Брандохлист(Варфоломієва ніч)
02/03/2011 | stryjko_bojko
Варфоломієва ніч.Марина Гримич
http://likebook.ru/books/view/7705/?page=2
......
Варфоломійович трохи не контачив з жінкою і донькою, тож жив і харчувався автономію. А його меню великою різноманітністю не відзначалося. Тим більше до супчиків його буйна фантазія не доходила. А що може бути кращим для командировочного чи для холостяка, аніж гарячий, щойно зварений супчик! Вода з криниці, домашня картоплина, морквина, цибулина, корінь петрушки (ні в якому разі не забувайте про нього), ложка вершкового масла, дрібка солі, жменька зелені і ложка сільської сметани! Можете вкинути туди два шампіньйончики, нарізані у формі «G». І головне — їсти з вогню. Бо як тільки постоїть півгодини — вже не той смак! Це супчик номер один. Його секрет саме й полягає в тому, що він їсться з вогню. Через півгодини — то вже брандохлист, як казала тьотя Берта із Умані. А тепер — супчик номер два: бульйон або, як вимовляють у Стрию, — розсіл! Як казала та сама тьотя Берта з Умані, — та, що вславилася своїми смаженими оселедцями, — для того, щоб бульйон був смачним, курку треба варити цілою! І пі в якому разі не відрізаючи попки. Ця попка колись у старих міщанських домах Умані називалася архієрейський носочок. Як бачите, головне в кулінарії — це детальки, пікантні і несподівані. Причому курка повинна бути жовтенька, проте не стара і не жирна, і з ніжною шкірочкою. Тоді бульйончик — люкс! Або, як казала тьотя Берта — родичка сусідки нашого героя по комунальній квартирі тьоті Рози, — цимес! Одна цибулина, корінчик сельдерею, одна морквина, сіль, перчик, жменька зелені — і ніяких спецій! Адже спеції вигадані людьми, щоб пригасити смак неякісних продуктів.
От і наш герой приготував супчик помер один у Варфоломійовичевій землянці па двох, додавши до вищезгаданого рецепту дві ложки «тушонки», чим розчулив старого фронтовика до сліз. Він з апетитом висьорбав олов'яною ложкою з казанчика супчик і сказав:
— Будуть з тебе люди, Пашко! — і налив молодому другові гранчак самогону.
........
http://likebook.ru/books/view/7705/?page=2
......
Варфоломійович трохи не контачив з жінкою і донькою, тож жив і харчувався автономію. А його меню великою різноманітністю не відзначалося. Тим більше до супчиків його буйна фантазія не доходила. А що може бути кращим для командировочного чи для холостяка, аніж гарячий, щойно зварений супчик! Вода з криниці, домашня картоплина, морквина, цибулина, корінь петрушки (ні в якому разі не забувайте про нього), ложка вершкового масла, дрібка солі, жменька зелені і ложка сільської сметани! Можете вкинути туди два шампіньйончики, нарізані у формі «G». І головне — їсти з вогню. Бо як тільки постоїть півгодини — вже не той смак! Це супчик номер один. Його секрет саме й полягає в тому, що він їсться з вогню. Через півгодини — то вже брандохлист, як казала тьотя Берта із Умані. А тепер — супчик номер два: бульйон або, як вимовляють у Стрию, — розсіл! Як казала та сама тьотя Берта з Умані, — та, що вславилася своїми смаженими оселедцями, — для того, щоб бульйон був смачним, курку треба варити цілою! І пі в якому разі не відрізаючи попки. Ця попка колись у старих міщанських домах Умані називалася архієрейський носочок. Як бачите, головне в кулінарії — це детальки, пікантні і несподівані. Причому курка повинна бути жовтенька, проте не стара і не жирна, і з ніжною шкірочкою. Тоді бульйончик — люкс! Або, як казала тьотя Берта — родичка сусідки нашого героя по комунальній квартирі тьоті Рози, — цимес! Одна цибулина, корінчик сельдерею, одна морквина, сіль, перчик, жменька зелені — і ніяких спецій! Адже спеції вигадані людьми, щоб пригасити смак неякісних продуктів.
От і наш герой приготував супчик помер один у Варфоломійовичевій землянці па двох, додавши до вищезгаданого рецепту дві ложки «тушонки», чим розчулив старого фронтовика до сліз. Він з апетитом висьорбав олов'яною ложкою з казанчика супчик і сказав:
— Будуть з тебе люди, Пашко! — і налив молодому другові гранчак самогону.
........