Відповіді

• 2002.11.16 | Крымские Аспекты

  Комитет мониторинга прессы отреагировал: стало еще непонятнее

  http://aspects.crimeastar.net/news.php?action=161102
  
  ЗАЯВА Комітету з моніторингу свободи преси в Криму
  
  Комітет з моніторингу свободи преси в Криму висловлює стурбованість ситуацією, що склалася навколо затримки правоохоронними органами головного редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва за підозрою у спробі замовлення вбивства депутата Верховної Ради АРК Миколи Котляревського.
  
  Ми не акцентуватимемо уваги на небездоганній репутації пана Котляревського і на тому, що В. Лутьєв писав на шпальтах "Євпаторійской нєдєлі" про зв'язки депутата з особами, засудженими за тяжкі злочини. Крім того, В. Лутьєв відомий у Євпаторії як активний викривач зв'язків окремих представників влади і правоохоронних органів з криміналітетом.
  
  Але нас особливо турбує те, що в "операції" із знешкодження "замовника" М. Котляревського задіяне Управління у боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Криму, а не Кримінальна міліція чи Карний розшук. Хоча відомо, що В. Лутьєв неодноразово і різко критикував діяльність УБОЗ, у нього був гострий конфлікт зі співробітниками євпаторійського ВБОЗ і зокрема, з його начальником, підполковником Анатолієм Туйсузовим. За заявою В. Лутьєва проти співробітників УБОЗ була порушена кримінальна справа, яка зараз передана для розслідування Прокуратурою Запорізької області. Крім того, питання викликає той факт, що особа, яка заявила про злочинну пропозицію, яку нібито зробив В. Лутьєв, є колишнім співробітником УБОЗ, раніше звільненим з органів міліції.
  
  Все це дозволяє ставити питання про можливу зацікавленість у цій справі як депутата М. Котляревського, так і окремих осіб з Управління у боротьбі з організованою злочинністю.
  
  У зв'язку з вищевикладеним, Комітет з моніторингу свободи преси в Криму просить Генерального Прокурора України Святослава Пискуна зажадати справу про замах на життя М. Котляревського і взяти під особистий контроль її розслідування.
  
  
  Володимир Притула,
  голова Комітету з моніторингу свободи преси в Криму
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2002.11.18 | Абу

    Семена про теж саме.

    «УБИТИ» СТАТТЕЮ, А ПОТІМ — СОКИРОЮ? НЕСТАЧА ІНФОРМАЦІЇ ПОРОДЖУЄ ВЕРСІЇ
    
    № 44 (419) Субота, 16 - 23 Листопада 2002 року
    http://www.zn.kiev.ua
    Микола СЕМЕНА
    
    Ініціатори й організатори цієї операції постійно були в цейтноті. Так сказав і сам начальник Кримського УБОЗу генерал-майор Сергій Семків: «У нас було мало часу, щоб роздумувати, треба було діяти, аби врятувати життя людині». Нагадаємо читачам, йдеться про те, що, за версією міліції, до них звернулася якась (досі невідома громадськості) людина, котра нібито отримала замовлення на убивство депутата Верховної Ради Криму Миколи Котляревського. Міліція проаналізувала ситуацію і вважала загрозу життя депутата реальною. За версією міліції, депутата мали вбити сокирою або ломом, «почистити» кишені і замаскувати усе під тривіальне пограбування. У зв’язку з цим міліція не могла порадити тому, хто звернувся за порадою, відмовитися від завдання, оскільки тоді замовник міг знайти нового, невідомого міліції кілера і все одно здійснити свій план. Було прийняте рішення обдурити замовника, щоб отримати реальні докази його злочинних намірів. УБОЗ розробив і провів секретну операцію з інсценування убивства Миколи Котляревського, котрий насправді з 7 по 10 листопада відсиджувався вдома. Котляревський нібито зник після того, як 7 листопада вийшов увечері до своєї машини, котру викликані секретарем міліціонери знайшли в крові і з ключами в замку запалювання. Для більшої достовірності одна зі свідків сказала по телебаченню, що, окрім плям крові на машині і неподалік неї, бачила і вибиті зуби. Замовник, за словами генерала міліції Сергія Семківа, повірив у те, що убивство зроблено, і був готовий сплатити решту частини суми і... замовити тому ж виконавцю ще два убивства — одного бізнесмена й одного з держчиновників високого рангу. Але подальше розгортання подій міліції вже не знадобилося: докази злочину були наявні, і замовника затримали...
    
    А в цейтноті усі були тому, що, по-перше, захованого Котляревського не можна було ховати довго, адже безслідне зникнення депутата дуже схвилювало громадськість, її не можна було тримати в напрузі далі, і Котляревського, живого і неушкодженого, генерал Сергій Семків пред’явив журналістам на прес-конференції. Але він при цьому не договорював стільки, що знову потрапив у цейтнот. Адже попри те, що прізвище замовника не було названо, у Євпаторії, однак, багато хто знав: узяли за цією справою редактора газети «Евпаторийская неделя» Володимира Лутьєва. Чутка незабаром дійшла до Сімферополя, і в місті вже всі говорили про Лутьєва й аналізували, чи міг редактор газети «замовити» бізнесмена і депутата. Не було лише підтвердження. Та ось і воно з’явилося в середу. Керівник прес-центру Кримської республіканської прокуратури адресно поширив повідомлення, що замовником у справі проходить саме Володимир Лутьєв, редактор найпопулярнішої в курортній Євпаторії газети «Евпаторийская неделя».
    
    На перший погляд, багато що в цій версії збігалося з реальністю. Дійсно, Володимир Лутьєв, як і розповідав Микола Котляревський, конкурував із ним на виборах, але не депутатів у Верховну Раду Криму по 7-му округу, оскільки Лутьєв балотувався по 8-му, а на виборах мера міста в березні. Однак у № 11 своєї газети Лутьєв опублікував заяву, у якій він, як повідомляло тоді ж Кримське агентство новин, «заявив у відкритому листі міському голові Євпаторії Андрієві Даниленку, що припиняє виборчі перегони. У статті він висунув серйозні обвинувачення на адресу керівництва і заявив, що знімає свою кандидатуру на посаду мера через те, що не вірить «у чесні вибори» і «брати участь у виборчому фарсі, влаштованому штабом Даниленка, не бажає». Котляревський тут, як бачимо, не зачіпається...
    
    Володимир Лутьєв, 1959 року народження, за першим фахом лікар-дерматолог, був відомий у Євпаторії тим, що публікував у «Евпаторийской неделе» різні викривальні статті про махінації місцевих злочинних угруповань та корупцію чиновників. За словами голови Кримського моніторингового комітету по свободі преси Володимира Притули, постать Володимира Лутьєва в місті сприймалася усіма як неоднозначна особистість, котра є, однак, послідовним борцем за правду. Двічі він обирався депутатом міськради, докладно знав міське життя, був прямим у судженнях, багато кому незручним, звісно, погано уживався, але городяни думають, що за ним не водилося несправедливості. Багато хто вважає його нездатним як на пряме, так і на замовлене убивство. Саме бажання відстоювати правду і боротися з усякими порушеннями змусило його свого часу залишити свою професію і зайнятися політикою та виданням газети, котра стала в місті для багатьох справжньою грозою. Через це газета була популярною й останнім часом виходить серйозним для Євпаторії накладом у 20 тисяч примірників. «Евпаторийская неделя», як і багато інших газет, уже кілька років не залишала без уваги і Миколу Котляревського, проти якого в той час тією ж міліцією було порушено 14 кримінальних справ. Однак пізніше Микола Котляревський зміг довести в суді свою невинність і навіть відсудив у держави 900 тис. грн. компенсації за незаконне утримання під вартою більше року. Володимир Лутьєв був, до речі, автором статей проти Миколи Котляревського не лише у своїй газеті, а й у міліцейському тижневику «С места происшествия», що видається ГУ МВС України в Криму.
    
    Ось такий фактаж. До речі, прокуратура додала до нього не багато: лише те, що слідчий відділ, який розслідує правомірність обвинувачення Володимира Лутьєва за статтями 15 і 115 (частина 2, пункт 11) Кримінального кодексу України, не зможе пред’явити йому обвинувачення в перші ж дні, а, швидше за все, скористається правом продовжити утримання під вартою до 10 днів, протягом яких слідча група і визначить подальші свої дії. Тому слід зачекати, чи буде узагалі Володимиру Лутьєву по закінченні цього терміна пред’явлено обвинувачення і яке саме.
    
    Поки ж, не маючи необхідної інформації, у Криму ширяться всілякі версії подій. Розглянемо їх.
    
    Головна версія — офіційна точка зору УБОЗу, озвучена на прес-конференції генерал-майором Сергієм Семківим. Докази «за» усім зрозумілі, але якби не було сумнівів і доказів «проти», то, можливо, інших версій і не виникало б. Однак аналітики цікавляться — а навіщо Володимиру Лутьєву знадобилося «замовляти» Котляревського, а також інших бізнесменів і чиновників саме зараз, коли вибори уже відбулися, усе вирішено, і з убивством Котляревського нічого не зміниться?
    
    По-друге, приховування суми замовлення, у яку нібито було оцінено голову депутата Котляревського, наштовхує на міркування: а де у простого лікаря і редактора взялося стільки грошей, щоб замовити, і, певне, не по дешевій ціні, відразу трьох? У місті відомо, розповідає Володимир Притула, що Лутьєв жив небагато, у нього лише квартира і ненова машина, але він останнім часом постійно бідував, видавав газету з великими труднощами, і більшу частину часу шукав спонсорів для кожного номера. Навряд чи зі скромного сімейного бюджету можна було викроїти гроші відразу на три убивства.
    
    По-третє, чому редактору газети стало недостатньо викривати бізнесменів-мафіозі і корумпованих чиновників лише в пресі (адже зазвичай журналісти після публікації статті вважають свою мету уже досягнутою і воліють зло «убивати» лише газетою!), і він вирішив їх убивати фізично та ще й «пачками»? Грубо кажучи, навіщо Лутьєву після того, як він «убив» Котляревського не лише у своїй, але й у міліцейській газеті, убивати його ще сокирою? Чи не перегнув хтось тут палицю?..
    
    Друга версія: деякі спостерігачі вважають, що Лутьєва, бажаючи помститися за попередню критику, міг «підставити» сам Котляревський, домовившись із неназваним поки кілером. Ця версія навіть більш логічна за чинником часу, аніж попередня, — помста вона і є помста, і виникає, природно, після подій, тобто виборів, коли вже все стихло. Якщо, звісно, вибори мають до цієї справи якийсь стосунок...
    
    Третя версія: Лутьєва міг підставити і замовити хтось поки невідомий, хто також був зачеплений «Евпаторийской неделей», хто насправді й організував «нібито майбутнє» убивство депутата і зміг переконати в реальності подій міліцію. Фігуранти справи підходящі — про тривалий конфлікт Котляревського і Лутьєва, котрий розпочався ще в середині 90-х років, знала вся Євпаторія. Просто брак інформації, наданої міліцією, не дозволяє нам проаналізувати, чи міг хтось у місті діяти від імені Лутьєва, але без його відома. І ця версія досить життєздатна.
    
    Четверта версія, найбільш поширена в Євпаторії: кажуть, що комусь із споконвічних «ворогів» Лутьєва стало відомо, що редактору в руки потрапили якісь матеріали, що компрометують його, навіть байдуже — реальні чи вигадані, хоча всі думають, що реальні. Насправді вони могли бути і тими, й іншими, але «ворогу» стало відомо, що редактор готує їх до друку і, бажаючи запобігти виходу компромату у світло, він і організував цю операцію. За самою версією видно, що такою особою міг бути, як і стверджує євпаторійська поголоска, хтось із чинів міліції або УБОЗу — міського або республіканського. Життєздатність цієї версії підтверджується тим, що, як повідомив для «Дзеркала тижня» Володимир Притула, у Євпаторії практично всі жителі знають про давній конфлікт Володимира Лутьєва з міліцією: на шпальтах «Евпаторийской недели» він часто публікував матеріали з критикою міського УБОЗу і, зокрема, його начальника Анатолія Туйсузова. Більше того — справу про цей підрозділ за фактами, опублікованими «Евпаторийской неделей», зараз розслідує Запорізька прокуратура.
    
    Повторюся — це усього лише версії, котрі ходять уже кілька днів серед населення Криму насамперед через те, що сама міліція, посилаючись на таємницю слідства, обмежила обсяг інформації для громадськості у цій справі. Хоча тут, певне, можна було нічого і не приховувати, у всякому разі, видимої, фактологічної сторони подій, котра сталася в усіх на очах, якби усі були впевнені в правоті своєї справи і відповідності своїх дій вимогам закону. Однак повна інформація про все ще попереду...
    
    
    http://www.zn.kiev.ua/ie/show/419/36794/

• 2002.11.19 | Абу

  Буджурова: Лутьєв: журналіст-вбивця або жертва "замовної" справи

  Володимир Лутьєв: журналіст-вбивця або жертва "замовної" справи?
  Ліля Буджурова для УП , 18.11.2002, 18:09
  
  В Крыму разгорается громкий скандал с задержанием главного редактора газеты "Евпаторийская неделя" Владимиром Лутьевым, который ныне содержится в Симферополе в изоляторе временного содержания по подозрению в "покушении на умышленное убийство, совершенное по заказу". Если верить правоохранителям, Владимир "заказал" известного на полуострове своим неоднозначным прошлым депутата ВР Крыма Николая Котляревского и намерен был вскоре расправиться с еще двумя уважаемыми людьми, один из которых бизнесмен, другой – госслужащий.
  
  Чтобы понять, каким образом Лутьев из редактора популярной городской газеты превратился в Джека-потрошителя и матерого злодея, нужно вспомнить хронологию событий.
  
  Вечером 7 ноября секретарша депутата Котляревского позвонила в милицию и поделилась своей обеспокоенностью тем, что когда ее шеф выходил из офиса, за окнами раздался шум. Вскоре перед приехавшими на место правоохранителями раскрылась картина трагедии. Автомобиль депутата стоял открытым с вставленным в замок зажигания ключом, а вместо Котляревского в салоне осталось пятно крови. Естественно, это происшествие сразу вызвало массу версий, хотя милиция, как всегда, хранила официальное молчание (кстати, сама информация об исчезновении депутата пришла сначала из Киева).
  
  На неофициальном же уровне самые разные источники в правоохранительных органах делились с журналистами своими соображениями. К примеру, агентство "Интерфакс" опубликовало 8 ноября: "Как сообщил агентству источник в правоохранительных органах Крыма, в настоящее время изучается, не связано ли исчезновение Н.Котляревского с убийством главы правления АО "Иссон", который был в дружеских отношениях с депутатом. Бизнесмен был расстрелян в машине, принадлежавшей его фирме, 25 сентября в Евпатории. Находившиеся вместе с ним два сотрудника фирмы получили ранения".
  
  "Друг" Котляревского, с именем которого источник "Интерфакса" связывал исчезновение депутата – глава "Иссона" Александр Радов, действительно, был фигурой как нельзя лучше характеризующей круг связей пропавшего депутата. 23 июля 1996 года в Евпатории из автомобиля, где находились Радов и его товарищ, был расстрелян некий Юрчук. Спутник Радова был осужден за это убийство, а сам "бизнесмен" понес наказание за укрывательство в виде заключения на 8 лет, из которых он отсидел только 4. С именем "друга" Котляревского связывают и другую трагедию, разыгравшуюся в то время, когда он скрывался от мести братвы и закона. "Мстители", пытавшиеся узнать место его нахождения у таксиста, часто возившего супругу Радова, перерезали парню горло разбитой бутылкой.
  
  При чем тут непорочный крымский депутат Котляревский, нужно спросить у источника "Интерфакса". Другие (или те же самые) правоохранительные источники рассказывали местным журналистам, что над Колей, видимо, сгущались тучи, потому что в последние дни он ходил очень смурной. Возможно, "сливали" милиционеры информацию, на него кто-то авторитетный очень обиделся то ли за отказ куда-то во что-то общее платить, то ли за долги какие-то за 13 га евпаторийского пляжа, взятого им на паях то ли с днепропетровскими то ли с донецкими. Автор этих строк, естественно, всей этой клевете поверить не мог, а больше склонялся к версии, что Коля сам себя похитил, как это уже было однажды в Крыму со спикером Супрунюком, известным в миру под именем "Огнетушитель".
  
  Слухи, версии день ото дня становились все более зловещими и Котляревского уже никто не чаял увидеть живым, а местный депутатский корпус содрогался от возможности неотвратимой утраты знатока законов, особенно уголовного права. Трудно представить, к каким потрясениям привело бы Крым мучительное ожидание, если бы через пять дней после пропажи известного депутата его не предъявили живым и здоровым…в здании Управления по борьбе с организованной преступностью.
  
  Те, кто ожидал, что Николая Николаевича держали здесь суровые работники УБОП, решив вспомнить следствие 1998-1999 г.г., в ходе которого была доказана причастность Котляревского к 11 составам преступлений и обвинительное заключение по нему с приобщенными вещественными и иными доказательствами было утверждено Прокуратурой АРК, а затем направлено в суд, глубоко ошибались. И не только потому, что после 14 месяцев отсидки депутата Верховный Суд Украины оправдал практически по всем "разбойным" статьям, оставив на его совести лишь хулиганство. На этот раз УБОП, как выяснилось, Котляревского спасал.
  
  Первый замначальника ГУ МВД Украины в Крыму и одновременно начальник крымского УБОП Сергей Семкив так и заявил журналистам: "Тех людей, которые радовались, что у нас исчез депутат Крыма Котляревский Николай Николаевич, хочу огорчить. А тех людей, которые сопереживали это исчезновение, этот факт, хочу обрадовать". Радость состояла вот в чем. Как выяснилось, 30 октября в милицию обратился неизвестный, который сообщил, что он получил заказ на убийство депутата.
  
  Проанализировав информацию, руководство "убойного" управления решило, что это серьезно и разработало сценарий по спасению бывшего клиента милиции. В ходе операции было имитировано исчезновение Котляревского, который на самом деле, находился, как он сам выразился, на отсидке дома, а в это время правоохранители собирали доказательную базу.
  
  Семкив сообщил, что 11 ноября "заказчик" был задержан. Все попытки журналистов узнать его имя натолкнулись на такое сопротивление, что впору было заподозрить, что речь идет о Бен Ладене, на спасение которого, в случае, если тайна имени раскроется, со всего мира хлынут на полуостров террористы, чтобы в кровопролитной войне отбить своего лидера от крымской милиции. Кое-что стало проясняться, когда о своем обидчике рассказал в этот день сам Котляревский: "Этот человек известен всем вам. Что касается меня, я нахожусь с ним очень долгое время в неприязненных отношениях. Он постоянно на меня писал анонимки, различные статьи в газете, письма там прокурору и т.д., выставлял меня эдаким криминальным каким-то авторитетом".
  
  Журналисты, действительно, знали одного человека, который постоянно писал о Котляревском "различные статьи в газете, письма там прокурору и т.д., выставлял его эдаким криминальным авторитетом". Но последующая информация, полученная на знаменитой пресс-конференции, была настолько кровавой, что никак не соотносилась с этими догадками.
  
  Выяснилось, в частности, что, по словам Семкива, "заказчик" дал задание "киллеру" не просто пристрелить депутата, а "топором зарубать, или прутом убить, почистить карманы у него, снять часы с руки, то есть просто инсценировать такое убийство на почве грабежа, разбойное нападение". Что, если "киллер" хорошо справится со своей работой, "заказчик" поручит ему еще два убийства. Начальник крымского УБОПа сообщил, кроме того, что личность "киллера" была выбрана не случайно, так как "использовали его определенную обиду на, наверное, милицию".
  
  В этом одна из многих нелогичностей, замеченных в высказываниях руководителя УБОПа, которые вместе с явным нежеланием дать более конкретную информацию по делу, когда "преступник" был уже задержан, уже тогда вызывали множество вопросов. Согласитесь, выбор "киллера", обиженного на милицию, как-то не вписывается в картину, когда жертва – не работник милиции, а человек, сам когда-то от нее "пострадавший". Это во-первых. Во-вторых, несмотря на настойчивые попытки журналистов выяснить цену "заказа", она так и не была названа, возможно, потому что, как затем выяснилось, за такие смешные деньги ($1 тысяча авансом, еще $2 тыс. - после работы) сегодня не только на убийство депутата, но и банальный шантаж никто "не подпишется".
  
  Сергей Семкив этот вопрос обошел таким образом: "Сегодня ставить вопрос, сколько стоит убить Котляревского, нельзя. Сумма уплачена, будем говорить так, предоплата сделана, и это все задокументировано полностью. Сумма определенная есть, она в валюте давалась. Вторая часть должна быть возвращена после того, как будет совершено убийство. Но дело в том, что мы уже дальше не допустили, то есть нам достаточно было тех доказательств, которые мы добыли, чтобы возбудить уголовное дело и заниматься дальше следствием".
  
  Третья нелогичность – если, действительно, задокументировано получение аванса (хотя Семкив не ответил на вопрос, какие доказательства были добыты, кроме "признания" потенциального исполнителя), то почему, имея 12 дней в своем распоряжении, милиция не воспользовалась случаем получить другие "железные" доказательства. К примеру, задокументировать моменты, когда "заказчик" полностью расплачивается с "исполнителем", дает ему новый заказ на 2 других убийства и, кстати, выясняет, куда "исполнитель" дел труп жертвы, которую он похитил 7 ноября.
  
  Вообще, если поверить информации УБОПовцев, "заказчик" выглядит довольно туповатым типом. Вместо того, чтобы поручить произвести достаточно безопасное для киллера и типичное для этой категории жертв "расстрельное" убийство, которых за последние годы в Крыму прошло несколько десятков и почти все без перспективы раскрытия, он дает задание имитировать ограбление с последующим "зарубанием" топором молодого и физически крепкого депутата ВР Крыма, у которого, кстати, вполне хватает денег на личную охрану. Больше того, он – дурак дураком – верит, что его "подрядчик", чтобы произвести все необходимые действия, рискуя быть замеченным секретаршей, посетителями и т.д. офиса Котляревского, сначала устраивает шум под окнами, а затем куда-то уволакивает жертву из машины, чтобы, видимо, в садистской тиши и на вольной природе обчистить ее карманы и добить топором. Вера эта настолько велика, что "заказчик", не заподозрив никакой "подставы", никуда не скрывается, спокойно давая милиции возможность "заниматься дальше следствием".
  
  Таких несуразностей в деле было так много, что еще тогда, когда имя "заказчика" было неизвестно, у многих появилось стойкое убеждение, что что-то здесь нечисто. Правда, большинство мнений сходилось к тому, что веселое шоу с демонстрацией в стенах УБОП Котляревского, было организовано в рекламных целях. Ведь известно, что вскоре на Коллегии МВД в Киеве должен обсуждаться вопрос о целесообразности сохранения службы УБОП. Когда же, несмотря на созданную милицией обстановку строгой секретности, журналисты узнали имя "заказчика", многое стало понятно.

• 2002.11.21 | Крымские Аспекты

  Интрига продолжается: суд Симферополя разреши арестовать Лутьева

  http://aspects.crimeastar.net/news.php?action=211102
  
  Суд у Симферополі дав дозвіл на арешт головного редактора "Євпаторійской нєдєлі" Володимира Лутьєва, звинуваченого у замовленні вбивства кримського депутата Миколи Котляревського
  
  Ми продовжуємо слідкувати за справою головного редактора "Євпаторійской нєдєлі" Володимира Лутьєва, звинуваченого у замовленні вбивства депутата кримського парламенту Миколи Котляревського. У середу Центральний суд Симферополя на вимогу кримської прокуратури дав санкцію на арешт журналіста.
  
  Близько тридцяти осіб у середу пікетували приміщення місцевого суду Центрального району Симферополя, вимагаючи засудження Володимира Лутьєва, якого прокуратура звинуватила у замовленні вбивства кримського депутата Миколи Котляревського. Пікетувальники назвалися мешканцями Євпаторії, яких організував і привіз до Симферополя депутат Євпаторійської міськради Володимир Населенко. Саме той, кого пан Лутьєва називав у своїй газеті "Євпаторійская нєдєля" "татом злодія" і пов'язував його з діяльністю Миколи Котляревського. Сам пан Населенко все заперечує:
  
  "Всі вони приїхали стихійно. Хто на електричці, хто на автобусі, хто на маршрутці, зі мною приїхало осіб сім. Дізналися, що сьогодні буде суд і решта приїхали як вийшло".
  
  Втім, така підтримка для правоохоронців, які, до речі, вели оперативну відео-зйомку журналістів, присутніх на суді, не знадобилася. Після багатогодинного перебування у кімнаті для нарад, суддя Олег Лебідь вирішив дати дозвіл на утримання обвинуваченого під вартою, як цього просила кримська прокуратура. Йому висунуто обвинувачення за тими ж 15-ю і 115 статтями Кримінального кодексу - замах на вбивство на замовлення.
  
  Адвокат заарештованого журналіста Олександр Гнєздов після засідання заявив, що його вразило це рішення суду і він за дорученням клієнта обов'язково його оскаржить:
  
  "В принципі, я очікував таке рішення, але, чесно кажучи, я просто шокований. Хоча б тому, що нині чинне законодавство не передбачає арешт лише за важкість злочину, як це було два роки тому. Однак доказів того, що він переховувався, чи чинив тиск на когось - надано не було. З урахуванням особи цієї людини, стану його здоров'я, адже він інвалід 2-ї групи і має на утриманні двох дітей, суд міг би вибрати заставу в якості запобіжного заходу", - сказав пан Гнєздов.
  
  На судовому засіданні був присутній представник Київського бюро "Репортерів без кордонів" Олег Завада, який повідомив, що ця міжнародна організація уважно слідкуватиме за перебігом цього процесу. Тим часом Володимир Лутьєв звернувся до "Репортерів без кордонів" за захистом.
  
  Володимир Притула, RFE/RL

• 2002.11.22 | Крымские Аспекты

  Лутьев: Организованная провокация. Милиция, Котляревский заодно!

  http://www.krym2002.com/index.php?smi=61275018
  
  20/11/02
  ФАКТЫ: После рассказа о том, что имитация исчезновения парламентария помогла предотвратить готовившееся преступление и выявить заказчика, журналисты поинтересовались у генерала: "А не поимели ли вас, чтобы создать Котляревскому ореол невинной жертвы и убрать неугодных людей?", на что Сергей Васильевич ответил с милицейской прямотой: "Меня трудно поиметь!".
  
  ДЕЛО О НЕСОСТОЯВШЕМСЯ ПОКУШЕНИИ НА ЖИЗНЬ ДЕПУТАТА КРЫМСКОГО ПАРЛАМЕНТА НИКОЛАЯ КОТЛЯРЕВСКОГО ГЛАВНЫЙ ПОДОЗРЕВАЕМЫЙ, ЖУРНАЛИСТ ВЛАДИМИР ЛУТЬЕВ, СЧИТАЕТ ПРОВОКАЦИЕЙ
  
  Николай СКРИПНИК
  
  "ФАКТЫ" (Симферополь)
  
  "ФАКТЫ" уже рассказывали об эффектном появлении на пресс-конференции с первым заместителем начальника Главного управления МВД Украины в Автономной Республике Крым генерал-майором милиции Сергеем Семкивом "похищенного и без вести пропавшего" депутата Верховного Совета АРК Николая Котляревского. Тогда его возвращение произвело среди пишущих и снимающих коллег настоящий фурор. Но после рассказа о том, что имитация исчезновения парламентария помогла предотвратить готовившееся преступление и выявить заказчика, журналисты поинтересовались у генерала: "А не поимели ли вас, чтобы создать Котляревскому ореол невинной жертвы и убрать неугодных людей?", на что Сергей Васильевич ответил с милицейской прямотой: "Меня трудно поиметь!".
  
  Тогда милиция фамилию заказчика не афишировала, тем не менее прокуратура автономии, начавшая расследование сенсационного уголовного дела о несостоявшемся покушении на умышленное убийство, то бишь на жизнь крымского парламентария, ее назвала. Как ранее писали "ФАКТЫ", заказчиком оказался главный редактор крымской городской газеты "Евпаторийская неделя" Владимир Лутьев, который и был задержан. Через несколько дней прокуратура Крыма выступила с заявлением о том, что Лутьев не арестован, а лишь задержан на десять суток. Учитывая подобный поворот событий, можно предположить: дело Лутьева, с 11 ноября находящегося в изоляторе временного содержания, обещает быть очень громким. В связи с этим его судьбой обеспокоилась Крымская ассоциация свободных журналистов, заинтересовались также известные международные журналистские организации, в том числе Институт массовой информации и "Репортеры без границ". Появились и некоторые подробности тех самых "неприязненных отношений с заказчиком", о которых говорил Николай Котляревский на пресс-конференции. Всплыли они и на встрече адвоката Лутьева с журналистами, организованной Крымской ассоциацией свободных журналистов и Комитетом по мониторингу свободы прессы.
  
  Организаторы встречи сразу сделали оговорку, что не настаивают на невиновности Лутьева, поскольку установление истины -- дело следствия и суда. Собственно, никто из участников пресс-конференции и не утверждал, что разоблачительные материалы о депутате Николае Котляревском и критика в адрес местного УБОПа, опубликованные Владимиром Лутьевым в "Евпаторийской неделе", были объективными. Однако никто и не опротестовал. Когда же редактор обратился в суд, прокуратура возбудила уголовное дело в отношении упомянутых в статье трех работников местного УБОПа, переданное сейчас для расследования в Запорожскую область. Именно эти факты заставляют адвоката Лутьева -- Александра Гнездова усомниться в объективности нынешних обвинений о заказе на убийство и авансировании его в валюте, выдвинутых против его подзащитного. Более того, на пресс-конференции Александр Гнездов передал весточку на волю от самого подозреваемого.
  
  -- Лутьев просил передать, что у него есть неопровержимые доказательства, и он готов представить их только суду, потому что боится за себя и за людей, намеревающихся их предъявить. Это бесспорные свидетельства провокации. С моей точки зрения, это метод расправы Николая Котляревского и УБОП с редактором за освещение в газете преступных дел, связанных с избранием Котляревского депутатом парламента Автономной Республики Крым, по которым ряд сотрудников местного УБОП привлекаются к уголовной ответственности. Пикантность и неприглядность ситуации с задержанием моего подзащитного еще и в том, что человек, давший показания против Лутьева, он же предполагаемый киллер Андрей Грачев, -- бывший работник... УБОП, ранее уволенный из органов МВД.

• 2002.11.26 | Крымские Аспекты

  Против редактора газеты "Евпаторийская неделя" возбуждено 6 угол

  http://www.krym2002.com/index.php?news=61784376
  
  Против редактора газеты "Евпаторийская неделя" возбуждено 6 уголовных дел
  
  Главное управление Министерство внутренних дел Украины в Крыму возбудило 6 уголовных дел против главного редактора газеты "Евпаторийская Неделя" Владимира Лутьева, задержанного милицией по подозрению в организации покушения на депутата Верховного Совета Крыма Николая Котляревского. Об этом сообщил журналистам начальник ГУ МВД в Крыму Николай Паламарчук.
  
  Как сообщают "Українські новини"Паламарчук сказал, что все шесть дел связаны с экономической деятельностью Лутьева в качестве директора частного предприятия. Других подробностей дел Паламарчук не дал.

• 2002.12.04 | Крымские Аспекты

  ЛУТЬЕВ НА СВОБОДЕ

  
  http://aspects.crimeastar.net/news.php?action=041202
  
  Крымский суд отпустил журналиста Лутьева, обвиняемого в "заказе" депутата
  
  Апелляционный суд Крыма во вторник отменил решение местного суда Центрального района Симферополя об аресте главного редактора газеты "Евпаторийская неделя" Владимира Лутьева и изменил ему меру пресечения на подписку о невыезде.
  
  Такое решение приняла судебная коллегия Апелляционного суда под председательством судьи Валентины Топчий. В судебном заседании участвовал представитель уполномоченного Верховной Рады по правам человека Нины Карпачевой Василий Иваненко.
  
  Лутьев в интервью журналистам отверг все обвинения в свой адрес, заявив, что уголовное дело против него является провокацией и местью за его журналистскую деятельность. "Если бы не было газеты, не было бы и этого процесса", - заявил он.
  
  Лутьев был задержан 11 ноября по подозрению в заказе убийства крымского депутата Николая Котляревского в результате спецоперации милиции. 20 ноября местный суд Симферополя принял решение об его аресте на время следствия. Адвокат Лутьева обжаловал это решение в Апелляционном суде Крыма, напоминает "Интерфакс-Украина".
  
  Журналист и его защитник уверены, что уголовное дело сфабриковано, и является местью за критические статьи в "Евпаторийской неделе" о действиях Котляревского и сотрудников Управления по борьбе с организованной преступностью города Евпатории.
  
  ForUm