В цей день, в 98-му, помер тато. По людині залишається всяка пам’ять, але найсильніші для мене спомини - знайомство з Києвом в 76-му (тато звозив мене на канікулах) і - декілька фраз (як виявилось по прошесті часу згадування-дописування - фраз таких доволі багато). Батькові приказки - це, видно, для мене вже назавжди
"Тримайте мене шестеро, тримайте мене вилами!"
"І як її партійні п’ють" (після стопки горілки).
"Хай пани перекурять, а пані - передОхнуть" (спиняючись на перекур в якійсь роботі).
"Плюс-мінус крокодил... Хто тим міряти буде!"
"Ротик маленький - а тяга здорова" (про малих дітей і, взагалі, про добрий апетит).
"Скільки вб’єш - стільки в’їдеш" (про виховання дітей).
"Діти-троглодіти - де вас подіти?"
"Наука - не йде до бука."
"Оферма старосвітська."
"Діоген в бочці з загубленою бочкою."
"Не знав, не знав - та й забув "
"Як на хлопський розум..."
"Жаба циці дала", "У-у-у-у... зміюка підколодна!" (коментуючи ту чи иншу дрібну невдачу).
"«Майже» - не рахується" ("нізачот", якщо по-сьогоднішньому).
"П’яному чижику ясно" (про очевидне).
"Будь мудрим!" (в контексті тої чи иншої непередбачуваної невдачі).
"Не перший рік землю топчу..." (про особистий досвід).
"Масло масляне" (про тавтології).
"Ще не масло, але вже мажеться" (про технологію виготовлення масла з лайна; казав батько, що під час Другої Світової німецькі вчені якийсь раз саме так і відрапортували керівництву).
"Зараз дам. Дожену і ще раз дам" (на прохання дати якийсь предмет).
"Дякуюпрошуназдоров’я" (встаючи з-за столу, накритого самим собі).
"Щось буде - як не вовк, то хоч дика качка."
"Вийдуть з тебе люди - як комари не з’їдять."
"Як собак нерізаних..."
"Як здається - то хрестись."
"З тебе - три рублі і пончик."
"Дайте води напитися, бо так їсти хочу, що переночувати ніде "
"Бий мене сила божа!"
"Ходять тут всякі-різні... А потім калоші пропадають" (в якості привітання для гостей).
"Мі вас ні ждалі - а ві пріпьорлісь!" (в якості альтернативного привітання для гостей).
"Ідемо до дівочок" (коли водив мене гуляти зовсім малого - зі шкільних років я цієї фрази вже якось і не пригадую).
"Ждите нас на рассвете!"
"Нижний бюст" (попа), "место между спиной и обратной стороной колена" (вона ж).
"Задрав штаны бегу за комсомолом!" (про ентузіязм або, навпаки, про цілковиту його відсутність).
"Советское - значит отличное. От хорошего."
"Свисток - смена состава!" (про зміни серед присутніх)
"Разговоры для бедных" (про балаканину замість допомоги і, взагалі, реальних справ).
"Что имеем от гуся? Пух, пеґо, шкваґки..." (про результати тої чи иншої дрібної справи).
"Раз пошла такая пьянка - рррежь последний огурец!"
"Вход - бесплатно. Выход - рубль."
"Баня. Через дорогу - раздевалка."
"Мадамский / Жентельменский" (про сенс букв "М/Ж" на туалетах).
"Как правильно - у рыбей нет ушей, у рыбов нет ухов или у рыб нет ух?"
"На Москву через Владивосток" (про кружні шляхи).
"Ананас. А мы ее" (просто так).
"Игра сделана. Ставок больше нет."
"Простенько - и со вкусом" (про дешеві рішення).
"Эта песня хороша - начинай сначала" (в тому ж сенсі, в якому зараз вживається примовка "наша пісня гарна й нова - починаєм її знову").
"Попался, который кусался!"
"Брюхо - злодей: старого добра не помнит, ему все новое подавай!"
"Укатали Сивку да крутые горки..."
Далі - транскрибую польську, бо не вмію користуватись нативною абеткою (та й правопису польського не знаю).
"Цо ма перднік до вітракув" (про недоречні репліки).
"То нє штука - забіць крука. А то штука - голон дупон забіць єжа."
Зовсім недавно я дізнався досконалий варіянт цієї ж тези:
"То нє штука –
З дубельтувкі забіць крука.
А то штука - нова, свєжа
Голон дупон забіць єжа."
Також батько якось відзначився, як знатний перекладач. Я не міг перекласти українською "не видать ни зги", він же запропонував чудесний варіянт - "ні холєри не видно". І досі дотримуюсь думки, що переклад цей - винятково точний і соковитий.
А ще - парочка ситуацій, які запали в пам’ять.
Сиділи-сьмо за столом з любимими львівськими друзями - Єгором і Наташею (гівнюки - виїхали в Штати і припинили спілкування). Друзі прийшли до мене посидіти-побалакати-випити, тато просто присів до нас, все легко і весело... Єгор - худий-субтильний, а Наташа - повна, велика... Слово за слово... Каже Наташа: "Егор, вообще, считает, что задница - основной женский орган." Тато (із жвавим таким зацікавленням): "Что-что?"
Друга ж історія - розказана мамою, бо мені тоді було 3 роки і сам я того не пам’ятаю. Ленінград. Якийсь катер. Тато: "Павлику! Припини цей словесний понос!" Я замовк. Помовчав. А потім до мами, тихенько: "Мамо! А що, якщо я буду багато говорити - у мене животик заболить?"
Отаке от... Тяжко й сказати, навіщо я все це пишу. П’ятниця. Вечір. Роковини.
P.S. А ще - пісенька. Казав батько - студентська.
"Если вы утонете и ко дну прилипнете -
Потерпите день-другой, а потом привыкнете.
Эх, раз! Еще раз! Еще много-много раз!
Лучше сорок раз по разу, чем ни разу сорок раз.
На вокзале в темном зале
Труп нашли без головы.
Пока голову искали -
Ноги встали и ушли.
Эх, раз! Еще раз! Еще много-много раз!
Лучше сорок раз по разу, чем ни разу сорок раз."
Відповіді
2012.01.21 | stryjko_bojko
Павло Дзіковський. Батькове
Павло ДзіковськийБатькове
Jul. 9th, 2011 at 12:44 AM
http://p-dzikovsky.livejournal.com/50367.html?thread=171711
В цей день, в 98-му, помер тато. По людині залишається всяка пам’ять, але найсильніші для мене спомини - знайомство з Києвом в 76-му (тато звозив мене на канікулах) і - декілька фраз (як виявилось по прошесті часу згадування-дописування - фраз таких доволі багато). Батькові приказки - це, видно, для мене вже назавжди
"Тримайте мене шестеро, тримайте мене вилами!"
"І як її партійні п’ють" (після стопки горілки).
"Хай пани перекурять, а пані - передОхнуть" (спиняючись на перекур в якійсь роботі).
"Плюс-мінус крокодил... Хто тим міряти буде!"
"Ротик маленький - а тяга здорова" (про малих дітей і, взагалі, про добрий апетит).
"Скільки вб’єш - стільки в’їдеш" (про виховання дітей).
"Діти-троглодіти - де вас подіти?"
"Наука - не йде до бука."
"Оферма старосвітська."
"Діоген в бочці з загубленою бочкою."
"Не знав, не знав - та й забув
"Як на хлопський розум..."
"Жаба циці дала", "У-у-у-у... зміюка підколодна!" (коментуючи ту чи иншу дрібну невдачу).
"Дохлий номер", "дохлОй номЕр" (про безнадійну справу).
"«Майже» - не рахується" ("нізачот", якщо по-сьогоднішньому).
"П’яному чижику ясно" (про очевидне).
"Будь мудрим!" (в контексті тої чи иншої непередбачуваної невдачі).
"Не перший рік землю топчу..." (про особистий досвід).
"Масло масляне" (про тавтології).
"Ще не масло, але вже мажеться" (про технологію виготовлення масла з лайна; казав батько, що під час Другої Світової німецькі вчені якийсь раз саме так і відрапортували керівництву).
"Зараз дам. Дожену і ще раз дам" (на прохання дати якийсь предмет).
"Дякуюпрошуназдоров’я" (встаючи з-за столу, накритого самим собі).
"Щось буде - як не вовк, то хоч дика качка."
"Вийдуть з тебе люди - як комари не з’їдять."
"Як собак нерізаних..."
"Як здається - то хрестись."
"З тебе - три рублі і пончик."
"Дайте води напитися, бо так їсти хочу, що переночувати ніде
"Бий мене сила божа!"
"Ходять тут всякі-різні... А потім калоші пропадають" (в якості привітання для гостей).
"Мі вас ні ждалі - а ві пріпьорлісь!" (в якості альтернативного привітання для гостей).
"Ідемо до дівочок" (коли водив мене гуляти зовсім малого - зі шкільних років я цієї фрази вже якось і не пригадую).
"Ждите нас на рассвете!"
"Нижний бюст" (попа), "место между спиной и обратной стороной колена" (вона ж).
"Задрав штаны бегу за комсомолом!" (про ентузіязм або, навпаки, про цілковиту його відсутність).
"Советское - значит отличное. От хорошего."
"Свисток - смена состава!" (про зміни серед присутніх)
"Разговоры для бедных" (про балаканину замість допомоги і, взагалі, реальних справ).
"Что имеем от гуся? Пух, пеґо, шкваґки..." (про результати тої чи иншої дрібної справи).
"Раз пошла такая пьянка - рррежь последний огурец!"
"Вход - бесплатно. Выход - рубль."
"Баня. Через дорогу - раздевалка."
"Мадамский / Жентельменский" (про сенс букв "М/Ж" на туалетах).
"Как правильно - у рыбей нет ушей, у рыбов нет ухов или у рыб нет ух?"
"На Москву через Владивосток" (про кружні шляхи).
"Ананас. А мы ее" (просто так).
"Игра сделана. Ставок больше нет."
"Простенько - и со вкусом" (про дешеві рішення).
"Эта песня хороша - начинай сначала" (в тому ж сенсі, в якому зараз вживається примовка "наша пісня гарна й нова - починаєм її знову").
"Попался, который кусался!"
"Брюхо - злодей: старого добра не помнит, ему все новое подавай!"
"Укатали Сивку да крутые горки..."
Далі - транскрибую польську, бо не вмію користуватись нативною абеткою (та й правопису польського не знаю).
"Сралі мухі - бендзе вьосна - жеби трава добже росла."
"Цо забардзо - то нє здровє."
"Нє так остро, пані сьостро!"
"Цо ма перднік до вітракув" (про недоречні репліки).
"То нє штука - забіць крука. А то штука - голон дупон забіць єжа."
Зовсім недавно я дізнався досконалий варіянт цієї ж тези:
"То нє штука –
З дубельтувкі забіць крука.
А то штука - нова, свєжа
Голон дупон забіць єжа."
Також батько якось відзначився, як знатний перекладач. Я не міг перекласти українською "не видать ни зги", він же запропонував чудесний варіянт - "ні холєри не видно". І досі дотримуюсь думки, що переклад цей - винятково точний і соковитий.
А ще - парочка ситуацій, які запали в пам’ять.
Сиділи-сьмо за столом з любимими львівськими друзями - Єгором і Наташею (гівнюки - виїхали в Штати і припинили спілкування). Друзі прийшли до мене посидіти-побалакати-випити, тато просто присів до нас, все легко і весело... Єгор - худий-субтильний, а Наташа - повна, велика... Слово за слово... Каже Наташа: "Егор, вообще, считает, что задница - основной женский орган." Тато (із жвавим таким зацікавленням): "Что-что?"
Друга ж історія - розказана мамою, бо мені тоді було 3 роки і сам я того не пам’ятаю. Ленінград. Якийсь катер. Тато: "Павлику! Припини цей словесний понос!" Я замовк. Помовчав. А потім до мами, тихенько: "Мамо! А що, якщо я буду багато говорити - у мене животик заболить?"
Отаке от... Тяжко й сказати, навіщо я все це пишу. П’ятниця. Вечір. Роковини.
P.S. А ще - пісенька. Казав батько - студентська.
"Если вы утонете и ко дну прилипнете -
Потерпите день-другой, а потом привыкнете.
Эх, раз! Еще раз! Еще много-много раз!
Лучше сорок раз по разу, чем ни разу сорок раз.
На вокзале в темном зале
Труп нашли без головы.
Пока голову искали -
Ноги встали и ушли.
Эх, раз! Еще раз! Еще много-много раз!
Лучше сорок раз по разу, чем ни разу сорок раз."
Comments