09/13/2011 | stryjko_bojko

Назар: Українцям не вистачає культури споживання ліків і алкоголю


Як відомо, осінь - пора не тільки золота, але й дощова, коли навіть найстійкіші шморгають носом й інтелігентно покашлюють в хустинку.

Про те, як правильно зустріти осінь, в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ForUm'у розповів головний імунолог столиці, керівник Київського центру клінічної імунології Олег Назар.
- Олеже Володимировичу, традиційно міжсезоння вважається «сопливою» порою року. Розкажіть, як правильно зустріти осінь?

- Так, справді, на зміну сезону наша імунна система реагує саме так, як Ви сказали (сміється). Втім, нічого дивного: якщо вчора ще було сухо і тепло, і людина відчувала себе абсолютно нормально, то сьогодні, коли «раптом» стало прохолодно і мокро, природно, що у неї потекло з носа.

Крім того, чималу роль в ослабленні імунітету, хоч як це парадоксально, відіграють і наші літні поїздки на курорти, і походи на пляжі. Одна справа, якщо людина засмагає правильно - тільки вранці і ввечері, тоді її імунна система стимулюється, і зовсім інша - валятися на пляжі цілий день і зрештою «згоріти». У цьому випадку її імунні клітини, що знаходяться в шкірі, гинуть, і тоді вона стає більш сприйнятливою до простудних та гострих респіраторних захворювань.
От і виходить, що «календарний план» сопель і кашлю доводиться якраз на вересень - початок жовтня. Ну і плюс погода, звичайно, - про це я вже говорив.

- Тепер традиційне запитання про профілактику.

- Для профілактики застуди і ГРВІ існує ціла низка препаратів, так званих адаптогенів. Це рослинні імуномодулятори, які можна вживати безпечно у вигляді невеликої імуностимуляції та профілактики сезонних простудних захворювань - спиртові настоянки женьшеню, елеутерококу, лимонника, радіоли рожевої.

І добре було б, щоб ці екзотичні рослини були вирощені не на городі біля будинку, а мали хоча б більш-менш дикоросле походження. Хоча... (замислюється на секунду), головне, що в цих настойках діюча речовина - спирт, а він, як відомо, у малих дозах добре стимулює імунітет (сміється).

І ще одне дуже важливе правило, пов'язане з фітопрепаратами: їх не можна вживати людям з алергічною реакцією на цвітіння і пилок. Решті - будь ласка, 15-20 крапель двічі на день, вранці та в обід. Курс прийому до 20 днів.

Важливу роль у профілактиці простудних захворювань відіграє й раціональне харчування, збагачене білком. Усякі там вегетаріанські «збочення» в період міжсезоння і взимку не потрібні. Рекомендую також особливу увагу в приготуванні приділити різним прянощам і спеціям. При попаданні на слизову оболонку рота і мигдалин ці речовини дратують судини, поліпшують таким чином кровообіг у глоточному кільці в горлі. Відповідно, при цьому посилюється робота імунної системи - більше імунних клітин підходять до «місць», які контактують із зовнішнім середовищем і «зустрічають» мікробів.

Друга група препаратів для профілактики простудних захворювань та ГРВІ - так звані синтетичні (таблетовані) індуктори інтерферону, типу «Кагоцел», «Галавіт» або «Гропринозин». Як правило, вони частіше використовуються людьми, у яких спостерігається підвищена схильність до простуди і вірусних інфекцій. При цьому потрібно пам'ятати: профілактична доза будь-яких препаратів, як правило, удвічі менша, ніж лікувальна, і приймаються вони після їжі - так для шлунку спокійніше.

Крім того, всі ці таблетки не поєднуються зі слабоалкогольними напоями, оскільки при вживанні їх у шлунку підвищується кислотність і у пацієнта може бути печія, яка, якщо вже скрутить, то буде не до ГРВІ. Хоча, може це і на краще, тоді основна болячка стає не зовсім актуальною (сміється).

І на завершення нагадаю просту істину: у період міжсезоння та епідемій буквально за кілька хвилин до виходу на вулицю бажано змащувати носові ходи оксоліновою маззю. Це додатково захистить від застуди та вірусу. Ну, а якщо вже так вийшло, що людина все-таки захворіла, я, звичайно, рекомендую звернутися до лікаря, який уважно огляне пацієнта і розпише необхідний курс лікування.

- Олеже Володимировичу, щорічно Ви робите прогноз на майбутню зиму щодо різних інфекцій та епідемій. Чи можна вже сьогодні передбачити, який грип прийде до нас цього року, чи потрібно планувати щеплення від нього і чи варто, в принципі, щеплюватися?

- Взагалі-то, потенційно, від грипу щеплюватися потрібно. У нашій країні є відповідний наказ «Про проведення профілактичних щеплень в Україні», де вписана так звана група епідеміологічного ризику - люди, які потенційно можуть заразитися і далі передавати грип. До неї входять працівники соціальної та транспортної сфери, педагоги і медпрацівники. Вони підлягають обов'язковій вакцинації.

Є ще одна певна група медичного ризику, до якої входять пацієнти з супутніми захворюваннями органів дихання. Наприклад, люди, які часто страждають бронхітами, пневмонією, бронхіальною астмою або захворюваннями серцево-судинної системи, а також діти, вагітні і літні. Тобто ті люди, у яких ризик ускладнення після грипу більший, ніж можлива реакція на щеплення. Якщо, наприклад, у людини в анамнезі бронхіальна астма, яка її не турбує, але після перенесеного грипу може загостритися, то їй простіше вколоти вакцину і проковтнути якийсь «димедрол», ніж потім усе життя лікувати цю астму.

А взагалі, вакцинація - справа добровільна, але за гроші. Тобто, якщо вона непланова, то проводиться за кошти пацієнта.

Тепер щодо епідпрогнозу. Потенційно цього року у нас три штами вірусу - «каліфорнійський», «перс» і австралійський «Брісбен». Останній - відносно новий штам. Востаннє він був у нас у 2008 році і за три роки, відповідно, імунна пам'ять людей до нього ослабла. Тому від нього варто щепитися.

- Нещодавно ООН попередила світ про повернення «пташиного» грипу. Позаминулого року Україна страшенно боялася «свинячого», у той же час у всьому світі цілком нормально і без істерики сприйняли це захворювання...

- «Свинячий» грип у нас уже третій рік, і оскільки людський організм звик до нього, думаю, такої бурхливої ​​ реакції вже не буде. Більше проблем ми очікуємо саме від «Брісбена». Але якщо ми грамотно побудуємо роботу зі ЗМІ, ніякої істерики не буде. Зазвичай у паніці люди скуповують препарати, приймають їх потім всі відразу - жменями, і згодом уже не інфекціоністи з грипом борються, а токсикологи з передозуванням та інтоксикацією.

- Останньою реплікою Ви передбачили моє наступне запитання: сьогодні широко рекламуються різні лікарські препарати. Чому, на вашу думку, не забороняють цю пропаганду? Адже тоді українці перестали б займатися самолікуванням, просто тому, що не було б приводу, що називається, експериментувати?

- У цьому питанні є медична і комерційна складова. Перша - на фіг нікому не потрібна, а друга, навпаки - вигідна. Упродовж декількох років Міністерство охорони здоров'я України при різних керівниках виходить з ініціативою заборонити рекламу будь-яких медикаментозних препаратів - рецептурних, безрецептурних, не важливо, оскільки в українців немає культури вживання лікарських препаратів, так само як і спиртних напоїв. Наші люди люблять як нажертися до безпам'ятства, так і наковтатися за один раз «кінських» доз ліків.

Отже, розмови з цього приводу ведуться, але вирішення цього питання, на жаль, залежить не від нас. Я особисто, може, й не забороняв би усе повністю, просто щось би обмежив. Хоча... Можливо, Ви маєте рацію - треба було б зовсім заборонити. Уже простіше, по-моєму, прийти до лікаря на консультацію, де він розпише і схему профілактики, і лікування, ніж потім усе життя пожинати наслідки забійного самолікування.

- Олеже Володимировичу, і останнє запитання: усім відомо, що натуральні вітаміни корисніші за синтетичні, проте лікарі все одно призначають таблетовану вітамінотерапію. Більшість українців упевнені, що це через те, що медики прямо пов'язані з дистриб'юторами добавок і просто отримують свій певний відсоток від продажів. Чи це так?

- Спочатку з приводу таблетованих вітамінів: якщо людина здорова, її шлунково-кишкова система сама витягає з продуктів харчування необхідні вітаміни рівно стільки, скільки необхідно, але, на жаль, людей зі здоровою системою травлення практично немає. Та й потім, ми ж вітаміни прописуємо не просто так, а особам з якимись конкретними захворюваннями. Зазвичай це супутні захворювання шлунково-кишкового тракту, коли на тлі запальних процесів у вигляді колітів, гастритів, холециститів знижується процес всмоктування вітамінів, тому й доводиться призначати їх ззовні.

А тепер про дистриб'юторів: знаєте, кажуть «у кожному жарті є частка жарту, все решта - правда». З одного боку, усе правильно, але тільки не в тому сенсі, що лікарі пов'язані з дистриб'юторами, а навпаки.

Якщо лікар вважає за необхідне призначити препарат, і пацієнту він дійсно необхідний, то чому б лікарю на цьому ще й не заробити? Ми ж не спеціально «проштовхуємо» препарати, ми просто користуємося тим, що вже існує. Для лікаря пропонувати непотрібний препарат - означає втратити авторитет. Лікарі до такого ставляться з іще більшою обережністю, ніж інші, включаючи ЗМІ.

Якщо ми пацієнта вилікуємо, він скаже «спасибі» і порекомендує іншим. А якщо лікар «впарить» купу добавок, отримає за них копійку, але до нього потім ніхто не прийде… він втратить значно більше, ніж придбає.