05/13/2009 | stryjko_bojko

Про Піонера-Героя Вовку .
12-05-2009 21:14, star2009

ПРО ПІОНЕРА-ГЕРОЯ
ВОВКУ (частина п’ята)
(Переклад віршика Orlusha).



У бункері підземнім
Що десь там у Кремлі
В годину “Ч” секретну
Зібрались москалі.
Не ті, що добували
Вугілля і метал
А гниди КДБешні
Андроповський централ.
Там, на секретній сцені,
Секретний мікрофон
Там кожен шурхіт
вартий,
Почуй його, шпигун!
На потаємних стропах
Підвішено цей зал,
Підслухує як ворог,-
Щоб ніц не розібрав!
Запала в залі тиша
І муха не дзижчить
-Отож, розпочинаємо,-
Андропов говорить.
Доклад Ю.В. Андропова
про стан справ на
фронті ідеологічної
боротьби.
Живе в землі
Радянській
Багацько щось людей
Дитячі педіатри
І старий іудей
Ткалі і сталевари
Таксисти, кузнеці,
Цигани, молдовани,
Є і “Сумо” борці...
Щоб працею прикрасити
Радянський рідний край
У нас прохвесій вдосталь-
Хуч яку вибирай!
Шляхетна в них постава
І погляд, мов кришталь
Горілки не вживають
Хоч їм чіпляй медаль.
Всі “за”проголосують
“Одноголосно”,
Так!
У НАС життя чудове
А от у НИХ – бардак!
(Аплодисменти у залі,
Андропов продовжує:)
Всі мріють одностайно
Так, років із п’яти,
Щоб партквиток Радянський
Додому принести!
Ну, а як на Вітчизну
Хвашисти нападуть,-
Життя за Батьківщину
Ці хлопці віддадуть.
Вони з Мухтаром вірним
Кордони стережуть
Чорнобилі будують
Сталь і прокат кують!
Та деякі суб’єкти,
Аж гидко говорить,
Чий розум досить скутий
Їх серце не горить,
Знання їх недолугі
Світогляди вузькі
Ідеї Комунізму
Їм зовсім не близькі
Ми, діти всі Вітчизни,
А ті,- мов слимаки!
Таких ми добре
Знаємо!,
Таких між нас нема.
І, хоч їх не багато,
Та їм усім - ГАНЬБА!
(вигуки у залі – ГЕТЬ!,
ГАНЬБА! etc.)
Андропов, далі:
Всі наші ідеали
Для них- що та
луна,
Їм Кодекс наш,
Моральний,*
Не вартий ніхрена.
Їх на Дошку Пошани
Ніхто не почепив
А пише про них влучно-
Часопис “Крокодил”.
Хварцовщіки, стиляги
Хватьки і несуни,
Підпільні воротили,
Поети – брехуни,
Зовні – інтелігентні,
Таж нутрощі - брудні
Ці, пост-блядь-декаденти,
Як глибше їх копни!
Закінчив хлопець школу,
І ВУЗа проминув
Прослухать щоб погоду
“Спідолу” раз ввімкнув.
Та, що там та погода,
Ти й сам, мать, зрозумів
Послухати “Свободу”
Селянин захотів
Ще й “Бі Бе Сі”
в додачу...
А там... та що й казать
Там зрадники і гниди,
Грижа,
Іпона мать!
Там Сєва Новгородцев
На гроші Це Ре У
Та інші відщепенці
Ведуть нечесну гру.
Скрививши в злобі харі,
Отрутою смердять
Бжезинський,
Солженіцин,
І Невідомий, гад.
Там Бітласів вмикають
І рок-н-рол, і джаз,
Та брудом поливають
Все гарне, що у нас.
Ні про садок
дитячий,
Ні про зростання благ,
Для них Союз Радянський–
“Архіпелаг Гулаг”
Вони там голосили,
Вас мушу здивувать,
Що чехам не кортіло
Під танками лягать!?!
У нас буяє свято,
Столиця геть повна!
Аж гидко чуть по радіо:
“Афганістан! Війна!”
Їм важко це збагнути
Бо розуму нема
В нас Мішка Олімпійський!
До біса та війна!
Нашій людині смішно:
Ти сам це зрозумій,-
Повірити у брехні
Ворожих цих повій.
Та, мозок як зруйнований
Наклепом і Брехней
Стає дуже сприйнятливим
До USівських ідей!
Стає цей раб
покірний,
І згоден повсякчас
Гортать журнали порно
І дригатись під джаз.
Він зовні - непомітний,
Охоче зрадить нас
Секретний як почує
Від Сема він наказ!
Лишень чека моменту
Життя щоб змарнувать,
“Помилка резидента”
кіно не дасть збрехать:
У нашім небі
чистім
Війну щоб роздмухать
Пливуть аквалангісти
Труїть і підривать,
В трусах вони виходять
На чорноморський пляж,
І зразу там знаходять
Тих, хто не зовсім наш.
Не треба і ворожки
Шпигун пізнає їх
По приймачу “Спідола”
Посібників своїх,
В них довгеє волосся,
Та “Сейко”
І джинса...
Дзеркальні окуляри,
“Мартіні”,
Ковбаса!
І в будь-яку хвилину,
Як вороги прийдуть
Мерзота, за валюту
І матір продадуть!
І де лежать гвинтівки,
І де їх вкрали вже,
Ракети де заховано
В підземнім бліндаже,
Суперсекретні коди,
Горілку з перцем,
Бля!
Мапу каналізації
До самого Кремля!
І вже тріпоче
Над Кремлем
Американський стяг
Нам ворог ухмиляється
Злорадний, ниций
гад,
І ми,братерство націй,
Що миру хоче всім
Приречені на рабство,
So, thank you Uncle Sam!
Тож, будь напоготові,
Вітчизни вірний син!
Потрібні нам Герої
І ти не сам-один,-
Такий, що ладен в баню
до дівок не ходить,
Не дрихнуть на дивані,
А слухать і слідить!
Ти-ж, ні за що,
не станеш
В пивбари учащать,
Забувши сон і їжу,
Нас будеш захищать!
Можливо, важко
буде,
Та, справа не в цьому,
Віддячить вся країна
Герою своєму.
За те, що так ретельно
І старанно він бдить
Його посмертно, мабуть,
Ще “хтось” нагородить.
Героя поховають
Без залпів і знамен,
“Хто треба” пам’ятають
Героїв без імен.
І хто-ж це, в біса, буде?
Є кандидат один:
Це ж хлопчик – Вова Пупкін**
Везучий сучий син!
Овація у залі
Усі кричать “Ура!”
Відкинув сантименти
Весь зал,- мов дітвора.
Летить картуз угору,
Бюстгалтер полетів
Андропов всі папери,
Як і годиться, з’їв.
Бо-ж дісципліна, друзі,
Там діє не дарма,
Заїв галушкой доповідь-
І все! Її нема!
Ми все розповіли вам
І не брехали,-
Гріх!
Сиділи люди в залі
Тож стратили геть всіх...
Могла якась сволота
Пролізти в КДБ.
Тепер, читач, підозра
Вже впала на тебе...
Все, що читав ти щойно,
Три аркуші
чи п’ять,
Негайно (зрозуміло?!)
Нам треба приховать.
Ти-ж таємницю знаєш,
Отож,- не зволікай!
Загрозу уявляєш?
Швиденько жуй,
ковтай!
(Переклад українською
Заратустри)
* Моральний кодекс
будівника Комунізму.
** Із Гоголя “Шинелі”
цей хлопчик виростав.
Навчався Комунізму,
і ліліПутом став.
Мов ніс чужий блукає
По світу ліліПут,
У ньго ніжки Буша
І маоїстський пуп!
Цицьки хова Ангели,
Ну, майже як в кіно,
І Те, що в жидовина
Обрізане давно.
Отрижка він глобальна
Проклята є страна,
Де кращого Керманича
Не було і нема!
Тут п’ють і крадуть
люди
В кого ще влада є
А вчителю і медику
Він руку подає...
Квартири, як годиться,
Народу обіця,
А дітям інтернатів
Він, мов-би, за отця.
Хитріш за сто
Китайців,
Ну, майже жидовин
І чимсь на Гробового
Ну дуже схожий він!

http://www2.maidan.org.ua/n/about/1242152064