Ciąg dalszy smutnej historii o polskich wizach we Lwowie (/)
09/06/2007 | Schwarzgelber
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=58995
Журналістське розслідування "Високого Закму"
Безкоштовні візи дешевшають...
Галина ГУЗЬО
Ольга МУСАКОВСЬКА
----------------------------------------------------------------
Більше місяця минуло відтоді, як на сторінках українського “Високого Замку” і польської “Газети виборчої” був надрукований резонансний матеріал “Польська віза з-під паркану консульства” (“ВЗ” від 2 серпня 2007 року).
Тоді наша кореспондент Сюзанна Бобкова, не провівши ані хвилини у чергах, через “посередника” за десять днів отримала багаторазову польську візу. Обійшлося їй це у 650 гривень (130 доларів). Минув місяць із часу публікації – і ми вирішили перевірити, які реальні наслідки вона мала. Черговою публікацією ми у жодному разі нікого не звинувачуємо. Лише описуємо те, що бачили на власні очі і що чули власними вухами. Висновки з цього повинні зробити правоохоронні органи і дипломатичні структури.
«Ти що, статтю в газеті не читала?..»
Уже два місяці сторінка офіційного сайту Генерального консульства Республіки Польщі у Львові www.konsulat.lviv.ua, на якій проводяться індивідуальні записи, заблокована. Усіх, хто хоче відкрити візу й для цього потребує обов’язкової інтернет-реєстрації, зустрічає невтішне повідомлення: „Перепрошуємо, на даний час вільних місць немає”. Тим часом у народі ходить чутка, що за певну плату реєстрацію таки можна відкрити. Це ми й вирішили перевірити - і у четвер, 30 серпня, вирушили до польського консульства. Нашим завданням-максимум було відкрити візу за один (!) день.
З шостої ранку територія довкола консульства заповнена не лише тими, кому потрібна віза, а й тими, хто допомагає її відкрити... Так званих посередників, які організовують інтернет-реєстрацію, заповнюють анкети, консультують, - десятки. Деякі з них ходять поміж людьми, інші – пригріли начебто легальні місця – у декількох кіосках-трейлерах та магазинчиках, на яких великими літерами чорним по білому розписаний увесь широкий спектр послуг. Заповнення анкети – 10 грн. Одна ксерокопія – 1 грн. Тут же, не відходячи від каси, можна й сфотографуватися.
Чи не одразу ми почули, які наслідки мала резонансна публікація “ВЗ”. Біля пам’ятника Іванові Трушу до нас підійшов молодий хлопчина й поцікавився:
- Треба візу?
- Так. І то вже! – відповідаємо.
- Зробимо!
- А хіба таке можливе?..
- А ти що, статтю в газеті не читала?.. Отой мій друг (вказує на хлопця, який неподалік заповнює анкету якійсь жінці. – Авт.) зробив журналістці візу за гроші...
- І вам нічого за це не було? – дивуємося.
- Та хто нам що зробить – у нас тут все „схвачено”...
Віза через три дні – гарантія 99 відсотків
Пообіцявши хлопцям підійти до них пізніше, крокуємо до трейлерів. З перших реплік, які доводиться чути, усвідомлюємо, що тут діє цілісінька бізнесова інфраструктура. Ніхто не приховує ані ціни своїх послуг, ані механізмів, за якими працюють “посередники”. Доходить до комізму. Поважний пан, йдучи попід ручку з не менш поважною жіночкою, підходить до кіоска й запитує: “А у вас почім реєстрація?”... Перед очима мимоволі постає картинка із Краківського базару: “А ваша ковбаска скільки?”...
Ті, що працюють у вагончиках, володіють інформацією, у який день й о котрій годині наступного разу відкриється коридор інтернет-реєстрації. Поспілкувавшись із „посередниками”, з’ясовуємо, що зазвичай цей коридор відкривається раз на три дні – і дає право вибору дати на найближчі три робочі дні. У вечір п’ятниці, 31 серпня, або ж вранці понеділка, 3 вересня, повинен був відкритися черговий коридор – й мала з’явитися можливість зайняти чергу на вівторок, 4 вересня, і середу, 5 вересня. Наше завдання отримати візу за один день накрилося “мідним тазиком”, чи то пак інтернет-дозуванням.
- Яка ймовірність того, що, ставши зараз на реєстраційну чергу, ми отримаємо візу 4 вересня? – цікавимося у працівників одного з трейлерів.
- 99 відсотків.
- Тобто, немає чим перейматися?
- Думаю, що ні. Минулого разу нам дали 1300 місць. Цього разу буде 1000. Ну, 800 має бути точно...
Щоб записатися у список-чергу, треба було заплатити 50 гривень. Ціна називалася чітко. Ми залишили всі необхідні дані і заплатили. Консультант дав своїм новоспеченим клієнтам візитку: „Прошу телефонувати на рахунок реєстрації. Щоденно (крім суботи і неділі). З 8.00 до 17.00...”. Далі – декілька номерів телефонів. А на звороті картки додатково при нас написали кульковою ручкою: „50 грн. Оплачено. 4 вересня”. І проінструктували: „Ось з цим треба підійти зранку вказаного дня”.
За годину ми отримали номер - 2175
Допоки у роботі був наш запит на 4 вересня, ми вирішили спробувати відкрити візу ще того ж дня. „Посередники” скеровували нас один до одного. Врешті, знайшовся один, який взявся нам допомогти – за „менше, як 100 гривень”. Гарантії не давав, та дані особи запустив „у роботу”, сказавши, що “раптово з’явилося чотири вільні місця”. І диво – поки у трейлерах відкриття інтернет-каналу чекали щонайраніше у п’ятницю ввечері – у нашого нового консультанта уже за 1 годину (!) на руках був видрук бланка з реєстраційним номером на прізвище Мусаковська... Щоправда, не на 30 серпня, а знову ж таки на вівторок, 4 вересня. Під номером 2175. На бланку – докази: дата видруку документа – 30.08.2007. Плюс інтернет-посилання на сайт консульства. Коштувала ця послуга 80 гривень.
Певний час наш “посередник” вагався, чи віддавати нам реєстрацію. Мовляв, спробує все ж “пробити” на сьогодні. Допоки ми чекали остаточного вердикту у скверику, його “подільник” із нашим бланком у руках без будь-яких перешкод зайшов до консульства. Повернувся з поганими новинами – візу отримаємо не раніше 4 вересня...
Віза у нас!
Ми розійшлися по домах. Близько 18.00 пролунав несподіваний телефонний дзвінок - телефонували з трейлера, де ми залишили 50 гривень, розраховуючи отримати чергу на 4 вересня. Й повідомили: „Тіштеся – нам вдалося зареєструвати вас на завтра – 31 серпня”.
...31 серпня, 6.30 ранку – ми під консульством. Візовий бізнес уже гуде. Підходимо до потрібного вагончика-кіоска. А там – прикра несподіванка: замість прізвища Musakovska на реєстраційному бланку на 31 серпня під номером 2016 стояло інше – Musakova… “Посередник” довго вибачався: “Учора раптово з’явилися місця. Поспішаючи “забити” їх, мабуть, просто неправильно набрали прізвище”. Розчаровані, ми отримали тверду обіцянку, що буде зроблено все можливе, щоб поставити нас на реєстрацію на понеділок чи вівторок.
...У понеділок, 3 вересня, пролунав дзвінок від працівника “нашого” трейлера: “У вас на завтра – 4 вересня – є реєстрація. Знаєте?”... Прийшовши вівторкового ранку під консульство, з подивом для себе отримали з вагончика бланк реєстрації на прізвище Мусаковська з уже добре знайомим нам номером – 2175 (!), який ми отримали ще 30 серпня - з інших рук... Очевидно, уже існуючу реєстрацію на конкретне прізвище видрукували повторно.
Здача документів до консульства пройшла без будь-яких перешкод. Близько 13-ої години 4 вересня у закордонному паспорті Ольги Мусаковської стояла польська віза – багаторазова на 30 днів, дійсна з 4 вересня до 31 грудня 2007 року.
А за 5 гривень слабо?
Поки тривав наш експеримент, до редакції зателефонувала одна жінка й повідомила, що “декілька днів тому стала на реєстрацію в одному із львівських інтернет-клубів”. Коштувало їй це всього-на-всього 5 гривень... А люди з районів Львівської області біля стін консульства розповідали, що отримали реєстрацію “у себе вдома за 20 гривень”...
Один із працівників нашої редакції випадково натрапив на сайті консульства на відкрите реєстраційне “вікно” – зареєструватися можна було на 5 вересня. Поки він шукав номер свого ідентифікаційного коду, “вікно” зачинилося... Утім, на відкритій інтернет-сторінці він таки ввів свої дані. Натиснув на кнопку “Запис” – і побачив повідомлення: “Не можеш записатися повторно – твої дані вже записані швидше... Увага! Якщо реєструєшся перший раз і з’являється дана інформація, це означає, що ти записаний посередником, який володіє твоїми особовими даними”.
Інтернет-реєстрацію блокують «мертві душі»?
Наше добре поінформоване джерело, яке побажало залишитись неназваним, так пояснює різке здешевлення польських віз: більшість із тих, хто хотів їх отримати, уже отримали. Інші – чекають на нові зразки закордонного паспорта, видачу яких затримують... Відтак, зменшився попит. Більше того, стверджує наше джерело, утворився недобір... Як же тоді у черзі з’являються українці із 1900-ми, 2000-ми, 2175-ми номерами? Наш інформатор пояснив це так: близько 300 осіб щодня отримували візи, пройшовши перед тим легальну інтернет-реєстрацію – тоді, коли вона була відкритою. Близько 500 осіб йшли через напівлегальний „коридор”, який раз на три дні відкривався „посередникам”. А що із 1000-1500 іншими номерами? Не виключено, припускає наше джерело, на них заздалегідь зареєстровували... “лівих” осіб. Саме завдяки цим „мертвим душам” блокувалася реєстрація в Інтернеті.
Це пояснює також і те, чому з понад двох тисяч осіб у черзі на здачу документів стояло утричі, а то й учетверо менше. Спостереження під час нашого розслідування: станом на 10.30 четверга, 30 серпня, до консульства на подачу документів заходили 300-ті номери. У той же час у кінці черги з’явилася жіночка із 1900-им номером. На око людей було близько 150-200... Через дві години на вході у консульство уже стояли 1600-ті номери...
Вочевидь, через різке зниження попиту на польські візи “посередники” і ті особи, що, можливо, дають їм “зелене світло”, вирішили хоча б щось та й заробити. Відтак, ціна впала до 50 гривень. Та навіть при таких мінімальних “розкладах” виходить непоганий калим: 500 осіб у день помножити на 50 грн. – буде 25 000 грн. Множимо на двадцять (заокруглено) робочих днів у місяць - виходить 500 000 грн.! Або іншими словами – 100 000 “зелених”!..
Черговий експеримент-розслідування журналістів “ВЗ” фіксувався на аудіо-, відео- та фотоплівки.
Коментар для «ВЗ»
Вєслав ОСУХОВСЬКИЙ, Генеральний консул РП у Львові (коментар взято 25 серпня 2007 р.)
Комісія з МЗС Польщі, яка працювала у нашому консульстві, не могла ствердити нічого нового, окрім того, про що я багаторазово писав до міністерства. Інформував про те, що під консульством діють злочинні угруповання. Журналістка “ВЗ” додала працівникам нашої установи роботи. Це ускладнило подальшу перспективу – ми стали більш обережними. Я вчив своїх консулів бути прихильними і відкритими, старатися вникати у всі проблеми. А їх звинуватили в тому, що вони, можливо, беруть хабарі... Зараз склалася ситуація, на яку навіть я вплинути не можу, бо їм доводиться вимагати від людей додаткові довідки, перевіряти, чи вони не сфальсифіковані. Замість процесу видачі віз, який мав би стати простішим, маємо зворотну ситуацію. А інтернет-реєстрацію буде заблоковано доти, доки це буде необхідно.
Журналістське розслідування "Високого Закму"
Безкоштовні візи дешевшають...
Галина ГУЗЬО
Ольга МУСАКОВСЬКА
----------------------------------------------------------------
Більше місяця минуло відтоді, як на сторінках українського “Високого Замку” і польської “Газети виборчої” був надрукований резонансний матеріал “Польська віза з-під паркану консульства” (“ВЗ” від 2 серпня 2007 року).
Тоді наша кореспондент Сюзанна Бобкова, не провівши ані хвилини у чергах, через “посередника” за десять днів отримала багаторазову польську візу. Обійшлося їй це у 650 гривень (130 доларів). Минув місяць із часу публікації – і ми вирішили перевірити, які реальні наслідки вона мала. Черговою публікацією ми у жодному разі нікого не звинувачуємо. Лише описуємо те, що бачили на власні очі і що чули власними вухами. Висновки з цього повинні зробити правоохоронні органи і дипломатичні структури.
«Ти що, статтю в газеті не читала?..»
Уже два місяці сторінка офіційного сайту Генерального консульства Республіки Польщі у Львові www.konsulat.lviv.ua, на якій проводяться індивідуальні записи, заблокована. Усіх, хто хоче відкрити візу й для цього потребує обов’язкової інтернет-реєстрації, зустрічає невтішне повідомлення: „Перепрошуємо, на даний час вільних місць немає”. Тим часом у народі ходить чутка, що за певну плату реєстрацію таки можна відкрити. Це ми й вирішили перевірити - і у четвер, 30 серпня, вирушили до польського консульства. Нашим завданням-максимум було відкрити візу за один (!) день.
З шостої ранку територія довкола консульства заповнена не лише тими, кому потрібна віза, а й тими, хто допомагає її відкрити... Так званих посередників, які організовують інтернет-реєстрацію, заповнюють анкети, консультують, - десятки. Деякі з них ходять поміж людьми, інші – пригріли начебто легальні місця – у декількох кіосках-трейлерах та магазинчиках, на яких великими літерами чорним по білому розписаний увесь широкий спектр послуг. Заповнення анкети – 10 грн. Одна ксерокопія – 1 грн. Тут же, не відходячи від каси, можна й сфотографуватися.
Чи не одразу ми почули, які наслідки мала резонансна публікація “ВЗ”. Біля пам’ятника Іванові Трушу до нас підійшов молодий хлопчина й поцікавився:
- Треба візу?
- Так. І то вже! – відповідаємо.
- Зробимо!
- А хіба таке можливе?..
- А ти що, статтю в газеті не читала?.. Отой мій друг (вказує на хлопця, який неподалік заповнює анкету якійсь жінці. – Авт.) зробив журналістці візу за гроші...
- І вам нічого за це не було? – дивуємося.
- Та хто нам що зробить – у нас тут все „схвачено”...
Віза через три дні – гарантія 99 відсотків
Пообіцявши хлопцям підійти до них пізніше, крокуємо до трейлерів. З перших реплік, які доводиться чути, усвідомлюємо, що тут діє цілісінька бізнесова інфраструктура. Ніхто не приховує ані ціни своїх послуг, ані механізмів, за якими працюють “посередники”. Доходить до комізму. Поважний пан, йдучи попід ручку з не менш поважною жіночкою, підходить до кіоска й запитує: “А у вас почім реєстрація?”... Перед очима мимоволі постає картинка із Краківського базару: “А ваша ковбаска скільки?”...
Ті, що працюють у вагончиках, володіють інформацією, у який день й о котрій годині наступного разу відкриється коридор інтернет-реєстрації. Поспілкувавшись із „посередниками”, з’ясовуємо, що зазвичай цей коридор відкривається раз на три дні – і дає право вибору дати на найближчі три робочі дні. У вечір п’ятниці, 31 серпня, або ж вранці понеділка, 3 вересня, повинен був відкритися черговий коридор – й мала з’явитися можливість зайняти чергу на вівторок, 4 вересня, і середу, 5 вересня. Наше завдання отримати візу за один день накрилося “мідним тазиком”, чи то пак інтернет-дозуванням.
- Яка ймовірність того, що, ставши зараз на реєстраційну чергу, ми отримаємо візу 4 вересня? – цікавимося у працівників одного з трейлерів.
- 99 відсотків.
- Тобто, немає чим перейматися?
- Думаю, що ні. Минулого разу нам дали 1300 місць. Цього разу буде 1000. Ну, 800 має бути точно...
Щоб записатися у список-чергу, треба було заплатити 50 гривень. Ціна називалася чітко. Ми залишили всі необхідні дані і заплатили. Консультант дав своїм новоспеченим клієнтам візитку: „Прошу телефонувати на рахунок реєстрації. Щоденно (крім суботи і неділі). З 8.00 до 17.00...”. Далі – декілька номерів телефонів. А на звороті картки додатково при нас написали кульковою ручкою: „50 грн. Оплачено. 4 вересня”. І проінструктували: „Ось з цим треба підійти зранку вказаного дня”.
За годину ми отримали номер - 2175
Допоки у роботі був наш запит на 4 вересня, ми вирішили спробувати відкрити візу ще того ж дня. „Посередники” скеровували нас один до одного. Врешті, знайшовся один, який взявся нам допомогти – за „менше, як 100 гривень”. Гарантії не давав, та дані особи запустив „у роботу”, сказавши, що “раптово з’явилося чотири вільні місця”. І диво – поки у трейлерах відкриття інтернет-каналу чекали щонайраніше у п’ятницю ввечері – у нашого нового консультанта уже за 1 годину (!) на руках був видрук бланка з реєстраційним номером на прізвище Мусаковська... Щоправда, не на 30 серпня, а знову ж таки на вівторок, 4 вересня. Під номером 2175. На бланку – докази: дата видруку документа – 30.08.2007. Плюс інтернет-посилання на сайт консульства. Коштувала ця послуга 80 гривень.
Певний час наш “посередник” вагався, чи віддавати нам реєстрацію. Мовляв, спробує все ж “пробити” на сьогодні. Допоки ми чекали остаточного вердикту у скверику, його “подільник” із нашим бланком у руках без будь-яких перешкод зайшов до консульства. Повернувся з поганими новинами – візу отримаємо не раніше 4 вересня...
Віза у нас!
Ми розійшлися по домах. Близько 18.00 пролунав несподіваний телефонний дзвінок - телефонували з трейлера, де ми залишили 50 гривень, розраховуючи отримати чергу на 4 вересня. Й повідомили: „Тіштеся – нам вдалося зареєструвати вас на завтра – 31 серпня”.
...31 серпня, 6.30 ранку – ми під консульством. Візовий бізнес уже гуде. Підходимо до потрібного вагончика-кіоска. А там – прикра несподіванка: замість прізвища Musakovska на реєстраційному бланку на 31 серпня під номером 2016 стояло інше – Musakova… “Посередник” довго вибачався: “Учора раптово з’явилися місця. Поспішаючи “забити” їх, мабуть, просто неправильно набрали прізвище”. Розчаровані, ми отримали тверду обіцянку, що буде зроблено все можливе, щоб поставити нас на реєстрацію на понеділок чи вівторок.
...У понеділок, 3 вересня, пролунав дзвінок від працівника “нашого” трейлера: “У вас на завтра – 4 вересня – є реєстрація. Знаєте?”... Прийшовши вівторкового ранку під консульство, з подивом для себе отримали з вагончика бланк реєстрації на прізвище Мусаковська з уже добре знайомим нам номером – 2175 (!), який ми отримали ще 30 серпня - з інших рук... Очевидно, уже існуючу реєстрацію на конкретне прізвище видрукували повторно.
Здача документів до консульства пройшла без будь-яких перешкод. Близько 13-ої години 4 вересня у закордонному паспорті Ольги Мусаковської стояла польська віза – багаторазова на 30 днів, дійсна з 4 вересня до 31 грудня 2007 року.
А за 5 гривень слабо?
Поки тривав наш експеримент, до редакції зателефонувала одна жінка й повідомила, що “декілька днів тому стала на реєстрацію в одному із львівських інтернет-клубів”. Коштувало їй це всього-на-всього 5 гривень... А люди з районів Львівської області біля стін консульства розповідали, що отримали реєстрацію “у себе вдома за 20 гривень”...
Один із працівників нашої редакції випадково натрапив на сайті консульства на відкрите реєстраційне “вікно” – зареєструватися можна було на 5 вересня. Поки він шукав номер свого ідентифікаційного коду, “вікно” зачинилося... Утім, на відкритій інтернет-сторінці він таки ввів свої дані. Натиснув на кнопку “Запис” – і побачив повідомлення: “Не можеш записатися повторно – твої дані вже записані швидше... Увага! Якщо реєструєшся перший раз і з’являється дана інформація, це означає, що ти записаний посередником, який володіє твоїми особовими даними”.
Інтернет-реєстрацію блокують «мертві душі»?
Наше добре поінформоване джерело, яке побажало залишитись неназваним, так пояснює різке здешевлення польських віз: більшість із тих, хто хотів їх отримати, уже отримали. Інші – чекають на нові зразки закордонного паспорта, видачу яких затримують... Відтак, зменшився попит. Більше того, стверджує наше джерело, утворився недобір... Як же тоді у черзі з’являються українці із 1900-ми, 2000-ми, 2175-ми номерами? Наш інформатор пояснив це так: близько 300 осіб щодня отримували візи, пройшовши перед тим легальну інтернет-реєстрацію – тоді, коли вона була відкритою. Близько 500 осіб йшли через напівлегальний „коридор”, який раз на три дні відкривався „посередникам”. А що із 1000-1500 іншими номерами? Не виключено, припускає наше джерело, на них заздалегідь зареєстровували... “лівих” осіб. Саме завдяки цим „мертвим душам” блокувалася реєстрація в Інтернеті.
Це пояснює також і те, чому з понад двох тисяч осіб у черзі на здачу документів стояло утричі, а то й учетверо менше. Спостереження під час нашого розслідування: станом на 10.30 четверга, 30 серпня, до консульства на подачу документів заходили 300-ті номери. У той же час у кінці черги з’явилася жіночка із 1900-им номером. На око людей було близько 150-200... Через дві години на вході у консульство уже стояли 1600-ті номери...
Вочевидь, через різке зниження попиту на польські візи “посередники” і ті особи, що, можливо, дають їм “зелене світло”, вирішили хоча б щось та й заробити. Відтак, ціна впала до 50 гривень. Та навіть при таких мінімальних “розкладах” виходить непоганий калим: 500 осіб у день помножити на 50 грн. – буде 25 000 грн. Множимо на двадцять (заокруглено) робочих днів у місяць - виходить 500 000 грн.! Або іншими словами – 100 000 “зелених”!..
Черговий експеримент-розслідування журналістів “ВЗ” фіксувався на аудіо-, відео- та фотоплівки.
Коментар для «ВЗ»
Вєслав ОСУХОВСЬКИЙ, Генеральний консул РП у Львові (коментар взято 25 серпня 2007 р.)
Комісія з МЗС Польщі, яка працювала у нашому консульстві, не могла ствердити нічого нового, окрім того, про що я багаторазово писав до міністерства. Інформував про те, що під консульством діють злочинні угруповання. Журналістка “ВЗ” додала працівникам нашої установи роботи. Це ускладнило подальшу перспективу – ми стали більш обережними. Я вчив своїх консулів бути прихильними і відкритими, старатися вникати у всі проблеми. А їх звинуватили в тому, що вони, можливо, беруть хабарі... Зараз склалася ситуація, на яку навіть я вплинути не можу, бо їм доводиться вимагати від людей додаткові довідки, перевіряти, чи вони не сфальсифіковані. Замість процесу видачі віз, який мав би стати простішим, маємо зворотну ситуацію. А інтернет-реєстрацію буде заблоковано доти, доки це буде необхідно.