02/16/2001 | ВАСЯ ПУПКІН

Заява "трьох" - чистісінька правда.

Не перестає дивувати мудрість та проникливість наших правителів... Після десяти літ злидень та поневірянь , коли наш український народ був залишений напризволяще, позбавлений мудрої керівної ролі камуністічєской партії, осиротіло швендявся на околицях та задвірках чи то Європи, чи то Азії, - ми знову, непомітно для нас самих набуваємо Батька Нації, людину , котра знає все і про всіх, слово якої наділене непідробним авторитетом і насичене по самі вінця істиною.

Ця людина завжди робить все вчасно, а те, що не робить, як виявляється пізніше, і не потрібно було робити, і вона про це знала, на відміну від мільйонів невдах та пройдисвітів, які її оточують. Ця людина - це прапорщик, або якщо хочете - генерал-лейтенант, який завжди крокує в ногу, тоді як весь взвод ( полк, дивізія) - звісно, що не в ногу. Це та людина, яка завжди їде своєю смугою, а назустріч їй мчаться десятки, сотні ідіотів зустрічною смугою, проти течії. Ця людина, попри всю її геніальність, напрочуд скромна і не захотіла приписувати виключно собі звання спасителя нації, а поділилася лаврами з двома колегами по роботі - не більше й не менше, бо Бог любить трійцю, і це рішення достойне Соломона.

Слово цієї людини - закон для всіх нас, і не тому , що ця людина - висока посадова особа, а тому що це слово - єдино вірне, із всіх можливих мільярдів та квадрильйонів слів ця людина - по наітію - вибирає найдоцільніші, найвлучніші, найдоречніші у даний історичний момент слова. І якщо ці слова видаються нам інколи нелітературними, то це ж ми самі й винуваті, бо ми собі створили таку обмежену і недосконалу літературу.

Цю мудрість я осягнув не відразу, признаюся. Тільки звернення "трьох" до українського народу пробудило в мені усвідомлення цього. Адже дійсно, всі мої іронічні пасквілі на цю святу людину я писав у стані гніву та озлобленості, який опанував мною від того, що я програв останні президентські , а також інші вибори. Якби тільки ви знали, скільки виборів я програв за останні десять років !!!

Я балотувався у депутати рад всіх рівнів та скликань, починаючи від депутата Куликівської сільради і до депутата Ради Верховної, але безуспішно. Я програв вибори президента України у 1991, 1994 і 1999 роках, а також вибори Президента Америки 2000 року !!! Мене не вибрали навіть у Кнессет, не говорячи навіть про крісло прем"єр-міністра Великобританії. Можете зрозміти мій душевний стан після стількох поразок ?? І то добре, якби я був один такий невезучий. Але ж таких невдах , як я - повсюду мільйони, я дуже переймаюся іхніми поразками,і це мене дуже сильно гнітить. Можна сказати, я отримую перманентний моральний удар по власному честолюбству, перманентний шок. Тому я й пишу те, що пишу.

Але останні події зі мною остаточно переконали мене у месіянстві цієї Людини, про яку я веду мову, та про її пророчі таланти, а також таланти ясновидіння та екстрасенсорії. Уявляєте, адже він точно не міг бачити того, що зі мною відбувалося напередодні. Я саме знаходився у своєму потаємному схроні, який мені дістався від мого дідуся-бандерівця, і куди я періодично навідуюсь, щоб почистити та змастити зброю (до речі - так собі, дрібнички, кілька ППШ, два "шмайсери", кулемет "максим" та чотири гвинтівки). І тут раптом до мене вриваються представники світової імперіялізми в особі Білла Гейтса,Ротшильда -молодшого та Рокфеллера - старшого, беруть мене під білі рученьки та змушують писати всю оту гидоту про нашу високу посадову особу. Вони дуже сильно абарзєлі і припинили махати перед моєю мордою синьо-жовтим бандерівським стягом лише після того, як я їм повідомив, що цей прапор уже давно не є бандерівським, а є офіційним прапором сучасної незавісімої України. Це їх дуже здивувало, і вони навіть на два оберти послабили лещата , в яких була затиснена моя ... шия. Я мусив писати те, що вони мені диктували, але вони мені пригрозили, що коли через два дні після публікації цього пасквіля в інтернеті Україна не втратить незалежності і не згорнуться економічні реформи, а вулицю Хрещатик не перейменують на Крест-авеню, то вони до мене навідаються ще раз зі ще страшнішими лещатами.

Ви розумієте, що я, як і всі решта 51 млн 999 тисяч 998 громадян України - страшенний боягуз, страхополох, політичний імпотент , неплатник податків і моральний урод, а тому був змушений пристати на цю пропозицію моїх заокеанських господ. Заодно вони мені загадали все-таки прокопати тунель від Володимирської Гірки до Біг Бена для того, щоб у випадку посилення економічних реформ та прискоренння поступу України по шляху успіхів уперед я разом із іншими зрадниками зміг ганебно, але швидко унести свою підлу шкуру за океан. А якщо я цей тунель не прокопаю, то мені обіцяють непереливки у вигляді подальшого зростання стабільності поступу економічних перетворень у політичні. Я , щоправда, нічого з цього не зрозумів, бо я ж - неабиякий телепень і політичний банкрут, але на всякий випадок вирішив, що краще я прокопаю цей клятий туннель, ніж буду дізнаватися на власній шкурі, що вони там патякали по-іностранному.

Так що ви як хочете, а мені нема часу мітінгувати, ставити там всякі дурацькі палатки...я йду займатися ділом, працювати, бо вже минуло два дні, а я не пройшов і кілометра цього клятого тунелю....