Бінарний аналіз
06/16/2001 | Горицвіт
Ідеологеми (miner i mchno, виправте, якщо я неправильно вжив дане слово) ходять парами. Чому так – це окрема тема.
Згадаймо недавню історію. На яких хвилях відбувалися події в нашій країні 1989-91 років?
<b>1. демократія – комунізм</b>
<b>2. незалежність – імперія</b>
Більшість людей вибрали якусь сторону в цих парах. Більшість активних людей вибрали ми знаємо яку сторону. Інша сторона була явно слабша. Десь за рік-півтора наша сторона стала офіційною і зрештою була реалізована через проголошення незалежності.
Які ідеології є сьогодні в обігу в Україні, хто їх використовує і для чого.
<b>3. реформатори – антиреформатори</b>. Цю пару використовує правляча верхівка, називаючи себе реформаторами, а будь-яку опозицію – противниками реформ. Спрямована ця пара на західних спостерігачів, і в другу (а скоріше в десяту) чергу – на “прихильників реформ” в Україні. До останнього часу діяло успішно. Тільки тепер з’явилися сигнали, що на Заході перестали вірити цій пісні.
<b>4. стабільність – дестабілізація</b>. Друга основна ідеологема теперішньої влади. Діє, знову-таки, на Захід і на наших любителів стабільності. Значно стабільніша, ніж реформаторська, і досі ефективно працює.
Опозиція використовує наступні пари:
<b>5. олігархи – антиолігархи</b>
<b>6. злочинці – чесні</b>
<b>7. влада – опозиція</b>
Менш поширені пари:
<b>8. українські – антиукраїнські</b>
<b>9. націоналісти – нормальні</b>. Цю ідеологему використовують деякі проросійські партії, “нормальними” називаючи себе.
<b>10. народний – антинародний</b>. Використовується в основному комуністами.
Будь-яка пара насправді є конкретизацією загального протиставлення “свій – чужий” (добрий - поганий). Треба сконструювати так, щоб більшість людей, на яких орієнтуються автори, однозначно змогли себе і авторів ідентифікувати за даним критерієм, як “свій” (добрий).
Наведені вище бінарні ідеологічні опозиції є капітальними побудовами, добре підтримуваними і вкоріненими в суспільну свідомість. Вони діють не кожного з нас. Принаймні, кожен по будь-якій парі може розставити відомих політиків і партії.
Але робляться спроби прямо на очах щось сконструювати. Наприклад:
<b>11. молоді – старі</b>
<b>12. нові – старі </b>.
Було б цікаво придумати парочку – другу нових ідеологічних опозицій і обговорити їхню придатність.
Згадаймо недавню історію. На яких хвилях відбувалися події в нашій країні 1989-91 років?
<b>1. демократія – комунізм</b>
<b>2. незалежність – імперія</b>
Більшість людей вибрали якусь сторону в цих парах. Більшість активних людей вибрали ми знаємо яку сторону. Інша сторона була явно слабша. Десь за рік-півтора наша сторона стала офіційною і зрештою була реалізована через проголошення незалежності.
Які ідеології є сьогодні в обігу в Україні, хто їх використовує і для чого.
<b>3. реформатори – антиреформатори</b>. Цю пару використовує правляча верхівка, називаючи себе реформаторами, а будь-яку опозицію – противниками реформ. Спрямована ця пара на західних спостерігачів, і в другу (а скоріше в десяту) чергу – на “прихильників реформ” в Україні. До останнього часу діяло успішно. Тільки тепер з’явилися сигнали, що на Заході перестали вірити цій пісні.
<b>4. стабільність – дестабілізація</b>. Друга основна ідеологема теперішньої влади. Діє, знову-таки, на Захід і на наших любителів стабільності. Значно стабільніша, ніж реформаторська, і досі ефективно працює.
Опозиція використовує наступні пари:
<b>5. олігархи – антиолігархи</b>
<b>6. злочинці – чесні</b>
<b>7. влада – опозиція</b>
Менш поширені пари:
<b>8. українські – антиукраїнські</b>
<b>9. націоналісти – нормальні</b>. Цю ідеологему використовують деякі проросійські партії, “нормальними” називаючи себе.
<b>10. народний – антинародний</b>. Використовується в основному комуністами.
Будь-яка пара насправді є конкретизацією загального протиставлення “свій – чужий” (добрий - поганий). Треба сконструювати так, щоб більшість людей, на яких орієнтуються автори, однозначно змогли себе і авторів ідентифікувати за даним критерієм, як “свій” (добрий).
Наведені вище бінарні ідеологічні опозиції є капітальними побудовами, добре підтримуваними і вкоріненими в суспільну свідомість. Вони діють не кожного з нас. Принаймні, кожен по будь-якій парі може розставити відомих політиків і партії.
Але робляться спроби прямо на очах щось сконструювати. Наприклад:
<b>11. молоді – старі</b>
<b>12. нові – старі </b>.
Було б цікаво придумати парочку – другу нових ідеологічних опозицій і обговорити їхню придатність.
Відповіді
2001.06.17 | mchno
класно !! і до речі : бінарна логіка -- не найцікавішаа логіка
<div style="background: black"><font color="lightgreen">горицвіте, дякую за підняття такої проблеми !
подібні речі ми вивчали на філософському факультеті, і вони мене зачепили. але не оті брєдні пістмодерністів про бінарні опозиції з репресованими члєнами пар, а дослідження таких перців, як леві-строс та курт хюбнер, про (увага) міфологічне мислення та його структури. хто (за)цікавиться обговоренням проблеми, що початкує сію гілляку, -- дуже раджу це переглянути.
так от, мова йшла про структури міфологічного мислення -- ті самі структури, які нікуди не поділися, які реально працюють у народній свідомості, якими найширший загал людей мислить завжди. це наш шанс бути в розробці мпз ближче до народу, не жертвуючи рівнем розробок.
скоро побіжу до оффлайну, то напишу докладно.
але є ще одне. логіка бінарних структур (аристотелівська) -- не найцікавіша можлива логіка. нам варто також розробляти мпз й під багатозначні логіки -- хоч би для того, щоб мати можливість стягувати людей зі звички мислити в межах якоїсь тупої бінарної пари, розробленої ворожою пропагандою. а таке знадобиться точно. і не раз.</font></div>
2001.06.29 | Горицвіт
Кроки
mchno писав:> але є ще одне. логіка бінарних структур (аристотелівська) -- не найцікавіша можлива логіка
Може, і не найцікавіша. Але для пропаганди добра, бо відповідає природі людини. Тому що хочеться поставити межу між собою і не-собою. І ця межа є. І з неї все випливає. А ще є кроки, з яких з*явилася (маршева) пісня, і ритм. Але ти це знаєш. Ліва-права-ліва-права (нога). Ра-два-раз-два-раз-два.
2001.06.29 | Пані
Согласна
Большинство людей не в состоянии мыслить категориями пушистых множеств и знаменитая Горбачевская оговорка "другой альтернативы нет" является глубоко народной.Замечание. При рассмотрении "антагонистических" пар нужно параллельно рассматривать пути снятия противоречий. Для возможных контрпропагандистских акций.
2001.06.18 | Augusto
Досить влучно!
Але постає питання: на основі чого в Україні склалися уявлення про демократію, як альтернативу комунізмові? Я думаю, що на основі того ж самого підручника "Історія КПСС", тільки частини критики західного суспільства ( бо не було ж нікого, хто б колись жив в демократичній українській державі!). Тому і Q-чмівська "демократія" нагадує мавпу в капелюсі - розчулює, смішить, лякає, але вважати, що капелюх зробив з мавпи людину... Бо вони (та, чесно кажучі, не тільки вони) беруть прямо з газети "Правда" "Нотатки про їхні порядки" та втілюють!П.М. Бо звідки ж деякі беруть тези про фашизм на Заході? Або всесильність мафії, або нещадну експлуатацію? Або назвіть ще щось? Досвіду демократії нема, нажаль... <img src="icons/icon9.gif" alt=":(:" border=0 align=absmiddle>
2001.06.29 | Горицвіт
Стабільність
Подивився оце коментарі західної преси до візиту Папи Римського. Помітив у кількох місцях таку тему: ”ясно, що Кучма такий і сякий, але він єдиний в Україні, хто забезпечує СТАБІЛЬНІСТЬ”. Про реформи і демократію вже не пишуть.Те саме і всередині країни. Стабільність – основна ідеологема, на якій тримається теперішній режим. Тісно взаємодіючи з природною людською лінню, вона стримує протести.
Опозиція, щоб перемогти, мусить здійснити деконструкцію міфа про те, що теперішня влада забезпечує стабільність, а опозиція порушує стабільність. Опозиція має показати, що, по-перше, теперішній режим веде до нестабільності, до катастрофи, і його треба швидко міняти, бо інакше кінець. По-друге, підкреслювати свою респектабельність, надійність, конструктивність. Питання тільки, як такий імідж поєднати з непримиренністю і рішучістю.
2001.06.29 | Пані
Миф про стабильность внутри страны не действует
Может наружу и выходит, но внутри нет.Стабильность в лозунгах никак на корреспондирует с реальной жизнью людей, которая изменяется (не важно в какую сторону в контексте данной темы), и изменяется быстро. "А на Украине лад и спокий" - под эту тему выбирали Кравчука в 1991, не выбрали его же в 1994, на уровне 96-98 годов (приблизительно) тема стабильности перестала отзываться хоть как то в умах-сердцах-кошельках людей.
Я практически уверена, что любой профессиональный или любительский опрос подтвердит мое мнение.
2001.06.30 | Mary
Для нас із вами може і не діє...
Але для багатьох інших, навіть у студентських колах (не буду розписуватися за всю Україну, але хоч би за Львів можу), саме це було виправданням того, що проголусували за Кучму. Мої одногрупники виправдовувалися, що вони знають, що Кучма - це погано, але краще стабільність (дебільність).2001.07.01 | zinc
стабільність -- народу
як би там не було, а люди не хочуть "заварухи" і це тактому опозиція повинна доносити думку, що радикальних змін в житті і світогляді не буде. Що права ( в тому числі й екогомічні) не будуть звужені. Що реформа+чистка буде лише в самій владі.
Це оболонка пігулки, лікувальний вміст звичайно буде дещо інший.
2001.07.11 | Пані
Ой! В смысле - ой, мама!
Mary писав(ла):> Мої одногрупники виправдовувалися, що вони знають, що Кучма - це погано, але краще стабільність (дебільність).
С каких это пор молодежь ищет стабильности? Всю предыдущую историю (в том числе и совка) было все наоборот - молодежь и бунт, революция, более энергичная музыка, более раскованные нравы, желание перемен). То, что современная музыка более млявая по сравнению с .... неужели я уже такая старая, чтобы такое писать? ТИХИЙ УЖАС ... временами нашей молодости - это медицинский факт. Но музыка, музыкой, а перемены... Неужели они не хотят перемен?
Вопрос серьезный. Адресован не только вам, но и киевлянам-студентам и предподавателям.
По Харькову картина чуть более оптимистическая, на мой взгляд. Но только чуть-чуть.
2001.07.11 | Mary
Гірше.
Звісно, молодь не вся така. Ті, що молодші - трошки буйніші, вільніші, і, я би сказала мудріші. А в мене в групі половина вже мають дітей, дехто по двоє, чоловіки працюють - чи ж їм думати про зміни - їм і так добре. Подивіться на тих, хто був на акціях в Києві (я, правда, там теж раз була) - переважно це перший-другий курс. На них надія є вони щось хочуть міняти і вони будуть. А ті, що закінчили зі мною цього року, чи попереднього, чи закінчать наступного - майже на 100 % гниляки - з ними нічого не збудуєш.2001.07.11 | Сергій Кабуд
Зато ви пані Марі за всіх них варті.
І це теж дає надію.Хай Вам щастить у вашіх планах