнаваности реципієнтами, цільовою авдиторією тяжіє до нуля. В таких умовах наратор послуговується усталеною базою, до якої входять і цитати з радянських фільмів, і, за інерційним мисленням - елементи російського культурного простору (після розвалу СРСР).
2006.12.28 | ziggy_freud
Напрямок думок вірний, але за деталями я би заперечив.
стронґовський пише:> Хочемо ми того, чи ні, але українська інтеліґенція є росієцентричною, тобто зорієнтованою на культурні, відповідно, напрацювання вічного сусіда. Винятки існують серед галицької інтеліґенції, котра в якійсь мірі намагається стежити і за західними процесами.
Я киянин, але не зовсім інтелигент в російсько-радянському сенсі. Скоріше інтелектуал
Рецепт пропонуєте правильний. Долучатись до явищ культури через першоджерела. Минаючи підмосковну фільтрацію. Хто хоче мати інформацію, той її має. Навіть за Совєтів дещо вдавалось знайти. Хоча менше ніж зараз.
> Знаючи мову ми навіть і підсвідомо ототожнюємо себе з носіями культури цієї мови. Що може бути инакше показує Андрухович, суттєво занурений в европейський простір
Напрямок думок вірний, але за деталями я би заперечив.
1. Мова не є культурою не є ідентичністю. І ще багато чим не є.
2. Newer say newer.
2006.12.29 | Shooter
Вичавлювати раба з себе. По краплині. Щодня.
стронґовський пише:> Хочемо ми того, чи ні,
Не хочемо
> але українська інтеліґенція є росієцентричною, тобто зорієнтованою на культурні, відповідно, напрацювання вічного сусіда.
Українська інцєлігенція є гнилою, совіцькою, не знає мов, чухає постолом зашмарканого носа і зирить на галубой аганьок главних пєсєн о прошлом.
> Винятки існують серед галицької інтеліґенції, котра в якійсь мірі намагається стежити і за західними процесами.
От сволачі!!! бляць....нє, гоню- правильно буде курррва!!!
Зі свого ще глибоко совіцького (сиріч ако культурґер я ся почав формувати ще в рочці едак 1974-5, коли мій небогий вуйко склав для мене списочок книжечок, які варто було прочитати для 5.5 річної дитини - Тома Сойєра, Робінзона Круза та Гуллівера. ну нє била там Маршака, курррва...і нє патаму, що вуйко був москалененависник, але тілько тому, що названі - світова класика, Маршак - минуще) скромного досвіду гнилого галицького інцєллєктуала: було би бажання. Повторюю: в глухі совіцькі часи НІЩО не заважало формуватися моїм смакам в гармонійній дихтомії світова (до якої входили і кращі зразки російської) - українська культура. Вульгарна масковщіна чи навіть талановита, але таки масковщіна (Остров нє смотрєл, але нюхом чую - масковщіна) мене просто не цікавили. Перша ж виключно давала поживу для глуму, ізвращьонниє її форми визивали рвотний рефлекс...
> Проте ступінь занурености в російський культурний простір в будь-якого українця значно вищий порівняно із західним - і це, гадаю, наслідок тотальної російсько- і двомовности населення.
Справа не так у мові, як у глибокій совіцькості. Зануреній такій. І за п'ятнайцять років мало хто виплив з сірих совіцьких глибин, щоб вхопити свіжого повітря ковточок...маючи набагато більше можливостей для цього в порівнянні з 5,5-річним Шутером в тернопільскій міській бібліотеці...
Хахляндія, куррррва.
З її лєнінами-на-коні, касящімі під короля Данила. Якому, доречі, теж би вербової каші по задниці не завадило всипати - за упущення чи ненайкращої в цілій нашій бромовій історії можливости перетворення Рутенії в форпост Заходу, а не в задвірки Євразії...
2006.12.28 | ziggy_freud
"Нашенскоє кіно" і "Іхоє кіно"
Shooter пише:> Все ще потужний пласт свідомої та підсвідомої "москвоцентричности" в укрїнських діячів культури.
Схоже на правду. Дехто з аффтарів Дзеркала (і хіба тільки Дзеркала) досі розрізняє культуру за номінаціями Атєчєствєнной (Москва, Пітер + зовсім трохи Києва, канєшно за ісключєнієм бандеровцев) і Зарубєжной (свідомиє бандеровци относятся к польской
> Зі свого власного досвіду "кіномана": найкращі російські фільми останніх років є "добрі". Проте, на мій скромний смак, однозначно були фільми КРАЩІ.
На жаль, дивлюсь замало свіжого кіна, щоб судити сабж впевнено. Але просто за законом великих чисел. Прикинути, скільки фільмів за рік знімається в США, Франції і Німеччині. Індію і Китай теж можна вибірково врахувати; на рівні російських хітів там теж дещо знайдеться.
> Мда...важка спадковість...
А якже едіпів комплекс, основний двигун прогресу
2006.12.29 | Shooter
Re: "Нашенскоє кіно" і "Іхоє кіно"
ziggy_freud пише:> Shooter пише:
> > Мда...важка спадковість...
>
> А якже едіпів комплекс, основний двигун прогресу
виїбати свою маму? дик рОсія - то мачуха. яку розумні бояться, а не люблять. тоді як дурні йванки за царицю небесну вважають...
2006.12.29 | ziggy_freud
едіпів комплекс трохи складніша штука.
Shooter пише:> виїбати свою маму? дик рОсія - то мачуха. яку розумні бояться, а не люблять. тоді як дурні йванки за царицю небесну вважають...
Практика інцесту та заборон інцесту настільки відрізняється в різних народів, що деякі речі дивують навіть мене. В деяких народів чоловікам можна іпать і маму, і мачуху, і навіть тещу. А в деяких "інцестом" вважається секс між мешканцями одного села. Обидві системи з точки зору українця абсурдні. Але ж живуть люди...
В більш широкому контексті, кромє іпацца, едіпів комплекс змушує людей замислюватись над культурною практикою своїх батьків. Щодо рос-укр відносин це означає як мінімум зміну позиції у міжнародній Кама-Сутрі. Як максимум - зміну партнера. А краще - навіть культурної орієнтації. Ту, що була за Совєтів, вважаю перверзією.
2006.12.29 | Shooter
то ви вже пост-едіпів описуєте
коли перестають злягатися с родной матушкой (Расєєй в даному випадку) і вибирають собі достойнішого партнерабудем надіятися, що і ми (ми-"оні") до цього колись доростем...