МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Провокаційні фантазії Грача...

08/30/2003 | Наглядач
Провокаційні фантазії Грача

У Криму вже почали забувати колишнього спікера Верховної Ради автономії, лідера кримських комуністів, а нині — скромного депутата українського парламенту Леоніда Івановича Грача.

Але товариш Грач до політичного забуття не звик. Він ще пам'ятає ті вікопомні часи, коли відігравав роль посередника між Москвою, Києвом і Сімферополем, їздив «човником» між цими містами і робив велику політику. А було таке під час чергової колотнечі на півострові, коли спікер кримської Верховної Ради погрожував провести референдум про приєднання Криму до Росії. Отже, про Грача згадують тоді, коли виникає ситуація загострення, дестабілізації. Якщо подібної немає, то її треба організувати чи принаймні спробувати створити штучно.

Днями Грач виступив саме з такою ініціативою. Використавши одну відому московську газету, він заявив, що по Криму вештаються юрби озброєних ісламських радикалів — вахабітів, які чи то збираються проголосити, чи вже проголосили мусульманську державу на півострові з власною фінансовою і податковою системою, загонами бойовиків тощо. За його словами, в оздоровницях Криму лікуються від поранень чеченські повстанці...

А найстрашніше, що вахабіти з'явилися під Севастополем і збираються напасти на Чорноморський флот Росії.

Маячню аналізувати важко. Хоча мета цієї маячні цілком очевидна: довести, що Україна нібито не здатна контролювати свою територію і забезпечувати елементарний порядок, ще Крим перетворився на базу міжнародного тероризму, що Українська держава протистоїть Росії, «підтримуючи» чеченських бійців. Себто, Україні треба «допомогти», ще активніше втручаючись у її справи з північно-східного напрямку.

Людина, яка бодай трохи знає Крим, скаже, що провокацію готували вкрай несумлінно та примітивно. Колишній ватажок кримських червоних, стверджуючи, що вахабіти створили тренувальний табір бойовиків у горах Ай-Петрі, демонструє дуже погане знання географії півострова, яким так багато років керував. Ай-Петрі — вузьке гірське пасмо, що дуже добре проглядається з усіх боків, там взагалі важко знайти місце, де можна було б сховатися від людського ока. З таким же точно успіхом можна було б твердити про табір зловорожих вахабітів на Хрещатику в Києві. Ісламська присутність на Ай-Петрі — це десятки кримськотатарських кав'ярень, кнайпів і шашличних, де вас частуватимуть справді смачними кримськотатарськими стравами та ще й коньяком, горілкою і вином, що для вахабіта є абсолютно неприйнятним. Чи бувають у Криму представники радикальних течій політизованого ісламу? Бувають. Але кримськотатарське середовище, в тому числі релігійне, ставиться до них з надзвичайною недовірою і відчуженням. Адже протягом століть кримські татари (за часів Кримського ханства теж) демонстрували стійку віротерпимість, і випадків релігійного фанатизму в їх історії не зафіксовано. А крім кримських татар, іншого мусульманського населення в Криму практично немає, тож вахабітам доведеться навертати до своїх переконань хіба що росіян та українців. Що стосується заяв Грача про якісь сховища зброї ісламських фундаменталістів у кримських горах, лісах і степах, то Головне управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим регулярно такі заяви спростовує.

У такій маячні, яку демонструє Грач, є певна сезонна періодичність. Щойно розпочинається курортний сезон у Криму, російські ЗМІ починають реагувати. Вони рясніють повідомленнями, що в Криму нібито жахлива пошесть холери, сухот, або як зараз — вахабітів. Що на півострові от-от має спалахнути етнічна війна, що всі різатимуть всіх і що краще їхати не до Криму, а на Чорноморське узбережжя російського північного Кавказу. Бо там, мовляв, усе тихо та спокійно, якщо не згадувати про теракти в Мінеральних Водах, П'ятигорську тощо.

Особисту зацікавленість Леоніда Івановича зрозуміти можна. Адже спокій і тиша в Криму означають для нього політичну смерть. Тільки на хвилі протистояння, напруги, соціальної істерії він стає потрібним серйознішим політичним гравцям.

Та й справді, був Грач «першим парубком» на цілий Крим, його цитували московські журналісти, брали інтерв'ю західні агенції, а тепер він лише один із 450 депутатів Верховної Ради України. Сумно, оскільки в Києві Грач нікому не цікавий. За межами Криму він перетворюється на щось абсолютно пересічне. Але як тільки починаються якісь заворушення в Автономній республіці Крим — негайно згадують про Грача і він знову стає цікавим та потрібним усім. А в Криму вже так давно нічого не відбувалося... Від нудьги й сам «вахабітом» станеш... Проте останні заяви Леоніда Івановича були настільки екзотичними, що на них не відреагували навіть його московські друзі, що свідчить про збереження ними певного здорового глузду. Однак товариш Грач не дозволить українським журналістам довго нудьгувати, він ще щось заявить найближчим часом, не менш екзотичне... Що не кажіть, а талановиті люди народжувались інколи в Хмельницькій області, що подарувала кримчанам пересічного Леоніда Івановича Грача...

Богдан Кримський
(“Українське слово”, №33, 14 серпня 2003 р.)

http://www.cidct.org.ua/press/2003/20031008.html#5


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua