Кримськотатарський національний телеканал: наскільки це реально
04/25/2003 | КримТау
Кримськотатарський національний телеканал: наскільки це реально
Микола СЕМЕНА, Спеціально для „Телекритики”, Сімферополь.
На черговій зустрічі Президента України Леоніла Кучми з Радою представників кримськотатарського народу, Верховної Ради та Уряду автономії, яка має відбутися в Криму в травні 2003 року, буде поставлене питання про створення на базі творчого об’єднання кримськотатарського телерадіомовлення ДТРК „Крим” національного телеканалу, який би цілодобово вів мовлення кримськотатарською мовою.
Разом з журналістами кримськотатарської газети „Авдет” ми проаналізували нинішній стан кримськотатарського національного телебачення. І ось що виявилось...
Здавалось би, підготовка та трансляція телепередач кримськотатарською мовою, яка організована в Криму на базі ДТРК „Крим” вже десять років тому, зараз повинна б мати широкий резонанс та велику популярність. Однак це не так. З п’яти годин мовлення на добу, як було колись, через брак фінансів час передач єдиної в світі редакції кримськотатарською мовою зараз скорочено до 3 годин 25 хвилин. І керівництво ДТРК веде мову про дальше скорочення з тих же самих причин, хоч редакція вже завоювала значну глядацьку аудиторію.
Кільком національним редакціям на одному й тому ж каналі ДТРК „Крим” також скрутно з часом мовлення. Сітка його передбачає вихід в ефір основного блоку інформації кримськотатарською лише раз на тиждень по середах з 17 до 19 години, а також щоденних 15-хвилиннних випусків о 17 годині. На жаль, в такий час люди в Криму працюють або ж перебувають в дорозі з роботи і дивитись телевізор не можуть.
З цієї ж причини сутужно з пошуком рекламодавців, які хочуть, щоб ролики про їх продукцію виходили виключно в прайм-тайм. До того ж сигнал ДТРК „Крим” передається приблизно на 60 відсотків території Криму і не всюди кримські татари можуть приймати його. Як відомо, Кабмін дозволив місцевим редакціям вести мовлення по дві години на Першому каналі, який транслюється на 97 відсотків території півострова, однак саме в середу, коли виходить основний блок передач кримськотатарською мовою, на ньому транслюється засідання Верховної Ради України, яке заборонено переривати.
І справді – зовсім інша річ, якби в Криму існував окремий частотний канал, на якому б постійно транслювались програми кримськотатарською мовою. Тоді можна було б розробити сітку мовлення з найбільшим врахуванням потреб і можливостей глядачів. Ідею створити в Криму спільний українсько-турецький телеканал, в якому було б, на кшталт українсько-російського, передбачено час для кримськотатарського мовлення, уже багато років не вдається втілити в життя через відсутність міждержавної угоди про таку трансляцію, яка мала б бути його основою. Отже, вихід поки що один: створення власного національного частотного каналу в Криму, - запевнюють кримськотатарські журналісти.
Творче об’єднання кримськотатарського мовлення на ДТРК „Крим” – це група великих ентузіастів, які героїчно зносять всі нестатки державного телебачення, однак мріють про окремий телеканал, створення якого вважать цілком реальним. Зараз тут працюють 23 людини. Це режисери, журналісти, оператори. Їх зусиллями готуються програми „Хабарлер”, „Мерабаниз, балалар”, Ана Юрт”, „Шеляле”, Акшам кавесі” та інші.
За словами директора творчого об’єднання Сейтисляма Кишвєєва, в редакції катастрофічно не вистачає спеціалістів – тих же режисерів, репортерів, операторів, однак в оголошеному конкурсі по прийому на роботу хороші спеціалісти не беруть участі після того, як дізнаються, що зарплата на державному телебаченні складає всього 180 гривень.
В той же час, скрута не вичерпується нестатком кадрів через низьку зарплату. Творче об’єднання не має власного приміщення, а ті кімнати, в яких воно перебуває, давно потребують ремонту. Колись давно закуплена за рахунок Держкомнацу обладнання вже часто виходить з ладу і все частіше потребує ремонту, кошти на який також не передбачено.
На всю ДТРК зараз є лише одна студія і запис програм здійснюється лише раз на тиждень за чергою, що значно скорочує можливості і не сприяє оперативності. Замість потрібних трьох монтажних станцій в редакції є теж лише одна, але й та вже морально та технічно застаріла і може відмовити в будь який час.
Проблема з транспортом – у редакції є автомобіль, однак раз в місяць він забезпечується паливом, якого вистачає лише на тиждень і журналістам доводиться часто купляти бензин за власний кошт. Архів редакції, який з такими стараннями створювався з кінця 80-х років, і включає унікальні кадри з історії народу, зберігається на звичайних відеокасетах, а тому постійно перебуває під загрозою втрати. Однак щоб переписати його на цифрові компакт-диски редакція не має коштів. Кримські діти можуть бачити мультфільми в програмі „Мерабаниз, балалар” виключно завдяки подвижництву ведучої Субіє Налбандової, яка власним коштом купляє відеокасети з мультиками, сама їх перекладає та озвучує кримськотатарською мовою. Аналогічно лише на ентузіазмі доводиться працювати і іншим журналістам.
На думку Сейтисляма Кишвєєва, кадрова проблема могла б бути вирішена, якби було укладено угоди з вузами, які готують журналістів, на кшталт того, як це зроблено в Кримськотатарському музично-драматичному театрі. Однак зробити це може лише керівництво ДТРК, а воно чомусь зволікає. Тому директор телевізійного кримськотататрського об’єднання зараз готує проект для турецької донорської агенції ТІКА щодо створення молодіжної студії. ТІКА на кошти турецького уряду допомагає кримським татарам з житлом, і на кошти її вже було реалізовано проект по створенню ток-шоу „Ель-еле”. За задумом Кишвєєва, по 10 студентів з Кримського державного інженерно-педагогічного університету та Таврійського національного університету будуть протягом року проходити навчання в редакції, потім стажування на турецьких телеканалах.
Журналісти об’єднання вірять в те, що Президент України та уряд країни вслід за меджлісом та Радою представників кримськотатарського народу при Президенті України підтримають їх ідею про створення національного телеканалу. Вони вже підготували його проект і кошторис. На їх думку, це питання вже назріло за своєю актуальністю, але може воно бути вирішене лише на найвищому рівні держави та її органів, що визначають структуру ЗМІ і їх фінансування.
http://telekritika.kiev.ua/comments/?id=8409&print=yes
23.04.2003 "Телекритика"
http://www.crimeatau.org.ua/inform/getnews.php?id=196
Микола СЕМЕНА, Спеціально для „Телекритики”, Сімферополь.
На черговій зустрічі Президента України Леоніла Кучми з Радою представників кримськотатарського народу, Верховної Ради та Уряду автономії, яка має відбутися в Криму в травні 2003 року, буде поставлене питання про створення на базі творчого об’єднання кримськотатарського телерадіомовлення ДТРК „Крим” національного телеканалу, який би цілодобово вів мовлення кримськотатарською мовою.
Разом з журналістами кримськотатарської газети „Авдет” ми проаналізували нинішній стан кримськотатарського національного телебачення. І ось що виявилось...
Здавалось би, підготовка та трансляція телепередач кримськотатарською мовою, яка організована в Криму на базі ДТРК „Крим” вже десять років тому, зараз повинна б мати широкий резонанс та велику популярність. Однак це не так. З п’яти годин мовлення на добу, як було колись, через брак фінансів час передач єдиної в світі редакції кримськотатарською мовою зараз скорочено до 3 годин 25 хвилин. І керівництво ДТРК веде мову про дальше скорочення з тих же самих причин, хоч редакція вже завоювала значну глядацьку аудиторію.
Кільком національним редакціям на одному й тому ж каналі ДТРК „Крим” також скрутно з часом мовлення. Сітка його передбачає вихід в ефір основного блоку інформації кримськотатарською лише раз на тиждень по середах з 17 до 19 години, а також щоденних 15-хвилиннних випусків о 17 годині. На жаль, в такий час люди в Криму працюють або ж перебувають в дорозі з роботи і дивитись телевізор не можуть.
З цієї ж причини сутужно з пошуком рекламодавців, які хочуть, щоб ролики про їх продукцію виходили виключно в прайм-тайм. До того ж сигнал ДТРК „Крим” передається приблизно на 60 відсотків території Криму і не всюди кримські татари можуть приймати його. Як відомо, Кабмін дозволив місцевим редакціям вести мовлення по дві години на Першому каналі, який транслюється на 97 відсотків території півострова, однак саме в середу, коли виходить основний блок передач кримськотатарською мовою, на ньому транслюється засідання Верховної Ради України, яке заборонено переривати.
І справді – зовсім інша річ, якби в Криму існував окремий частотний канал, на якому б постійно транслювались програми кримськотатарською мовою. Тоді можна було б розробити сітку мовлення з найбільшим врахуванням потреб і можливостей глядачів. Ідею створити в Криму спільний українсько-турецький телеканал, в якому було б, на кшталт українсько-російського, передбачено час для кримськотатарського мовлення, уже багато років не вдається втілити в життя через відсутність міждержавної угоди про таку трансляцію, яка мала б бути його основою. Отже, вихід поки що один: створення власного національного частотного каналу в Криму, - запевнюють кримськотатарські журналісти.
Творче об’єднання кримськотатарського мовлення на ДТРК „Крим” – це група великих ентузіастів, які героїчно зносять всі нестатки державного телебачення, однак мріють про окремий телеканал, створення якого вважать цілком реальним. Зараз тут працюють 23 людини. Це режисери, журналісти, оператори. Їх зусиллями готуються програми „Хабарлер”, „Мерабаниз, балалар”, Ана Юрт”, „Шеляле”, Акшам кавесі” та інші.
За словами директора творчого об’єднання Сейтисляма Кишвєєва, в редакції катастрофічно не вистачає спеціалістів – тих же режисерів, репортерів, операторів, однак в оголошеному конкурсі по прийому на роботу хороші спеціалісти не беруть участі після того, як дізнаються, що зарплата на державному телебаченні складає всього 180 гривень.
В той же час, скрута не вичерпується нестатком кадрів через низьку зарплату. Творче об’єднання не має власного приміщення, а ті кімнати, в яких воно перебуває, давно потребують ремонту. Колись давно закуплена за рахунок Держкомнацу обладнання вже часто виходить з ладу і все частіше потребує ремонту, кошти на який також не передбачено.
На всю ДТРК зараз є лише одна студія і запис програм здійснюється лише раз на тиждень за чергою, що значно скорочує можливості і не сприяє оперативності. Замість потрібних трьох монтажних станцій в редакції є теж лише одна, але й та вже морально та технічно застаріла і може відмовити в будь який час.
Проблема з транспортом – у редакції є автомобіль, однак раз в місяць він забезпечується паливом, якого вистачає лише на тиждень і журналістам доводиться часто купляти бензин за власний кошт. Архів редакції, який з такими стараннями створювався з кінця 80-х років, і включає унікальні кадри з історії народу, зберігається на звичайних відеокасетах, а тому постійно перебуває під загрозою втрати. Однак щоб переписати його на цифрові компакт-диски редакція не має коштів. Кримські діти можуть бачити мультфільми в програмі „Мерабаниз, балалар” виключно завдяки подвижництву ведучої Субіє Налбандової, яка власним коштом купляє відеокасети з мультиками, сама їх перекладає та озвучує кримськотатарською мовою. Аналогічно лише на ентузіазмі доводиться працювати і іншим журналістам.
На думку Сейтисляма Кишвєєва, кадрова проблема могла б бути вирішена, якби було укладено угоди з вузами, які готують журналістів, на кшталт того, як це зроблено в Кримськотатарському музично-драматичному театрі. Однак зробити це може лише керівництво ДТРК, а воно чомусь зволікає. Тому директор телевізійного кримськотататрського об’єднання зараз готує проект для турецької донорської агенції ТІКА щодо створення молодіжної студії. ТІКА на кошти турецького уряду допомагає кримським татарам з житлом, і на кошти її вже було реалізовано проект по створенню ток-шоу „Ель-еле”. За задумом Кишвєєва, по 10 студентів з Кримського державного інженерно-педагогічного університету та Таврійського національного університету будуть протягом року проходити навчання в редакції, потім стажування на турецьких телеканалах.
Журналісти об’єднання вірять в те, що Президент України та уряд країни вслід за меджлісом та Радою представників кримськотатарського народу при Президенті України підтримають їх ідею про створення національного телеканалу. Вони вже підготували його проект і кошторис. На їх думку, це питання вже назріло за своєю актуальністю, але може воно бути вирішене лише на найвищому рівні держави та її органів, що визначають структуру ЗМІ і їх фінансування.
http://telekritika.kiev.ua/comments/?id=8409&print=yes
23.04.2003 "Телекритика"
http://www.crimeatau.org.ua/inform/getnews.php?id=196
Відповіді
2003.04.26 | Yuriy
Re: Кримськотатарський національний телеканал: наскільки це реально
Krym jeshche ne gotov k sushchestvovaniju takogo kanala. Zdes tatary vynuzhdeny zaniat poziciju terpenija. Eto budet! No potom! Sejchas sushchestvovanije takogo kanala vyzovet volnu negodovanija u etnicheskih russkih (a ih bolshenstvo). Nado snachala sozdat bazu dlia etogo kanala, chtob eto ne vygliadelo kak naviazyvanije slavianam turkskoj kultury, a kak jeshche odin cvet na krasochnoj palitre...