МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

КРИМСЬКІ ТАТАРИ В МОСКВІ. ЛІТО 1987 РОКУ

08/30/2003 | Мустафа Джемілєв
КРИМСЬКІ ТАТАРИ В МОСКВІ
ЛІТО 1987

Рішення про направлення делегації в Москву

На Всесоюзних зборах представників ініціативних груп Національного руху кримських татар, які відбулися 11-12 квітня 1987 року в м. Ташкенті, було ухвалено текст Звернення кримськотатарського народу на ім’я Генерального секретаря ЦК КПРС М.С. Горбачова. У Зверненні були викладені основні вимоги народу, а також додавався список шістнадцяти представників кримських татар, котрим доручалось зустрітися з керівництвом держави і обговорити шляхи і терміни розв’язання кримськотатарського національного питання.

Було вирішено направити М.С Горбачову текст прийнятого Звернення, який попередньо підписали учасники Всесоюзних зборів, а потім терміново розпочати масовий збір підписів співвітчизників. Передбачалось, що коли через місяць після того, як текст всенародного Звернення адресат одержить і перераховані в ньому 16 представників не будуть викликані в Москву на прийом належного рівня і якщо не буде жодних суттєвих зрушень у розв’язанні питання, розпочати підготовку і формування багаточисельної народної делегації для поїздки у Москву.

Були сформовані і завдання делегатів у Москві: вони повинні були не лише добиватися прийому керівництвом ЦК КПРС, а і широко інформувати громадськість Москви про проблеми кримських татар. Для досягнення цієї мети передбачалось, що делегати будуть повною мірою використовувати свої громадянські права, гарантовані Конституцією СРСР і обумовлені у визнаних Радянською державою міжнародно-правових актах про права людини. Була вказана і дата від’їзду делегатів до Москви – з 1 липня 1987 року.

Усі ці рішення повністю відображені в інформації про Всесоюзні збори представників ініціативних груп Національного руху кримських татар. Інформація про Всесоюзні збори і додаток тексту Звернення кримськотатарського народу та інших ухвалених на зборах документів була своєчасно направлена в ЦК КПРС, ЦК КП Узбекистану, а також широко розповсюджена серед кримських татар та інших громадян.

18 травня 1987 року, в день 43 річниці виселення кримських татар з Криму, 29-річний інженер Умеров Бекір з міста Кримське Краснодарського краю оголосив голодування з вимогою прискорити розв’язання кримськотатарського національного питання. Коли стан здоров’я Умерова Бекіра почав погіршуватися, співвітчизники з Краснодарського краю, Херсонської, Запорізької областей порушили питання про необхідність прискорення від’їзду народної делегації до Москви. Воно було розглянуте під час роботи Других Всесоюзних зборів представників ініціативних груп Національного руху 13-14 червня 1987 року у місті Ташкенті.

Відправити до Москви багаточисельну делегацію негайно, як це пропонували представники Краснодарського краю, фактично було неможливо, оскільки переважна частина делегатів, яка працювала, подала заяви на надання їм відпусток не раніше 1 липня. В той же час, виникла думка, що співвітчизники з Краснодарського краю, якщо у них є така можливість, можуть виїжджати до Москви раніше і розпочинати підготовчу роботу.

У зв’язку з погіршенням стану здоров’я Умерова Бекіра, Другі Всесоюзні збори прийняли рішення про негайне припинення ним голодування. Умерову повідомили, що голодування з висунутими ним вимогами буде продовжене учасниками Всесоюзних зборів почергово.

Перші делегати почали прибувати до Москви з 20 червня 1987 року. До початку серпня, коли влада почала затримувати і насильницьки видворяти із столиці народних посланців, в Москві загалом побувало більш як півтори тисячі чоловік, найбільша кількість делегатів, майже 1100, одночасно зібралася в Москві 30 липня 1987 року.

Хроніка подій у Москві
Рішення про демонстрацію на Красній площі 26 червня 1987 року і прийом делегатів кримських татар П.Н. Демічевим

З перших же днів прибуття до Москви делегати збиралися в приймальні ЦК КПРС і планували роботу на день. Щоденно вони відвідували редакції різних газет і журналів, центральне телебачення, Спілку радянських письменників, інші організації, куди раніше були направлені численні листи і звернення з кримськотатарського національного питання і просили дати відповідь. В більшості випадків їм відповідали, що вся кореспонденція від кримських татар направляється “для розгляду” за зворотною адресою на місця їх проживання, або у вищі інстанції. На прохання делегатів публікувати листи і звернення кримських татар і обговорювати порушені ними проблеми на сторінках періодичних видань, у редакціях відповідали, що це неможливо, оскільки немає відповідної вказівки зверху.

22 червня в приймальні ЦК КПРС відбулася телефонна розмова Сулейманова Рустема (місто Абінськ) із завідувачем приймальнею Молокоєдовим. На запитання Сулейманова про хід рішення національного питання кримських татар Молокоєдов відповів: “Поки що нічого нового немає”.

24 червня Молокоєдов прийняв Белялова Д. (станиця Архипо-Осипівка), Граюв В. (місто Новоросійськ) і Умерова Бекіра. Він сказав, що найближчим часом керівництво партії і уряду не приділятиме часу на прийом делегації кримських татар, оскільки триває підготовка до сесії Верховної Ради СРСР і пленуму ЦК КПРС. Представники повідомили про вимогу співвітчизників, які делегували їх у Москву, включити до порядку денного сесії або пленуму ЦК КПРС національне питання кримських татар, бо нескінченне затягування з його рішенням викликає у народу хвилювання і стурбованість. На завершення розмови Молокоєдов сказав: “Я навіть не впевнений, що зможу доповісти про нашу бесіду керівництву, оскільки воно дуже зайняте.”

Обговоривши підсумки зустрічі з Молокоєдовим, делегати вирішили: якщо національне питання кримських татар не буде включене до порядку денного сесії або пленуму, нагадати керівництву держави про його існування демонстрацією 26 червня на Красній площі у Москві.

Того ж дня вони надіслали телеграми на ім’я М.С. Горбачова, М.І. Рижкова і М.С. Соломенцева з проханням включити національне питання кримських татар до порядку денного пленуму ЦК КПРС.

Група делегатів надіслала телеграму на ім’я голови Всесвітнього конгресу жінок Фріди Браун з проханням сприяти вирішенню кримськотатарського питання.

25 червня кілька делегатів відвідали відомого правозахисника, лауреата Нобелівської премії, академіка А.Д. Сахарова і його дружину Олену Боннер. Делегатів тепло зустріли, обговорювались різні аспекти національного питання кримських татар, і, зокрема, питання про становище кримськотатарських політв’язнів. Академік А.Д. Сахаров запропонував утриматися від проведення демонстрації до завершення роботи сесії Верховної Ради СРСР і пленуму ЦК КПРС...

Повний текст роботи Мустафи Джемілєва дивиться за адресою:
http://www.cidct.org.ua/uk/studii/5-6(2002)/9.html


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua