Як спілкуватися із засобами масової інформації
01/23/2005 | cansel
Чому треба завойовувати увагу ЗМІ?
Політика починається з масової інформації. Про вас, тобто про вашу громадянську ініціативу, повинні знати всі. Вас мають показувати по телебаченню, друкувати про вашу позицію та діяльність в газетах. Якщо ви член ієрархічного об'єднання громадян, про зв'язки зі ЗМІ піклуватимуться лідери або найманий професіонал, прес-секретар. А от якщо ваша громадянська ініціатива така, що в ній нема головного і від її імені може говорити кожен, тоді спілкуватися з пресою - ваш обов'язок (ви ж людина, яка знає, за що і з ким вона бореться, а також ви вмієте зв'язати між собою пару слів, хіба не так?), так само, як участь у акціях прямої дії.
Анонімний політичний активіст - нонсенс. Якщо йдеться про громадянський рух, здійснюваний на легальних засадах (тобто громадянський політичний рух), то назустріч кожному журналістові з його середи мають виступати добровільні речники і розповідати, хто вони є, навіщо вони тут, чого прагнуть, що збираються робити. Тобто, частиною колективно розробленого плану дій має бути певні засади спілкування з пресою від імені громадянського руху будь-якого учаснику такого руху, який випадково чи навмисне дає інтерв'ю від імені соратників.
Чому хтось інший не розповість про нашу громадянську ініціативу замість мене?
Якщо учасники громадянської ініціативи не будуть спілкуватися із ЗМІ від її імені, але зможуть своїми акціями привернути увагу мас-медіа, недобросовісна людина/тусівка реальних учасників ініціативи або взагалі сторонніх людей легко присвоїть собі всі здобутки ініціативи. Звичайно ж, це закінчиться дискредитацією вашої громадянської ініціативи в очах громадськості.
Часто буває так, що символіку громадянського руху, де не було і не планувалося голови чи ключових осіб, присвоює певна обмежена тусівка. Щоб цього не сталося, кожен активіст повинен при можливості спілкуватися із засобами масової інформації і надавати реальну інформацію про громадянських рух, який він представляє. Наприклад, щоб завтра я не створив сайт maidan2005.com.ua імені Юрія Шеляженка і на дорогущій прес-коференції в УНІАН не оголосив maidan.org.ua просто форумом свого сайту "Майдан", треба, щоб активісти справжнього "Майдану" не цуралися піарити справжній пульс громадянського спротиву.
Що і як треба робити?
Отже, якщо Ви - член легальної громадянської ініціативи, де нема головуючого і спеціально уповноваженого по зв'язкам з пресою, рекомендую дати шанс мас-медіа побути об'єктивними, а для того:
1. Щойно замаячив журналіст на горизонті - вітаємось, демонструємо щиру дружелюбність, повагу до "четвертої влади" та бажання пропіарити громадянську/політичну позицію руху, до якого ви належите.
2. Підкресліть, що у вашому русі нема спеціально уповноваженого по зв'язках з пресою. Ви на правах учасника громадянської ініціативи можете відповісти питання журналіста приблизно так, як відповіли б більшість ваших однодумців. Попередьте, що свою особисту думку ви можете розповісти окремо.
3. Як відповідати на ті питання журналіста, які є типовими для будь-якої людини, не знайомої з вашою громадянскою ініціативою: просто переказуйте засадничі принципи ініціативи, які ви маєте однозначно формулювати після багатьох обговорень з однодумцями.
4. Як відповідати на розумні питання журналіста, які не обговорювалися або мало обговорювалися, або не стали предметом одностайної думки серед ваших соратників: попередьте, що це питання не є важливим з точки зору громадянської ініціативи, яку ви представляєте. Потім висловіть підкреслено власну думку на це питання, можна також процитувати кілька інших думок з цього приводу.
5. Відклоняйте дурні і провокаційні питання. "Без коментарів!" - "No comments!".
6. Демонструйте щирість і щедро діліться власними враженнями. Розповідайте факти, які ілюструють позицію вашої громадянської ініціативи.
7. Якщо поряд є ваші однодумці - запропонуйте журналістові спитати думку не одного учасника руху, а кількох. Обступаємо журналюгу маленьким півколом. Відповідаємо на питання по черзі, говоримо, тільки коли є що сказати по суті, не перебиваємо один одного і особливо людину з камерою/диктофоном. Обов'язково уточнюємо те, що хтось зі своїх сказав неправильно. Колективне інтерв'ю, по-перше, дасть журналісту більш повну і більш точну інформацію про вашу громадянську ініціативу, по-друге, продемонструє демократичну одноранговість, те, що серед вас нема головного, і по-третє, серед кількох активістів з більшою ймовірністю трапиться людина, яка завоює особисту симпатію/увагу акули пера (чи об'єктиву) на рівні інтуїції, або навіть гормонів
8. Надайте журналісту власну контактну інформацію, а також контакти інших джерел інформації про діяльність вашої громадської ініціативи, яким ви довіряєте: це може бути сайт, "гаряча лінія", контакт знайомого активіста, що краще за вас орієнтується в житті громадянської ініціативи тощо.
Панове, запрошую дописувати і поправляти цю абетку піару для учасників неієрархічних громадських рухів.
Політика починається з масової інформації. Про вас, тобто про вашу громадянську ініціативу, повинні знати всі. Вас мають показувати по телебаченню, друкувати про вашу позицію та діяльність в газетах. Якщо ви член ієрархічного об'єднання громадян, про зв'язки зі ЗМІ піклуватимуться лідери або найманий професіонал, прес-секретар. А от якщо ваша громадянська ініціатива така, що в ній нема головного і від її імені може говорити кожен, тоді спілкуватися з пресою - ваш обов'язок (ви ж людина, яка знає, за що і з ким вона бореться, а також ви вмієте зв'язати між собою пару слів, хіба не так?), так само, як участь у акціях прямої дії.
Анонімний політичний активіст - нонсенс. Якщо йдеться про громадянський рух, здійснюваний на легальних засадах (тобто громадянський політичний рух), то назустріч кожному журналістові з його середи мають виступати добровільні речники і розповідати, хто вони є, навіщо вони тут, чого прагнуть, що збираються робити. Тобто, частиною колективно розробленого плану дій має бути певні засади спілкування з пресою від імені громадянського руху будь-якого учаснику такого руху, який випадково чи навмисне дає інтерв'ю від імені соратників.
Чому хтось інший не розповість про нашу громадянську ініціативу замість мене?
Якщо учасники громадянської ініціативи не будуть спілкуватися із ЗМІ від її імені, але зможуть своїми акціями привернути увагу мас-медіа, недобросовісна людина/тусівка реальних учасників ініціативи або взагалі сторонніх людей легко присвоїть собі всі здобутки ініціативи. Звичайно ж, це закінчиться дискредитацією вашої громадянської ініціативи в очах громадськості.
Часто буває так, що символіку громадянського руху, де не було і не планувалося голови чи ключових осіб, присвоює певна обмежена тусівка. Щоб цього не сталося, кожен активіст повинен при можливості спілкуватися із засобами масової інформації і надавати реальну інформацію про громадянських рух, який він представляє. Наприклад, щоб завтра я не створив сайт maidan2005.com.ua імені Юрія Шеляженка і на дорогущій прес-коференції в УНІАН не оголосив maidan.org.ua просто форумом свого сайту "Майдан", треба, щоб активісти справжнього "Майдану" не цуралися піарити справжній пульс громадянського спротиву.
Що і як треба робити?
Отже, якщо Ви - член легальної громадянської ініціативи, де нема головуючого і спеціально уповноваженого по зв'язкам з пресою, рекомендую дати шанс мас-медіа побути об'єктивними, а для того:
1. Щойно замаячив журналіст на горизонті - вітаємось, демонструємо щиру дружелюбність, повагу до "четвертої влади" та бажання пропіарити громадянську/політичну позицію руху, до якого ви належите.
2. Підкресліть, що у вашому русі нема спеціально уповноваженого по зв'язках з пресою. Ви на правах учасника громадянської ініціативи можете відповісти питання журналіста приблизно так, як відповіли б більшість ваших однодумців. Попередьте, що свою особисту думку ви можете розповісти окремо.
3. Як відповідати на ті питання журналіста, які є типовими для будь-якої людини, не знайомої з вашою громадянскою ініціативою: просто переказуйте засадничі принципи ініціативи, які ви маєте однозначно формулювати після багатьох обговорень з однодумцями.
4. Як відповідати на розумні питання журналіста, які не обговорювалися або мало обговорювалися, або не стали предметом одностайної думки серед ваших соратників: попередьте, що це питання не є важливим з точки зору громадянської ініціативи, яку ви представляєте. Потім висловіть підкреслено власну думку на це питання, можна також процитувати кілька інших думок з цього приводу.
5. Відклоняйте дурні і провокаційні питання. "Без коментарів!" - "No comments!".
6. Демонструйте щирість і щедро діліться власними враженнями. Розповідайте факти, які ілюструють позицію вашої громадянської ініціативи.
7. Якщо поряд є ваші однодумці - запропонуйте журналістові спитати думку не одного учасника руху, а кількох. Обступаємо журналюгу маленьким півколом. Відповідаємо на питання по черзі, говоримо, тільки коли є що сказати по суті, не перебиваємо один одного і особливо людину з камерою/диктофоном. Обов'язково уточнюємо те, що хтось зі своїх сказав неправильно. Колективне інтерв'ю, по-перше, дасть журналісту більш повну і більш точну інформацію про вашу громадянську ініціативу, по-друге, продемонструє демократичну одноранговість, те, що серед вас нема головного, і по-третє, серед кількох активістів з більшою ймовірністю трапиться людина, яка завоює особисту симпатію/увагу акули пера (чи об'єктиву) на рівні інтуїції, або навіть гормонів
8. Надайте журналісту власну контактну інформацію, а також контакти інших джерел інформації про діяльність вашої громадської ініціативи, яким ви довіряєте: це може бути сайт, "гаряча лінія", контакт знайомого активіста, що краще за вас орієнтується в житті громадянської ініціативи тощо.
Панове, запрошую дописувати і поправляти цю абетку піару для учасників неієрархічних громадських рухів.