Поліція обстріляла демонстрантів у Будапешті
10/24/2006 | Майдан-ІНФОРМ
В Угорщині поліція застосувала резинові кулі та сльозоточивий газ для розгону демонстрантів у день 50-річчя народного повстання проти радянського панування, повідомляє ВВС. Близько тисячі демонстрантів направлялись до будівлі парламенту, де раніше представники влади та іноземні гості поклали квіти з нагоди знаменної дати.
В країні вуличні протести тривають з того часу, коли прем’єр-міністр країни Ференц Дюрчань визнав, що спеціально брехав населенню про стан справ в економіці країни. Частина ветеранів повстання під час урочистостей демонстративно відмовились потиснути йому руку.
За повідомленням ВВС, спецзагони поліції стріляли резиновими кулями по групі демонстрантів. Кореспондент телекомпанії бачив одну людину, судячи з усього поранену у голову. Групи людей йшли до різних місць на різні заходи. Дуже важко було зрозуміти, хто з них бере участь у заходах з нагоди 50-річчя повстання, а хто бере участь у антиурядових протестах.
Щоб не допустити зіткнень, влада закрила площу біля приміщення парламенту. Як повідомляє місцева інформаційна агенція МТІ, поліція застосувала сльозогінний газ на Західному залізничному вокзалі столиці. В іншому місці поліцейські використали водяну пушку. Агенція також повідомляє, що демонстранти закидали камінням співробітників служб безпеки. Раніше поліція очистила від демонстрантів Площу Героїв у центрі міста. Учасники акції протесту знаходились біля будівлі парламенту вже декілька тижнів, але у понеділок зранку їх відтіснили з площі, на якій мала пройти офіційна церемонія.
Президент країни Ласло Шойом закликав до національної єдності. За його словами, весь угорський народ підтримував вимогу про незалежність країни під час повстання, жорстко придушеного радянськими військами.
На площі перед парламентом Угорщини пролунав салют, а потім урочисто підняли державний прапор країни. Для участі у заходах, присвячених подіям 50-річної давнини, до Будапешту приїхали керівники 18 європейських країн та два прем’єр-міністри, королі Іспанії та Норвегії, а також керівники Європейської Комісії та НАТО.
В понеділок у парламенті Угорщини було також підписано «Будапештську декларацію свободи», а на Площі Героїв у центрі столиці відкрився пам’ятник загиблим у ході придушення народних виступів.
Крім того, угорські політики та іноземні лідери поклали вінки до могили Імре Надя – керівника Угорщини у 1956 році, що закликав до її виходу з Варшавського договору.
Головна опозиційна партія Угорщини ФІДЕС бойкотувала офіційні заходи та провела окремий мітинг поблизу приміщення державної радіостанції, де у 1956 році проходили жорстокі бої. На думку прем’єр-міністра Дюрчаня, неможна порівнювати протести у понеділок з подіями 1956 року. «Незважаючи на часто цілком обґрунтоване розчарування та незадоволення, більшість угорців вважають, що парламентська демократія більш за все підходить для вираження волі народу, вироблення закону та програми для вільної Угорщини», - заявив він.
Повстання почалось 23 жовтня 1956 року, коли на вулиці вийшли студенти з вимогами розширення політичних свобод. Пізніше до них приєднались приблизно 200 тисяч осіб. 4 листопада радянські війська придушили спротив. Під час цих подій, які вважають найбільшим актом насильства у Європі після закінчення Другої Світової Війни, загинуло близько трьох тисяч осіб, а близько 200 були змушені залишити Угорщину. У 1958 році радянська влада заявила, що Імре Надь страчений.
Джерело: ВВС
В країні вуличні протести тривають з того часу, коли прем’єр-міністр країни Ференц Дюрчань визнав, що спеціально брехав населенню про стан справ в економіці країни. Частина ветеранів повстання під час урочистостей демонстративно відмовились потиснути йому руку.
За повідомленням ВВС, спецзагони поліції стріляли резиновими кулями по групі демонстрантів. Кореспондент телекомпанії бачив одну людину, судячи з усього поранену у голову. Групи людей йшли до різних місць на різні заходи. Дуже важко було зрозуміти, хто з них бере участь у заходах з нагоди 50-річчя повстання, а хто бере участь у антиурядових протестах.
Щоб не допустити зіткнень, влада закрила площу біля приміщення парламенту. Як повідомляє місцева інформаційна агенція МТІ, поліція застосувала сльозогінний газ на Західному залізничному вокзалі столиці. В іншому місці поліцейські використали водяну пушку. Агенція також повідомляє, що демонстранти закидали камінням співробітників служб безпеки. Раніше поліція очистила від демонстрантів Площу Героїв у центрі міста. Учасники акції протесту знаходились біля будівлі парламенту вже декілька тижнів, але у понеділок зранку їх відтіснили з площі, на якій мала пройти офіційна церемонія.
Президент країни Ласло Шойом закликав до національної єдності. За його словами, весь угорський народ підтримував вимогу про незалежність країни під час повстання, жорстко придушеного радянськими військами.
На площі перед парламентом Угорщини пролунав салют, а потім урочисто підняли державний прапор країни. Для участі у заходах, присвячених подіям 50-річної давнини, до Будапешту приїхали керівники 18 європейських країн та два прем’єр-міністри, королі Іспанії та Норвегії, а також керівники Європейської Комісії та НАТО.
В понеділок у парламенті Угорщини було також підписано «Будапештську декларацію свободи», а на Площі Героїв у центрі столиці відкрився пам’ятник загиблим у ході придушення народних виступів.
Крім того, угорські політики та іноземні лідери поклали вінки до могили Імре Надя – керівника Угорщини у 1956 році, що закликав до її виходу з Варшавського договору.
Головна опозиційна партія Угорщини ФІДЕС бойкотувала офіційні заходи та провела окремий мітинг поблизу приміщення державної радіостанції, де у 1956 році проходили жорстокі бої. На думку прем’єр-міністра Дюрчаня, неможна порівнювати протести у понеділок з подіями 1956 року. «Незважаючи на часто цілком обґрунтоване розчарування та незадоволення, більшість угорців вважають, що парламентська демократія більш за все підходить для вираження волі народу, вироблення закону та програми для вільної Угорщини», - заявив він.
Повстання почалось 23 жовтня 1956 року, коли на вулиці вийшли студенти з вимогами розширення політичних свобод. Пізніше до них приєднались приблизно 200 тисяч осіб. 4 листопада радянські війська придушили спротив. Під час цих подій, які вважають найбільшим актом насильства у Європі після закінчення Другої Світової Війни, загинуло близько трьох тисяч осіб, а близько 200 були змушені залишити Угорщину. У 1958 році радянська влада заявила, що Імре Надь страчений.
Джерело: ВВС
Відповіді
2006.10.24 | samopal
Певні нетоності. що спотворюють картину
Поліція не могла використовувати резинові кулі, бо саме застосовувала гумові... Те ж саме з газом: не могли вони проти мирних людей запустити сльозоточивий. Максимум - сльозогінний...Щось там ваші льотчики з ВВС наплутали.