МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

і ще про інвестиції

08/13/2003 | КримТау
Сезон-2003: після туристів Крим приваблює інвесторів

Андрій ЗАЇКА

«Дотепер ми мало приділяли уваги інвестиційним можливостям Криму», — каже виконавчий директор Європейського банку реконструкції та розвитку Джон Кербі. Однак шестиденний візит представницької делегації ЄБРР у Кримську автономію на початку липня, схоже, був покликаний змінити ситуацію.

Під час візиту делегації ЄБРР уряд Автономної республіки Крим на чолі із прем’єром Сергієм Куніциним презентував понад 20 проектів, які мають зацікавити зарубіжних інвесторів. Передусім інвестиційні проекти стосуються туризму, транспорту, енергетики та промисловості. Розвиток промислових потужностей, звісно, важливий, однак для автономії він — на другому плані. Натомість, величезний рекреаційний потенціал південного регіону України не викликає сумнівів, проте для його реалізації необхідний прихід на український ринок потужних інвесторів, що сьогодні, з одного боку, дасть новий імпульс економічному розвитку, а з другого, — розблокує імідж країни з «несприятливим інвестиційним кліматом» і високим ступенем ризиків.

За словами міністра економіки АРК Володимира Куліша, обсяг інвестиційного ринку автономії становить понад $ 10 мільярдів, з яких щонайменше 5 мільярдів припадають саме на рекреаційний комплекс. Лише розвиток туристичної інфраструктури конгломерату Великої Ялти потребує інвестицій на суму близько 2,5 мільярда. Реально ж місто ледве має десяту частину в затверджених проектах.

Причини подібної ситуації, власне, з’ясовані давно. Хіба що залишається шукати способи усунення їх, чи, радше, адекватну систему взаємодії із інвестиційними суб’єктами і модель залучення їх в регіональну економіку Півдня.

Простий закон співвідношення пропозиції та попиту повною мірою актуальний і для процесу інвестування. Цілком очевидно, що Україні приплив зарубіжних інвестицій значно потрібніший, аніж Україна для іноземних інвесторів як об’єкт інвестування, хоча не варто відкидати й очевидних її конкурентних переваг. Країни ЦСЄ, колишнього соцтабору, вже давно «пішли у відрив» за показником інвестицій і економічного розвитку, а для України інвестиційний «час Ч» ще не настав. Втім, сьогодні йде процес формування «пропозиції», на яку, очікується, мають зреагувати інвестори. Відвертим лідером у забезпеченні необхідних умов припливу «вільних коштів» є Південний берег Криму. Так, за три роки з часу набуття чинностi Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Криму в самій лише Ялті затверджено проектів на загальну суму понад $ 270 мільйонів. Цього ж року, як і планувалось раніше, місто оголосило конкурс інвест-проектів, який має пройти в першій декаді вересня. Подавати ж заявки на конкурс інвестори можуть з 11 липня по 5 вересня цього року. Пропозиції на конкурс з боку міськвиконкому містять в собі інформацію про ділянку, що виділяється під проект, рекомендації використання її в тому чи іншому напрямi, з погляду міста, і, зрештою, орієнтовний бізнес-план. Серед іншого для кожного об’єкта встановлюється мінімальна кошторисна вартість інвестиції, нижче якої планку фінансування опустити неможливо. Процедурою конкурсу передбачається укладення міськвиконкомом відповідних угод з переможцями з подальшим жорстким дотриманням їх.

Як зауважує мер Ялти Сергій Брайко, сьогодні існує ряд вельми перспективних проектів на загальну суму понад $ 100 мільйонів, до яких ряд інвесторів ще навесні виявив активний інтерес. Йдеться про як мінімум сім вигідних пропозицій, незамінних з погляду розвитку інфраструктури відпочинку:

— зведення готельного комплексу на вигідній ділянці узбережжя з облаштованим пляжем, що потребуватиме близько $ 10 мільйонів;

— торгово-виставковий центр із супермаркетом, виставковими павільйонами і експоцентром загальною площею близько 20 тисяч кв. метрів, що планується спорудити в районі автовокзалу Ялти, очевидно, розрахований на забезпечення міста можливістю приймати масштабні виставки і салони. За попередніми оцінками, реалізація потребує близько $ 5 мільйонів;

— реконструкція Піонерського парку в Ялті під парк дитячих атракціонів, із благоустроєм парку площею близько 17 тисяч кв. м, обійдеться в $ 600 тисяч. Проект виглядає досить привабливо на тлі відсутності благоустроєних дитячих парків відпочинку з атракціонами. Друга запланована реконструкція стосується вулиці Пушкінської в Ялті. У результаті реконструкції вулиці планується розмістити на ній об’єкти торгівлі та громадського харчування.

Ще два потужні «розважальні» проекти передбачають, по-перше, побудову закритого Аквацентру площею 1 гектар — попередньо планується залучити близько $ 3 мільйонів; по-друге, спорудження в центрі Ялти, неподалік Набережної, культурно-розважального і торгового центру з підземною і надземною частиною, де розмістяться офісні приміщення, магазини, кінотеатри. Центр вартістю близько 28 мільйонів євро на загальній площі понад півтора гектари має стати унікальним комплексом, аналогів якому принаймні в Криму точно немає.

Очікується, що з моменту оголошення переможців конкурсу і до початку реалізації проектів пройде не більше двох місяців, зважаючи на гарантії міської влади Ялти забезпечити максимально сприятливі умови для реальних інвесторів. Отож всі проекти розраховані на реалізацію протягом 1— 2,5 року. Як відомо, на території Великої Ялти діє Закон про територію пріоритетного розвитку. Саме в рамках ТПР інвесторам надаватимуться митні пільги, пільги на ввізний ПДВ, податок на прибуток і пільги з оплати земельної ділянки на час її освоєння і реалізації проекту. Подібний хід, з погляду залучення інвесторів, виглядає вельми привабливо, адже якщо інвестор звільняється від плати за землю на, скажімо, два роки терміну реалізації проекту і до того ж, по суті, отримує пільги на імпорт обладнання, то це дає йому суттєві переваги і можливість економії коштів. Така модель взаємодії з інвесторами доповнюється максимально можливим спрощенням процесу узгодження документації по проекту і подолання так званого бюрократичного бар’єру, який при аналізі можливостей приходу на український ринок іноземних інвесторів в більшості випадків визнається ключовим. Поза тим, за словами представників ЄБРР, ще одним фактором, який тривалий час перешкоджав банку прийти в АРК, була відсутність державних гарантій інвесторам. Проте навіть сам факт вивчення банком можливості інвестування в автономію може (із певними застереженнями) свідчити про помітні позитивні зрушення в інвестиційному кліматі в країні, навіть якщо визнати ці зміни точковими в географічному сенсі.

Iмовірно, активність банку на кримському векторі має стати своєрідним сигналом і для українських, і для іноземних інвесторів.

13.08.2003 «День»


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua