МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Що я знайшов і чи треба це комусь?

07/14/2003 | Augusto
Мене завжди цікавило, куди йшли всі "звернення за кордон" в часи СССР.
Нещодавно в сільскому секонд-хенді де книжки оцінені "Товсті - 1 євро", "Тонкі - 0,5 євро" (це мабуть здоровий селянській глузд) я знайшов книжку "Демократичний рух в СССР. Документи" (товста, себто 1 євро) виданa голандською мовою в Амстердамі (1971 рік).
Там є глава присвячена кримським татарам і є копія машинописного текста "Обращєніє прєдставітєлєй кримско-татарского народа к міровой общєствєнності" (вересень 1968 року) підписано купою народа, починається Асанова Заміра, врач, Бекобад, Кадиєв Роллан, фізік-тєорєтік, Самарканд.
Також є пара листів-довідок з КГБ СССР, які були на процесі Кадиєва і за якими виходило, що внаслідок депортації загинуло не 46% кримських татарів, а "лише" 14% (правда за один рік), себто "підсудний поширював наклепи проти СССР", також виступ Роллана Кадиєва на процесі проти кримських татар в Ташкенті (1 липня - 5 серпня 1969) де йому дали три роки таборів з репліками прокурора та судді, останнє слово Руслана Емінова на процесі в Ташкенті, виступ свідка Розалії Стєпановни Зоріной на процесі (татари в Криму поріжуть всіх росіян та ін.)
Себто я знайшов куди воно все йшло: в видавництво "Працьовита Бджола" в Амстердамі.

Відповіді

  • 2003.07.14 | Archivist

    Re: Що я знайшов і чи треба це комусь?

    Через пять лет в том же Амстердаме вышла большая книга "Ташкентский процесс" - на русском языке, куда вошли материалы "процесса десяти", в том числе и выступление Розалии Степановны. Вполне возможно, что упомянутая Вами книжка - прообраз будущего русскоязычного "Ташкентского процесса".

    Кстати, действительно ли в Вашей книге о демократическом движении в СССР все так "запущено", что она вышла на голландском языке, который при всем моем уважении к голландцам, трудно назвать языком межнационального общения? Это я кому, что ежели там есть тексты на более популярных европейских языках, как-то: русский, украинский, английский - хотелось бы узнать, где находится сей "сельский second-nand" и прикупить себе книжку по столь бросовой цене...

    Что до 14% vs 46%, то невольно приходит на память анекдот (хоть в данном контексте звучит несколько кощунственно) о том, что "одна волосина в супе - много, а миллион долларов в кармане - мало"... Это я к тому, что для малочисленного крымскотатарского народа 14 % было весьма много. Кстати, все по тем же официальным данным - Отдела спецпоселений НКВД - за полтора года в Узбекистане умерло уже 20% крымскотатарских спецпереселенцев. Между прочим, за высокую смертность среди крымскотатарских спецпересенцев, судя по тем же энкавэдэшным документам, узбекские власти были периодически биты вышестоящими органами в Москве. Так что с некоторых пор у узбеков были основания скрывать точные цифры умерших...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2003.07.14 | Augusto

      Можна трохи конкретніше?

      Я так зрозумів, що матеріали Ташкентського процесу вже є та широко доступні, не треба їх ставити тут (тим більше я не беруся перекладати назад російською, я вже так добре і не знаю російську? чого нема? "Обращєніє" є? довідка КГБ є?
      А що є "запущеного" в книзі на голандськом в 1971 році? :)
      Це голандська книжка, але є фотографія "Обращєнія" (добра, все читається) та фото Роллана Кадиєва в краватці, це і все стосовно Крима, а ні, брешу, ще два неясних фото подій в Чірчіку (21 квітня 1968), на одном мент штовхає когось, на іншому видно струмень води з совіцької водяної гармати.
      Інші матеріали стосуються інших: Алєксєй Костєрін та промова Григоренка на його похороні, Солжєніцин, демонстрація 1968 на Красной Площаді в Москві, табори та психіатричні лікарні на обкладинці фото могутньої демонстрації дисидентів: Андрей Амальрiк з дружиною Гюзелью вдвох суворо протестують проти політики англійців в Біафрі (це здається десь в Конго, чи вже точно в Африці) перед Посольством Великобританії, Амальрик в окулярах та смугастій поло-сорочці тримає плакат "Говон убіваєт дєтєй, Вільсон нє помогайтє Говону!", його дружина в сарафані за модою 1968 тримає те ж саме англійською.
      Книжку я сам прикупив, Ви ж не сподіваєтесь, що в секонд-хенді продаються партії книжок?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2003.07.14 | Archivist

        Re: Можна трохи конкретніше?

        Как это "не треба" - очень даже "треба". Это всего лишь моя въедливость архивиста. А об истории диссидентства и крымскотатарского движения надо обязательно писать, тем паче, что и Ваша книга, и мой "Ташкентский процесс" - довольно редкие книги...

        Что до голландского языка, то есть, знаете ли, такие темные люди, которые совершенно не знают великого языка Рембрандта, Адриана фон Левенгука и Йоханна Круиффа. Поскольку я отношусь к этому малограмотному меньшинству, я и раздумываю, надо ли мне за мое кровное 1 евро покупать книжку, из которой я ни слова не пойму...

        Одна из фотографий о событиях в Чирчике, наверное, такая http://www.kirimtatar.com/Archive/chirchik.html

        В тех местах, где я сейчас имею несчастье проживать, в некоторых книжных магазинчиках продаются книги, которые были выпущены на Западе на русском языке в 1970-х годах. Они продаются достаточно массовым тиражом... Отсюда и предположение, что это книга из магазинчика такого же типа...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2003.07.15 | Augusto

          Одна точно, друга інша, але гірша.

          Мент такий точно, а "водомьот" заряджений лугом (щелочью) в мене на фото поливає вже майже порожнє місце, в Вашій книзі набагато краще фото.
          В чому проблема: багато фактів з історії кримських татарів і зараз невідомі, свідомо замовчуються, перекручуються, тут ташкентському процесу нема рівних: підсудні, особливо Кадиєв, дуже аргументовано давали урок історії (якщо дати поправку на час, бо виступи були просотані "аргументами" з вчення КПСС, цитатами з Лєніна). Я часто теж не знав багатьох випадків свідомого знищення кримсько-татарської історії (та навіть дехто з кримських-татарів сприймав в той час процес, як "лікнеп" (ліквідацію непісьменості)), точних данних про смертність (фактичне знищення) "спецпереселенців", тощо, та виступав з позиції простої солідарності (і не помилився доречі). Чому, якщо вже є форум, не ставити такі документи для громадськості? Це теж історія України та українців (я вважаю кримських татарів частиною України, українцями кримсько-татарського походження), зараз добрий час попрацювати на майбутнє, поборотися з фрагментацією суспільства. Я спробую, чи читає мій скеннер російською та поставлю "Обращєніє", інакше можна мабуть зробити в JPG форматі та попросити поставити в фото з лінком сюди, скажімо (ну не дарма ж його писали в свій час). Також цікавий момент: нафіга кримські татари в свій час випустили російського царя Пєтра Першого з полона? Кадиєв казав, на процесі, що Пьйотр Перший був захоплений в Криму, але історик написав в примітці, що він був захоплений кримсько-татарською кіннотою в полон на Пруті, що не міняє факта і запитання: якщо вже захопили, нафіга пустили?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2003.07.15 | Augusto

            Це теж мабуть з Ташкентського суда.

            Узб.ССР
            Голові Комітета Держбезпеки
            при Раді Міністрів Узб. ССР,
            Генерал-майору тов. Кіселеву

            8 лютого 1968 року

            Доповідаю, що прибуття спеціально виселених татарів з Крима почалося в Узб.ССР 29 травня 1944 року та майже вцілому закінчилося 8 червня 1944 року.
            Перші данні про чисельність прибулих внаслідок спеціального виселення кримських татарів, які знаходяться в архівах 9-го відділення КГБ та 7-го спеціального відділення МВД Узб.ССР відносятся до 1 липня 1944 року. Цього дня прибули 37.750 сімей загальною чисельністю 151.424 осіб.
            1 січня 1945 року в Узбекістані знаходилися 134.742 спеціально виселених кримських татаріна, 21.619 чоловіків, 47.537 жінок та 65.586 дітей молодших ніж 16 років.
            1 січня 1946 року було зареєстровано: 34.946 сімей загальною чисельністю 120.129 осіб, 21.332 чоловіка, 42.071 жінок та 56.726 дітей, молодших ніж 16 років.
            В період від 1 січня 1945 року до 1 січня 1946 померло 13.183 особи, 2.562 чоловіка, 4.525 жінок та 6.096 дітей молодших ніж 16 років.
            Подальші зміни в чисельності крисмськотатарських спеціальних виселенців скоріше пояснюються виїздом з республіки, викресленням з списків, побігoм з місця виселення, арестoм за злочин.

            Перший заступник міністра
            генерал (чогось там А.Г.)
            М.Беглов
            підпис

            Слідчий відділення КГБ при Раді Міністрів Узб.ССР
            Капітан Лисенко
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2003.07.15 | Archivist

              И другие документы о жизни крымскотатарских спецпоселенцев

              Действительно, этот документ на русском языке опубликован в "Ташкентском процессе" на стр.200. Эти сведения встречались мне в документах Отдела спецпоселений НКВД-МВД, сохранившемся в ГАРФе (Москва), по которым, скорее всего, и составлена справка 1968 года.

              Кстати, можете посмотреть и другие документы НКВД-МВД, касающиеся жизни крымскотатарских спецпоселенцев в 1944-1945 году
              http://www.kirimtatar.com/Archive/peresel.html


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".