ВІД ЧОРНОВОЛА ДО ЮЩЕНКА
02/13/2010 | Зінаїда БОЙКО-МАТВІЄНКО
ВІД ЧОРНОВОЛА ДО ЮЩЕНКА
Нещодавно в Сімферополі відбувся «круглий стіл», громадські слухання «Про протидію корупції в Україні». З задоволенням сприймалися виступи, були приємно, що це відбувається в Криму і що говорять молоді люди, був гарний настрій…
Та він враз зіпсувався, коли вже, по закінченні, почали говорити про президентські вибори, про кандидатів. Розмовляли однопартійці, «патріоти України» - рухівці. Зі мною говорив голова Кримської організації УНР пан Пілунський. Про нині діючого Президента він висловився дуже негативно. Леонід Петрович звинувачував його у всіх гріхах: він і такий, і сякий, щось йому обіцяв і не виконав, взагалі нічого не зробив. Вигнав з роботи найкращого міністра закордонних справ Б. І. Тарасюка, тощо. Йому «підспівував» ще один лідер кримської організації. Я нічого не могла сказати, хіба що просила, щоб розмовляли тихіше. У мене є запитання і претензії до Л. Пілунського ще з днів Помаранчевої революції.
Отже про Рух, про Народний Рух України, який вкотре пошматували на частини в догоду комуністам та шовіністам, щоб так само вчинити з Україною.
Я член НРУ з 1993 року (прийом в Ялті), потім перейшли в УНР, а переєструвалася і отримала квиток у 1996 році як член РУХу в м. Житомирі. Я пишалася тим, що є членом такої організації і що наш лідер – В. М. Чорновіл. Та незабаром почалися таємні змови, готувався розкол. Я була свідком того, як на Крайовій конференції Житомирщини (листопад 1998 р.) змовники зраджували Чорновола, звинувачували його в чому тільки можна. Це була конференція по висуненню кандидатів у Президенти України. В Президії сиділи гості: В. Чорновіл, І. Заєць, Д. Чобіт та місцеві, але це не заважало паплюжити Чорновола. Одна я виступила на захист правди, на захист В’ячеслава Максимовича, мені перехопило подих і я, ридаючи, сказала: «Навіщо ви розпинаєте його, як Христа?.. Він же наш Поводир». Наголосила, що його поважають і бояться навіть затяті вороги. До пана Зайця я звернулась зі словами: «Це ж ваш вчитель, він вивів вас у люди!» Я ще була на трибуні, як делегати з районів піднялися в залі і почали кричати: «Геть житомирську мафію! Ми за Чорновола!..». Та пан Чорновіл, притискуючи руку до серця, сказав, що він знімає свою кандидатуру на цьому зібранні і пішов із зали (він підійшов до мене і потиснув мені руку, дякуючи…).
Потім були з’їзди (І етап, ІІ етап ІХ з’їзду РУХу), під час цих буремних подій я і познайомилася з паном Пілунським. Я його поважала як правозахисника. Я також поважаю пана Зайця, хоча він тоді показав себе не з найкращого боку. А тим часом Чорновіл мотався по Україні, щоб повернути всіх до купи, щоб зцементувати цю тріщину, прірву, яка руйнувала РУХ.
Я була головою РУХу однієї районної організації м. Житомира. Ми спробували відновити Чорноволівський РУХ у м. Житомирі. До організації увійшли З. Бойко, Ю. Резнік, М. Марчук, А. Любченко, Є. Шкрабіль, Г. Базилюк та інші. В. М. Чорновіл був у нас на зборах 19 березня 1999 року (тоді в Києві проходив з’їзд «Злагода»). Пан Чорновіл був сумний, заклопотаний, але енергійно запевняв, що всі повернуться в єдиний РУХ, що хлопці «перебісяться» і зрозуміють трагедію цього розколу… «Я їх прощаю», - сказав він. А 25 березня 1999 року В’ячеслава Максимовича не стало…
За свою непогану роботу в Житомирі я маю лист-вітання від В. А. Ющенка. В 2004 році я повернулася назад до Криму, в Ялту. Одразу ж включилась у виборчий процес по виборах Президента України. Представляла кандидата В. Ющенка. Працювала у трьох турах, у різних дільничних комісіях: була і секретарем, і членом. Відомо, які брудні вибори були в 2004 році (у 2010 будуть ще гірші).
Від «Нашої України» членів комісій було по три – чотири людини, а регіонів – 22 – 24. Ця «більшість» вершила, що хотіла, над нами знущалися, залякували і просто викидали з комісій. Вони грубо порушували «Закон про вибори» і, глузуючи, кидали: «Это американские технологии, мы их выполнять не будем». У нашому штабі були такі самі «наші», як по комісіях: нам не дозволяли говорити українською, на запитання чи зауваження грубо обривали і виставляли геть. Ці «наші» працювали на іншого кандидата, на Януковича (вони й сьогодні представляють штаби Президента Ющенка, працюють в окружних комісіях, то це буде продовження виборів-2004; вони все роблять для Партії регіонів, пояснюючи, що Ющенко все одно в Криму не пройде…).
Та повернімося до 2004 року. Ми не знали, як нам діяти, і я зателефонувала пану Пілунському, щоб доповів у Київ, у Центральний штаб «Нашої України»; втім пан Пілунський відмахнувся, сказав, що йому не цікаво і він не має до виборів відношення. Але нашу розмову ялтинським штабістам передав…
Та, врешті-решт, ми отримали перемогу. У нас згуртувалася за період виборів гарна команда. Це були люди різного віку та різних національностей, більшість молодь. Вони знали, що я рухівка, і захотіли стати членами НР України. Написали заяви, підготували фотокартки для квитка. Я все узгодила з центральним Проводом РУХу і завезла документи пану Пілунському. З Києва пан Куйбіда повідомив, що в Ялту приїдуть представники від Кримського проводу і буде прийом. Та пройшов місяць, другий – ніхто не приїхав і ні про що нас не повідомили; люди чекали кожен день, я знову поїхала до пана Пілунського і отримала відповідь і пораду: «Переходьте в Українську Народну Партію… там і будете депутатами…». Він цинічно відкинув людей. Ці люди були свідомі українці, вони пов’язували Помаранчеву революцію, обрання Президентом Віктора Ющенка і своє членство в партії в одне ціле, для них це було знаково, на все життя. Та їм плюнули в душу… Отже, таке відношення до людей перероджує їхні добрі наміри, пориви – вони, зневірившись, ідуть туди, де на них чекають.
На наступних виборах пан Пілунський пішов по списку «Нашої України» (керівник В. Ющенко) в депутати ВР України; він став депутатом ВР Криму від НРУ («Наша Україна»). За цей час Леонід Петрович отримав від Президента Ющенка високе звання – «Заслужений журналіст України» - отже, немало… Чи поцікавився депутат Пілунський життям українців, кримських татар в Ялті, їхніми проблемами, бідами; як керує влада на місцях, яку допомогу надають «лідери»національно-демократичного спрямування Ялти; куди подівся в Ялті Український Дім, який украли чи продали? В якому підпіллі і на кого працює Координаційна Рада українців Криму щодня? (Викрали документи, печатки і таке інше). Тож і на нього є за що ображатися…
У перші роки незалежності в Ялті вирувало життя українства – до нас приєднувалися росіяни, татари, греки, прибалтійці. Ми працювали, ініціювали різні справи (О. Нирко, засновник товариства «Просвіта» в Ялті, заслужений працівник культури, В. Навроцький, доктор медичних наук, професор, Ф. Волосацький, Н. Матуляк, О. Ляшко, К. Стегній, Т. Доброзій, О. Зуб, С. Лужний, М. Мисяк, В. Яворський, Л. Дементєва, М. Козлова, Л. Волошин, С. Мирун, подружжя Лесиків, Г. Гуленко, Марія та Анатолій Кравченки та інші). Я мала честь працювати секретарем міського товариства «Просвіта». До нас постійно приїжджали представники, керівництво з Сімферополя та Києва. Ми радо зустрічали В. Чорновола, Д. Павличка, М. Гориня, Л. Танюка, П. Мовчана…
А що маємо сьогодні? РУХ розвалили, «Просвіту» - найчисельнішу, найактивнішу в Криму – знищили, проте від «Просвіти» в Ялті існує аж двоє керівників – один голова і другий... – голова. Щось вони-то, напевно, роблять для себе і під себе… Вони БЮТівці, то працюють в регіонах (хочуть, щоб їх любили всюди, бо ж невідомо, хто переможе?). Активізувався антиукраїнський, антидержавницький рух. Ця корозія почала роз’їдати українців, бо їх кинули напризволяще.
Я вважаю себе членом НРУ «За Україну», де найкращим рухівцем і патріотом є пан Ярослав Кендзьор. Принципових, непідкупних українців намагаються ізолювати, відтіснити і просто довести до повного розладу здоров’я, як кажуть, «проковтнути». Жменька «активістів» від бізнесу, вважаючи себе наймудрішими, заправляють всіма аферами, служать і вашим, і нашим, і всі про це знають, але мовчать. Люди стають апатичними, пасивними…
Ось такі ми маємо досягнення та здобутки в Ялті. Та дехто вважає, що ці проблеми мусить вирішувати Президент, що він повинен розгрібати ці завали, та ще й нам давати нагороди.
На щастя, в Криму, в цій резервації, все ж є один український, рідний орган, який захищає всіх мешканців Криму, об’єднує їх в єдину Україну, виховує і живить – це газета «Кримська світлиця». Вона стоїть гордо і сміливо, як «скеля непорушно», незважаючи ні на що.
Отже, я згадала сумні дні 10-річної давнини з життя РУХу та його лідера, Героя України В. М. Чорновола, якого усунули назавжди.
Я бачу аналогію: ми повторюємо сьогодні те саме, свідомо чи ні, ми виконуємо замовлення п`ятиколонників, ворогів усіх мастей, які хочуть усунути Першого Українського Президента В. А. Ющенка. Вони хочуть знищити нашу незалежність, розтерзати Україну, перетворити нас на хохлів, на бидло. Щоб ніколи не було гордої свідомої української нації: тебе, мене, нас… Вони зраджують, морально вбивають як руками своїми, так і руками «друзів». Та чистих рук, патріотичних, українських - більше!
Зінаїда БОЙКО-МАТВІЄНКО.
м. Ялта.
Нещодавно в Сімферополі відбувся «круглий стіл», громадські слухання «Про протидію корупції в Україні». З задоволенням сприймалися виступи, були приємно, що це відбувається в Криму і що говорять молоді люди, був гарний настрій…
Та він враз зіпсувався, коли вже, по закінченні, почали говорити про президентські вибори, про кандидатів. Розмовляли однопартійці, «патріоти України» - рухівці. Зі мною говорив голова Кримської організації УНР пан Пілунський. Про нині діючого Президента він висловився дуже негативно. Леонід Петрович звинувачував його у всіх гріхах: він і такий, і сякий, щось йому обіцяв і не виконав, взагалі нічого не зробив. Вигнав з роботи найкращого міністра закордонних справ Б. І. Тарасюка, тощо. Йому «підспівував» ще один лідер кримської організації. Я нічого не могла сказати, хіба що просила, щоб розмовляли тихіше. У мене є запитання і претензії до Л. Пілунського ще з днів Помаранчевої революції.
Отже про Рух, про Народний Рух України, який вкотре пошматували на частини в догоду комуністам та шовіністам, щоб так само вчинити з Україною.
Я член НРУ з 1993 року (прийом в Ялті), потім перейшли в УНР, а переєструвалася і отримала квиток у 1996 році як член РУХу в м. Житомирі. Я пишалася тим, що є членом такої організації і що наш лідер – В. М. Чорновіл. Та незабаром почалися таємні змови, готувався розкол. Я була свідком того, як на Крайовій конференції Житомирщини (листопад 1998 р.) змовники зраджували Чорновола, звинувачували його в чому тільки можна. Це була конференція по висуненню кандидатів у Президенти України. В Президії сиділи гості: В. Чорновіл, І. Заєць, Д. Чобіт та місцеві, але це не заважало паплюжити Чорновола. Одна я виступила на захист правди, на захист В’ячеслава Максимовича, мені перехопило подих і я, ридаючи, сказала: «Навіщо ви розпинаєте його, як Христа?.. Він же наш Поводир». Наголосила, що його поважають і бояться навіть затяті вороги. До пана Зайця я звернулась зі словами: «Це ж ваш вчитель, він вивів вас у люди!» Я ще була на трибуні, як делегати з районів піднялися в залі і почали кричати: «Геть житомирську мафію! Ми за Чорновола!..». Та пан Чорновіл, притискуючи руку до серця, сказав, що він знімає свою кандидатуру на цьому зібранні і пішов із зали (він підійшов до мене і потиснув мені руку, дякуючи…).
Потім були з’їзди (І етап, ІІ етап ІХ з’їзду РУХу), під час цих буремних подій я і познайомилася з паном Пілунським. Я його поважала як правозахисника. Я також поважаю пана Зайця, хоча він тоді показав себе не з найкращого боку. А тим часом Чорновіл мотався по Україні, щоб повернути всіх до купи, щоб зцементувати цю тріщину, прірву, яка руйнувала РУХ.
Я була головою РУХу однієї районної організації м. Житомира. Ми спробували відновити Чорноволівський РУХ у м. Житомирі. До організації увійшли З. Бойко, Ю. Резнік, М. Марчук, А. Любченко, Є. Шкрабіль, Г. Базилюк та інші. В. М. Чорновіл був у нас на зборах 19 березня 1999 року (тоді в Києві проходив з’їзд «Злагода»). Пан Чорновіл був сумний, заклопотаний, але енергійно запевняв, що всі повернуться в єдиний РУХ, що хлопці «перебісяться» і зрозуміють трагедію цього розколу… «Я їх прощаю», - сказав він. А 25 березня 1999 року В’ячеслава Максимовича не стало…
За свою непогану роботу в Житомирі я маю лист-вітання від В. А. Ющенка. В 2004 році я повернулася назад до Криму, в Ялту. Одразу ж включилась у виборчий процес по виборах Президента України. Представляла кандидата В. Ющенка. Працювала у трьох турах, у різних дільничних комісіях: була і секретарем, і членом. Відомо, які брудні вибори були в 2004 році (у 2010 будуть ще гірші).
Від «Нашої України» членів комісій було по три – чотири людини, а регіонів – 22 – 24. Ця «більшість» вершила, що хотіла, над нами знущалися, залякували і просто викидали з комісій. Вони грубо порушували «Закон про вибори» і, глузуючи, кидали: «Это американские технологии, мы их выполнять не будем». У нашому штабі були такі самі «наші», як по комісіях: нам не дозволяли говорити українською, на запитання чи зауваження грубо обривали і виставляли геть. Ці «наші» працювали на іншого кандидата, на Януковича (вони й сьогодні представляють штаби Президента Ющенка, працюють в окружних комісіях, то це буде продовження виборів-2004; вони все роблять для Партії регіонів, пояснюючи, що Ющенко все одно в Криму не пройде…).
Та повернімося до 2004 року. Ми не знали, як нам діяти, і я зателефонувала пану Пілунському, щоб доповів у Київ, у Центральний штаб «Нашої України»; втім пан Пілунський відмахнувся, сказав, що йому не цікаво і він не має до виборів відношення. Але нашу розмову ялтинським штабістам передав…
Та, врешті-решт, ми отримали перемогу. У нас згуртувалася за період виборів гарна команда. Це були люди різного віку та різних національностей, більшість молодь. Вони знали, що я рухівка, і захотіли стати членами НР України. Написали заяви, підготували фотокартки для квитка. Я все узгодила з центральним Проводом РУХу і завезла документи пану Пілунському. З Києва пан Куйбіда повідомив, що в Ялту приїдуть представники від Кримського проводу і буде прийом. Та пройшов місяць, другий – ніхто не приїхав і ні про що нас не повідомили; люди чекали кожен день, я знову поїхала до пана Пілунського і отримала відповідь і пораду: «Переходьте в Українську Народну Партію… там і будете депутатами…». Він цинічно відкинув людей. Ці люди були свідомі українці, вони пов’язували Помаранчеву революцію, обрання Президентом Віктора Ющенка і своє членство в партії в одне ціле, для них це було знаково, на все життя. Та їм плюнули в душу… Отже, таке відношення до людей перероджує їхні добрі наміри, пориви – вони, зневірившись, ідуть туди, де на них чекають.
На наступних виборах пан Пілунський пішов по списку «Нашої України» (керівник В. Ющенко) в депутати ВР України; він став депутатом ВР Криму від НРУ («Наша Україна»). За цей час Леонід Петрович отримав від Президента Ющенка високе звання – «Заслужений журналіст України» - отже, немало… Чи поцікавився депутат Пілунський життям українців, кримських татар в Ялті, їхніми проблемами, бідами; як керує влада на місцях, яку допомогу надають «лідери»національно-демократичного спрямування Ялти; куди подівся в Ялті Український Дім, який украли чи продали? В якому підпіллі і на кого працює Координаційна Рада українців Криму щодня? (Викрали документи, печатки і таке інше). Тож і на нього є за що ображатися…
У перші роки незалежності в Ялті вирувало життя українства – до нас приєднувалися росіяни, татари, греки, прибалтійці. Ми працювали, ініціювали різні справи (О. Нирко, засновник товариства «Просвіта» в Ялті, заслужений працівник культури, В. Навроцький, доктор медичних наук, професор, Ф. Волосацький, Н. Матуляк, О. Ляшко, К. Стегній, Т. Доброзій, О. Зуб, С. Лужний, М. Мисяк, В. Яворський, Л. Дементєва, М. Козлова, Л. Волошин, С. Мирун, подружжя Лесиків, Г. Гуленко, Марія та Анатолій Кравченки та інші). Я мала честь працювати секретарем міського товариства «Просвіта». До нас постійно приїжджали представники, керівництво з Сімферополя та Києва. Ми радо зустрічали В. Чорновола, Д. Павличка, М. Гориня, Л. Танюка, П. Мовчана…
А що маємо сьогодні? РУХ розвалили, «Просвіту» - найчисельнішу, найактивнішу в Криму – знищили, проте від «Просвіти» в Ялті існує аж двоє керівників – один голова і другий... – голова. Щось вони-то, напевно, роблять для себе і під себе… Вони БЮТівці, то працюють в регіонах (хочуть, щоб їх любили всюди, бо ж невідомо, хто переможе?). Активізувався антиукраїнський, антидержавницький рух. Ця корозія почала роз’їдати українців, бо їх кинули напризволяще.
Я вважаю себе членом НРУ «За Україну», де найкращим рухівцем і патріотом є пан Ярослав Кендзьор. Принципових, непідкупних українців намагаються ізолювати, відтіснити і просто довести до повного розладу здоров’я, як кажуть, «проковтнути». Жменька «активістів» від бізнесу, вважаючи себе наймудрішими, заправляють всіма аферами, служать і вашим, і нашим, і всі про це знають, але мовчать. Люди стають апатичними, пасивними…
Ось такі ми маємо досягнення та здобутки в Ялті. Та дехто вважає, що ці проблеми мусить вирішувати Президент, що він повинен розгрібати ці завали, та ще й нам давати нагороди.
На щастя, в Криму, в цій резервації, все ж є один український, рідний орган, який захищає всіх мешканців Криму, об’єднує їх в єдину Україну, виховує і живить – це газета «Кримська світлиця». Вона стоїть гордо і сміливо, як «скеля непорушно», незважаючи ні на що.
Отже, я згадала сумні дні 10-річної давнини з життя РУХу та його лідера, Героя України В. М. Чорновола, якого усунули назавжди.
Я бачу аналогію: ми повторюємо сьогодні те саме, свідомо чи ні, ми виконуємо замовлення п`ятиколонників, ворогів усіх мастей, які хочуть усунути Першого Українського Президента В. А. Ющенка. Вони хочуть знищити нашу незалежність, розтерзати Україну, перетворити нас на хохлів, на бидло. Щоб ніколи не було гордої свідомої української нації: тебе, мене, нас… Вони зраджують, морально вбивають як руками своїми, так і руками «друзів». Та чистих рук, патріотичних, українських - більше!
Зінаїда БОЙКО-МАТВІЄНКО.
м. Ялта.
Відповіді
2010.02.13 | Прилупа
БУГОГА
Зінаїда БОЙКО-МАТВІЄНКО пише:> На щастя, в Криму, в цій резервації, все ж є один український, рідний орган, який захищає всіх мешканців Криму, об’єднує їх в єдину Україну, виховує і живить – це газета «Кримська світлиця». Вона стоїть гордо і сміливо, як «скеля непорушно», незважаючи ні на що.
ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХАХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА ХАХА ХА ХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХАХА ХАХА ХАХАХАХАХАХА ХА ХАХАХАХА
2010.02.13 | SturmGewehr
Re: ВІД ЧОРНОВОЛА ДО ЮЩЕНКА
Важко коментувати майже суцільну маячню, але спробуємо.Зінаїда БОЙКО-МАТВІЄНКО пише:
> ВІД ЧОРНОВОЛА ДО ЮЩЕНКА
> Я член НРУ з 1993 року (прийом в Ялті), потім перейшли в УНР, а переєструвалася і отримала квиток у 1996 році як член РУХу в м. Житомирі.
...
Як можна було перейти в УНР між 1993 та 1996 роками одному Богу відомо, бо жодної УНР на теренах України тоді не існувало.
...
> Та він враз зіпсувався, коли вже, по закінченні, почали говорити про президентські вибори, про кандидатів. Розмовляли однопартійці, «патріоти України» - рухівці. Зі мною говорив голова Кримської організації УНР пан Пілунський. Про нині діючого Президента він висловився дуже негативно. Леонід Петрович
...
Л. Пилунський ніколи не мав жодного стосунку до УНР (цей костенківський уламок РУХу зараз назівається УНП, ним у Криму кирує відомий рейдер Олег Фомушкін), а був і залишається головою Кримської Крайової організації НРУ.
...
> На наступних виборах пан Пілунський пішов по списку «Нашої України» (керівник В. Ющенко) в депутати ВР України; він став депутатом ВР Криму від НРУ («Наша Україна»). За цей час Леонід
"Наша Україна" на виборах 2006 року ганебно провалилася й не потрапила до ВР АРК. Леонід Пилунський став депутатом від НРУ, який в АРК йшов окремо від "НУ".
Шановна пані, треба пити більше валер'янки й не перейматися питаннями, які Вам мало зрозумілі.
2010.02.14 | Житомирський рухівець з Алушти
Re: ВІД ЧОРНОВОЛА ДО ЮЩЕНКА
Хвора на голову бабка, скандально відома Зінаїда Бойко, виключена з РУХу за діяльность несумістну з перебуванням у лавах партії. Це відбувалося, ще при житті В'ячелава Максимовича!У 2001 році зробила ганебну спробу через ялтінських бандюків від "НУ" знов пролізти у РУХ. Не вийшло. Хоча вона, як стало відомо з достовірного джерела, перебуває у лавах, як мінімум, ще п'яти партій! Закрема: "НУ-НС", УРП "Собор", УНП, КУН, "Соцпартія"...
Цитуйти ідіотів далі...!
2010.02.14 | sevtavr
Согласен.
Но при фактологических ошибках в изображении общей картины бабушка права.2010.02.16 | Afeitado
Soy un estudiante de España. Re: Согласен.
sevtavr пише:> Но при фактологических ошибках в изображении общей картины бабушка права.
Soy un estudiante de España. Estoy estudiando medicina. Leo el periódico Pilunskiy
2010.02.17 | Дуже Небайдужий
Re: Soy un estudiante de España. Re: Согласен.
За українську "Кримську світлицю"!Вимагаємо скасувати наказ про звільнення нашого головного редактора і не заважати нам продовжувати працювати на відбудову української державності. Так жадають і читачі, і працівники «Кримської світлиці». Такої думки усі прогресивні люди Криму та України. «Кримській світлиці» – кримську землю, кримське повітря, кримське сонце, кримський український дух!