ЗЕМЛЯ З-ПІД НІГ... І КОЗИРІ СПЛИВАЮТЬ
02/07/2003 | Адмін КС
ЗЕМЛЯ З-ПІД НІГ... І КОЗИРІ СПЛИВАЮТЬ
Черговий сплеск обурення севастопольської громадськості спричинила публікація "Крым уходит из-под ног. "Татарская карта" становится козырной" у січневому номері газети "Российская община Севастополя". І, нарешті, вперше місцева держадміністрація розцінила діяльність часопису і однойменного товариства як антидержавну.
Вищезгадане періодичне видання зареєстроване 14.06 1994 року в міському управлінні преси, друкується в друкарні газети "Флаг родины" Чорноморського флоту Російської Федерації, поширюється безкоштовно. Редакційний колектив знайшов собі пристанище під дахом штабу Чорноморського флоту, громадське товариство має приміщення для сходів, знову ж таки, у Будинку офіцерів Чорноморського флоту. І, здається, там йому досить комфортно. Звідти й веде антиукраїнську пропаганду.
Після гучного відзначення 10-річного ювілею, 12 січня, окрилена початком Року Росії в Україні, община вже в першому цьогорічному номері свого часопису вирішила нажахати севастопольців прогнозами Павла Глоби. Російському "нострадамусу" терміново привидилося, що "...уже через несколько лет волна терактов охватит крымское побережье, солнечный полуостров станет горячей точкой". Картину довершила уява автора публікації С. Ільченка: "Не надо глубокой аналитики, чтобы продолжить прогноз. Схема проста и проверена: мусульмане и православные режут друг друга, западные миротворцы наводят порядок. И остаются здесь навсегда. За такой подарок Киеву простят все...". Для цієї "жахалки", як зізнався автор, глибока аналітика йому не знадобилася. Зате дії нашого Президента він аналізує, здається, глибше, аніж йому мав би дозволити його статус, звинувачуючи останнього у надмірно частих зустрічах з представниками Ради кримських татар, та ще й береться регламентувати його дії. Мовляв, як міг Президент зустрічатися з татарами в той час, коли у Москві "...раскручивалась трагедия "Норд-Оста"? Зовнішня політика нашої держави також трактована автором публікації у режимі "глибокої" аналітики: "Под традиционный трёп о стратегическом сотрудничестве с Россией украинская политическая элита откровенно ставит на Запад".
Далі автор зайнявся підрахунком кримських татар. І тих, що вже мають громадянство України, і тих, що громадянство очікують. Вже народжених і тих, хто ще тільки має з'явитися на світ. При цьому багатозначно застеріг: "Практически все семьи многодетны, татаркам запрещено пользоваться противозачаточными средствами и делать аборты". Стаття закінчувалась несподіваним приписом "Від редакції", в якому, як вирок, прозвучало розпорядження: "...пусть приезжие из среднеазиатских республик встанут в общую очередь за участками земли. Может, лет через восемь-десять им что-нибудь и выделят". (Й справді, нехай стануть в чергу за приїжджими з Росії, що їх батьків спровадили в Середню Азію).
Про резонанс від вищеозначеної статті свідчить, зокрема, коментар начальника відділу національностей та міграції міської держадміністрації Віктора СолодовА під час нашої з ним розмови.
- Вікторе Олексійовичу, як Ви вважаєте, чи не занадто бурхливо розпочинається Рік Росії у Севастополі?
- Прикро, що саме російська община нещодавно - у день святкування ювілею - отримала з рук голови Асоціації національно-культурних товариств Криму В. Жиліна Почесну грамоту "За активну роботу та великий внесок у розвиток національних відносин". Оце так внесок! Нашому обуренню просто немає меж. Такі публікації зводять нанівець всю роботу по зміцненню міжнаціональних відносин у Криму на всіх рівнях, починаючи від Президента і закінчуючи відділом національностей та міграції місцевої держадміністрації. Стільки зусиль докладено, аби кожен народ багатонаціонального Криму почувався повноцінним громадянином нашої держави! У Севастополі 18 національно-культурних товариств. Пам'ятаєте свято "Від Різдва до Водохрещі" в Українському культурно-інформаційному центрі? Як ми раділи тоді своїм здобуткам. Адже стільки народностей зібралося тоді, і всі вони засвідчували своє громадянство України, незважаючи на різне етнічне походження та конфесійну приналежність. А такі публікації вносять розбрат, розколюючи ту єдність, котра сьогодні вже досягнута у Севастополі. Це - відверта антидержавна діяльність.
Додала певних штрихів до вищеозначеного сюжету зустріч та розмова з Талятом Сулеймановим, заступником регіонального меджлісу, депутатом Балаклавської районної Ради.
- Таляте Сейдаметовичу, публікація Вас чимось вразила, здивувала?
- Вражає, передусім, зухвалість, з якою поводять себе росіяни на чужій землі. Є незалежна держава, у якій на сьогодні створені бездоганні умови для розвитку російської мови, культури, освіти. А скільки в Україні храмів для віруючих Московського патріархату? Та "великому" й "найстаршому" все замало. Всюди і скрізь він шукає конфлікту, приводу побряцати зброєю. Якщо відслідкувати історичний шлях Росії, то в усі часи за будь-яких історичних реалій ця держава воювала і продовжує воювати зараз. Весь час вона - у пошуках ворога. Навіть на пам'яті сучасника, що не заглиблюватиметься далеко в історію, і грузино-абхазький конфлікт, до якого доклала і докладає рук Росія, і війна у Чечні, і постійне зазіхання на український Крим, а тепер - бажання посварити кримських татар з українцями. Україна взяла на себе нелегку ношу, дозволивши моєму народові повернутися додому, хоч до його виселення з цієї землі ніякого відношення не мала. За час депортації загинуло більше кримських татар, аніж за роки війн. І все це жінки, діти, люди похилого віку. І тепер нам ще намагаються радити, скільки дітей народжувати, дивуються прагненню дати своїм дітям освіту. А хіба ми давали обіцянку, отримуючи шматок відібраної раніше землі, що будемо навіки лише землеробами? Я вважаю, що Росія, як правонаступниця Радянського Союзу, мала б, насамперед, покаятись за імперські злочини і не шукати нових конфліктів. А росіянам, що проживають у Севастополі чи приїздять сюди у справах, поводитись скромніше у чужій державі.
Поводитися скромніше своїх співвітчизників закликав і російський омбудсмен О. Миронов, дізнавшись під час приїзду до Севастополя у липні минулого року про розпалювання міжнаціональної ворожнечі на шпальтах вищеозначеної газети. Але нагадав, що саме місцева влада має усі повноваження регламентувати діяльність часопису, раз вона видала йому реєстраційне посвідчення.
Отже, нарешті, маємо фахове визначення роботи, що роками ведеться у Севастополі на підрив державності. Може, після визначення будуть вжиті і відповідні санкції?
Лідія Степко, власкор "КС". м. Севастополь.
http://svitlytsia.crimea.ua//index.php?section=article&artID=510
Черговий сплеск обурення севастопольської громадськості спричинила публікація "Крым уходит из-под ног. "Татарская карта" становится козырной" у січневому номері газети "Российская община Севастополя". І, нарешті, вперше місцева держадміністрація розцінила діяльність часопису і однойменного товариства як антидержавну.
Вищезгадане періодичне видання зареєстроване 14.06 1994 року в міському управлінні преси, друкується в друкарні газети "Флаг родины" Чорноморського флоту Російської Федерації, поширюється безкоштовно. Редакційний колектив знайшов собі пристанище під дахом штабу Чорноморського флоту, громадське товариство має приміщення для сходів, знову ж таки, у Будинку офіцерів Чорноморського флоту. І, здається, там йому досить комфортно. Звідти й веде антиукраїнську пропаганду.
Після гучного відзначення 10-річного ювілею, 12 січня, окрилена початком Року Росії в Україні, община вже в першому цьогорічному номері свого часопису вирішила нажахати севастопольців прогнозами Павла Глоби. Російському "нострадамусу" терміново привидилося, що "...уже через несколько лет волна терактов охватит крымское побережье, солнечный полуостров станет горячей точкой". Картину довершила уява автора публікації С. Ільченка: "Не надо глубокой аналитики, чтобы продолжить прогноз. Схема проста и проверена: мусульмане и православные режут друг друга, западные миротворцы наводят порядок. И остаются здесь навсегда. За такой подарок Киеву простят все...". Для цієї "жахалки", як зізнався автор, глибока аналітика йому не знадобилася. Зате дії нашого Президента він аналізує, здається, глибше, аніж йому мав би дозволити його статус, звинувачуючи останнього у надмірно частих зустрічах з представниками Ради кримських татар, та ще й береться регламентувати його дії. Мовляв, як міг Президент зустрічатися з татарами в той час, коли у Москві "...раскручивалась трагедия "Норд-Оста"? Зовнішня політика нашої держави також трактована автором публікації у режимі "глибокої" аналітики: "Под традиционный трёп о стратегическом сотрудничестве с Россией украинская политическая элита откровенно ставит на Запад".
Далі автор зайнявся підрахунком кримських татар. І тих, що вже мають громадянство України, і тих, що громадянство очікують. Вже народжених і тих, хто ще тільки має з'явитися на світ. При цьому багатозначно застеріг: "Практически все семьи многодетны, татаркам запрещено пользоваться противозачаточными средствами и делать аборты". Стаття закінчувалась несподіваним приписом "Від редакції", в якому, як вирок, прозвучало розпорядження: "...пусть приезжие из среднеазиатских республик встанут в общую очередь за участками земли. Может, лет через восемь-десять им что-нибудь и выделят". (Й справді, нехай стануть в чергу за приїжджими з Росії, що їх батьків спровадили в Середню Азію).
Про резонанс від вищеозначеної статті свідчить, зокрема, коментар начальника відділу національностей та міграції міської держадміністрації Віктора СолодовА під час нашої з ним розмови.
- Вікторе Олексійовичу, як Ви вважаєте, чи не занадто бурхливо розпочинається Рік Росії у Севастополі?
- Прикро, що саме російська община нещодавно - у день святкування ювілею - отримала з рук голови Асоціації національно-культурних товариств Криму В. Жиліна Почесну грамоту "За активну роботу та великий внесок у розвиток національних відносин". Оце так внесок! Нашому обуренню просто немає меж. Такі публікації зводять нанівець всю роботу по зміцненню міжнаціональних відносин у Криму на всіх рівнях, починаючи від Президента і закінчуючи відділом національностей та міграції місцевої держадміністрації. Стільки зусиль докладено, аби кожен народ багатонаціонального Криму почувався повноцінним громадянином нашої держави! У Севастополі 18 національно-культурних товариств. Пам'ятаєте свято "Від Різдва до Водохрещі" в Українському культурно-інформаційному центрі? Як ми раділи тоді своїм здобуткам. Адже стільки народностей зібралося тоді, і всі вони засвідчували своє громадянство України, незважаючи на різне етнічне походження та конфесійну приналежність. А такі публікації вносять розбрат, розколюючи ту єдність, котра сьогодні вже досягнута у Севастополі. Це - відверта антидержавна діяльність.
Додала певних штрихів до вищеозначеного сюжету зустріч та розмова з Талятом Сулеймановим, заступником регіонального меджлісу, депутатом Балаклавської районної Ради.
- Таляте Сейдаметовичу, публікація Вас чимось вразила, здивувала?
- Вражає, передусім, зухвалість, з якою поводять себе росіяни на чужій землі. Є незалежна держава, у якій на сьогодні створені бездоганні умови для розвитку російської мови, культури, освіти. А скільки в Україні храмів для віруючих Московського патріархату? Та "великому" й "найстаршому" все замало. Всюди і скрізь він шукає конфлікту, приводу побряцати зброєю. Якщо відслідкувати історичний шлях Росії, то в усі часи за будь-яких історичних реалій ця держава воювала і продовжує воювати зараз. Весь час вона - у пошуках ворога. Навіть на пам'яті сучасника, що не заглиблюватиметься далеко в історію, і грузино-абхазький конфлікт, до якого доклала і докладає рук Росія, і війна у Чечні, і постійне зазіхання на український Крим, а тепер - бажання посварити кримських татар з українцями. Україна взяла на себе нелегку ношу, дозволивши моєму народові повернутися додому, хоч до його виселення з цієї землі ніякого відношення не мала. За час депортації загинуло більше кримських татар, аніж за роки війн. І все це жінки, діти, люди похилого віку. І тепер нам ще намагаються радити, скільки дітей народжувати, дивуються прагненню дати своїм дітям освіту. А хіба ми давали обіцянку, отримуючи шматок відібраної раніше землі, що будемо навіки лише землеробами? Я вважаю, що Росія, як правонаступниця Радянського Союзу, мала б, насамперед, покаятись за імперські злочини і не шукати нових конфліктів. А росіянам, що проживають у Севастополі чи приїздять сюди у справах, поводитись скромніше у чужій державі.
Поводитися скромніше своїх співвітчизників закликав і російський омбудсмен О. Миронов, дізнавшись під час приїзду до Севастополя у липні минулого року про розпалювання міжнаціональної ворожнечі на шпальтах вищеозначеної газети. Але нагадав, що саме місцева влада має усі повноваження регламентувати діяльність часопису, раз вона видала йому реєстраційне посвідчення.
Отже, нарешті, маємо фахове визначення роботи, що роками ведеться у Севастополі на підрив державності. Може, після визначення будуть вжиті і відповідні санкції?
Лідія Степко, власкор "КС". м. Севастополь.
http://svitlytsia.crimea.ua//index.php?section=article&artID=510