Саміт ЄС у Лахті: Путін відповідає на питання
10/21/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Лідери країн ЄС зустрілись 21 жовтня на неофіційному саміті у фінському місті Лахта з російським президентом Владіміром Путіним, щоб обговорити розвиток енергетичної безпеки Європи. У першій половині дня представники 25 країн ЄС, а також Болгарія та Румунія обговорювали внутрішні питання – боротьбу з нелегальною іміграцією, стимулювання науки та досліджень, а також намагались подолати суперечності з приводу формату енергетичного співробітництва з Росією. Зважаючи на заяви господаря саміта фінського прем’єра Матті Ванханена, їм це вдалося.
Організатори фінського саміту мали намір випрацьовувати загальну для європейських країн позицію про веденні енергетичних переговорів з Росією. Зокрема, в Європі хотіли б не допускати ситуації, за якої Москва постачає енергоносії деяким членам ЄС на більш вигідних умовах, ніж іншим. Російський президент спробував переконати лідерів ЄС у тому, що єдині підходи до енергетичного співробітництва можна випрацювати. «У нас ведеться діалог з ЄС з питань енергетики вже кілька років, - заявив російський президент. В рамках цього діалогу визначається загальний підхід».
Країн ЄС нетерпляче очікували коментарів Путіна відносно перспектив розвитку співробітництва ЄС та Росії в енергетиці. ЄС занепокоєний тенденцією до обмеження участі іноземних компаній у енергопроектах на території Росії та незадоволений відмовою Москви ратифікувати енергетичну хартію у її нинішньому вигляді. Таку позицію Росії, Путін під час нещодавньої поїздки до Німеччини пояснив невигідністю вимог хартії «про вільний допуск до російських трубопроводів та участь у регулярних аукціонах на використання трубопроводів європейських». У Лахті ж він запропонував розробити новий російсько-європейський документ: «Ми не проти тих принципів, що закладені в енергетичну хартію, - сказав Путін. – Але ми вважаємо, що мають бути уточнені деякі положення цієї хартії, або розроблено новий документ на основі тих же принципів».
Стосовно долі іноземних інвесторів у російському нафтогазовому секторі, зокрема проблем, з якими стикнувся проект видобутку нафти та газу «Сахалін-2», який очолює англо-голландська компанія Royal Dutch Shell, а також відмови «Газпрому» допустити західні компанії до участі у розробках Штокманівсього родовища, в яких західні експерти вбачали бажання Кремля повністю взяти під контроль енергетичні ресурси Росії та витіснити західних бізнесменів, то Путін заявив, що ця ситуація не означає зміни умов для іноземних інвесторів у Росії. «Ми поки що нікому нічого не забороняли», - заявив російський президент у відповідь на запитання про «Сахалін-2». Після переговорів у Лахті російський президент заявив, що енергетичні відносини його країни з Європою мають будуватись на передбачуваності та взаємній відповідальності.
Спостерігачі вже відзначили, що на нинішньому саміті переважає тематика пов’язана з Росією, крім енергетики, очікується обговорення питань про ситуацію зі свободою слова у Росії, зокрема, вбивство Анни Політковської, а також російсько-грузинських відносин. Голова Європейської Комісії Жозеф Мануель Бар розу заявив після переговорів з Путіним, що, на його думку, Москва погодилась не пов’язувати питання енергетики з політикою. «Я думаю, позиція російського президента полягає у тому, що ми повинні уникати політизації енергетичного питання. Принаймні, я так зрозумів», - заявив він агенції Рейтер.
Перед початком переговорів у Фінляндії голова Європейського парламенту Хосеп Боррел заявив журналістам, що питання енергетики не повинні заважати лідерам ЄС говорити про політичні проблеми в Росії. «Якщо хочете, існує грошовий потік і газовий потік. Нам потрібен цей газовий потік, але я думаю, що Росії також потрібен грошовий потік, тому що одним газом ситий не будеш. Їм потрібно його продавати, - вважає Боррел. – Існує взаємна залежність. І я думаю, що Європа втратить довіру, якщо вирішить поміняти права людини на газ».
На зустрічі також зачепили питання різкого загострення російсько-грузинських відносин, коли за звинуваченнями у шпіонажі в Грузії було заарештовано декілька російських офіцерів, а Росія у відповідь перервала всі зв’язки з країною, почала масову висилку громадян Грузії з країни і піддавала гонінням етнічних грузин. «Я вважаю, що, по-перше, ініціатива погіршення відносин іде не від російської сторони. А робиться це, на мій погляд, для того, щоб створити позитивний політико-інформаційний фон для можливого вирішення проблеми Абхазії та Південної Осетії силовим способом, кровопролиттям», - заявив російський президент.
Серед внутрішньо європейських питань, то було обговорено два питання – про створення Європейського технологічного інституту та введенні єдиного європейського патенту.
Джерело: «Євроньюз», ВВС
Організатори фінського саміту мали намір випрацьовувати загальну для європейських країн позицію про веденні енергетичних переговорів з Росією. Зокрема, в Європі хотіли б не допускати ситуації, за якої Москва постачає енергоносії деяким членам ЄС на більш вигідних умовах, ніж іншим. Російський президент спробував переконати лідерів ЄС у тому, що єдині підходи до енергетичного співробітництва можна випрацювати. «У нас ведеться діалог з ЄС з питань енергетики вже кілька років, - заявив російський президент. В рамках цього діалогу визначається загальний підхід».
Країн ЄС нетерпляче очікували коментарів Путіна відносно перспектив розвитку співробітництва ЄС та Росії в енергетиці. ЄС занепокоєний тенденцією до обмеження участі іноземних компаній у енергопроектах на території Росії та незадоволений відмовою Москви ратифікувати енергетичну хартію у її нинішньому вигляді. Таку позицію Росії, Путін під час нещодавньої поїздки до Німеччини пояснив невигідністю вимог хартії «про вільний допуск до російських трубопроводів та участь у регулярних аукціонах на використання трубопроводів європейських». У Лахті ж він запропонував розробити новий російсько-європейський документ: «Ми не проти тих принципів, що закладені в енергетичну хартію, - сказав Путін. – Але ми вважаємо, що мають бути уточнені деякі положення цієї хартії, або розроблено новий документ на основі тих же принципів».
Стосовно долі іноземних інвесторів у російському нафтогазовому секторі, зокрема проблем, з якими стикнувся проект видобутку нафти та газу «Сахалін-2», який очолює англо-голландська компанія Royal Dutch Shell, а також відмови «Газпрому» допустити західні компанії до участі у розробках Штокманівсього родовища, в яких західні експерти вбачали бажання Кремля повністю взяти під контроль енергетичні ресурси Росії та витіснити західних бізнесменів, то Путін заявив, що ця ситуація не означає зміни умов для іноземних інвесторів у Росії. «Ми поки що нікому нічого не забороняли», - заявив російський президент у відповідь на запитання про «Сахалін-2». Після переговорів у Лахті російський президент заявив, що енергетичні відносини його країни з Європою мають будуватись на передбачуваності та взаємній відповідальності.
Спостерігачі вже відзначили, що на нинішньому саміті переважає тематика пов’язана з Росією, крім енергетики, очікується обговорення питань про ситуацію зі свободою слова у Росії, зокрема, вбивство Анни Політковської, а також російсько-грузинських відносин. Голова Європейської Комісії Жозеф Мануель Бар розу заявив після переговорів з Путіним, що, на його думку, Москва погодилась не пов’язувати питання енергетики з політикою. «Я думаю, позиція російського президента полягає у тому, що ми повинні уникати політизації енергетичного питання. Принаймні, я так зрозумів», - заявив він агенції Рейтер.
Перед початком переговорів у Фінляндії голова Європейського парламенту Хосеп Боррел заявив журналістам, що питання енергетики не повинні заважати лідерам ЄС говорити про політичні проблеми в Росії. «Якщо хочете, існує грошовий потік і газовий потік. Нам потрібен цей газовий потік, але я думаю, що Росії також потрібен грошовий потік, тому що одним газом ситий не будеш. Їм потрібно його продавати, - вважає Боррел. – Існує взаємна залежність. І я думаю, що Європа втратить довіру, якщо вирішить поміняти права людини на газ».
На зустрічі також зачепили питання різкого загострення російсько-грузинських відносин, коли за звинуваченнями у шпіонажі в Грузії було заарештовано декілька російських офіцерів, а Росія у відповідь перервала всі зв’язки з країною, почала масову висилку громадян Грузії з країни і піддавала гонінням етнічних грузин. «Я вважаю, що, по-перше, ініціатива погіршення відносин іде не від російської сторони. А робиться це, на мій погляд, для того, щоб створити позитивний політико-інформаційний фон для можливого вирішення проблеми Абхазії та Південної Осетії силовим способом, кровопролиттям», - заявив російський президент.
Серед внутрішньо європейських питань, то було обговорено два питання – про створення Європейського технологічного інституту та введенні єдиного європейського патенту.
Джерело: «Євроньюз», ВВС
Відповіді
2006.10.21 | капитан
Re: Саміт ЄС у Лахті: Путін відповідає на питання
Стратегия нынешней России направлена на мобилизацию экономической мощи всей России для решения своих политических целей. Это напоминает первые годы перестройки, когда новоявленные нувориши отбросив все нормы приличия бросились делить территории, чужой бизнес, не брезнуя всем набором грязных приемов, вплоть до убийств! Это неудивительно, т.к. руководители кремля - выходцы именно этой плеяды политиков. Понятие европейских ценностей для них - пустые и вредные для их бизнеса вещи. Поэтому противостояние этой российской политике должно быть консолидированным. Иначе разбой России на территории СНГ(пока еше) не остановить.