В Україні з'явилась програма підготовки кадрів з євроінтеграції
11/13/2008 | Майдан-ІНФОРМ
5 листопада Кабінет Міністрів України затвердив Державну цільову програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2008-2011.
Нижче до вашої уваги пропонується розширений коментар Дмитра Шульги, старшого менеджера Міжнародного фонду “Відродження”, з оцінкою затвердженої Програми уряду:
"Державна програма підготовки фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції потрібна і її затвердження Кабміном – це довгоочікувана подія. Перша програма підготовки фахівців була затверджена ще президентом Кучмою і завершилась у минулому 2007 році. Процес розробки нової програми зайняв довгий час, але зараз нарешті її затверджено. Це позитивна новина, бо проблема відсутності в органах влади достатньої кількості фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції залишається невирішеною.
Виділення фінансування на реалізацію цієї програми з державного бюджету є абсолютно доречним. Якщо уряд серйозно ставиться до європейської інтеграції України, він має на це виділяти кошти: адже членство у ЄС та НАТО та відповідні внутрішні реформи потрібні Україні, а не ЄС чи НАТО. Суттєвим недоліком, який ускладнив виконання попередньої державної програми підготовки фахівців, було саме відсутність фінансування з державного бюджету.
Слід згадати, що серед важливих проектів у сфері європейської інтеграції, що підтримала Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”, було здійснення Польсько-українською фундацією співпраці ПАУСІ (http://www.pauci.org/ua) громадської незалежної оцінки виконання державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2004-2007 роки.
Крім того, експерти Європейської програми МФВ разом з експертами ПАУСІ брали участь у процесі підготовки нової програми на 2008-2011 роки.
Варто зазначити, що факт затвердження програми – це тільки перший крок. Головне питання, яке постає тепер – це як ця програма буде виконуватися на практиці. Це залежить від кількох першочергових організаційних питань, аби не повторити невдалий досвід виконання попередньої програми підготовки фахівців.
Зокрема, у минулій програмі був застосований підхід, що передбачав навчання загальним питанням про ЄС та НАТО. Інший підхід, який закладений до нової програми – це навчати фахівців залежно від потреб у кожній сфері тим стандартам, які Україна повинна переймати. У самому тексті програми не визначено і не може бути визначено, чому саме будуть навчати кожного з 113 тисяч службовців. Тому першочерговим кроком має бути розробка методики визначення навчальних потреб – аби кожен орган влади міг визначати, які саме фахівці на яких посадах, з яких питань і у якому обсязі потребують навчання. Поки що такої методики визначення навчальних потреб реально не існує, тому її розробка передбачена новою програмою.
Інше першочергове питання, яке постає – це хто буде навчати таку велику кількість фахівців з такого широкого спектру специфічних тем.
Минула програма передбачала навчання державних службовців у вузах. Але набагато ефективнішим було би, якби крім вузів ці навчальні послуги могли надавати комерційні тренінгові компанії та громадські організації, у тому числі з залученням міжнародних тренерів – бо з багатьох вузькоспеціалізованих аспектів європейської інтеграції в Україні просто нема тренерів. Сьогодні для цього існують певні законодавчі перепони – тому нагальним питанням є внесення змін до законодавства, інакше ситуація може якісно не змінитися.
Також постає питання підвищення мотивації для тих фахівців, хто проходитиме це навчання. Адже поки що, як правило, з боку самих органів влади існує досить формалізоване ставлення до будь-якого навчання. Тому, зокрема, одним з першочергових завдань, передбачених новою програмою, є визначення кваліфікаційних вимог до службовців на різних посадах, пов’язаних з європейською інтеграцією. Але загалом це є частиною ширшого питання реформи державної служби в Україні.
Нарешті, не треба обманюватися надією, що навчені за цією програмою державні службовці гарантують Україні членство у ЄС і НАТО. Так, державні чиновники, обізнані та навчені працювати за європейськими стандартами, сприятимуть нашому наближенню до членства у цих організаціях; але не треба перекладати відповідальність на них, адже це лише виконавці. Головна відповідальність за виконання державного курсу лежить на політиках – бо саме вони визначають чиновникам завдання і саме вони відповідальні за внутрішньополітичну ситуацію у країні, яка, поки що, не сприяє прогресу на нашому шляху до ЄС та НАТО.
Підсумовуючи, факт затвердження урядом Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2008-2011 роки треба оцінювати позитивно – разом з тим, розуміючи усі виклики, які постають на шляху ефективного виконання цієї програми."
Джерело: Пошта "Майдан-Інформ"
Нижче до вашої уваги пропонується розширений коментар Дмитра Шульги, старшого менеджера Міжнародного фонду “Відродження”, з оцінкою затвердженої Програми уряду:
"Державна програма підготовки фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції потрібна і її затвердження Кабміном – це довгоочікувана подія. Перша програма підготовки фахівців була затверджена ще президентом Кучмою і завершилась у минулому 2007 році. Процес розробки нової програми зайняв довгий час, але зараз нарешті її затверджено. Це позитивна новина, бо проблема відсутності в органах влади достатньої кількості фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції залишається невирішеною.
Виділення фінансування на реалізацію цієї програми з державного бюджету є абсолютно доречним. Якщо уряд серйозно ставиться до європейської інтеграції України, він має на це виділяти кошти: адже членство у ЄС та НАТО та відповідні внутрішні реформи потрібні Україні, а не ЄС чи НАТО. Суттєвим недоліком, який ускладнив виконання попередньої державної програми підготовки фахівців, було саме відсутність фінансування з державного бюджету.
Слід згадати, що серед важливих проектів у сфері європейської інтеграції, що підтримала Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”, було здійснення Польсько-українською фундацією співпраці ПАУСІ (http://www.pauci.org/ua) громадської незалежної оцінки виконання державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2004-2007 роки.
Крім того, експерти Європейської програми МФВ разом з експертами ПАУСІ брали участь у процесі підготовки нової програми на 2008-2011 роки.
Варто зазначити, що факт затвердження програми – це тільки перший крок. Головне питання, яке постає тепер – це як ця програма буде виконуватися на практиці. Це залежить від кількох першочергових організаційних питань, аби не повторити невдалий досвід виконання попередньої програми підготовки фахівців.
Зокрема, у минулій програмі був застосований підхід, що передбачав навчання загальним питанням про ЄС та НАТО. Інший підхід, який закладений до нової програми – це навчати фахівців залежно від потреб у кожній сфері тим стандартам, які Україна повинна переймати. У самому тексті програми не визначено і не може бути визначено, чому саме будуть навчати кожного з 113 тисяч службовців. Тому першочерговим кроком має бути розробка методики визначення навчальних потреб – аби кожен орган влади міг визначати, які саме фахівці на яких посадах, з яких питань і у якому обсязі потребують навчання. Поки що такої методики визначення навчальних потреб реально не існує, тому її розробка передбачена новою програмою.
Інше першочергове питання, яке постає – це хто буде навчати таку велику кількість фахівців з такого широкого спектру специфічних тем.
Минула програма передбачала навчання державних службовців у вузах. Але набагато ефективнішим було би, якби крім вузів ці навчальні послуги могли надавати комерційні тренінгові компанії та громадські організації, у тому числі з залученням міжнародних тренерів – бо з багатьох вузькоспеціалізованих аспектів європейської інтеграції в Україні просто нема тренерів. Сьогодні для цього існують певні законодавчі перепони – тому нагальним питанням є внесення змін до законодавства, інакше ситуація може якісно не змінитися.
Також постає питання підвищення мотивації для тих фахівців, хто проходитиме це навчання. Адже поки що, як правило, з боку самих органів влади існує досить формалізоване ставлення до будь-якого навчання. Тому, зокрема, одним з першочергових завдань, передбачених новою програмою, є визначення кваліфікаційних вимог до службовців на різних посадах, пов’язаних з європейською інтеграцією. Але загалом це є частиною ширшого питання реформи державної служби в Україні.
Нарешті, не треба обманюватися надією, що навчені за цією програмою державні службовці гарантують Україні членство у ЄС і НАТО. Так, державні чиновники, обізнані та навчені працювати за європейськими стандартами, сприятимуть нашому наближенню до членства у цих організаціях; але не треба перекладати відповідальність на них, адже це лише виконавці. Головна відповідальність за виконання державного курсу лежить на політиках – бо саме вони визначають чиновникам завдання і саме вони відповідальні за внутрішньополітичну ситуацію у країні, яка, поки що, не сприяє прогресу на нашому шляху до ЄС та НАТО.
Підсумовуючи, факт затвердження урядом Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції на 2008-2011 роки треба оцінювати позитивно – разом з тим, розуміючи усі виклики, які постають на шляху ефективного виконання цієї програми."
Джерело: Пошта "Майдан-Інформ"
Відповіді
2008.11.14 | Yuliya
Re: В Україні з'явилась програма підготовки кадрів з євроінтеграції
Проблему з фахівцями, які можуть проводити курси по тематиці євроінтегрнації можна легко вирішити, якщо залучити випускників європейських університетів, які вивчали Європейські студії, або щось подібне. Серед тих випускників є багато українців, які б радо працювали у себе вдома, залучаючи свій досвід і знання. Так як в Україні підготовки спеціалістів з Європейських студій не існує, і дуже часто люди, які в Європі вивчали цей предмет, по поверненні в Україну займаються зовсім іншими речами, то залучення цих спеціалістів до роботи за їхнім фахом, вирішило б дві проблеми одразу: слухачі курсів отримали б релевантні знання від спеціалістів, а спеціалісти, в свою чергу, в найкращий спосіб використовували б свої знання та досвід.2008.11.15 | Олена Весел
Хороша ідея між іншим
А чи не хотіла б пані викласти її більш широко у вигляді статті і прислати нам пошту novyny@maidan.org.ua ?