МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Новости 8 февраля: Курбатов; языки; молодежь; зимний туризм

02/09/2003 | Крымские Аспекты
8 февраля, 2003

Депутаты рассмотрели возможность ратификации Европейской Хартии региональных языков

Верховная Рада Украины рассмотрела законопроект "О ратификации европейской хартии региональных языков или языков меньшинств". Данный проект закона был внесен на рассмотрение парламента Президентом Украины и определен как неотложный, передает корреспондент "Обозревателя".
Законопроект предусматривает ратификацию Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств, подписанную Украиной 2 мая 1996 года в Страсбурге.

Положения Хартии будут применяться к таким языкам как белорусский, болгарский, гагаузский, грецкий, еврейский, крымско-татарский, молдавский, немецкий, польский, русский, румынский, словацкий и венгерский.

Законопроектом предусмотрено, что Украина берет на себя обязанности соответственно с такими частями Хартии как: общие положения, цели и принципы, применение Хартии и заключительные положения.
При этом Украина не намерена исполнять положение Хартии, согласно с которым стороны обязуются применять принципы Хартии по отношению к не территориальным языкам.

Законопроектом предлагается, что Украина должна по отношению к каждому из вышеуказанных языков применять положение Хартии в разных сферах. В частности, сфере образования - предоставление всех уровней образования региональными языками или языками меньшинств, а также преподавание истории и культуры каждого нацменьшинства. Хартия должна также применяться в сфере судовой власти, в частности, в уголовном гражданском судопроизводстве или при рассмотрении дел, которые касаются административных вопросов использования региональных языков.

Предусмотрено также применение Хартии в деятельности административных органов и предоставление публичных услуг, в деятельности СМИ - создание и функционирование хотя бы одной газеты на языке нацменшинства; в сфере культурной деятельности; в экономической и социальной жизни - стороны Хартии обязаны запретить применение во внутренних правилах кампаний каких-либо положений, которые ограничивают использование языков нацменшинств; и в сфере трансграничных обменов.

http://www.obozrevatel.com.ua/



Суд поддержал бахчисарайского мэра

В пятницу городской суд Бахчисарая отменил решение сессии местного горсовета о проведении досрочных выборов городского головы, передает корреспондент "Обозревателя" в Крыму.

Городской голова Бахчисарая Виталий Курбатов обратился в суд с иском, требующим дать правовую оценку решению внеочередной сессии Бахчисарайского горсовета от 13 января, досрочно прекратившей его полномочия. По мнению Курбатова, решение, принятое депутатами, нелигитимно.

Противники Курбатова намерены обжаловать сегодняшнее решение суда. Оппозиционеры бахчисарайского мэра считают иск необоснованным. Открытая конфронтация в местном горсовете по-прежнему сохраняется. Виталия Курбатова, поддерживают всего 13 депутатов, в оппозиции - две трети горсовета. Оппозиционеры по-прежнему настаивают на том, чтобы мэр добровольно сложил с себя полномочия.

Депутат Бахчисарайского горсовета Светлана Белякова, возглавляющая оппозицию, в интервью "Обозревателю" сказала: "Как он (Курбатов) будет работать с депутатами в таких условиях? Он не нашел общий язык с депутатами. Он не выполняет наказы избирателей. Мы будем стоять на своей позиции. У нас есть возможность работать в этом направлении. Мы не намерены сдаваться".

В настоящее время юридическая служба бахчисарайской мэрии готовит новое исковое заявление по факту силового захвата кабинета городского головы 10 января, Виталий Курбатов считает, что сегодня не стоит драматизировать ситуацию в Бахчисарае - по его мнению, Закон Украины об органах местного самоуправления полностью регулирует взаимоотношения мэра и городского совета.

"Кого-то уговаривать навязывать свою точку зрения я не буду. Каждый депутат должен руководствоваться законом и своими убеждениями. Это очень важно. На депутатов в суд я не буду подавать, я буду подавать в суд на тех, кто за ними стоит, на тех людей, кто использовал часть депутатов, как пушечное мясо", - заявил Курбатов.

http://www.obozrevatel.com.ua/



В Крыму создается Молодежный центр труда

«С 3 марта каждый из 10 тыс. молодых безработных Симферополя сможет воспользоваться услугами Молодежного центра труда при Республиканском комитете по делам семьи и молодежи», – заявил на своей пресс-конференции Рустам Темиргалиев, заместитель председателя Крымского Республиканского комитета по делам семьи и молодежи.
Целью нового проекта комитета станет снижение числа незанятой молодежи в Крыму. Через центр молодые люди смогут найти не только постоянную, но и сезонную работу или приработок в свободное от учебы время.
Каждый крымчанин до 28 лет может, заполнив специальную анкету, внести информацию о себе в банк данных центра. С этого момента ему начнут искать работу в соответствии с его данными и пожеланиями. Принципиальным отличием центра от уже существующих подобных структур станет ориентация исключительно на молодежь.

Центр будет состоять из трех отделов: отдела анализа, отдела анкетирования и отдела внешних связей, будет входить в контакты с потенциальными работодателями, государственным центром занятости, коммерческими кадровыми агентствами, молодежными общественными организациями. В 2003 г. его деятельность распространится на территорию Симферопольского региона. В дальнейшем авторы проекта планируют провести полученный опыт и в другие регионы.

Сегодня в Крыму зарегистрировано 33 тыс. безработных молодых людей, однако, по словам Рустама Темиргалиева, фактически их в три раза больше – около 100 тыс. Основные причины молодежной безработицы в Крыму – несовпадение спроса и предложения на рынке труда, законодательное несовершенство в этом вопросе.

В республиканском бюджете на создание Молодежного центра труда предусмотрено 28,5 тыс. грн., столько же Минсоцтруда и социальной защиты обещало выделить из Госбюджета.
Специалисты комитета по делам молодежи утверждают, что при помощи такого центра труда им удастся снизить уровень молодежной безработицы на 20 – 30%.

www.crimea.ru



На курорт — взимку

Кабінет Міністрів затвердив програму розвитку Криму як цілорічного курорту, повідомила прес-служба українського уряду. Метою програми є створення сприятливих умов для розвитку матеріальної бази санаторно-курортного і туристичного комплексу, засобів розміщення та інфраструктури, зокрема шляхом приватизації об’єктів незавершеного будівництва, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій; збереження існуючої мережі санаторно-курортних установ; збереження, розвиток, ефективне та екологічно безпечне використання природних, культурних і антропогенних рекреаційних ресурсів; створення нових робочих місць у санаторно-курортній та туристичній сфері; інтеграція Автономної Республіки Крим в систему світового туристичного ринку.
Значення Криму як курорту визначається його унікальними природними ресурсами, дуже цікавими визначними пам’ятками, розвиненою транспортною і санаторно-курортною інфраструктурою. Зараз у Криму щорічно відпочиває від 4 до 5 мільйонів чоловік з усіх країн СНД і ряду європейських держав. Деякі здравниці ПБК і Євпаторії пропонують також цілорічний відпочинок та лікування. Всього в Криму нараховується понад 600 санаторно-курортних та оздоровчих установ різних форм власності і державної належності, використовуваних в основному для сезонного лікування та відпочинку. Санаторії та пансіонати з лікуванням становлять 28 відсотків від загальної кількості і розташовані переважно на Південному березі Криму та на курортах Євпаторія, Саки. Близько 97 відсотків здравниць сконцентровані на вузькій прибережній смузі. Санаторії Криму мають спеціалізацію, яка залежить від особливостей лікувальних чинників місцевості, в якій вони розташовані. Сьогодні вся ця структура курорту використовується недостатньо ефективно.
Як уже повідомляв «День», у 2002 році Крим уперше за останні роки відвідало понад 5 мільйонів чоловік. У січні-листопаді 2002 р. в 11 містах і районах Криму, які мають курортну галузь, зібрано 725,1 мільйонів гривень, або 58,9 відсотків від загальної суми податків по Криму, що говорить про високу ефективність курорту як галузі господарства.

Голова Ради міністрів АРК Сергій Куніцин заявив кримському агентству новин, що «це перша регіональна програма в Україні у сфері курортів, затверджена Кабінетом Міністрів України. Ціна питання в цій програмі — 300 мільйонів гривень не тільки бюджетних, а і позабюджетних грошей», — зазначив Сергій Куніцин.

В цілому ця урядова програма є новим кроком у розвитку курорту. Не секрет, що саме сезонність була зараз головним гальмом у розвитку курорту. Якщо ж сезонність буде подолано або хоча б значно зменшено — це дозволить відчутно знизити ціни на путівки, зменшити безробіття, створити більш оптимальну інфраструктуру і поліпшити роботу транспорту навколо Криму, збільшити конкурентоспроможність кримських курортів порівняно з кавказькими.

Легше за все, вважає міністр курортів і туризму Криму Олександр Таряник, перейти на цілорічну роботу лікувальним санаторіям. Попит на їхні послуги існує цілий рік і пояснюється унікальністю кримських лікувальних ресурсів. Багато видів туризму також є цілорічними — наприклад, спелеологічний, конгресовий, літературний, адже в Криму 26 музеїв, значно більше, ніж у інших регіонах, мисливський та багато інших. Але цей потенціал треба розширити — побудувати нові готелі, створити умови для його розширення, організувати потоки відпочиваючих і багато іншого.

Гарний приклад організації цілорічної роботи показують зараз здравниці Євпаторії. Так, російські регіони і комерційні фірми уклали з Євпаторією договори на лікування хворих на церебральний параліч у Євпаторійському центральному дитячому клінічному санаторії Міністерства оборони України. Зараз там поправляють здоров’я всього 20 чоловік, але з лютого в санаторій почнуть заїжджати по 100 чоловік батьків з дітьми із Татарстану в кожну зміну. А в березні одна із комерційних фірм Казахстану чартерними авіарейсами буде регулярно доставляти на лікування в Євпаторію ще по 350 чоловік, потребуючих спеціалізованого лікування. Такі договори укладені на весь нинішній рік. Це вигідно і для хворих, і для здравниці, адже лікування в зимовий період обходиться дешевше, ніж влітку. Так, одна доба перебування дитини з 5-разовим харчуванням, лікуванням та проживанням обходяться у здравниці в 60 гривень, для дорослих — дорожче на 10-20 гривень. Це немислимі ціни для літа. Тривалість лікування — не менше 12 днів. У осінньо-зимовий період здравниця одночасно може прийняти на лікування до 600 хворих, а влітку — до 1 тисячі.
Микита Касьяненко, «День», №21, 05.02.2003

http://aspects.crimeastar.net/news.php?action=080203


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua