1.1.1 Аналіз цільових груп.
05/29/2001 | miner
Вже через сам той факт, що люди неоднакові, постає проблема поділу їх на типу-однорідні групи.
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_draft&key=990462690&first=991074153&last=989359075
Передбачаються такі піднапрямки:
a. Оцінка поточної стратифікації суспільства в Україні. Соціальні групи. Регіональні групи. Субкультури. Як це подається, як це (не)використовує номенклатурний ПР, як це (не)використовуює ПР невладних сил. Головне -- відірватися від політико-масмедійного "джентельменського набору понять"...
b. У зв’язку з 1 -- аналіз типового МПЗ (Мозкового Програмового Забезпечення, brainware), що наявне у людей, і тих скриптів та латок, що використовуються у ПР
с. Далі буде (пропозиції?)
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_draft&key=990462690&first=991074153&last=989359075
Передбачаються такі піднапрямки:
a. Оцінка поточної стратифікації суспільства в Україні. Соціальні групи. Регіональні групи. Субкультури. Як це подається, як це (не)використовує номенклатурний ПР, як це (не)використовуює ПР невладних сил. Головне -- відірватися від політико-масмедійного "джентельменського набору понять"...
b. У зв’язку з 1 -- аналіз типового МПЗ (Мозкового Програмового Забезпечення, brainware), що наявне у людей, і тих скриптів та латок, що використовуються у ПР
с. Далі буде (пропозиції?)
Відповіді
2001.06.01 | Горицвіт
Групи за мотивацією
За мотивацією поведінки на виборах люди поділяються на такі категорії.<b>1. Голосують, як їм скажуть. </b>
Найбільша категорія.
Є дві групи авторитетів для таких людей:
(а) засоби масової пропаганди, перш за все телебачення.
(б) місцеве начальство (особливо для селян і для державних чиновників).
Оскільки по телевізору рекламується перед виборами декілька партій, то, здавалось би, виникне конфлікт. Але ні. Останнє слово каже фактор (б): начальник на роботі, працівники ЖЕКів, служб субсидій і т.п. Всі вони отримують перед виборами дуже чіткі установки.
Крім того, місцева преса, як правило, агітує за одну партію чи кандидата. А з газет чатають в основному тільки місцеві, тому що вони дешевші (а часто безплатні) і друкують програми місцевого телебачення.
Якщо жодна установка не стала цілком домінуючою, то така людина переходить до категорії 2.
<b>2. Голосують випадково.</b>
Один мій знайомий так пояснив, чому він голосував за "зелених": "А в них така прикольна реклама крутилася, ні в кого більше не було настільки оригінальних роликів".
<b>3. Голосують традиційно.</b>
Сюди потрапляють усі виборці комуністів і частина націонал-демократів, особливо ті, хто з 1989 року голосує за Рух.
<b>4. Голосують раціонально</b>
Такі люди готові оцінювати програми і особистості кандидатів, а також їхні шанси. Я б відніс сюди тих, хто голосував на минулих президентських виборах проти обох кандидатів.
Їх небагато, але в Києві, здається, 10%, хоча точну цифру я вставлю, коли знайду.
Усі міркування на основі моїх власних спостережень.
Будь ласка, доповнюйте і критикуйте.
2001.06.02 | СГ
Сегментація
Вважаю, що так не бажано сегментувати, тому що націленість на одну таку групу може виключити іншу: те що спрацює для "традиціоністів" може не спрацювати для "раціоналістів".---------------
ГІПОТЕЗА
---------------
Пропоную іншу класифікацію: за життєвими інтересами людей на конкретному життєвому етапі:
1. Молоді студенти. Різноманітна політична орієнтація, невизначеність поглядів, можна вплинути емоційними закликами. Завищена самооцінка і очікування. Чоловіки ставлять приорітетною ціллю здобуття авторитета, а жінки - знаходженя і "нормальне" функціонуваня сім"ї. Дуже "політичні". будуть голосувати за те, що модне.
2. Молодь що працює. Більше переймається житейськими справами, голосує у більшості [випадків] орієнтуючись на авторитети (батьки, телевізор, сусіди). "Стабільна робота" - головна цінність. "Неполітичні". Будуть голосувати за те що вже є.
3. Підприємці. Велика фінансова невизначеність. Нескладна праця - "прості" приорітети. Готові працювати цілодобово <img src="icons/icon7.gif" alt=":):" border=0 align=absmiddle> Зниження податків і непереслідування податковою - головна турбота. Бажання мати більше від СВОГО бізнеса. Будуть голосувати за олігархів або націонал-демократів (Ющенка).
4. Працівники приватних компаній. Багато працюють, "неполітичні", цинічні. Будуть голосувати за олігархів, бо вони їх поважають за "успіхи у бізнесі".
5. Держ. службовці. Будуть голосувати або за патріотичними уподобаннями, або як скажуть.
6. Непрацюючі. Будуть голосувати за "повернення" (комуно-соціалісти), або за більші можливості (ПРП).
7. Пенсіонери. Голосуватимуть або за знайомих комуністів, або за молодих-неординарних.
8. Колишні совіцькі директори-менеджери. За олігархів або за те що вже є (стабільність і черепаший розвиток).
9. Професіонали (юристи-бухгалтери), Найбільш переймаються ментальним обгрунтуванням вибору, найбільш раціональні. За демократів або як є.
10. Сільські жителі. Великий вплив від місцевого співтовариства. Боязнь нового і більш ризикованого (власність на землю). Звички від часів репресій голосувати як скажуть і за комуняк.
-------------------------------
Це така гіпотеза, яку можна тестувати далі професійним політологам. На цій базі будувати кампанію.
-----------------------------
Одне питання: чи є тут хоч один з ПРП чи УНР чи Батьківщини, хто б сказав: "Я передам ці матеріали до лідерів!" ? Чи є такі представники?
2001.06.02 | Мартинюк
Ну дуже важливий сегмент...
Це ті які не підуть голосувати.Люди які (у всякому разі на їх думку) при якомусь серйозному "ділі", ЦИНІЧНО НАЛАШТОВАНІ, ВВАЖАЮТЬ СЕБЕ НАЙРОЗУМНІШИМИ І МАЮТЬ ВІК ВІД 23 ДО 33 РОКІВ.
2001.06.03 | sergij
Саме їх більше всього в кінцевому результаті і взує режим.
А так і треба. Це все совіські недобитки у свідомісті. Типу політикою займатися то фігня.А коли кістлява лапа азарівця чи сбушника за сраку вхопить і срягне останні кальсони– воно буде верещатися і проситися, а піздно, тоді вже треба воду злівать.....
2001.06.03 | Горицвіт
Але взувають усіх нас (-)
2001.06.07 | Mary
О-па, а Ви не в курсі, що гіпотези не зі стелі беруться?
Ваша оцінка політичної орієнтації молоді вражає. Це Ви незалежне соціологічне дослідження проводили, чи може то який інсайт? Звідки Ви взяли невизначеність поглядів у молоді? Чи може Ви вважаєте, що бути побитим на демонстрації це модно? (Ах ні, це ж так політичність в лапках проявляється.) Ну а Ваші узагальнення про віддмінність пріоритетних цілей на підставі статі - це вже взагалі... Коротше кажучи, Ваші необгрунтовані (ще не обгрунтовані) узагальнення мене обурюють.2001.06.07 | miner
(Re: Сегментація) Виборці бувають...(майже за Борхесом)
СГ запропонував дещо, назване гіпотезою. Розгляньмо її уважніше, може побачимо <i>світло в кінці тонеля</i>ОТОЗГ:
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
Пропоную іншу класифікацію: за життєвими інтересами людей на конкретному життєвому етапі:
<b>1. Молоді студенти.</b> Різноманітна політична орієнтація, невизначеність поглядів, можна вплинути емоційними закликами. Завищена самооцінка і очікування. Чоловіки ставлять приорітетною ціллю здобуття авторитета, а жінки - знаходженя і "нормальне" функціонуваня сім"ї. Дуже "політичні". будуть голосувати за те що <b>модне</b>.
</div>
Як на мене, значно СПЛОЩЕНЕ бачення студентства. Особливо неприємно вражають "приорітетні цілі" -- йоханий бабай, це ж НЕ ТЕ, ЩО Є, а те, як було би б, якби б студенти були тим, чого від них хоче, ні, вимагає траханий соціум. Я, дурне і нерозумне, спілкуючись із різними представниками цієї вікосоціальної категорії, гадав, що приорітетною ціллю в цьому віці є пошук_себе/самореалізація/життя_в_кайф. Авторитет, сім’я та всяке таке виникає СИТУАТИВНО, у кого ЗУМИСНЕ чи за розрахунком -- це НЕОКОМСЮКИ, кончені, з ними пива не п’ють і ґанджа не пихають. А з приводу "голосування за те, що модне", не можу не сказанути, що крім моди на моду є ще, значно потужніша, мода на зневагу до моди
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>2. Молодь що працює.</b> Більше переймається житейськими справами, голосує у більшості орієнтуючись на авторитети (батьки, телевізор, сусіди). "Стабільна робота" - головна цінність. "Неполітичні". Будуть голосувати за те що вже є.
</div>
"Більше переймається житейськими справами"... Ще більше за Ваших "студентів"? А куди ще більше?
Головна цінність не стабільна робота, а стабільне БАБЛО, в ідеалі -- з тенденцією до зростання. Не бути "лохом", от друга цінність.
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>3. Підприємці.</b> Велика фінансова невизначеність. Нескладна праця - "прості" приорітети. Готові працювати цілодобово
</div>
"Нескладна праця" підприємця -- ну це Ви загнули, СГ. Щодо "працювати цілодобово", це точно. Про податкову -- теж. За олігархів НЕ голосуватимуть -- кидайл люди діла не люблять. А наші т.зв. олігархи НЕ підприємці, а комунокидайли.
Пропагандистський штамп.
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>4. Працівники приватних компаній.</b> Багато працюють, "неполітичні", цинічні. Будуть голосувати за олігархів, бо вони їх поважають за "успіхи у бізнесі".
</div>
СГ, а вам не вчувається у Ваших сентенціях гіркий присмак заліку з ІСТМАТУ? Цинічні у нас усі, в кого клепка є, а бажання їсти бром (українські реалії не можна сприймати без брому©) -- немає.
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>5. Держ службовці.</b> Будуть голосувати або за патріотичними уподобаннями, або як скажуть.
</div>
Тобто, за олігархів
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>6. Непрацюючі.</b> Будуть голосувати за "повернення" (комуно-соціалісти), або за більші можливості (ПРП).
</div>
What is it -- "непрацюючі"?
Є безробітні.
Є криптобезробітні, тобто або незареєстровані безробітні, або "робітні" з рівнем місячного доходу на душу сім’ї < 311,3 гривні (це ОФІЦІЙНИЙ прожитковий мінімум на 2001 рік, Закон 2330 "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік" від 22.03.2001), таких ледь не більшість населення!
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>7. Пенсіонери.</b> Голосуватимуть або за знайомих комуністів, або за молодих-неординарних.
</div>
Пропагандистський штамп. (Так, все правильно, але не завжди так)
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>8. Колишні совіцькі директори-менеджери.</b> За олігархів або за те що вже є (стабільність і черепаший розвиток).
</div>
Пропагандистський штамп. (Так, все правильно, але не завжди так)
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
<b>9. Професіонали (юристи-бухгалтери)</b>, Найбільш переймаються ментальним обгрунтуванням вибору, найбільш раціональні. За демократів або як є.
<b>10. Сільські жителі.</b> Великий вплив від місцевого співтовариства. Боязнь нового і більш ризикованого (власність на землю). Звички від часів репресій голосувати як скажуть і за комуняк.
</div>
Пропагандистський штамп. (Так, все правильно, але не завжди так)
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
-------------------------------
Це така гіпотеза, яку можна тестувати далі професійним політологам. На цій базі будувати кампанію.
</div>
Бачу повторення істин і пропагандистських штампів (спробуйте заперечити). Не бачу системи у викладі. Не дотримано задекларований напочатку принцип класифікації (правильний) "за життєвими інтересами людей на конкретному життєвому етапі". Щоби переконатися в цьому, погляньмо ще раз на список категорій:
<b>1. Молоді студенти.</b>
<b>2. Молодь що працює.</b>
<b>3. Підприємці.</b>
<b>4. Працівники приватних компаній.</b>
<b>5. Держ службовці.</b>
<b>6. Непрацюючі.</b>
<b>7. Пенсіонери.</b>
<b>8. Колишні совіцькі директори-менеджери.</b>
<b>9. Професіонали (юристи-бухгалтери)</b>
<b>10. Сільські жителі.</b>
<span class=
Воістину, "тварини бувають малюками, власністю імператора, дикими, здалеку подібними до комах, намальованими тоненьким пензлем на шовку..." (Борхес)
Мені здається, що в цьому списку наявні принаймні ДВІ класифікації, обидві НЕПОВНІ: соціальна і вікова. Найбільше <i>поза логікою</i> опинилися злиті в одну групу "сільські жителі".
Тому:
• розбиваємо цю класифікацію на дві чи більше (типу, n) отримуємо n-вимірний масив
• ці класифікації-виміри будуємо кожну за одною-і-тільки ознакою
• використовуємо доволі грубі поділи
Наприклад (На правах підгону):
1. Віковий поділ у СГ має чотири ВІКИ: молодь (явне в пп 1, 2), зрілий вік (типу, пп 3, 4, 5, 6, 9), "немолодий" вік (здається, п 8, можливе у 5, 6, 9), пенсійний вік (п. 7)
2. Поділ село/місто, з якого у СГ явно є тільки село
3. Трудовий поділ. Підприємці, працівники приватних кампаній, професіонали (не розумію, чому тільки юристи-бухгалтери), держ. службовці, непрацюючі... Що я переформулював би, наприклад, у такі підподіли:
Кваліфікація: висока, середня, низька.
Робота/власність: державна контора, приватна контора, сам собі господар.
Статус: власник, працевлаштований, криптобезробітний, безробітний, студент, пенсіонер.
ЛАСКАВО ПРОСИМО БИТИ НОГАМИ <img src="icons/icon7.gif" alt=":):" border=0 align=absmiddle>
2001.06.07 | Mary
WOW! Це мені подобається, особливо бабай(-)
2001.06.04 | miner
Отрута і антидот (Re: Групи за мотивацією)
Горицвіт створив не зовсім те, що хотів, за що йому честь і хвала!Цей маленький шедевр, який я зацитую повністю, дозволивши собі виділення синім, наочно показує кілька елементів нашої навколовиборчої мітології/патології.
Отож, ще раз -- і повільно (мої вставки - зелені):
<blockquote style="background-color: white; padding: 8px">
За <em style="color: blue">мотивацією</em> поведінки на виборах люди поділяються на такі категорії.
<b>1. Голосують, як їм скажуть. </b>
<em style="color: blue">Найбільша категорія.</em>
Є <em style="color: blue">дві</em> групи авторитетів для таких людей:
(а) засоби масової <em style="color: blue">пропаганди</em>, перш за все телебачення.
(б) місцеве начальство (особливо для <em style="color: blue">селян і для державних чиновників</em>).
<span style="color: green">
Власне, мене вражає певність, з якою Горицвіт не тільки ставить цю категорію першою, але і вважає найбільшою. І так скаже багато хто. Я це чую напередодні кожних виборів... Крім того, дуже цікава (чи таки зумисна) описка -- засоби масової ПРОПАГАНДИ... І нарешті -- місцеве начальство, що сильно впливає на "селян і державних чиновників", об’єднується дві різні групи населення, пов’язані між собою лише залежністю від начальства, в контексті якої і згадані. Це як ну.. типу наркомани, йоги і авіадиспетчери можуть не піти на вибори, бо в їхній поточній реальності вибори не ростуть
</span>
Оскільки по телевізору рекламується перед виборами декілька партій, то, здавалось би, <em style="color: blue">виникне конфлікт.</em> Але ні. Останнє слово каже фактор (б): начальник на роботі, працівники ЖЕКів, служб субсидій і т.п. <em style="color: blue"> Всі вони отримують перед виборами дуже чіткі установки.</em>
Крім того, місцева преса, як правило, агітує за одну партію чи кандидата. А з газет чатають в основному тільки місцеві, тому що вони дешевші (а часто безплатні) і друкують програми місцевого телебачення.
Якщо <em style="color: blue">жодна установка</em> не стала цілком домінуючою, то така людина переходить до категорії 2.
<span style="color: green">
Конфлікт, який конфлікт?!! Цей (так і не виниклий) "конфлікт" І Є ситуацією вибору! Чому таке слово??? Далі "начальник на роботі, працівники ЖЕКів, служб субсидій...", виходить, і становлять РЕФЕРЕНТНУ ГРУПУ (про це нижче) наших героїв. А друзі в них є? А рідня? Крім того, коли жодна З ЯКИХ установок не стає домінуючою, наші герої переходять до 2 категорії?
</span>
<b>2. Голосують випадково.</b>
Один мій знайомий так пояснив, чому він голосував за "зелених": "А в них така прикольна реклама крутилася, ні в кого більше не було настільки оригінальних роликів".
<span style="color: green">
Ну то й що? Саме за таким принципом голосуватиме аполітична (тобто, нормальна) людина тоді, коли набори "операційних заклинань" різних пардій схожі, як дві краплини лайна. Будь-де. Виграють яскраві.
</span>
<b>3. Голосують традиційно.</b>
Сюди потрапляють <em style="color: blue">усі виборці комуністів</em> і частина націонал-демократів, особливо ті, хто з <em style="color: blue">1989 року голосує за Рух</em>.
<b>4. Голосують раціонально</b>
Такі люди готові оцінювати програми і особистості кандидатів, а також <em style="color: blue">їхні шанси</em>. Я б відніс сюди тих, хто голосував на минулих президентських виборах проти обох кандидатів.
Їх небагато, але в Києві, здається, 10%, хоча точну цифру я вставлю, коли знайду.
</blockquote>
Власне, тільки остання, найнечисленіша категорія ГОЛОСУЄ, виходячи зі своїх інтересів. (Патологія, має бути навпаки).
Як слушно помітив Мартинюк, Горицвіт НЕ згадує ДУЖЕ суттєвої групи людей -- тих, хто НЕ ЙДЕ на вибори. А дивно. Адже тих, хто йде голосувати за кого скажуть чи тих, хто голосує випадково, можна розглядати як підмножину тих, хто не голосує взагалі. (Якщо треба, можу пояснювати, чому, але для мене це очевидно).
Крім того, Горицвітові виборці категорій , як ми вже помітили, МАЛОКОМУНІКАТИВНІ. В контексті виборів їхньою референтною групою виступає місцевий дріб’язковий тиран (начаЛЛнк). З друзями чи родинами вони як і згадують про політику, мабуть лише в контексті "ото крадуть всі, немає правди, тощо"... Тобто, це люди катастрофічно атомизованого суспвльства. З великим досвідом пережитого чиновного (і не тільки) бєспрєдєла, коли начальник справді може вимагати від людини "голосувати, за кого скажуть". Із заниженою самооцінкою, бо не враховують своїх інтересів ("а що я можу змінити? а я як усі").
Стоп! Це взагалі не люди демократичного суспільства. Це продукт Совка, з його виборами (Приходить Бог до Адама, за руку Єву -- щойно з ребра роблену -- тримає, і каже: "Ну що, Адаме, обирай собі дружину!")... Це люди, які за десять років НЕ ПОПУСТИЛИСЯ, не розправили плечі, бо їм не дали продиху. Це їхні діди і батьки пухли 1933 року. Така амбівалентність та атомізація -- платня за виживання в Імперії Зла
Адже нічим, крім ЗАШУГАНОСТИ, поведінку 1 категорії виборців НЕ ПОЯСНИТИ.
Тому виникає питаннячко:
а чи найбільша ця категорія? чи так стабільно (як Сонечко сходе) вона найбільша, коли найбільша?
#### ОТОЖ, Виборчий_МІТ-1 ####
Їм вдалося втерти нам, що:
1. Більшість українців зашугані, обламані, байдужі до долі країни люди. Вони голосують за кого скаже ПАПА (не ТАТО).
Вони не обговорюють питання вибору серед рідних та друзів.
А пасивно страждають.
(Десь я це все вже читав. В шкільному курсі літератури "про тяжке життя селян", здається... тобто, МПЗ, потрібне для того, щоби збирати таку реальність, має КОЖЕН, хто вчив Укр.Літ. за СССРівсьою програмою, принаймні.)
2. Не добре, що люди можуть голосувати "просто по приколу". (Хоча, чому? Одні мої друзі на виборах-1998 концептуально голосували за "рейтингових аутсайдерів", кидаючи монетку. Орел -- голосуєш за УНА-УНСО. Номінал -- за Партію Мусульман. Щоби чесно
Хто начальник скаже!!!
3. Є два полюси політсвідомости -- комуністичний і "рухівський" (дівоче прізвище "буржуазно-націоналістичний"). Третього, четвертого -- НЕ БУВАЄ бо не буває НІКОЛИ І НІКОГДА.
4. Кожен політик має ПЕРЕДВСТАНОВЛЕНІ ШАНСИ на перемогу (іншими словами, ВИБОРИ ТІЛЬКИ ФОРМАЛЬНІСТЬ, кого ТРЕБА/кому судилося -- того ОБЕРУТЬ). Свідомий виборець, крім урахування своїх інтересів, враховує шанси політиків на перемогу. (з якого місця починається класична постсовкова учача з фабрикованими рейтингами? Звідсіля, звідки ще?)
5. Теми для медитації: апатія, амбівалентність, опущені руки. Картинки для медитації: коридор установи, чекання "прійома", хамуватий голос неважливого дріб’язкового тирана, тупі зінки його секритутки. Мантри: "як усе занедбано!", "як усе занехаяно!"
###############################
Це був схематичний опис ОТРУТИ (одної з кількох).
Ще коротший варіант АНТИДОТА:
0. Комплекс політик/програма має бути ЯСКРАВИМ, таким, щоби про нього цікаво було базікати з друзями та родичами.
1. Програма має БЕЗПОСЕРЕДНЬО торкати інтереси виборців. І не в контексті "що депутат проб’є", хоча це теж важливо, а в контексті того, якою МИ, НАРІД, СУВЕРЕН (див. Конституцію), ХОЧЕМО БАЧИТИ І ПОБАЧИМО УКРАЇНУ.
2. Агітатор має не стільки переконувати виборця довіритися своєму кандидату, скільки намагатися переконати виборця ПОВІРИТИ В СЕБЕ, відчути СВОЇ інтереси, усвідомити себе теж-сувереном України.
3. Основна проблема -- ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ. Кожна спроба фальсифікації, кожен факт тиску на виборців, кожне порушення законодавства МАЮТЬ ФІКСУВАТИСЯ. Виборець має знати СВОЇ ПРАВА, і НЕ МИРИТИСЯ з їх порушенням.
4. Менше популізму -- більше відкритости, прозорости, чистого позитиву. Патос можна підробити, щирість -- ніколи!
5. Теми для медитації: бадьорість, визначеність, певність у своїх силах. Картинки для медитації: творча, наполеглива і плідна праця (хто що вміє). Мантри: "Слава Україні! Свобода ідеям, свобода народам, свобода ЛЮДИНІ!", "Розумом і силою"
®®®®Д®А®Л®І®®®®Б®У®Д®Е®®®®
З.І. Прохання лаяти, бити, коцати, навіть паплюжити -- аби тема просувалася. Ще раз велика подяка Горицвітові.
2001.06.06 | Горицвіт
Re: Отрута і антидот (Re: Групи за мотивацією)
Вітаю.<FONT color=blue> Горицвіт створив не зовсім те, що хотів, за що йому честь і хвала!</font>
Хвалу я із скромності не коментую, а що хотів... Пишучи цю просту схему з чотирьох пунктів (а 4 – магічне число), я хотів почути або принципові заперечення, або заперечення тільки в деталях, і друге означало б, що схема В ПРИНЦИПІ правильна. За критерієм Т.Куна.
Звісно, я не чекав настільки сильного коментаря. Майнер не просто розкритикував цей продукт моєї свідомості, а викрив міфи, які нею керують.
<FONT color=green>Оскільки по телевізору рекламується перед виборами декілька партій, то, здавалось би, виникне конфлікт. Але ні. Останнє слово каже фактор (б): начальник на роботі, працівники ЖЕКів, служб субсидій і т.п. Всі вони отримують перед виборами дуже чіткі установки.
Крім того, місцева преса, як правило, агітує за одну партію чи кандидата. А з газет чатають в основному тільки місцеві, тому що вони дешевші (а часто безплатні) і друкують програми місцевого телебачення.
Якщо жодна установка не стала цілком домінуючою, то така людина переходить до категорії 2.</font>
<FONT color=blue>Конфлікт, який конфлікт?!! Цей (так і не виниклий) "конфлікт" І Є ситуацією вибору! Чому таке слово???
Далі "начальник на роботі, працівники ЖЕКів, служб субсидій...", виходить, і становлять РЕФЕРЕНТНУ ГРУПУ (про це нижче) наших героїв. А друзі в них є? А рідня? Крім того, коли жодна З ЯКИХ установок не стає домінуючою, наші герої переходять до 2 категорії? </FONT>
Я ще трохи ОБГРУНТУЮ даний міф.
Я бачив цих людей. Я бачив майже матеріальні, відчутні на дотик, штуки (як вони, до речі, називаються? Ну, скажімо, установки). Йому СКАЗАНО: “світ такий. Роби так.” І він так робить. Ясно, що це не тільки про вибори, а про все життя людини. Але нехай, повернімось до виборів.
Друзі і рідня в них є. Друзі і рідня авторитетні для них в інших питаннях, але не в політиці. Є розділеня на сфери. Політика – це річ цілковито зовнішня, чужа. Тому, до речі, багато хто і не йде голосувати. А йдуть ті, для кого сфера політики не просто чужа, а вища, і звідти прийшов наказ: “біжи і проголосуй. За такого-то.”
Говорячи про конфлікт, я мав на увазі саме ситуацію вибору. І вжив таке слово, щоб підкреслити (в публіцистичному запалі), що вибір так і не відбувається.
Отже, людина, про яку ми говоримо, при політичному виборі або підкоряється тиску (і вибору не робить), або, якщо звільняється від тиску, то тікає від вибору.
<FONT color=green>2. Голосують випадково.
Один мій знайомий так пояснив, чому він голосував за "зелених": "А в них така прикольна реклама крутилася, ні в кого більше не було настільки оригінальних роликів". </font>
<FONT color=blue>
Ну то й що? Саме за таким принципом голосуватиме <b>аполітична (тобто, нормальна) </b>людина тоді, коли набори "операційних заклинань" різних пардій схожі, як дві краплини лайна. Будь-де. Виграють яскраві. </font>
Але ж не у всіх схожі. Набори операційних заклинань якраз і групуються за відомою схемою: Ліві – Праві – Ніякі (або Центристи).
Крім того, дуже цікаве поєднання в Майнера: нормальна людина – це аполітична. Що таке <b>норма</b>? Хто нормальний? Майнер і Горицвіт – люди нормальні? Це слово дуже підступне. Тому я його намагаюся не вживати. Адже воно має принаймні два значення: (1) найпоширеніший і (2)<b>правильний</b>. Тоді ким задані критерії правильності? Нормальність – це один із мозкових вірусів. Які, виявляється, є і в Майнера.
<FONT color=blue> #### ОТОЖ, Виборчий_МІТ-1 ####
Їм вдалося втерти нам, що:
1. Більшість українців зашугані, обламані, байдужі до долі країни люди. Вони голосують за кого скаже ПАПА (не ТАТО).
Вони не обговорюють питання вибору серед рідних та друзів.
А пасивно страждають.</font>
Згоден. Цей міф справді дуже шкідливий, бо вбиває всяку конструктивність. Для чого щось робити, коли народ тотально зашуганий і проголосує, за кого скаже папа.
<FONT color=blue>2. Не добре, що люди можуть голосувати "просто по приколу". (Хоча, чому? Одні мої друзі на виборах-1998 концептуально голосували за "рейтингових аутсайдерів", кидаючи монетку. Орел -- голосуєш за УНА-УНСО. Номінал -- за Партію Мусульман. Щоби чесно
Хто начальник скаже!!! </font>
Мені все-таки здається, що має бути ВІДПОВІДАЛЬНИЙ і РОЗУМНИЙ вибір, що не збігається з ПРИКОЛОМ. Взагалі кажучи.
<FONT color=blue>3. Є два полюси політсвідомости -- комуністичний і "рухівський" (дівоче прізвище "буржуазно-націоналістичний"). Третього, четвертого -- НЕ БУВАЄ бо не буває НІКОЛИ І НІКОГДА.
</font>
Їх справді було (і ще залишається) два. Але чому не може бути чогось ще? Принаймні, мені ніколи не подобалася бінарна логіка.
Але де воно, третє і четверте, в українській політиці? Якщо брати операційно, а не демагогічно (“Ми не ліві і не праві, ми за народ, за те, щоб працювали заводи... і т.д.”), то нема.
<FONT color=blue>4. Кожен політик має ПЕРЕДВСТАНОВЛЕНІ ШАНСИ на перемогу (іншими словами, ВИБОРИ ТІЛЬКИ ФОРМАЛЬНІСТЬ, кого ТРЕБА/кому судилося -- того ОБЕРУТЬ). Свідомий виборець, крім урахування своїх інтересів, враховує шанси політиків на перемогу. (з якого місця починається класична постсовкова учача з фабрикованими рейтингами? Звідсіля, звідки ще?)
</font>
Тут я згоден, з шансами.
Пропонований <b>антидот</b> я підтримую, звертаючи особливу увагу на такі пункти:
<FONT color=blue>2. Агітатор має не стільки переконувати виборця довіритися своєму кандидату, скільки намагатися переконати виборця ПОВІРИТИ В СЕБЕ, відчути СВОЇ інтереси, усвідомити себе теж-сувереном України.
</font>
Це головне. Хай людина вийде з туману, подивиться на СВОЇ інтереси і зробить СВІЙ вибір.
Тут є, звичайно, про що дискутувати (Філософське питання: чи є в людині хоч щось СВОЄ, не нав’язане?).
<FONT color=blue>3. Основна проблема -- ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ. Кожна спроба фальсифікації, кожен факт тиску на виборців, кожне порушення законодавства МАЮТЬ ФІКСУВАТИСЯ. Виборець має знати СВОЇ ПРАВА, і НЕ МИРИТИСЯ з їх порушенням.
</font>
А це вже питання не філософське, а чисто технологічне. Іде тотальна фальсифікація. Достатньо подивитися статистику минулих президентськи виборів і референдуму. Були такі райони, де 99.6% “ЗА”!!! Жодна маніпуляція свідомістю не дасть такого результату. Тільки підробка протоколів. Як з цим боротися?
2001.06.07 | miner
Групи за мотивацією -2 (перероблене і розширене видання)
Шановний Горицвіте!Майнери так просто компліманами не жбурляються! В чім було приємно переконатися.
Думаю, що ми можемо трохи погнати флейм в цьому напрямку, з тим, щоб ПІДГОТУВАТИ ПЕРЕДВИБОРЧІ МЕТОДИЧКИ.
Паралельно треба розглянути ІНШИЙ (стратиграфічний) підхід, запропонований СГ (<A Href="http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_draft&key=991450370&first=991861954&last=991238140">http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_draft&key=991450370&first=991861954&last=991238140</A>), але, як на мене, не надто послідовний (я зараз готую відповідь на нього).
########################
Отож, Ви зазначили, що
<div style="color: white; background-color: black; padding: 7px">...людина, про яку ми говоримо, при політичному виборі або підкоряється тиску (і вибору не робить), або, якщо звільняється від тиску, то тікає від вибору.
</div>
що я пропоную сприймати як згоду на дещо іншу класифікацію, а саме (в першому наближенні):
<div style="font-face: serif; font-size: large; font-width: bold"">Групи за мотивацією -2</div>
<div style="background-color: #FFFFCC; padding: 7px">
1. Виборці, що НЕ УСВІДОМИЛИ себе <b>носіями суверенитету</b>, які ситуативно можуть:
1.1 Проголосувати, як скажуть.
1.2 Проголосувати "як монетка впаде".
1.3 Не піти на вибори (бо нафіг треба).
2. Виборці, що УСВІДОМИЛИ себе <b>носіями суверенитету</b>, але НЕ УСВІДОМИЛИ <b>своїх інтересів і потреби їх захистити</b>, або не вірять у свої сили/вагу, або піддаються на Виборчий_МІТ, які ситуативно можуть:
2.1 Проголосувати ТРАДИЦІЙНО.
2.2 "Обрати з двох зол менше".
2.3 Не піти на вибори (бойкотувати, закликати до бойкоту).
3. Свідомі виборці, що ситуативно можуть:
3.1 Зробити достойний вибір.
3.2 Проголосувати ТРАДИЦІЙНО.
3.3 "Обрати з двох зол менше".
3.4 Голосувати ПРОТИ ВСІХ.
3.5 Закликати до бойкоту виборів.
</div>
Зверніть увагу на те, що
• та сама дія в різних випадках по-різному вмотивована.
• поведінково СВІДОМИЙ виборець найрізноманітніший
• кількісно домінують несвідомі/частково-свідомі виборці, що видно за результатами виборів
• ЗМІ та передвиборча аґітація <i>наших любих друзів</i>НЕ МОЖЕ бути не спрямованою на ЗАПЛУТУВАННЯ, штучне ускладнення ситуації (партії/кандидати-дублери, дезінформація, "тупий тиск місцевого начальства + неможливість такий тиск обламати відповідно до чинного законодавства + відсутність достовірної інфи про це в ЗМІ
2001.06.10 | Горицвіт
свобода і розуміння
Я згоден з Вашою класифікацією. Принаймні поки що не бачу, до чого можна вчепитися.Висновок: треба добиватися більшої <i>свободи</i> і більшого <i>розуміння</i>. Тому що ці поняття незалежні.
2001.06.07 | miner
Re: технологічне питання (підробкаPRO) (+ 8.06) [ !!!! ]
це та наступні за ним повідомлення ПЕРЕНЕСЕНО В НОВУ ГІЛКУhttp://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_draft&key=992031721&first=992031955&last=991352768
2001.06.10 | Горицвіт
про число 4, площину і моделі
Число 4 особливо добре виглядає як таблиця 2*2. Тоді створюється враження ясності і розуміння.Ідеальна модель - це таблиця 2*2.
Або, як її продовження, графік на площині.
Наприклад, є відома схема класифікації політичних поглядів.
Перша вісь - ставлення до незалежності України. Друга - ставлення до ринкової економіка. І політики, партії, газети і т.п. лягають туди точками у відповідних місцях. Видно хмарки, згущення і відстані.
2001.06.10 | Косарик
Сегментація. Позиціонування. З чого починати...
Не маю наміру критикувати - а просто викладу свою думку, оскільки маю багаторічний досвід маркетингу в комерційних установах.Майдан можна розглядати як фірму, яка вже має обмежену присутність на цьому ринку, і намагається захопити більшу частку цього ринку. Продукт нашої компанії - ідеологія. Ринок - людські переконання.
Більше-менше є два способи. Один (неправильний) - це коли фірма вже має продукт, який був успішним на інших ринках, і тоді фірма намагається "створити" попит не міняючи продукт, виходячи з припущення, що на цьому новому ринку люди мають більш-менш ті ж самі потреби, що й на інших ринках. І тоді в хід іде масована артпідготовка - реклама. Так в Україні поводиться Проктер енд Гембл, а у політичній сфері - Партія зелених. Цей спосіб часто провалюється тому, що фірма ігнорує специфіку нового ринку. До того ж, нам це не підходить і тому, що Майдан як мозкова лабораторії, не має якогось сталого продукту, ані досвіду і інвестицій у інших ринках (політ. активність у інших країнах?)
Другий, більш відповідний спосіб, починається з вивчення ринку. Так само, як дитина пізнає устрій іграшок шляхом розбивання і розламування, так і дорослі, не будучи здатними зрозуміти ціле, намагаються розбити його на частини (сегменти) які більш зрозумілі, оскільки є більш однорідними. <b>Елементарна ціль сегментації - визначити розмір сегментів, та їх співвідношення одне до одного.</b>
Хочу зазначити, що критеріїв сегментації є безліч, але ефективність маркетингу визначається правильним вибором двох-трьох вимірів. Наприклад, географічний поділ України є цілком природнім в нашій політології, а от поділ в площині демократія - автократія не має сенсу, оскільки люди наші не мають чіткого уявлення про демократію, і зміст слова дуже затертий.
Географічну сегментацію дуже зручно і легко аналізувати. Є такий метод - кластерний аналіз - який дозволяє, починаючи з найдрібніших груп - таких як район чи місто - поєднувати їх у все більші групи. Процес закінчується тоді, коли залишається стільки груп, скільки потрібно аналітикові, або тоді, коли "відстань" між групами стає надто великою.
Я, наприклад, робив кластерний аналіз перших двох президентських виборів по областях. В перших переміг Кравчук і програв Чорновіл. У других виграв Кучма і програв Кравчук. Але симпатії українських областей розподілилися практично однаково. Що і є симптомом того, що географічних вимір української політології має надзвичайно велике значення.
Як на мене, Україну можна поділити на шість територій: Донбас, Слобожанщина, Центр, Південь, Крим, Захід. При бажанні, Київ та Закарпаття можна розглядати окремо. Ці шість територій логічно поєднуються лише в дві або три: Захід - Схід, або Захід - Центр - Схід. Взагалі, не є секретом, що цей поділ історично пов'язаний з орієнтацією або на Росію, або ж на Польщу і Європу; а також асоціюється із мовним питанням.
З погляду географічної сегментації, хто перемагає на Сході, той перемагає в Центрі і в Україні. Це - факт. І якщо Майдан має за мету створення "демократичної" парламентської опозиції - в першу чергу треба думати про те, як це сприйматимуть на Сході. Все інше - шлях у бантустани.
Тепер про сегментацію по мотиваціям. Якщо копнути трохи глибше, можна згадати про теорію Маслоу (або Маслова). В основі кожної людини лежать фізичні потреби - повітря, вода, їжа, сон. Якщо ці потреба задоволені, людина звертається до потреб більш вищого рівня - одяг, житло, побутові зручності. Якщо і ці потреби задоволені - тоді вже людина починає думати про освіту, статус у суспільстві. І тільки коли все це задоволено, людина може думати про духовний розвиток.
Багато хто може не погодитися з цим - адже дехто з духовних геніїв жив у злиднях. Але в середньому - теорія має сенс. Вона може нам пояснити, чому так багато людей зневірені і політично-апатичні. Тому, що їхні голови зайняті іншими проблемами.
Я хотів би трохи прокоментувати сегментацію Майнера-Горицвіта (звучить, як назва теореми, як закон Бойля-Маріотта
Політичну активність дуже легко вимірювати, а от про суверенітет з людьми у глибинці розмовляти важко. З погляду політичної активности, українців (громадян України) можна поділити на:
1) активістів (хоча б два рази на місяць ходить на збори з політичною тематикою, члени партій)
2) резервістів (мали колись досвід політичної діяльности, було ходили на демонстрації, але до політики звертаються лише у критичний момент)
3) холопів (ніколи в політику не лізли і не полізуть, голосують так, як скаже телебачення).
Останніх найбільше, і це надзвичайно ускладнює боротьбу за демократію демократичними методами (особливо, коли в дію йде адмінресурс, а ще в марожитарних округах). Теорія тут проста: зробити так, щоб 100% свого електорату прийшло голосувати, і якнайменше - електорату "ворожого". Але як це робити технічно? Вчіться у Кучми - його маніпуляцій з кількістю різних "демократичних" партій.
Щоб не робити цей допис задовгим, скажу, що можна ще використати третій вимір - ставлення до великого капіталу (олігархів). Двох вимірів для нашого рівня досить, а більше трьох уже недоцільно.
Отже, вивчивши розмір сегментів, і поставивши собі чітку мету, можна зайнятися конструюванням продукту - ідеології, яка б не лише пасували обраним для атаки сегментам, але й була б добре захищеною від наїздів ворожих груп, які мають інші плани для наших сегментів.
Останнє. Хлопці і дівчата! Не робіть свого брейнваре надто складним. Українську політику домінують величезні маси аполітичного знедоленого людства. Три прості ідеї, зрозумілі всім, і такі, що досить короткі, щоб вміститися на плакаті. Згадайте Леніна: "Владу - радам! Землю - селянам! Заводи - робітникам! Волю - народам!" Хто ж буде це заперечувати?
Наш продукт - ідеологія - має дати прості відповіді на такі базові питання такого типу:
1.а) Як побудувати суспільство, у якому буде СПРАВЕДЛИВІСТЬ - ДЛЯ ВСІХ?
1.б) Як захистити права меншин? (релігійних, етнічних тощо)
2.а) Чи треба продовжувати приватизацію?
2.б) Чи треба обмежувати владу великого капіталу?
3.а) Чи збирається Україна орієнтуватись на Росію, чи на Захід?
3.б) Чи потрібні зміни до статусу російської та/або української мови?
І нікого не цікавить, яка ваша особиста думка. Дайте людям те, що вони здатні хоч з трудом переварити.
2001.06.10 | технолог
Re: Сегментація. Позиціонування. З чого починати...
У своїй викладацькій діяльності часто найкращим методом пояснити спеціфічні речі студентам був перехід до рівня пояснити "на пальцях".Про що йдеться?
Коли я йду ловити рибу, я беру з собою відповідну наживку і снасті. Хоча в якості їжі мені більше подобаються м'ясо, сало, смажена картопля, горілка, на гачка для риби я чіпляю гнойового черв'яка і виявляється, що на нього клює краще ніж на смажену картоплю.
Так само в роботі з масовою свідомістю, зокрема в політичних кампаніях ці методи давно відпрацьовані.
Це називається - шити ковдру з клаптиків. Абсолютно праві в цьому маркетологи - для того щоб продвинути такий "товар", як політична організація, особа чи ідея - у різних регіонах подання цього "товару" мусить бути різне. І навіть на рівні населеного пункту це буде залежати від того, який тип забудівлі, приватний сектор чи багатоповерхівки (бо різні взаємовідносини), як забудовувався та заселявся цей мікрорайон (автохтонне населення чи з бору по сосєнкє), переважаюча мова спілкування, авторитетні місцеві люди та особливості їхнього авторитету і т.і і т.і.
Але над цим всим треба просто працювати: збирати "паспорти" відповідної території, соціологічні опитування, місцеву пресу та багато чого іншого.
В реалі місцеві політичні структури дуже мало звертають, коли б не сказати, що зовсім не звертають на це уваги.
І з кіберпростору без відповідних матеріальних засобів вийти в реальний матеріальний світ неможливо.
Навіть ті дані, які наводять Косарик, Пані - показують, що реальне світосприйняття переважної більшості населення не піднімається вище рівня побутових проблем, то ж і нам треба працювати на цьому рівні, проробляючи як дійсно своє бачення простих питань(див.Косарика), так і методи подання цього бачення в загал.
2001.06.10 | НеДохтор
Re: Сегментація. Позиціонування. З чого починати...
технолог писав(ла):> ...
>...Навіть ті дані, які наводять Косарик, Пані - показують, що реальне світосприйняття переважної більшості населення не піднімається вище рівня побутових проблем, то ж і нам треба працювати на цьому рівні,...
>...
З таким підходом до справи виходить, що кандидат у депутати ВР повинен в своєму майбутньому окрузі обіцяти всім вислати із Києва по п’ть тисяч цегли і приїхати влітку допомогти засипати канаву.
Чи я неправильно Вас розумію?
Може все таки є спосіб <b>показати залежність</b> людей не тільки від побутових проблем?
2001.06.10 | технолог
Re: І цеглу і канави...
НеДохтор писав(ла):> З таким підходом до справи виходить, що кандидат у депутати ВР повинен в своєму майбутньому окрузі обіцяти всім вислати із Києва по п’ть тисяч цегли і приїхати влітку допомогти засипати канаву.
>
> Чи я неправильно Вас розумію?
>
> Може все таки є спосіб <b>показати залежність</b> людей не тільки від побутових проблем?
І цеглу везти і класти і багато чого іншого вирішувати для своїх виборців.
Колись Твердий Роман згадував, скільки коштів було вкладено в Бобринецький виборчий округ. Але він не все згадав - крім того, що кандидат всю кампанію дуже активно провела на окрузі, були погашені заборгованості з пенсій та бюджетникам, вирішено питання з паливом, святкувалось свято робітників сільського господарства, проводжались до армії новобранці та багато чого іншого.
Не думаю, що є необхідність приводити більш свіжі приклади, бо вони аналогічні.
В останній парламентській кампанії нами було пророблено кілька десятків проектів заходів, з них пішло в роботу приблизно половина, інші не знадобились.
Показується не залежність людей від побутових проблем, а спроможність тієї людини, яка буде чотири роки представляти округ, дійсно щось робити.
От в цьому і виграш в порінянні з тими кандидатами, які розповідають про прекрасне майбутнє.
Такі реалії - а реалії така штука, що хто їх не враховує, той програє.
Бо риба любить черв'яків, а не смажену картоплю.
2001.06.11 | НеДохтор
Re: І цеглу і канави...
технолог писав(ла):>І цеглу везти і класти і багато чого іншого вирішувати для своїх виборців.
> ...були погашені заборгованості з пенсій та бюджетникам, вирішено питання з паливом, святкувалось свято робітників сільського господарства, проводжались до армії новобранці та багато чого іншого.
> ...
> Показується не залежність людей від побутових проблем, а спроможність тієї людини, яка буде чотири роки представляти округ, дійсно щось робити.
Це все завдання для влади місцевого рівня.
Те що Ви пропонуєте дійсно використовується і дає результат. Результат зараз можна спостерігати.
Як депутати ВР будуть допомагати матеріально своєму округу законним шляхом? Цеглу вони будуть купувати за свою зарплату?
Якщо депутат обіцяє вкладати гроші в свій регіон то це перша ознака того, що він збирається красти і зараз обіцяє трохи поділитися.
Єдине що можна чесно пообіцяти - це прийняття таких законів, які будуть сприяти розвитку регіонів і наповненню місцевих бюджетів. Цегла, пісок і вода - проблема місцевої влади.
Я розумію, що методом селекції на протязі тривалого часу, виборці саме такі як Ви описуєте. Це дає можливість приходити до влади тим хто більше пообіцяє (або збреше), або хто більше вкладе "своїх" коштів в передвиборчі подарунки.
Це проблема - і треба шукати як її вирішити.
Перші кроки в цьому напрямку вже робила та ж Тимошенко. Вона закликала: беріть все що Вам пропонують кандидати - Ви того заслужили, але добре подумайте кого вибирати. (не дослівно звичайно, але ідея така). Думаю цю ідею треба повторювати скрізь і якомога голосніше.
Попробуйте "сегментувати" не виборців, а бажаних майбутніх депутатів. Якщо це чесні, порядні люди, фахівці, освідчені і т.д. вони обов’язково програють в грі за правилами, які Ви пропонуєте.
2001.06.11 | технолог
Re: І цеглу і канави...
Я не пропоную правил.Я ще раз повторюю про те, що я ходжу на рибалку з тією наживкою, яку полюбляє риба.
Не про те треба думати, як селекціонувати кандидатів, а про те, чому гроші вкладаються не в тих депутатів, які нам здаються достойнішими.
А гроші вкладаються в усьому світі, і в усьому світі робляться реальні речі для округу.
Щодо висловів Тимошенко: вона це казала саме в тому сенсі, що бідним людям треба забирати те, що дають, бо воно витягнуто з їхньої кишені, а голосувати розумом. І повторювати цю ідею ми продовжуємо ще з тих часів.
2001.06.11 | НеДохтор
Re: І цеглу і канави...
технолог писав(ла):> Я не пропоную правил.
> Я ще раз повторюю про те, що я ходжу на рибалку з тією наживкою, яку полюбляє риба.
>
Такий рибалка наловить рибки, а потім кидає її в пащеку акули. Згодом і сам туди ж.
Мусить бути ще якийсь спосіб вибирати розумну владу.
2001.06.11 | Горицвіт
І красти, красти, красти ...
Технолог, зокрема, писав:<font color=green>>І цеглу везти і класти і багато чого іншого <b>вирішувати</b> для своїх виборців.
>... були <b>погашені заборгованості</b> з пенсій та бюджетникам, <b>вирішено питання </b>з паливом, святкувалось свято робітників сільського господарства, проводжались до армії новобранці та багато чого іншого.</font>
Це все може <b>”вирішувати”</b> тільки ОДИН кандидат, ПРИЗНАЧЕНИЙ владою перемогти в даному окрузі.
<font color=green>>... спроможність тієї людини, яка буде чотири роки представляти округ, дійсно щось <b>робити</b>.</font>
Спроможність цієї людини красти і бути своїм у злодійській ієрархії.
<font color=green>>От в цьому і виграш в порінянні з тими кандидатами, які розповідають про прекрасне майбутнє.
Такі реалії - а реалії така штука, що хто їх не враховує, той програє.
Бо риба любить черв'яків, а не смажену картоплю.</font>
Люди не люблять злодіїв. Любити злодіїв – це патологія. Не можна грати за їхніми злодійськими правилами.
Треба показувати людям (хоча більшість і так розуміє), що кандидат, який “рєшаєт вопроси” – це злодій.
Хоча, наскільки я знайомий, ключовий елемент “виборчих технологій” – це підрахунок голосів. І туди йде, мабуть, більшість грошей, які “вкладаються в округ”.
<font color=green>>Не про те треба думати, як селекціонувати кандидатів, а про те, чому гроші вкладаються не в тих депутатів, які нам здаються достойнішими.</font>
Гроші “вкрадають” злодії. В <b>тих</b> депутатів вони не вкладуть.
2001.06.11 | технолог
Re: І красти, красти, красти ...
Список крадіїв можна поширити на весь західний світ. Останній приклад - Велика Британія, де за Вашою логікою до влади знову прийшли волоцюги-лейбористи. А в Німеччіні - взагалі жах, там волоцюг-депутатів фінансує власний уряд(мабуть там замість того, щоб до тюряги саджати, вважають, що краще профінансувати партію, та хай волоцюги крадуть в бундестазі.Будемо далі продовжувати Ваші абсурдні посили, чи достатньо?
Питання якраз і полягає в тому, чому в нас, на відміну від інших країн, фінансують не ті партії, і хто в цьому винен - партії, чи ті, хто мав би фінансувати, або всі винні?
А підрахунок голосів - то ключовий момент не технологій, а зовсім іншої теми...І до підрахунку багато ще чого відбувається.
2001.06.11 | Горицвіт
Я ж не про те
Я нагадаю . Ви писали:>... були <b>погашені заборгованості з пенсій та бюджетникам</b>, вирішено <b>питання з паливом</b>, святкувалось свято робітників сільського господарства, проводжались до армії новобранці та багато чого іншого.
А моя репліка була така:
Це все може ”вирішувати” тільки ОДИН кандидат, ПРИЗНАЧЕНИЙ владою перемогти в даному окрузі.
А Ви її ніяк не прокоментували. При чому тут Бундестаг? На що там витрачаються передвиборчі гроші? Невже на "решеніє вопросов"?
2001.06.11 | технолог
Re: Я ж не про те
Горицвіт писав(ла):> Я нагадаю . Ви писали:
>
> >... були <b>погашені заборгованості з пенсій та бюджетникам</b>, вирішено <b>питання з паливом</b>, святкувалось свято робітників сільського господарства, проводжались до армії новобранці та багато чого іншого.
>
> А моя репліка була така:
>
> Це все може ”вирішувати” тільки ОДИН кандидат, ПРИЗНАЧЕНИЙ владою перемогти в даному окрузі.
>
> А Ви її ніяк не прокоментували. При чому тут Бундестаг? На що там витрачаються передвиборчі гроші? Невже на "решеніє вопросов"?
І на рєшєніє вопросов. Тільки це називається лобіюванням теріторіальних інтересів, що приводить гроші в округ, створює робочі місця, дає податки, а відповідно забезпечення соціальної сфери.
А Ви, для того, щоб отримати якусь довідку, ніколи не тягали "презенту", не сказати б відвертіше?
То в тому й питання, знову повторююсь, чому так би мовити демократичні депутати не віднайшли механізмів притягнення коштів на свою кампанію та на свій округ задля поліпшення життя своїх виборців?
Он зараз на Форумі пан Свистович розповідає, як робиться Майдан, чому ж не знайшлося досі фінансиста, який дав би хоча б тисячу гривень на місяць?
Ось в чому питання...
2001.06.10 | Горицвіт
Майдан і маркетинг
Добре, що Косарик нагадав про маркетинг. Я хотів би тут зупинитися на відмінності нашої діяльності від маркетингу класичних товарів. (Наскільки я це розумію, не будучи професійним маркетологом)Отже, певна фірма продає певний товар (послугу). Чітко визначено: (а) хто продає, (б) що продає, (в) кому продає, (г) чітко відомо факт продажу, (д) визначено критерій успіху.
Коли я, як співробітник компанії “Суперсвіжість Лтд”, продав вам кондиціонери, то я знаю точно, скільки штук, по якій ціні. Конкретні гроші пішли власникам фірми. А відділи маркетингу, продаж, зв’язків з клієнтами (CRM) розробляють технологію, як продати більше і дорожче. Але є чіткий критерій успіху, яким і перевіряється правильність технологій.
Такий же підхід може бути і в політиці. Якщо це партія, то її критерієм успіху є кількість парламентських місць. Якщо це серйозна партія, то вона наймає соціологів і інших “гуманітарних технологів” і ставить задачу. Правда, успішність не зовсім залежить від цих технологів, тому що політики – власники партії ведуть свою діяльність, створюючи свій імідж незалежно від PR-віділу (бо хто кого найняв? Якщо я вас найняв, то не буду ж я пристосовувати ВСЮ свою діяльність до ваших рекомендацій, бо я жива людина, і в мене є свої цілі.).
Отже, (а) хто продає – власник(-и) партії, (б) що продає – свою назву в виборчому бюлетені, (в) кому продає – виборцям, (г) факт продажу – голосування, (д) критерій успіху – кількість місць у органах влади, здобутих представниками партії в результаті виборів.
Тепер візьмемо нас тут, на Майдані. Яку фірму ми представляємо? Який товар продаємо? Яку партію? Хто нас найняв на роботу?
Косарик каже, що треба вивчити ринок і дати людям те, що вони потребують. А не те, що хочуть учасники Майдану. Така (маркетингова) парадигма була би прийнятною, якби хтось чітко дав відповіді на питання (а) - (д), наведені мною вище.
2001.06.10 | технолог
Re: Майдан і маркетинг
Все абсолютно правильно.Щодо використання технологій: оптимально збудована політична кампанія має щонайменше 75 відсотків потенційного успіху. 25 відсотків, які можуть перешкодити - то саме ті амбіції та нерозуміння лідерів(замовників). Але багато залежить і від того, як технологи порозуміються з клієнтом, що вони прийшли зробити саме цю роботу, на яку запрошені і виконують її так як треба, а не так як здається кращим клієнту. Коли клієнт це розуміє і співпраця налагоджена, за наявності оптимального рівня інших ресурсів - успіх кампанії забезпечений.
2001.06.11 | miner
Re: Сегментація. Позиціонування. З чого починати...
Косарик зокрема пише:>Хлопці і дівчата! Не робіть свого брейнваре надто складним. Українську політику домінують величезні маси аполітичного знедоленого людства. Три прості ідеї, зрозумілі всім, і такі, що досить короткі, щоб вміститися на плакаті. Згадайте Леніна: "Владу - радам! Землю - селянам! Заводи - робітникам! Волю - народам!" Хто ж буде це заперечувати?
Я і буду <img src="icons/icon7.gif" alt=":):" border=0 align=absmiddle> бо це, м’якенько кажучи, не надто так. У часи Леніна було так. Зараз -- ні. Бо рівень розуміння людьми ідей залежить від багатьох чинників і не є константою. Ідеї в маси розповсюджуються в два способи:
1. "Передача згори" -- виступ лідера на мітингу, телебачення, преса, листівки, написи на парканах.
2. "Передача збоку" -- у кожній референтній групі є свої авторитети, "творці моди", до яких прислуховуються інші.
Треба захопити уяву цих людей, свої референтні групи вони загітують краще і наочніше. Тому творити примітив не головна задача.
>Наш продукт - ідеологія - має дати прості відповіді на такі базові питання такого типу:
А от дулю. Ми не ідеологію будуємо. Ми їх, ідеології, більше ДЕМОНТУЄМО, у нас тут де-монстрація, очищення від монстрів.
>1.а) Як побудувати суспільство, у якому буде СПРАВЕДЛИВІСТЬ - ДЛЯ ВСІХ?
Відповідь: змусити всіх, із влади починаючи, ВИКОНУВАТИ ЗАКОНИ. Для початку, Конституцію.
>1.б) Як захистити права меншин? (релігійних, етнічних тощо)
Див. відповідь на попереднє питання.
>2.а) Чи треба продовжувати приватизацію?
треба дати людям працювати, заробляти. І весь базар.
>2.б) Чи треба обмежувати владу великого капіталу?
Будь-яку владу треба торбити і обмежувати <img src="icons/icon7.gif" alt=":):" border=0 align=absmiddle>
>3.а) Чи збирається Україна орієнтуватись на Росію, чи на Захід?
"Я маленькая чукотская девочка. Пожалуйста, возьмите меня сзади"
>3.б) Чи потрібні зміни до статусу російської та/або української мови?
Ст. 10 Конституції, перечитайте. Треба лише -- дотримуватися.
>І нікого не цікавить, яка ваша особиста думка. Дайте людям те, що вони здатні хоч з трудом переварити.
Як мені обридли фарисейські балачки про "дурних, тупих, аполітичних людей". Людей взагалі цікавлять, як писав класик, "власний кал, питки та казні і уроди" -- так що, будемо розробляти все нові модифікації?
Ми тут не для абстрактних мас ідеологію пишемо -- для СЕБЕ.
Бо в чому сила копілефту? В тому, що ДЛЯ СЕБЕ люди пишуть. тому добре.
А як донести до мас, було би що доносити -- донесеться.
Колись був анекдот, типу: "Науковцю замовляють статтю на 20 стор. Він каже, що зробить за тиждень. Видавець пропонує 5 стор. Науковець каже, що тоді треба місяць." (тут треба згадати Ваші і не тільки, вимоги про короткість і зрозумілість і щиро посміятися)
2001.06.11 | Горицвіт
Два моменти
,які зливаються в один, із Майнера:1. Писати не примітив, не для "простих людей", а для "еліти".
2. Тобто писати для себе.
Хай читають. Неминуче ідеї поширюються. За певних умов. Певні ідеї.
Але я надіюсь викласти це розгорнуто.
2001.06.11 | Косарик
Мистецтво можливого
Погоджуюсь - у тому плані, що це і є короткий зміст довгої відповіді Майнера.Але! Якщо сподіватись, що "брейнваре" саме якось проб'є шлях в голови людей, і що врешті-решт ми отримаємо якусь більшість в парламенті - то цього треба чекати років через 30-50.
Майнеру! Політика - то мистецтво можливого. Писати для себе - приємно. Бо не треба напружуватись, і хто ж зрозуміє тебе краще, ніж ти сам? Але - де результат? Все, що пишеться для внутрішнього використання - це "чисте мистецтво", а з комерційного погляду - пускання грошей (в нашому випадку - часу) на вітер.
Якщо ми хочемо досягти чого-небудь уже в наступні вибори - треба знайти "пружинку" в головах людей, уже зараз, а не пхати її в голови людей силою.
А заяви про демонтаж ідеології - це донкіхотство. Скільки світ стояв - стільки будуть ідеології. Можете перейменувати їх - але суть залишиться суттю.
А оця відповідь на питання 1а - "змусити всіх, із влади починаючи, ВИКОНУВАТИ ЗАКОНИ. Для початку, Конституцію" - це що, програма дій? Можна скільки завгодно повторювати слово "конституція", але від цього вона не стане виконуватись. Здається, пане Майнер, ви гіпнотизуєте сам себе. Наприклад, питання статусу рос/укр мови - це ж болючіше питання, від якого не можна просто так відмахнутися, сказавши: "не беріть дурного в голову - просто виконуйте конституцію".
Якщо наша програма (ідеологія) не дає відповідей на питання, які хвилюють людей, значить Майдан пливе проти течії. Тобто всі йдуть не в ногу, лише я в ногу.
>Я маленькая чукотская девочка...
Це що - серйозна відповідь? Вся наша історія останніх 300 років - це дилемма між Сходом і Заходом. І не треба думати, що люди дурні. Це - РЕАЛЬНА проблема.
P.S. Я не літератор і не науковець - тому і первісне повідомлення було задовге. Вибачайте, не маю місяця, щоб все обшліфувати.
2001.06.15 | miner
Знову за рибу гроші (Re: Мистецтво можливого)
Знову за рибу гроші. В цій гілці була спроба конструктивно проаналізувати електорат і розробити підходи до його сегментації. Натомість ми повертаємося (зачакловані чи що) до наших свійських парнокопитних.Погляньмо ще раз на цю ОТАРУ:
<div style="color: yellow; background-color: red; font-weight: bold; padding: 6px">1.а) Як побудувати суспільство, у якому буде СПРАВЕДЛИВІСТЬ - ДЛЯ ВСІХ?
1.б) Як захистити права меншин? (релігійних, етнічних тощо)
2.а) Чи треба продовжувати приватизацію?
2.б) Чи треба обмежувати владу великого капіталу?
3.а) Чи збирається Україна орієнтуватись на Росію, чи на Захід?
3.б) Чи потрібні зміни до статусу російської та/або української мови?</div>
Як кажуть, я фігію без баяну. Невже саме ці питання Є ТИМИ ТРЬОМА СОСНАМИ, де ми всі заблукали?
Особливо тулить і розриває мене 3.а). Це як у анекдоті про попа: -- "Вам, Отче, чого винця чи горілочки?" -- "І пива ТЕЖ". Росія непоганий сировинний придаток України, великий ринок збуту сільгосппродукції (у нас клімат краще, тому все дешевше). Європа, поза тим, що це перспективне джерело приватних інвестицій -- дуже цікавий ринок інтелекту (жити тут, працювати там)... А ще є Азія, і взагалі багато всякого є. Орієнтуватися треба НА СЕБЕ, на заможнє і щасливе життя своїх дітей. А не вигадувати перед ким прогнутися.
Решта пунктів не такі мазові, хоча 3.б) свідчить про незнання ст. 10 Конституції
Годі з нею, з отарою. Косарикові писонулося про те, що "Якщо сподіватись, що "брейнваре" саме якось проб'є шлях в голови людей, і що врешті-решт ми отримаємо якусь більшість в парламенті - то цього треба чекати років через 30-50.", що жваво нагадало мені кухонний трьоп початку вісімдесятих про те, що Совок накриється років за 30-50. Рівень логіки аналогічний. За 30-50 років світ взагалі зміниться не уявити як, бо нафти, наприклад, ВЖЕ НЕ БУДЕ...
І ще, Косарику, зверніть увагу на таке:
1. Не пишемо "брейнваре". Або brainware, або МПЗ (Мозкове Програмове Забезпечення).
2. Не сприймаємо МПЗ, як щось новомодне. МПЗ є стільки ж часу, скільки є СВІДОМІСТЬ. Наприклад, Біблія -- величезний "інсталяційний пакет" МПЗ, окремим програмам якого по кілька тисяч років. А все модерне українство широко вживає таку інсталяшку, як "Кобзар" <img src="icons/icon7.gif" alt=":):" border=0 align=absmiddle>
3. Те, чим займається більшість політиків/політологів/іміджмейкерів І Є "пханням пружинки у голови силою". Те, що ми маємо тут зробити -- "знайдення пружинки"
4. Кожному дано буде за вірою його. Не менше і не більше, навряд-чи щось інше. Якщо ми будемо починати з сумніву в собі -- ДАЛЕКО ПІДЕМО. За..бемося вертати.
5. Кличний відмінок від "майнер" = "майнере!", здорова реакція на течію -- плисти ПРОТИ течії, здорова реакція на лінований папір -- писати ПОПЕРЕК лінійок.
2001.06.15 | miner
Не про те йдеться (Re: Два моменти)
Горицвіт писав(ла):> ,які зливаються в один, із Майнера:
>
> 1. Писати не примітив, не для "простих людей", а для "еліти".
>
> 2. Тобто писати для себе.
>
> Хай читають. Неминуче ідеї поширюються. За певних умов. Певні ідеї.
Йдеться про те, що ми маємо ідеологічний вакуум. І жодна з наявних ідеологій в теперішніх умовах (у майбутніх, скоріш за все, теж) не здатна його заповнити. Нам НЕМА, що пояснювати масам зрозумілою мовою. Ми тільки МАЄМО ШАНС це створити. Тому виклад "на лоха"( © Пані) просто супер-не-на-часі. (А т.зв. еліта не мозок нації, а те, про що писав В. Ульянов.)
Тобто, як на мене, потрібні такі кроки:
1. демонтаж застарілих ідеологій
2. вивчення т.зв. "реальності" НАНОВО
3. узагальнення досвіду кроку 2 в
4. принципово нові ідеологеми, бажано -- динамічні, щоби бодай років 30 прослужили ...
І на всю цю учачу у нас часу до кінця літа, далі -- Заратустра не дозволить <img src="icons/icon7.gif" alt=":):" border=0 align=absmiddle> Бо восени нам треба МАТИ, ЩО СКАЗАТИ МАСАМ. Хоча би як чернетку...
Нагадую: РУХ почався з ПРОГРАМИ РУХУ. РУХ закінчився Статутом РУХу-партії. Це повчальна історія.
2001.06.11 | mchno
трохи напильником : не маркетінгом єдиним чи там підручниками з політикування ! і риба ! і цеглу ! й картопля і канави !
прочитав, і складається враження, ніби майдан.орг уже перетворився на звичайну богадєльню з найнятими за гроші аналітиками і всілякими так званими професіоналами, які коротають робочий час за повторенням класичних тілєг з класичних праць з приводу класичних праць, мріючи, як по закінченні цього нуднуватого занятія полізуть в інтернет дивитися порнуху або читати анєкдоти, чи підуть пити пиво й обговорювати баб, тачки й футбіл.ще раз -- <i>спеціальне пояснення для дітей природи ©</i> :
<b>ми тут ведемо розробки не для <i>лоха / замовника</i> й не для <i>захоплення ринку</i>, а для <i>с е б е</i> !! якщо так, то що і нафіга нам <i>захоплювати</i> ?!?!</b>
про аполітичне знедолене людство, від якого страшно далеке наше brainware. якщо є бажання бути ближче до народу, в нас просто тут і просто зараз леже чудовий постинг : http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=992045059&first=992216333&last=992105069 -- який варто вивчати набагато докладніше, аніж сегментувати електорат за традиційними категоріями, що соціологи-політологи передирають одне в одного. я з моєю філосіфською освітою можу сказати, що такі "суб'єктивні" спостереження важать принаймні не менше, ніж розробка цілої банди найманих соціологів разом з їхніми жінками, дітьми, коханками й гастрітами в головах.
і нарешті. трі блатних акорда (матросам воду, газовикам газ, кесарю кесарево) -- то дурне діло. звичайно, в класичних моделях вважається, що треба величезну кількість найрізноманітнішого люду зібрати під такий самий величезний спільний знаменник, і тоді, як дасть бог і / або маммона, вони виграють ринкову війну якимсь розробникам ідеологій та перемогу їхнім замовникам.
але чи так це вже ефективно, якщо трохи подумати :
1) яке століття надворі та
2) чи варто всує згадувати в кожному третьому постингу професіоналів. <i><b>а розум ?! а і сила ?!</b></i> чи це теж для лоха, а не для себе гасло ?
нехай вони на майдан ходять за ідеями, в ідеалі -- щоб кожна співбака знала, де вони беруть ідеї для своїх розробиськ і дисертацій.
і взагалі, http://www.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_draft&key=991236638&first=992214351&last=991329821
2001.06.12 | Пані
Давайте я вас всех помирю - идеи для себя, имплементация для лоха
То есть разрабатывать МПЗ в форме и терминах, удобных себе(Лично у меня нет проблем с чтением и пониманием текстов на драфтах, а у кого есть? тут больше "за других пионеров заботятся", но почти никто не признался, что сам не понимает).
А методики его применения рассчитывать на лоха, бабку на базаре (см. технолога в моей теме про "тетю" на вольном форуме), политиков и т.д.
Если отделить МПЗ (код) от способа его вкладывания в конкретные-объединенные-групповые М(озги) , то вариация тупого спора о курице-яйце раствориться в тумане.
ПС. Я для всех понятно выражаюсь?