Что творят то! Новые налоги могут убить курортный сезон?
04/04/2003 | line305b
Да еще и "поворот к социализму": государственный контроль за ценами в продолжение туристического сезона?... Грач ушел, но дело его живет! Доиграются кажется.
---------------------------------------------------------------------
«СВОЇ» ПОДАТКИ: ЩО СИЛЬНІШЕ КОЛЕТЬСЯ — ТО БІЛЬШЕ КОРТИТЬ...
Микола СЕМЕНА
Мабуть, жодне рішення в Криму не обговорювалося так довго і з такими широкими масами громадськості: питання бюджету і запровадження нових місцевих податків виносилося і на депутатські слухання, і на збори органів місцевого самоврядування, воно було темою безлічі прес-конференцій. Проте все це не допомогло уникнути непорозумінь. Уже на другий день після сесії Верховної Ради Криму посипалися заперечення й протести, і глава парламентської комісії Андрій Припутніков із міністром фінансів Олександром Грессом змушені були визнавати, що непродумані проблеми є, а отже — виправдовуватися і роз’яснювати, що положення про нові податки ще майже два місяці допрацьовуватимуться.
Водночас глава парламенту Криму Борис Дейч висловив сподівання, що запровадження в автономії місцевих податків не стане додатковим податковим пресом для кримчан. За його словами, нововведення покликане лише вивести грошовий обіг автономії з тіні. Проте з цим погоджуються далеко не всі.
По-перше, хоч би там що казали, але, як вважає голова Спілки підприємців і роботодавців Криму Олександр Дудко, лінія на запровадження нових податків (ну то й що, що місцевих?) суперечить політиці держави на ослаблення податкового тягаря і лінії Президента, який нещодавно заявив, що надалі податковий тиск повинен слабшати, а не посилюватися. Кримські ж нововведення посилили його саме там, де ніхто цього не очікував. Найбільше непорозумінь виявилося в курортній сфері. Приміром, здравниці потрапили... під потроєний новий податок. Тому той із директорів санаторіїв і пансіонатів, хто вже порахував, скільки йому коштуватиме ця постанова, схопився за голову, а в Міністерстві курортів, яке раніше начебто обстоювало запровадження нових зборів, зажурилися — як це так вийшло, що в остаточному тексті положення наші пропозиції зовсім не враховані?
Саме по собі запровадження курортного збору для власників путівок не дуже відчутне: збільшує вартість останніх усього на 5 гривень, тобто не набагато. Втім, тут є два нових аспекти: по-перше, російська пропаганда, традиційно спрямована проти кримських курортів, уже рознесла звістку про нові «побори з курортників», причому в значно викривленому вигляді. Договорилися навіть до того, що з кожного організованого відпочивальника додатково братимуть «по 100 доларів». І голова Спілки підприємців та роботодавців, приміром, жодної хвилини не сумнівається, що якусь частину курортників це змусить замислитися, чи варто їхати до Криму.
Водночас, каже він, для Криму важливі не ті 5 або 10 гривень курортного збору, які можна взяти, — важливо, що сім’я взагалі приїхала до нас, вона на відпочинку витратить значно більше, «тому, погнавшись за п’ятіркою, за десяткою, ми втратимо тисячі». Пан Дудко переконаний, що Верховна Рада Криму, ухвалюючи згадані регуляторні акти, порушила чинне законодавство України, оскільки не було дотримано відповідної процедури. Отож прокуратура може і повинна оскаржити ці рішення кримського парламенту...
Боїться «чорної реклами» і сам Андрій Припутніков: «Найголовніше сьогодні, — каже він, — щоб ми не відстрашили курортників і не дали скористатися запровадженням місцевих податків та зборів тим структурам, які рік у рік намагаються використовувати будь-яку ситуацію в Криму, щоб подати її як дестабілізовану і закликати не їхати до нас, а відвідати або Сочі, або Туреччину, або ж Болгарію». Проте, здається, «пізно пити боржом!» — «структури» вже розкручують ситуацію для своєї вигоди, і найбільше на користь Сочі.
Втім, Андрій Припутніков вважає, що місцеві податки мають у Криму велике майбутнє. «Ставки податків і місцевих зборів, які ми запровадили, — вони навіть не помірні, вони — мізерні. Охопивши велику кількість прошарків платників податків, по краплині ми зберемо досить значні суми до бюджету. Цим ми спробуємо отримати кошти від тих організацій і фізичних осіб-підприємців, які намагаються взагалі не сплачувати податків», — каже він. І якщо, за його розрахунками, сьогодні Крим завдяки місцевим податкам може одержати близько 13—15 мільйонів гривень, то не виключено, що в майбутньому ці збори зростуть до 50 і більше мільйонів. Але з цим не згодні в Міністерстві курортів і туризму...
Тепер неорганізовані відпочивальники, з яких треба потенційно брати по 10 гривень, а з автомобілістів по 15 і більше, — усіма правдами і неправдами йтимуть у тінь, кажуть у Мінкурортів. Отже, Крим узагалі втратить навіть достовірну методику підрахунку відпочиваючих.
Проте у найскрутнішому становищі опинилися здравниці. З них, виявляється, хочуть узяти зовсім не «по краплі». Запровадження збору з власників нерухомості загнало їх у глухий кут: чомусь ніхто не подумав, що новий збір для окремих санаторіїв і пансіонатів може стати непосильним, а в інших випадках — значно підвищить ціну путівки. Виявилося, що багато здравниць мають нерухомість у десятки і сотні тисяч квадратних метрів — у них є просторі спальні корпуси на 10—14 поверхів, клуби, спортивні зали, ресторани, кінотеатри, і з кожного «квадрата» по гривні начебто й небагато, але в сумі виходять сотні тисяч гривень! Понад те — методика стягування збору автоматично збільшує базу оподаткування прибутку.
Більшості здравниць торкнеться і збір на розвиток рекреаційного комплексу, тобто ті 0,5 відсотка з обороту, які сплачуватимуть усі суб’єкти бізнесу. Отже, кого-кого, а курорт податківці потрясуть, і не з одного приводу. Багато здравниць уже в розпачі...
Розгубилися і приватні пансіонати. У Міністерстві курортів переконані, що тепер навіть ті, хто сумлінно зареєструвався, з цього сезону почнуть іти в тінь. І справді, положенням про збір з нерухомості встановлюється, що коли помешкання здається в оренду — збір подвоюється, а якщо використовується для одержання прибутку — тобто передбачається розселення курортників! — збір становить по... шість гривень з квадратного метра. Логічно, що всі намагатимуться заплатити мінімум, тобто по гривні, а перевіряльників і на поріг не пустять. Або «відкупляться» набагато меншою сумою, ніж шестиразовий податок.
Як же домогтися, щоб відпочинок у Криму був, як і раніше, доступний для приїжджих, особливо не дуже багатих жителів України, які приїжджають до моря підлікуватися? Для цього тепер уже постійна комісія із зовнішньоекономічних зв’язків, торгівлі і підприємництва Верховної Ради Криму пропонує Раді міністрів АРК у курортному сезоні запровадити обмеження цін на товари і послуги в автономії на основі моніторингу середніх цін по країні. Як заявив голова комісії Володимир Рябошапко, нині обговорюється проект постанови «Про порядок узгодження й організації торгівлі, громадського харчування і послуг у курортних регіонах АРК», що буде винесений на квітневе засідання парламенту.
«Наскільки вільні ціни, настільки багато капіталізму і мало соціалізму. Але межу встановити необхідно», — вважає глава рескому з торгівлі та громадського харчування Криму Євген Гукштейн. Повернутися «до соціалізму», на його думку, не лише необхідно, а й досить просто — варто тимчасово запровадити державне регулювання цін на рівні Ради міністрів. При цьому відстежувати ціни потрібно вже з березня, до початку курортного сезону.
«Адміністративне втручання на першому етапі виправдане», — підтвердив голова комісії Володимир Рябошапко. Причому Верховна Рада своєю постановою, ухваленою на лютневій сесії, вже рекомендувала місцевій владі встановити з 1 травня по 1 листопада граничний рівень торгової націнки до оптово-відпускної ціни. Проте цих заходів недостатньо, зазначив Є. Гукштейн: підприємці навчилися успішно оминати таке обмеження.
Новими поборами незадоволені не лише фахівці курортної сфери. Громадська колегія об’єднань підприємців Криму, до якої належать асоціація «Крымский банковский союз», Кримська асоціація туристичних агентств, Кримське регіональне відділення Української федерації працівників недержавних служб безпеки, Кримська регіональна рада ділових жінок, республіканська рада профспілок «Единство», Спілка підприємців і роботодавців Криму, Спілка сприяння сільському і зеленому туризму Криму та інші, також висловлює стурбованість у зв’язку з тим, що рішення про запровадження нових податків прийняте без урахування думки підприємців. Про це йдеться у зверненні до депутатів Верховної Ради АРК: «Очевидно, підприємців Криму хочуть поставити перед фактом. Це прямо суперечить офіційній державній політиці у сфері підприємництва». Члени колегії наполягають, щоб такі рішення приймалися лише після «ретельного зважування економічного і правового аспектів проблеми, розгляду проектів рішень на засіданнях профільних депутатських комісій із запрошенням на ці засідання представників об’єднань підприємців».
Однак найбільше стали протестувати автоперевізники. Вони заявили, що вважають незаконним положення про збір на розвиток муніципального транспорту загального користування. Ухвалене кримським парламентом положення в його нинішньому вигляді, вважають вони, в окремих моментах суттєво суперечить Законові України «Про автомобільний транспорт» і може призвести до корупції, а тому потребує доопрацювання. Про це журналістам заявив член спостережної ради ВАТ «Ялтинське АТП № 14328» Валерій Вайцман.
«Краще виконувати вже діючі закони, а не впроваджувати нові», — вважає пан Вайцман. Він наголошує, що в положенні не прописаний порядок контролю за сплатою збору. Не зазначено також, у яких випадках перевізників можуть позбавити дозволу на їхню діяльність. Аморфне визначення «випадки грубого порушення зобов’язань», на його думку, може призвести до корупції.
Крім того, у законі про автомобільний транспорт легковим автомобілем вважається авто, що має до дев’яти місць для сидіння разом із водійським. Водночас, відповідно до положення, «легковий таксомотор» може мати щонайбільше чотири посадкові місця, і мінівен просто «випадає» з оподаткування.
У положенні, порівняно з законом, розширено й поняття приміських перевезень — понад 60 км замість 50. Валерій Вайцман вважає, що 50-відсоткова пільга зі сплати нового збору для платників єдиного податку тільки посилить дискримінацію таксопарків, які працюють за звичайною системою оподаткування…
Крім того, запровадження додаткового збору обернеться не чим іншим, як подорожчанням проїзних квитків, що знову вдарить по курортній сфері, вважають у Мінкурортів. Справді, відповідно до положення виходить, що з кожного курортного автобуса потрібно додатково сплатити по 2400 гривень на рік, і де автобусникам (які й так через запчастини та дорожнечу палива ледве зводять кінці з кінцями) узяти ці гроші, як не з ціни квитків?
Отже, бачимо, що практично весь додатковий податок лягає на відпочивальників: курортний збір — раз, збір із нерухомості ввійде у вартість путівки — два, збір із транспорту ввійде в ціну квитків — три, збір на розвиток рекреаційного комплексу (0,5 відсотка з обороту) його платники також введуть у вартість курортних товарів — чотири. Коло знову замкнулося на тому багатостраждальному курортнику, про благо якого так усі печуться...
І, нарешті, головний сумнів кримчан. У положеннях про нові податки сказано, що кожен із них використовується на корисні цілі — розвиток курорту, транспорту, інфраструктури. Але в жодному положенні не зазначено, на які саме рахунки та в якому порядку нові збори зараховуються. По Криму вже поповзли чутки, що це неспроста: нові збори хочуть використати на... майбутні вибори. І всі достеменно знають, що це можливо. А тому ніхто наразі не вірить, що це не так...
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/437/38088/
№ 12 (437) 29.03.2003 "Дзеркало тижня"
Source: http://www.crimeatau.org.ua
---------------------------------------------------------------------
«СВОЇ» ПОДАТКИ: ЩО СИЛЬНІШЕ КОЛЕТЬСЯ — ТО БІЛЬШЕ КОРТИТЬ...
Микола СЕМЕНА
Мабуть, жодне рішення в Криму не обговорювалося так довго і з такими широкими масами громадськості: питання бюджету і запровадження нових місцевих податків виносилося і на депутатські слухання, і на збори органів місцевого самоврядування, воно було темою безлічі прес-конференцій. Проте все це не допомогло уникнути непорозумінь. Уже на другий день після сесії Верховної Ради Криму посипалися заперечення й протести, і глава парламентської комісії Андрій Припутніков із міністром фінансів Олександром Грессом змушені були визнавати, що непродумані проблеми є, а отже — виправдовуватися і роз’яснювати, що положення про нові податки ще майже два місяці допрацьовуватимуться.
Водночас глава парламенту Криму Борис Дейч висловив сподівання, що запровадження в автономії місцевих податків не стане додатковим податковим пресом для кримчан. За його словами, нововведення покликане лише вивести грошовий обіг автономії з тіні. Проте з цим погоджуються далеко не всі.
По-перше, хоч би там що казали, але, як вважає голова Спілки підприємців і роботодавців Криму Олександр Дудко, лінія на запровадження нових податків (ну то й що, що місцевих?) суперечить політиці держави на ослаблення податкового тягаря і лінії Президента, який нещодавно заявив, що надалі податковий тиск повинен слабшати, а не посилюватися. Кримські ж нововведення посилили його саме там, де ніхто цього не очікував. Найбільше непорозумінь виявилося в курортній сфері. Приміром, здравниці потрапили... під потроєний новий податок. Тому той із директорів санаторіїв і пансіонатів, хто вже порахував, скільки йому коштуватиме ця постанова, схопився за голову, а в Міністерстві курортів, яке раніше начебто обстоювало запровадження нових зборів, зажурилися — як це так вийшло, що в остаточному тексті положення наші пропозиції зовсім не враховані?
Саме по собі запровадження курортного збору для власників путівок не дуже відчутне: збільшує вартість останніх усього на 5 гривень, тобто не набагато. Втім, тут є два нових аспекти: по-перше, російська пропаганда, традиційно спрямована проти кримських курортів, уже рознесла звістку про нові «побори з курортників», причому в значно викривленому вигляді. Договорилися навіть до того, що з кожного організованого відпочивальника додатково братимуть «по 100 доларів». І голова Спілки підприємців та роботодавців, приміром, жодної хвилини не сумнівається, що якусь частину курортників це змусить замислитися, чи варто їхати до Криму.
Водночас, каже він, для Криму важливі не ті 5 або 10 гривень курортного збору, які можна взяти, — важливо, що сім’я взагалі приїхала до нас, вона на відпочинку витратить значно більше, «тому, погнавшись за п’ятіркою, за десяткою, ми втратимо тисячі». Пан Дудко переконаний, що Верховна Рада Криму, ухвалюючи згадані регуляторні акти, порушила чинне законодавство України, оскільки не було дотримано відповідної процедури. Отож прокуратура може і повинна оскаржити ці рішення кримського парламенту...
Боїться «чорної реклами» і сам Андрій Припутніков: «Найголовніше сьогодні, — каже він, — щоб ми не відстрашили курортників і не дали скористатися запровадженням місцевих податків та зборів тим структурам, які рік у рік намагаються використовувати будь-яку ситуацію в Криму, щоб подати її як дестабілізовану і закликати не їхати до нас, а відвідати або Сочі, або Туреччину, або ж Болгарію». Проте, здається, «пізно пити боржом!» — «структури» вже розкручують ситуацію для своєї вигоди, і найбільше на користь Сочі.
Втім, Андрій Припутніков вважає, що місцеві податки мають у Криму велике майбутнє. «Ставки податків і місцевих зборів, які ми запровадили, — вони навіть не помірні, вони — мізерні. Охопивши велику кількість прошарків платників податків, по краплині ми зберемо досить значні суми до бюджету. Цим ми спробуємо отримати кошти від тих організацій і фізичних осіб-підприємців, які намагаються взагалі не сплачувати податків», — каже він. І якщо, за його розрахунками, сьогодні Крим завдяки місцевим податкам може одержати близько 13—15 мільйонів гривень, то не виключено, що в майбутньому ці збори зростуть до 50 і більше мільйонів. Але з цим не згодні в Міністерстві курортів і туризму...
Тепер неорганізовані відпочивальники, з яких треба потенційно брати по 10 гривень, а з автомобілістів по 15 і більше, — усіма правдами і неправдами йтимуть у тінь, кажуть у Мінкурортів. Отже, Крим узагалі втратить навіть достовірну методику підрахунку відпочиваючих.
Проте у найскрутнішому становищі опинилися здравниці. З них, виявляється, хочуть узяти зовсім не «по краплі». Запровадження збору з власників нерухомості загнало їх у глухий кут: чомусь ніхто не подумав, що новий збір для окремих санаторіїв і пансіонатів може стати непосильним, а в інших випадках — значно підвищить ціну путівки. Виявилося, що багато здравниць мають нерухомість у десятки і сотні тисяч квадратних метрів — у них є просторі спальні корпуси на 10—14 поверхів, клуби, спортивні зали, ресторани, кінотеатри, і з кожного «квадрата» по гривні начебто й небагато, але в сумі виходять сотні тисяч гривень! Понад те — методика стягування збору автоматично збільшує базу оподаткування прибутку.
Більшості здравниць торкнеться і збір на розвиток рекреаційного комплексу, тобто ті 0,5 відсотка з обороту, які сплачуватимуть усі суб’єкти бізнесу. Отже, кого-кого, а курорт податківці потрясуть, і не з одного приводу. Багато здравниць уже в розпачі...
Розгубилися і приватні пансіонати. У Міністерстві курортів переконані, що тепер навіть ті, хто сумлінно зареєструвався, з цього сезону почнуть іти в тінь. І справді, положенням про збір з нерухомості встановлюється, що коли помешкання здається в оренду — збір подвоюється, а якщо використовується для одержання прибутку — тобто передбачається розселення курортників! — збір становить по... шість гривень з квадратного метра. Логічно, що всі намагатимуться заплатити мінімум, тобто по гривні, а перевіряльників і на поріг не пустять. Або «відкупляться» набагато меншою сумою, ніж шестиразовий податок.
Як же домогтися, щоб відпочинок у Криму був, як і раніше, доступний для приїжджих, особливо не дуже багатих жителів України, які приїжджають до моря підлікуватися? Для цього тепер уже постійна комісія із зовнішньоекономічних зв’язків, торгівлі і підприємництва Верховної Ради Криму пропонує Раді міністрів АРК у курортному сезоні запровадити обмеження цін на товари і послуги в автономії на основі моніторингу середніх цін по країні. Як заявив голова комісії Володимир Рябошапко, нині обговорюється проект постанови «Про порядок узгодження й організації торгівлі, громадського харчування і послуг у курортних регіонах АРК», що буде винесений на квітневе засідання парламенту.
«Наскільки вільні ціни, настільки багато капіталізму і мало соціалізму. Але межу встановити необхідно», — вважає глава рескому з торгівлі та громадського харчування Криму Євген Гукштейн. Повернутися «до соціалізму», на його думку, не лише необхідно, а й досить просто — варто тимчасово запровадити державне регулювання цін на рівні Ради міністрів. При цьому відстежувати ціни потрібно вже з березня, до початку курортного сезону.
«Адміністративне втручання на першому етапі виправдане», — підтвердив голова комісії Володимир Рябошапко. Причому Верховна Рада своєю постановою, ухваленою на лютневій сесії, вже рекомендувала місцевій владі встановити з 1 травня по 1 листопада граничний рівень торгової націнки до оптово-відпускної ціни. Проте цих заходів недостатньо, зазначив Є. Гукштейн: підприємці навчилися успішно оминати таке обмеження.
Новими поборами незадоволені не лише фахівці курортної сфери. Громадська колегія об’єднань підприємців Криму, до якої належать асоціація «Крымский банковский союз», Кримська асоціація туристичних агентств, Кримське регіональне відділення Української федерації працівників недержавних служб безпеки, Кримська регіональна рада ділових жінок, республіканська рада профспілок «Единство», Спілка підприємців і роботодавців Криму, Спілка сприяння сільському і зеленому туризму Криму та інші, також висловлює стурбованість у зв’язку з тим, що рішення про запровадження нових податків прийняте без урахування думки підприємців. Про це йдеться у зверненні до депутатів Верховної Ради АРК: «Очевидно, підприємців Криму хочуть поставити перед фактом. Це прямо суперечить офіційній державній політиці у сфері підприємництва». Члени колегії наполягають, щоб такі рішення приймалися лише після «ретельного зважування економічного і правового аспектів проблеми, розгляду проектів рішень на засіданнях профільних депутатських комісій із запрошенням на ці засідання представників об’єднань підприємців».
Однак найбільше стали протестувати автоперевізники. Вони заявили, що вважають незаконним положення про збір на розвиток муніципального транспорту загального користування. Ухвалене кримським парламентом положення в його нинішньому вигляді, вважають вони, в окремих моментах суттєво суперечить Законові України «Про автомобільний транспорт» і може призвести до корупції, а тому потребує доопрацювання. Про це журналістам заявив член спостережної ради ВАТ «Ялтинське АТП № 14328» Валерій Вайцман.
«Краще виконувати вже діючі закони, а не впроваджувати нові», — вважає пан Вайцман. Він наголошує, що в положенні не прописаний порядок контролю за сплатою збору. Не зазначено також, у яких випадках перевізників можуть позбавити дозволу на їхню діяльність. Аморфне визначення «випадки грубого порушення зобов’язань», на його думку, може призвести до корупції.
Крім того, у законі про автомобільний транспорт легковим автомобілем вважається авто, що має до дев’яти місць для сидіння разом із водійським. Водночас, відповідно до положення, «легковий таксомотор» може мати щонайбільше чотири посадкові місця, і мінівен просто «випадає» з оподаткування.
У положенні, порівняно з законом, розширено й поняття приміських перевезень — понад 60 км замість 50. Валерій Вайцман вважає, що 50-відсоткова пільга зі сплати нового збору для платників єдиного податку тільки посилить дискримінацію таксопарків, які працюють за звичайною системою оподаткування…
Крім того, запровадження додаткового збору обернеться не чим іншим, як подорожчанням проїзних квитків, що знову вдарить по курортній сфері, вважають у Мінкурортів. Справді, відповідно до положення виходить, що з кожного курортного автобуса потрібно додатково сплатити по 2400 гривень на рік, і де автобусникам (які й так через запчастини та дорожнечу палива ледве зводять кінці з кінцями) узяти ці гроші, як не з ціни квитків?
Отже, бачимо, що практично весь додатковий податок лягає на відпочивальників: курортний збір — раз, збір із нерухомості ввійде у вартість путівки — два, збір із транспорту ввійде в ціну квитків — три, збір на розвиток рекреаційного комплексу (0,5 відсотка з обороту) його платники також введуть у вартість курортних товарів — чотири. Коло знову замкнулося на тому багатостраждальному курортнику, про благо якого так усі печуться...
І, нарешті, головний сумнів кримчан. У положеннях про нові податки сказано, що кожен із них використовується на корисні цілі — розвиток курорту, транспорту, інфраструктури. Але в жодному положенні не зазначено, на які саме рахунки та в якому порядку нові збори зараховуються. По Криму вже поповзли чутки, що це неспроста: нові збори хочуть використати на... майбутні вибори. І всі достеменно знають, що це можливо. А тому ніхто наразі не вірить, що це не так...
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/437/38088/
№ 12 (437) 29.03.2003 "Дзеркало тижня"
Source: http://www.crimeatau.org.ua