10 грудня мітинг кримських татар у Сімфереполі
11/29/2002 | Фідель
А хто такий Куртбедінов? Координаційна рада пов"язана з Меджлісом чи це якась окремішна структура?
Координаційна рада громадсько-політичних сил кримськотатарського народу збирається провести 10 грудня в Сімферополі на площі ім. Леніна всекримський мітинг, присвячений проблемі реабілітації кримськотатарського народу.
Як повідомив агентству «Медіа Простір» член робочої президії Координаційної ради Хубедін Куртбедінов, проведення мітингу приурочене до Всесвітнього дня захисту прав людини, який відзначається 10 грудня.
«Кримськотатарський народ півстоліття після виселення бореться за повернення на рідну землю, за відновлення всіх прав, віднятих у нього внаслідок депортації і насильного утримання на чужині, — зазначив Х. Куртбедінов. — Україна не гарантує цілісність і збереження нашого народу як етносу, не бажає реабілітувати його і забезпечити наш політичний, соціально-економічний і духовний розвиток».
За словами Х. Куртбедінова, Координаційна рада проінформувала Сімферопольський міськвиконком про майбутній мітинг, передає «Транс-М-Радіо». «Ми сподіваємося, що отримаємо від мерії позитивну відповідь», — зазначив Х. Куртбедінов. Крім того, Координаційна рада підготувала звернення до керівництва кримських управлінь МВС і СБУ з проханням забезпечити порядок під час проведення мітингу. «Ми б хотіли, щоб власті взяли на себе відповідальність за дотримання порядку під час даної акції протесту», — підкреслив Х. Куртбедінов.
Координаційна рада громадсько-політичних сил кримськотатарського народу збирається провести 10 грудня в Сімферополі на площі ім. Леніна всекримський мітинг, присвячений проблемі реабілітації кримськотатарського народу.
Як повідомив агентству «Медіа Простір» член робочої президії Координаційної ради Хубедін Куртбедінов, проведення мітингу приурочене до Всесвітнього дня захисту прав людини, який відзначається 10 грудня.
«Кримськотатарський народ півстоліття після виселення бореться за повернення на рідну землю, за відновлення всіх прав, віднятих у нього внаслідок депортації і насильного утримання на чужині, — зазначив Х. Куртбедінов. — Україна не гарантує цілісність і збереження нашого народу як етносу, не бажає реабілітувати його і забезпечити наш політичний, соціально-економічний і духовний розвиток».
За словами Х. Куртбедінова, Координаційна рада проінформувала Сімферопольський міськвиконком про майбутній мітинг, передає «Транс-М-Радіо». «Ми сподіваємося, що отримаємо від мерії позитивну відповідь», — зазначив Х. Куртбедінов. Крім того, Координаційна рада підготувала звернення до керівництва кримських управлінь МВС і СБУ з проханням забезпечити порядок під час проведення мітингу. «Ми б хотіли, щоб власті взяли на себе відповідальність за дотримання порядку під час даної акції протесту», — підкреслив Х. Куртбедінов.
Відповіді
2002.11.30 | line305b
Реплика
Фідель пише:> А хто такий Куртбедінов? Координаційна рада пов"язана з Меджлісом чи це якась окремішна структура?
Нет, с Меджлисом не связана - скорее что-то вроде НДКТ - "конкуренты" типа. Подождем, пока кто-нибудь из Крыма более деатальную информацию даст, я не очень знаком с ними...
2002.12.01 | Радикал
Re: 10 грудня мітинг кримських татар у Сімфереполі
Фідель пише:> А хто такий Куртбедінов? Координаційна рада пов"язана з Меджлісом чи це якась окремішна структура?
Нет, эта структура создана в середине этого года. С Меджлисом никак не связана. Имеет претензии на представление интересов крымскотатарского народа.
В нее входят скажем такие структуры, как Партия межнационального согласия, Фонд Крым 2000, где председателем Хубедин Куртбединов, НДКТ, Миллет, а также некоторые видные участники национального движения.
Среди активистов есть большинство из тех, кто предпринял попытку сместить Мустафу Джемилева с поста Председателя Меджлиса крымскотатарского народа, но потерпел сокрушительное поражение на внеочередной сессии Курултая крымскотатарского народа в 1997 году.
По-моему, вся эта структура есть как раз новая попытка обойти Меджлис как единый высший орган крымскотатарского народа, избираемый на Курултае крымскотатарского народа.
2002.12.10 | Крымские Аспекты
Ильми Умеров о Координационном Совете (интервью Аспектов)
Крымские Аспекты -- ИНТЕРВЬЮ9 декабря , 2002
Связан ли каким-либо образом Координационный Совет общественно-политических сил с Меджлисом крымскотатарского народа, или это есть какая-то отдельная структура?
На этот вопрос по просьбе "Крымских Аспектов" отвечает член Президиума Меджлиса крымскотатарского народа Ильми Умеров
Координационный Совет общественно-политических сил крымскотатарского народа образовался летом текущего года. В него вошла группа людей, которые в разное время по разным причинам были отвергнуты Курултаем крымскотатарского народа, т.е. не были избраны в представительные органы крымскотатарского народа. Это, видимо, издержки выборных структур, ведь Меджлис - это выборный представительный орган крымскотатарского народа, и естественно, не все желающие могут быть избраны. Избираются только те, кто набирает достаточное количество голосов.
Некоторые из тех, кто не прошел процедуру выборов, продолжают работать, как-то помогать этим структурам, а некоторых захлестывают амбиции и они начинают работать в противовес, против национальногодвижения, против структур Курултая и Меджлиса. И большинство из около двух десятков человек, которые ставят подписи под различные обращения и воззвания от имени этих общественно-политических сил - как раз такие люди.
В 1997 году, в декабре у нас был очень тяжелый Курултай, и 16 человек одновременно были выведены из состава Меджлиса крымскотатарского народа. Значительная часть из них находится в этой группе, есть другие люди, которые в разное время, до декабрьской сессии Курултая, в результате выборов не могли стать делегатами Курултая, не могли стать членами меджлисов разных уровней или Меджлиса крымскотатарского народа.
Здесь уместно сказать вот еще что.
Долгое время, с разныхсторон пытались расколоть национальное движение.
Если в 60-70-е годы находили людей из числа крымских татар из партийных структур, угрожая им лишением партбилета или работы, и они ставили подписи под те или иные документы с попытками дискредитировать национальное движение, то позже это были какие-то структуры в противовес структурам, создаваемым национальным движением, например, деятельность людей, узурпировавших аббревиатуру НДКТ (Национальное Движение Крымских Татар) была инициирована против ОКНД (Организация КрымскотатарскогоНационального Движения).
Недавно, будучи председателем Верховного Совета Автономной Республики Крым, Л.Грач в противовес Меджлису создал около себя так называемый Совет аксакалов, который в народе прозвали "Советом акшакалов", - где они теперь?
Сейчас появилась новая группа. И пока будет необходимость крымскотатарскому народу иметь национальное движение, всегда будут находиться какие-то силы, которых будут использовать против этого национального движения, всегда будут попытки расколоть его.
Один из существенных моментов в деятельности этого Координационного совета - это проект Закона о реабилитации крымскотатарского народа. По этому проекту, если он вдруг будет принят, то Крым фактически становится чуть ли не независимым крымскотатарским государством. Это утопия, это невозможно. Несмотря на то, что у меня имидж национал-радикала, я стою на позиции, что нужно делать последовательные шаги. Уже более 7 лет в недрах Верховной Рады Украины, в комитетах, подкомитетах и комиссиях, находится проект Закона "О статусе крымскотатарского народа". После того, как была принята Конституция Украины, в которой был введен термин "коренной народ", возникла необходимость теперь в этом государстве принять Закон "О коренных народах Украины". Необходимо принять Закон "О статусе крымскотатарского народа". Этот закон, конечно же, сразу же не предоставляет крымскотатарскому народу его национальную государственность, как того многие хотят.
И на таком фоне эта группа предлагает закон, принятие которого невозможно. Я расцениваю это исключительно как провокационную деятельность, так как лучше сделать серьезный шаг вперед, приняв Закон "О статусе крымскотатарского народа", чем не принять никакой закон, предлагая более радикальный вариант.
Точно так же и с акцией 10 декабря. 10 декабря отмечается День защиты прав человека. Очень много лет подряд Национальное Движение и Меджлис крымскотатарского народа проводили в этот день мероприятия. В этом же году, Координационный Совет уже объявил о проведении мероприятия. Меджлис нигде не заявил, что он будет организовывать митинг 10 декабря; посмотрим, какое количество людей там соберется.
Мне кажется, что мы непростительно долго не обращаем внимание на существование Координационного Совета. Было бы неплохо, если бы лидеры Меджлиса крымскотатарского народа и регионов высказали свое мнение по поводу деятельности данного Совета.
http://aspects.crimeastar.net/press/interview/int.php
2002.12.12 | line305b
Митинг состоялся, присутствовало аж 200 человек
http://aspects.crimeastar.net/news.php?action=11120211 декабря, 2002
Крымские татары провели митинг протеста в Симферополе
В Симферополе состоялся всекрымский митинг протеста, организованный Координационным советом общественного движения крымскотатарского народа. Около 200 его участников держали лозунги: "Без равноправия нет согласия", "Правителям, попирающим права народов - позор!", "Восстановить национальную государственность крымскотатарского народа!".
Основное требование митингующих - принятие законопроекта о реабилитации прав крымскотатарского народа, разработанного Координационным советом общественного движения крымскотатарского народа, передают "Подробности".
В резолюции митинга "О принятии Верховной Радой Украины Закона "О реабилитации крымскотатарского народа" говорится, что этот законопроект подписали более 25 тысяч крымских татар.
http://www.for-ua.com/
2002.12.13 | Визитер
Re: Митинг состоялся
Митинг то состоялся, и было там действительно АЖ 200 человек.Беспокоит другое - как могут наши новоиспеченные горе-политики "подставлять" народ. "25 тысяч" подписей вроде собрали. Да их можно было собрать и 150 тысяч - какой крымский татарин не хочет жить в своей национальной автономии? Но те 25 тысяч, что уже проставили подписи (а может эта цифра дутая) скорее всего, просто подставлены.
Им вряд ли говорили, откуда исходит инициатива - тираж национальных газет не более 15 тысяч. А если бы сказали - тогда может быть не набралось бы 1.5 тысячи подписей.
Строить свою карьеру на критиканстве - всегда легко взбираться по лестнице - но еще легче очень быстро с нее скатываться. Народ то у нас мудрый - и не таких видывал...
чего стоит один перечень "общественно-политических сил" - в частности ,это Миллет, НДКТ, какая то новая непонятная партия межнационального согласия, партия мусульман Украины. А эта партия мусульман Украины - на выборах уже разок показала, что она за партия, и не успокоилась - снова лезет делать политику в Крыму...
2002.12.13 | Абу
до речі, не виключено що партію мусульман
зараз будуть активно реанімовувати. А оскільки нікому вона особливо на Донбасі не треба (там і так навчилися вибори малювати "трубой па галавє", навіщо додаткові витрати?), то напевно будуть їй підшуковувати інші площадки для роботи. найбільш перспективним напрямком територіальної експансії напевно будуть південні області - Херсонська, Миколаївська, +Запоріжжя, але без Криму це все виглядає зовсім не солідно. Крім того, шматочок Криму і сам по собі ніколи не завадить, особливо враховуючи що шахтьори в поділі півострова трохи приймали і приймають участь і не є новачками в цій справі.Тому, ймовірно, що емісари Ахметова почнуть шукати якихось людей серед кримських татар. І ми можемо стати свідками ще не однієї такої акції, особливо якщо данєцкіє по справжньому знайдуть спільну мову з бажаючими розгойдати Меджліс та єдність кримських татар. Яку роль будуть відігравати данєцкіє в цій коаліції (якщо вона таки буде не ситуативна а націлена на довготривалу діяльність) говорити напевно поки що рано. Все залежатиме від того як партнери покажуть себе в апробаційний період і які сигнали будуть йти з Києва. Ось тут і є головна небезпека. В АП ім. "бридких пацюків(о)" зараз сильні анти-кримськотатарські настрої. Проте віддавати щось (навіть якщо віддавати насправді нічого не має) партія(о) не вміє і не хоче тим, паче данєцкім. (в активі у (о) зараз паливно-енергетичний сектор Криму і очевидно частина туристичної інфраструктури) Але явний брак інформації та динамічність політичної ситуації на Печерських пагорбах не дозволяє все таки робити однозначних висновків.
Тим не менш, я б не став недооцінювати загрози. І навсяк випадок готував би систему анти-заходів. Тут кримськотатарська спільнота може стикнутися з викликами нового типу. Системної роботи (в їх паскудному бандюківському розумінні змісту подальшої діяльності) причому, можливо декількох олігархічних угрупувань одразу.
дисклеймер: все написане є тільки моїми фантазіями, звичайно, суцільне ІМХО, і ці хфантазії, сподіваюся будуть заперечені іншими, не відомими мені хфактами.
2002.12.19 | КримТау
здається Ви маєте рацію
принаймні чутки про зацікавленність Ахметова партією мусульман вже ширяться на печерських пагорбах. почекаємо на розвиток подій2002.12.19 | line305b
А что за персонаж этот Ахметов?
по-моему видел его имя среди тех, кто помогал финансировать последниюю книжку Джемилева.2002.12.20 | КримТау
а коли книжку видано?
після пардаментських виборів Ахметов, кажуть, щедро грішми розкидувався. всі хто на прийом до нього потрапляв, виходив задоволеним.а так, він - найбагатша людина України (Впрост оцінює його в 1,7 млрд амер тугриків), екс-начальник шайки бойовиків у Аліка Грека, по смерті якого став самостійним начальником і виріс до директора всєя Донбасу. шахтьорскій хлопчик, данєцка мрія. хоча, це все чутки, звичайно...
2002.12.18 | line305b
Кому вигідна радикалізація кримських татар?
Кому вигідна радикалізація кримських татар?Микита КАСЬЯНЕНКО, «День» №229, 12.12.2002
Кримчани вже звикли до багатотисячних мітингів кримських татар у центрі Сімферополя та в інших містах півострова. Однак мітинг 10 грудня відрізнявся і за характером, і за кількістю людей. За оцінками експертів і працівників МВС, у ньому взяли участь приблизно 150—200 осіб. Мітинг проведено політичними об’єднаннями кримських татар, які після розколу на позачерговому курултаї два роки тому заявляють про себе як про опозицію до меджлісу. У об’єднання входять представники таких політичних течій як НДКТ (частина національного руху, яку свого часу очолював загиблий від рук убивці Юрій Османов, і яка з того часу втратила і чисельність і вплив на процес облаштування), рух «Міллет» («Народ»), група «Новій світ», партія мусульман України і деякі інші течії. У липні 2002 року вони створили свою Координаційну раду, яка й виступила організатором мітингу в День прав людини.
Учасники мітингу виступили з вимогою реабілітації кримськотатарського народу, відновлення національного державного утворення кримських татар і розв’язання проблеми кримськотатарської мови. У резолюції також вказується, що Координаційна рада також вимагає від Президента і Верховної Ради України ухвалити закон «Про реабілітацію кримськотатарського народу» в редакції, яку запропоновано Координаційною радою. Цей проект — альтернативний розробленому Держкомітетом у справах національностей та міграції проектові закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Вони заявили про свою незгоду з проектом цього закону, який обговорюється в парламенті України і зібрали, за їх словами, 25 тисяч підписів під своїм варіантом законопроекту, який вони вимагають розглянути замість прийнятого Верховною Радою України.
Учасники мітингу тримали в руках транспаранти з написами «Відновити національну державність кримськотатарського народу!», «Політична реабілітація кримськотатарського народу — перемога розуму в У країні!», «Росія, Україна, Узбекистан: республіки різні — борги перед кримськотатарським народом — спільні», «Вимагаємо гарантованого та ефективного представництва кримськотатарського народу в усіх органах влади!», «Конституція України ігнорує факт існування кримськотатарського народу і є продовженням постанови ДКО від 1944 року!» (цей документ послужив підставою для виселення представників декількох національностей і цілого кримськотатарського народу з півострова. — Ред .).
У резолюції, прийнятій на мітингу, стверджується, що Україна за роки незалежності не ухвалила жодного закону, спрямованого на відновлення прав кримських татар. «Автономна Республіка Крим у правовому полі України стала, за своєю сутністю, важелем для протидії відновленню національної територіальної автономії і поверненню всього кримськотатарського народу до Криму», — говориться в документі. На думку учасників акції, українська влада вводить в оману міжнародне співтовариство, створюючи видимість розв’язання кримськотатарської проблеми. Учасники мітингу заявили, що їх не влаштовує створення в Криму національно- культурної автономії і зажадали відновлення національного державного утворення кримськотатарського народу в формі національно-територіальної автономії в складі України. Вони вимагають також гарантованого представництва кримських татар у всіх структурах державної влади, визнання кримськотатарської мови державною на території Криму. Серед соціально-економічних вимог — відшкодування збитків, заподіяних кримським татарам і окремим громадянам за національною ознакою з боку держави внаслідок репресій і геноциду, реалізація держпрограми повернення населення та відновлення прав кримськотатарського народу, збільшення пенсій громадянам, що зазнали репресій за національною ознакою. «Кримськотатарський народ ніколи не погодиться з половинчастим розв’язанням проблеми його реабілітації!», — говориться у вищезгаданому документі.
«День» попрохав прокоментувати мітингові події 10 грудня народного депутата України заступника голови меджлісу кримськотатарського народу і члена Ради представників народу при Президентові України Рефата Чубарова.
— Рефате-ага, яка ваша думка щодо мітингу в Сімферополі і вимог, висунутих його учасниками?
— Загалом на самому мітингу нічого нового для національного руху не було. Мітинг пройшов під тими ж гаслами, до яких можуть приєднатися дуже багато хто з кримських татар. Але є гідним жалю те, що організатори цього мітингу вирішили провести його як власний захід і не стали спиратися на меджліс. Тому й прийшло на мітинг лише десь 150 осіб. Це свідчить про те, що мета в організаторів мітингу була абсолютно іншою.
— Виникло враження, що відбувається процес радикалізації кримськотатарського національного руху. Чи це так?
— Невирішення будь-якого питання, актуального для багатьох людей, призводить до роздратування. У кримських татар може скластися думка, що, як сьогодні було заявлено на мітингу, Україна не хоче вирішувати проблеми кримських татар. Біда цих людей у тому, що вони не розуміють, що Україна політична — це таке багатогранне співтовариство, яке є досить неоднозначним. Є прогресивні шари, що розуміють, наскільки актуальним є розв’язання проблем кримських татар як цілісного народу, але є й реакційні кола, близькі до комуністів і колишніх «радянських» урядовців, які не подолали старого світогляду, які проти розв’язання наших проблем і проти інтеграції кримських татар і мусульман взагалі в українське суспільство. І нам треба відрізняти політиків, які хочуть, і політиків, які не хочуть вирішувати наші проблеми. А серед виступів на цьому мітингу в Сімферополі такого аналізу не було. Була спроба загалом докоряти Україні як державі. Я в цьому вбачаю суб’єктивний підхід.
— В деяких інтернет-виданнях з’явилися твердження про те, що ця частина кримськотатарського національного руху шукає допомоги в Росії і, відповідно, реагує на вимоги з-за кордону зробити більш радикальними дії з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні та посварити кримських татар з українською державою. Чи це так?
— Треба сказати, що в останні роки російські політичні сили, які раніше традиційно використовували невелику й не основну частину нашого руху в своїх інтересах, зазнали остаточного провалу. Не виключаю, що спроба реанімувати такі настрої й створити для себе базу в Криму може зараз мати місце. Я переглядав відгуки на мітинг в інтернеті. І, до речі, російський ЗМІ підозріло дружно зазначає, що виступаючі на мітингу в однаковій мірі докоряють і Україну, і меджліс. Це характерне для них. Гадаю, що такого роду політичні об’єднання кримських татар, які не отримують масової підтримки в їх середовищі, і можуть знайти підтримку не в офіційній Росії, а лише в реакційних російських політичних колах, як це бувало раніше…
— Ви твердите, що Координаційна рада цих громадських об'єднань не має масової підтримки в народі?
— Звичайно. Я знаю, що там багато людей, тобто кримські татари насамперед, запитують себе — чому ці рухи не з меджлісом, чому вони вирішили скликати їх на свій мітинг окремо? Люди дають цим рухам правильну оцінку: це потрібно насамперед їм самим…
— Рефате-ага, відомо, що кримськотатарський національний рух завжди активно відзначав День прав людини, а цього року?
— Кожного року 10 грудня ми відзначали День прав людини практично всім національним рухом, вважаючи його основною віхою в боротьбі за права народу в радянській імперії. Цього разу кримськотатарські політики брали участь у загальних заходах держави, які проходили тут, у Києві. Це зустрічі з дипломатами, іноземними представниками, дискусії з громадянами України з цієї проблематики. Ми не втратили традиції. Але річ у тім, що саме в День прав людини тут в Україні зазначалося, що в нашій країні є досить великі проблеми, і я гадаю, що сьогоднішня ситуація в Україні певною мірою не дозволяє кримським татарам говорити про невирішеність проблеми прав людини окремо в кримськотатарському середовищі. Бо в нас загалом в Україні з цим є великі проблеми… Річ у тім, що ми також за найшвидше розв’язання всього спектра проблем кримськотатарського народу, але не на ультимативній, а на консолідованій основі, на принципах взаємної згоди і стабільності в державі.