05/07/2007 | Траян Лауренцю Христеа

Інтернет-конференція Надзвичайного i Повноважного Посла Румунії в Україні Й. В. Пана Траяна Лауренцю Христеа
http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1178094330

Свiдомий: В чому полягає суть конфлiкту мiж Президентом Румунiї та парламентською бiльшiстю країни? Якi мiж ними є принциповi полiтичнi розбiжностi?

Траян Лауренцю Христеа: Ситуація на політичній сцені Румунії розвивалась останнім часом таким чином, що деякі політичні сили країни дійшли до висновку, що була би необхідність розпочати процедуру імпічменту глави держави. Процедура, дійсно, була розпочата, вона розгортається, і не заперечується жодною політичною силою, навіть президентом. Це прояви демократії.

Sean: Що Ви думаєте про перспективи судових розбірок між Україною та Румунією?

Траян Лауренцю Христеа: Румунія та Україна приречені на співпрацю та сусідство. Необов’язково варто акцентувати увагу на “судові розбірки”, які, звісно, перебувають у центрі уваги мас-медіа. Спробу вирішувати в суді існуючі проблеми не треба розглядати як недружній знак між нашими державами. Це нормальна технічна процедура, яка часто зустрічається в західній і міжнародній практиці. Для Румунії, Україна найбільший сусід, з величезним стратегічним потенціалом. Тому будемо продовжувати консолідувати та диверсифікувати наше двостороннє співробітництво.

Sean: На Вашу думку, для румунського суспільства важливішим є визнання острова скелею чи взаємовідносини з Україною? Дякую!

Траян Лауренцю Христеа: Важливішим є необхідність дотримуватись міжнародного права у відносинах між державами, оскільки це є знаком політичної відповідальності обох держав та особливо точкою відліку для дотримання цінностей в рамках дійсно демократичного суспільства.

Vkhanas: Пане посол! Прокоментуйте будь-ласка рівень співпраці між наступними адміністративно-територіальними одиницями України та Румунії: Тернопільською областю та Ботошанським повітом, а також м. Заліщики (Тернопільська область) та м.Сірет (повіт Сучава) згідно підписаних рамкових угод. Чи відомо Вам, що до ІІ світової війни у Тернополі діяло "Товариство прихильників Румунії"? Чи були, чи є аналогічні структури в Румунії? Чи розглядає Румунія необхідність відшкодування моральної та матеріальної шкоди Україні за участь у війні на боці фашистів?

Траян Лауренцю Христеа: Транскордонне співробітництво перейде в новий етап одночасно з приєднанням Румунії до ЄС, оскільки влада як в Бухаресті, так і в Києві, разом з представникам Європейської Комісії знаходяться на етапі визначення регламенту. З цієї точки зору всі схеми транскордонного співробітництва що існували досі будуть працювати в рамках нових схем співробітництва під егідою ЄС. Результатом цього стане те, що з'являться джерела фінансування для конкретних проектів транскордонної співпраці. Основним стане знайти партнера з іншого боку кордону і не ставити бюкратичних бар’єрів.

Tanya: Як Ви ставитеся до конфлікту між Естонією та Росією через пам'ятник і яке ставлення в Румунії до символіки та пам'яток «комуністичної» доби?

Траян Лауренцю Христеа: Ніяк. Це справи двосторонніх відносин Естонії та Росії.
Не вважаю, що можна говорити про конфлікт між Естонією та Росією. Ситуація лише тимчасово напружена, її можна спокійно вирішити як між двома європейськими відповідальними країнами.

В цьому плані Румунія є винятком. Не треба забувати, що символом Революції 15-22 грудня 1989 року був прапор без герба Соціалістичної Республіки Румунія. Під час Революції прості громадяни передали музею всі знаки колишнього режиму і навіть колишні активісти не протестували через це. Більше того, вже через два тижні (в січні 1990 року!), були знятті всі пам’ятники, які нагадували про комуністичне минуле. Були збережені лише пам’ятники на військових цвинтарях.

Пані: Пане Посол! Розкажіть, будь ласка, як виникли численні конфлікти між власниками будинків-квартир внаслідок колізії пост-Чуашесківської приватизації та подальшої реституції? І головне - чи є якийсь прийнятний вихід з цього конфлікту (як нам розповідали румунські правозахисники, Європейський суд з прав людини завалений позовами з Румунії саме на цю тему)? Дякую. Наталка Зубар, Альянс Майдан

Траян Лауренцю Христеа: Перш за все, приватизація була заходом економічної реформи фундаментальним для економічного трансформації з держави з централізованою економікою в державу з функціональною ринковою економікою.

Перший закон про реституції в Румунії був схвалений осіню 1990 року, одночасно з закриттям державних сільськогосподарських установ. Теж в 1990 році, всім громадянам, які знімали державне житло, була надана можливість купувати квартири, в яких вони проживали. Від тоді, раз на чотири роки приймались нові регламенти, які розширювали простір реституції. Під реституцію підпали мільйони квадратних метрів землі, лісів, а також квартир, офіційних будинків, місця розташування національних та релігійних спільнот (переважно – угорських, єврейських та німецьких), церков та навіть замків (перш за все замок Бран, відомий як замок Дракула, та Пелеш). Отже, природно, що поміж такого величезного числа ситуацій (мільйони), були могли б трапитись і ряд помилок (десятки), чи то судів, чи непорозуміння між спадкоємцями, чи навмисні помилки.

Однак, визначальним є те, що Румунії імплементує (поважає) всі рішення Європейського суду з прав людини. Не треба забувати, що подібні позови можливі завдяки тому, що Румунія має одне з найрозвинутіших законодавств в цій сфері, на основі якого подаються позови.

Румунська влада вважає реституцію актом моральної компенсації через несправедливість здійснену комуністичним режимом та необхідним актом для встановлення атмосфери в суспільстві по відношенню до правової держави та її спроможності діяти. Без такого акту не можна говорити про дотримання європейських цінностей до яких Румунія приєдналась під час переговорів з ЄС.

Strongpoint: Пане посол, які плани Румунського бізнесу щодо інвестицій пов’язаних с Евро 2012?

Траян Лауренцю Христеа: Питання дуже цікаве. Дійсно, співробітництво з економічними суб’єктами Румунії стало б продовженням взаємної підтримки, які подали між собою делегації федерацій футболу Румунії та України, як в виборах для Комісії директорів, так і для організації чемпіонату 2012 року в Україні та Польщі. Вважаю, що в такому випадку, організатори чемпіонату та українські економічні агенти повинні надсилати позитивні сигнали Румунії, а ми будемо готові підтримати необхідні зусилля. Можу підтвердити, що Румунія має експертизу в всіх сферах необхідних для організування чемпіонату.

А до того, бажаю успіхів командам України та Польщі і хто знає, може у 2012 я повернусь до Києва на стадіон, щоб побачити фінал.

Tatarchuk: Шановний Пане Траяне, був би радий почути відповіді на такі запитання: 1. Які відношення зараз існують між кримськотатарською громадою Румунії та владою на місцях та центрі. Конкретно - чи є представники цієї громади у владі, чи існують програми державного рівня по інтеграції кримськотатарської громади до загальнорумунського суспільства. 2. Які заходи вживає румунська влада щодо інтеграції циганського населення? 3. Чи є Румунія учасником Європейської хартії регіональних мов та мов регіональних меншин? Які реальні кроки щодо цього вже зроблені. 4. На теренах парку Таврійськоо національного університету (Крим, Сімферополь) знайдено величезне поховання (кілька тисяч) солдат другої світової війни. Серед них є велика кількість румунських солдатів. Чи займається посольство цим питанням, яку позицію займає - перепоховання солдатів чи встановлення меморіалу на місці первісного поховання? Дякую.

Траян-Лауренцю Христя: 1. По-перше, слід відзначити, що в Румунії йдеться про турко-татарську громаду. Вона має постійного представника в парламенті Румунії, велику кількість шкіл та мечетей, фактично користуються всіма правами, що і всі інші громадяни Румунії. Щодо представництва цієї громади при владі хочу відмітити, що навіть у мене є колега, турко-татарського походження, який є послом Румунії в одній мусульманській країні. Вважаю, що це добрий знак, знак доброго ставлення до представників нацменшин в Румунії.

2. Румунська влада ставиться дуже відповідально до питання інтеграції населення "ррома-сінті". При уряді Румунії діє спеціальне агентство для цієї національної меншини, яке впроваджує на практиці національну стратегію, розроблену в середині 90-х років, спільно з асоціаціями цієї спільноти. Ця стратегія була визнана в рамках Ради Європи та ОБСЄ як приклад законодавчої адаптації та практичної імплементації в цій сфері, а успіхи імплементації цієї стратегії відчуваються на рівні цілого румунського суспільства.
Крім того, функціонують спеціальні для цієї спільноти відділи, як у педагогічних ліцеях, так і у вищих навчальних закладах. Громадяни Румунії, які належать до цієї спільноти отримують і підтримку надану в рамках програм соціального захисту.

3. Звичайно, Румунія є учасником Європейської хартії регіональних мов та мов регіональних меншин, більше – Румунія знаходиться в списку країн, що першими приєднались до цієї Хартії. Нині Бухарест вживає всі необхідні заходи для виконання всіх пунктів, які випливають з приєднання країни до цього документу.

4. На рівні румунської та української властей були розпочаті заходи, що мають на меті підписання двосторонньої угоди про військових цвинтарі та пам’ятники. Переговори розгортаються і сподіваємось на якнайшвидший успіх у цьому плані.

Koala: Як Ви ставитеся до можливості (в невизначеному майбутньому) об'єднання Молдови і Румунії в єдину державу?

Траян Лауренцю Христеа: Особисто я не думаю, що це питання можна ставити взагалі, або можливо лише у суто філософських спекуляціях, brainstorming-у. Румунія була першою країною у світі, що визнала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність Республіки Молдова та дуже активно виступає за європейське майбутнє цієї країни.

jjklkll;: Яким є товарообіг між Україною та Румунією? Якими на Вашу думку є шляхи поглиблення двостороннього співробітництва між двома державами в економічній сфері?

Траян Лауренцю Христеа: Товарообіг вже перевищує 1 млрд. дол. США, а його динаміка зростає порівняно з попереднім роком.

Які шляхи? По-перше, приєднання України до ВТО, успішне закінчення переговорів з ЄС щодо створення зони вільної торгівлі, продовження економічних реформ в Україні для забезпечення більш прозорого економічного простору і не в останню чергу ратифікація Верховною Радою України Угоди про взаємний захист інвестицій (ратифікаваної Парламентом Румунії ще у 1995 році). Було би непогано, якби було знято деякі нетарифарні бар'єри, наприклад, такі що існують при імпорті румунських вин в Україну.

Існує великий потенціал зростання, а нещодавнє приєднання Румунії до ЄС надає українським та румунським бізнесовим колам шанс використовувати економічні можливості для зростання об'єму товарообігу, і не в останню чергу за рахунок зміцнення транскордонного співробітництва.

jjklkll;: Якою є українська діаспора в Румунії? Як забезпечуються її права? Скільки українських шкіл є в Румунії?

Траян Лауренцю Христеа: Відповідно до останнього перепису населення, у Румунії проживає близько 60 тис. етнічних українців. За чисельністю меншина займає третє місце після угорської та "рромської" громад. Українці в Румунії живуть компактно в повітах Марамуреш, Сучава, Тулча, Караш-Северин та Тіміш, що знаходяться не лише на кордоні з Україною, але і в інших частинах країни. Громади підтримують зв'язки з Україною та активно співробітничають як на міждержавному, так і на регіональному рівні.

Активно діє культурно-громадська організація української діаспори у нашій країні - Союз українців Румунії (СУР), який має близько 100 філіалів. Наскільки мені відомо, СУР підтримує зв'язки з організаціями української діаспори в інших країнах. У 1991 році Союз став членом Всесвітнього Конгресу Українців.

Крім того, українська громада має своїх представників у багатьох сферах на державному та місцевому рівнях. Зокрема, в парламенті Румунії СУР має свого постійного представника. Під час виборів в органи місцевого самоврядування в 2004 році 37 представників української громади зайняли посади мерів та віце-мерів. 28 українців є членами Союзу письменників Румунії. З 1950 року у місті Сігету Мармацієй діє Український Православний Вікаріат. Це говорить багато про що.

За фінансової підтримки румунського уряду СУР випускає три періодичні видання на українській мові - "Вільне слово", "Наш голос" та "Український вісник", а також на румунській "Український кур'єр" та альманах "Обрій". Періодично виходять в ефір україномовні телевізійні та радіопрограми. Крім того, у нас в країні дуже добре розвинена система кабельного телебачення, завдяки чому транслюється 8 українських супутникових каналів.

На 2007 рік СУР отримав кошти в сумі 4.060.000 RON (1.200.000 євро). Сподіваємось, що такий бюджет буде використано СУР в тому числі для організації заходів, які сприяли б розв'язанню деяких питань, пов'язаних з круглими столами з видання підручників, книг, CD українською мовою.

Тому можу сказати з впевненістю, що українська громада є повноправною частиною румунського суспільства, і разом з тим, не відчуває проблем у збереженні національної ідентичності.

jjklkll;: Чи підтримує Посольство Румунії культурні заходи на території України? Які саме? Як про них можна дізнатись докладніше?

Траян Лауренцю Христеа: Посольство Румунії в Україні, а також Генеральні Консульства Румунії в Чернівцях та Одеси, організовують чисельні культурні заходи, пов’язані з різними подіями як румунського культурного мистецтва, так і міжнародного значення.

Посольство розповсюджує інформацію за допомогою Міністерства Культури України та різними українськими навчальниим закладими з якими співпрацює, а також в дипломатичних колах чи за посередництвом засобів масової інформації.

Молдован: Американські вояки вже в цьому році дислокуються в Румунії. Чи консультувалася з цього рішення Румунія з Україною? Адже тепер Україні буде незрівнянно складніше домогтися виведення російського флоту із Криму?

Траян Лауренцю Христеа: Бази, які будуть відкриватись у Румунії, встановили відповідно до двосторонньої угоди зі США та повністю відповідають міжнародним документам, стороною яких є Румунія. Особисто я не вважаю, що кількість військових може бути елементом, який можна врахувати, коли ідеться про українсько-російські відносини.

Ночной дозор: 1. Какие проблемы испытывают ваши приморские курорты? Они круглогодичные или сезонные, как в Украине? Они бюджетообразующие или наоборот дотационные (как в Крыму)? 2. Существует ли в Румынии такая проблема, как земельные махинации - когда чиновники приватизируют земли курортного значения, покупают их за бесценок? Если да, то как с этим борются власти и общественность. 3. Какое отношение у населения Румынии к НАТО? 4. Сталкивается ли Румыния с "черным пиаром" против своих курортов. Если да, то как и кто с этим борется.5. Проводится или готовится ли в Румынии реституция для лиц, которые лишились имущества до установления коммунистического режима? Спасибо.

Траян Лауренцю Христеа: 1. Дякую за цікавість до туристичної галузі Румунії. Я Вас запевняю, що нічне життя курортів чорноморського узбережжя Румунії дуже розважальне і Вашому "Дозору" буде на що там подивитись і де розважитись. Проблеми, які приморські курорти відчувають у Румунії напряму пов’язані з переходом до ринкової економіки. Але дуже багато туристів, особливо іноземних, проводять свої відпустки на цих курортах. В Румунії існують круглорічні курорти як Ефоріе-Норд і Ефорія-Суд, а також Мангалія, але є і сезонні курорти. До речі, сезон відкрився 1 травня. Основною рисою цих курортів є те, що вони всі є комерційними і не користуються субсидіями чи дотаціями.

2. Ні. Вона більше не існує, оскільки вся земля знаходиться в приватних руках, у фермерів, земля має пристойну ціну, а земельний ринок працює прозоро. Земля є хорошим активом для сільськогосподарської галузі та нових інвестицій.

3. Починаючи від 1990 року інтеграція Румунії до НАТО була сталою метою румунської зовнішньої політики і мала підтримку як населення так і всього політичного класу.
Інтеграційний процес став результатом значних досягнень і змін у румунському суспільстві, наслідком довгих років важкої роботи, присвячених реформам у політиці, армії, економіці і суспільному житті. Румунія також пережила зміну ментальності, необхідну для набуття статусу члена однієї з найбільш важливих безпекових організацій світу.

Підтримка інтеграційного процесу румунським суспільством була значною і сягала 85 % протягом передінтеграційного періоду. Передусім, такий високий рівень може бути пояснений тим, що громадяни Румунії вважали природним повернення до Євроатлантичної спільноти і групи цінностей, які Румунія поділяла до моменту встановлення у ній комуністичного режиму. Рівень підтримки дещо знизився після вступу до Альянсу, зокрема через те, що фокус громадської уваги та енергії було зміщено в площину інтеграції Румунії до Європейського Союзу.

4.Чорний піар можливо існує, але я думаю, що найважливіше мати хороший рівень послуг за доступними цінами, який є найефективнішим способом боротьби з "чорним піаром". Крім того, час від часу прокручуються рекламні ролики по деяким каналам, таким як CNN, Euronews та іншим онлайн-мережам.

5.Я вже відповів на це питання, коли відповідав про приватизацію та реституцію.

Фідель: Чи можете ви підтвердити чи спростувати факт проведення сепаратних переговорів Кишинева із Москвою з приводу Придністров’я? Про це зокрема згадував Олександр Сушко в останньому "Дзеркалі тижня". Яка роль (якщо вона є) Румунії в цих переговорах?

Траян Лауренцю Христеа: Не можу підтвердити або спростувати проведення подібних переговорів. Румунія спостерігає за переговорами, що відбуваються в форматі 5+2 як вона є членом ЄС, а ЄС в свою чергу є спостерігачем у цьому форматі.

Пані: Розкажіть, будь ласка, чому, на вашу думку, Біл Гейтс вирішив будувати європейську Силіконову Долину саме в Румунії?

Траян Лауренцю Христеа: Ні для кого не є секретом, що на Силіконовій долині в США працювало багато румунських інженерів, які мали дуже хороші результати і якими вразили керівництво Microsoft. Але перш за все я вважаю, що рівень розвитку інформаційних технологій в Румунії, що зазнав один з найвищих темпів розвитку привів цю фірму до рішення будувати європейську Силіконову долину саме в Румунії.

Sean: Чи вдалося румунському суспільству (і якщо вдалося, то як саме?) забезпечити прозорість влади, себто доступ громадян до інформації про діяльність органів влади і посадовців? Дякую.

Траян Лауренцю Христеа: Так. Існує Закон про доступ громадян до інформації, згідно з яким будь-який громадянин Румунії має право звертатись та отримати об'єктивну підтверджену документами відповідь на свій запит протягом 30 днів. Більше того, економічні суб'єкти зобов'язані оприлюднити звіти про свою діяльність в ЗМІ або в офіційних бюлетенях.

Пані: Як нам розповідали румунські ГО в вас впроваждено дуже прогресивне заокнодавство, яке наприклад передбачає чи не найдетальніші в світі податкові декларації парламентарів та інших держслужбовців. А як воно працює на практиці? Чи готові політики та і саме суспільство користуватися цим законодавством?

Траян Лауренцю Христеа: Не лише готові, а зобов'язані, і вони це роблять. Будь-яка неточність в деклараціях карається кримінальним кодексом. Наприклад, принцип іммунітету парламентаря не працює у випадку, коли йдеться про податкові декларації.