Новий номер бюлетеню “Крим у дзеркалі української преси”
09/19/2003 | ЦІДКТ
Крим у дзеркалі української преси
№25 (01.09. - 10.09. 2003)
01.09. - 10.09. 2003 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.
Нижче надається тільки короткий зміст статей. Повний текст статей читайте за адресою http://www.cidct.org.ua/press/2003/20030109.html
З М І С Т:
Влада. Суспільство. Політика.
НА СТОРІНКАХ "МЕРА" - ФЕОДОСІЯ
(Кажуть, що міста — як люди. У них своя біографія, доля, свій настрій. Це особливо відчуваєш у Феодосії. Тут неповторна аура, незвичайне море, дуже гостинні люди. Вони шанують своє минуле й багато працюють для того, щоб Феодосія розвивалася динамічно, щоб з кожним роком ставала все привабливішим курортом і туристичним центром.)
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
ФИНСПОР И ПОЛИТСОР
(Лидеры русского движения Крыма никогда особым единством не отличались. Основные силы они изначально тратили на выяснение отношений друг с другом. И уж совсем бескомпромиссной становилась борьба, когда речь заходила о финансовых вопросах.)
Савва Григорьев (из Крыма)
(«Киевские ведомости» № 191, 4 сентября 2003 г.)
В АЛУШТЕ ДЕЛА ИДУТ СО ЗНАКОМ "МИНУС"
(27 августа в ВР АРК состоялось заседание Постоянной Комиссии по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан под председательством М.Арудова.)
(«Голос Крыма» № 36, 5 сентября 2003 г.)
ДВОХСОТИЙ ПРАВЕДНИК УКРАЇНИ В КРИМУ
(У вересні 1998 року «Кримська світлиця» вперше опублікувала мій матеріал про вшанування «праведників» (це звання присвоюється особам, які під час фашистської окупації рятували євреїв).)
Дмитро Омелянюк,
референт фонду "Пам'ять жертв фашизму в Україні".
(“Кримська світлиця” № 36, 5 вересня 2003 р.)
ДЕПУТАТИ ЗВІТУВАТИМУТЬ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ
(Встановити зв'язок між виборцями і обранцями за допомогою інтернет-сайту спробувало Кримське відділення Всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 167, 6 вересня 2003 р.)
Планується робоча поїздка до Криму
(Президент України Леонід Кучма планує в понеділок, 8 вересня, здійснити робочу поїздку в Крим, повідомляє Укрінформ, з посиланням на джерело в кримському уряді.)
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
Кримськотатарський полк Українського козацтва
У Бахчисараї створено кримськотатарський полк Українського козацтва, який очолив член місцевого меджлісу Якуб Аппазов.)
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
Казаки в Автономии
В Бахчисарае создан крымскотатарский полк Украинского казачества, который возглавил член местного меджлиса Якуб Аппазов. В полк входит около 100 человек.
(«Киевские ведомости» № 195, 9 сентября 2003 г.)
Права кримчан — у центрі уваги Уповноваженого
(Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова з 8 вересня розпочала планову робочу поїздку до Автономної Республіки Крим та м. Севастополя з метою комплексної перевірки стану дотримання та захисту прав і свобод людини.)
(“Урядовий кур’єр” № 167, 9 вересня 2003 р.)
Тривожний регіон
(Ніна Карпачова перевірить Крим і Севастополь. Уповноважений Верховної Ради України з питань прав людини Ніна Карпачова прибула до Криму з двотижневою робочою поїздкою, у ході якої проведе комплексну перевірку дотримання прав і свобод людини в автономії.)
Микита Касьяненко, Сімферополь
(«День» № 159, 10 вересня 2003 р.)
Эти неоднозначные «Славянские» дела
(Время от времена нам приходится констатировать очередную попытку создать идеологическую систему настолько же тотальную (и тоталитарную, есть основания подозревать!), как бывший марксизм-ленинизм, но не коммунистическую, а национально-религиозно-расовую. Эдакий славяно-православный "изм", который призван сплотить ряд стран и народов под эгидой одной страны и одного народа. Все "сплачиваемые" должны будут абсолютно однозначно признавать первенство и старшинство "сплачивателя", так сказать, пастуха отары, под чьим чутким руководством они будут бороться то ли против "вредоносного" католически-протестантского (хотя отчасти и славянского — я лице поляков, чехов, словаков, хорватов и словенцев) Запада, то ли против "зловредного" мусульманского Востока, это уж как политический пастырь определит. Разумеется, никакого ноу-хау в этом нет. Сколько уже таких попыток было! И объединение нордических народов, и объединение арабской нации (полторы дюжины арабских государств, которых ни в какое единство так и не удалось интегрировать за все последние 6О лет), и объединение тюркских народов от Якутии до Средиземного моря (с абсолютно нулевым результатом). Но история показывает, что объединять может только реальная, абсолютно и всем очевидная польза, более или менее равномерно между всеми участниками такового объединения распределяемая. При этом участники очень зорко следят, чтобы их не "облапошили", не использовали в качестве коня под жокеем, не сделали пешками в чужой игре, не загребли себе львиную долю благ, оставив прочим максимум издержек. И конечно же, каждый стремится сохранить за собой право в любой момент выйти из игры, если она станет невыгодной или, более того — опасной. Поэтому вечных союзов не бывает. Исчезает интерес — исчезает союз. Когда-то коммунистический лидер Чехословакии Клемент Готвальд клялся: "С Советским Союзом — на вечные времена!". "Но ни минутой больше", — ехидно шутили простые чехи и словаки.)
Игорь Лосев.
("Флоту України” № 36, 6-12 вересня 2003 р.)
Економіка. Фінанси.
Своя кишеня ближче
(У Криму ситуація з місцевими зборами податків невтішна.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
Вокзал без преси і аптек
(Днями на Сімферопольському залізничному вокзалі проводилася масова «зачистка» торговельних точок.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
Соціальний зріз нагальних справ Криму
(Рада міністрів Автономної Республіки Крим заслухала на своєму засіданні звіт міністра праці і соціального захисту Олексія Нестеренка про виконання заходів Програми соціально-економічного розвитку автономії на 2003 рік.)
Олександр Кулик.
(“Урядовий кур’єр” № 163, 3 вересня 2003 р.)
Евгений Дмитриев: Крымский «титан» уверенно шагает в будущее
(З часу перебудови й до 1999 року гігант хімічної промисловості України перебував на межі банкрутства. На кінець 1998-го один із двох основних цехів з виробництва двоокису титану був законсервований, другий працював не на повну потужність. Заборгованість із зарплат сягала дев’яти місяців і становила понад 1 млн. гривень. Борги перед держбюджетом наближалися до 30-мільйонної позначки, кредиторська заборгованість — до 100 млн. гривень. На підприємстві панував бартер, який становив у загальному обсязі реалізованої продукції майже 85%. За результатами господарської діяльності 1998 року, збитки заводу становили 8,7 млн. гривень. Існувала загроза соціального вибуху, арешту й розпродажу майна.)
Петро Чечелюк. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Гіркий хліб
(Попри хлібну кризу в державі, севастопольці їстимуть хліба досхочу. Більше того, зможуть забезпечити ним деякі інші регіони України. Про це розповів журналістам на брифінгу заступник голови міської держадміністрації з питань економіки Ігор Локтіонов. І все це - "...благодаря лично губернатору Саратовской области Дмитрию Аяцкову, его пониманию севастопольских проблем. Я прошу по возможности это отметить".)
Лідія Степко, м. Севастополь.
(“Кримська світлиця” № 36, 5 вересня 2003 р.)
Продукція підлягає знищенню
(- У Криму співробітники податкової міліції припинили діяльність підпільного цеху з виробництва хлібобулочних виробів.)
(“Урядовий кур’єр” № 165, 5 вересня 2003 р.)
Строительство в жизнерадостном стиле
(Десятилетний юбилей в жизни любой компании - событие далеко неординарное. Но для такой строительной компании, как «Консоль», накопившей бесценный опыт возведения строений любых типов в тяжелых условиях Южного берега Крыма - зоны оползневых процессов, этот день рождения стал поистине символичным. О том, как удалось небольшому крымскому строительному управлению так уверенно опередить конкурентов, сформировать корпорацию с множеством подразделений и филиалов по всей Украине и задать стандарты строительства жилья в крымском регионе, мы попросили рассказать председателя правления ООО «Консоль ЛТД» Владимира Константинова.)
Дмитрий Орлов
(«Аргументы и факты» № 36, сентябрь 2003 г.)
Охорона здоров’я
У Криму лікують «комп’ютерний синдром»
(У Кримському республіканському центрі реабілітації зору відкрито перший в Україні кабінет офтальмоергономіки, де завдяки спеціальним методикам знімаються стреси, пов’язані з тривалою роботою на комп’ютері.)
Микита Касьяненко, Сімферополь.
(“День” № 153, 2 вересня 2003 р.)
Покращав дім, де починається життя
(Троє хлопчиків народилися у день урочистого відкриття оновленого пологового відділення в Сакській центральній районній лікарні, де ще 30 жінок готуються стати мамами.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
Проблему безпечних шприців вирішено
(У Криму налагодили випуск безпечних одноразових шприців і розробили технологію утилізації заражених голок. Як повідомив на засіданні колегії МОЗ Криму директор заводу медичних виробів «Амтек» Олександр Поляков, його фахівці розробили технологію утилізації безпечних і звичайних шприців та спеціальний контейнер для збирання голок.)
Микита Касьяненко, Сімферополь.
(“День” № 154, 3 вересня 2003 р.)
І крісла за кресленнями лікарів
(У новому приміщенні відзначила своє 50-річчя Феодосійська станція переливання крові, яка обслуговує понад 30 тисяч донорів на рік.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 166, 5 вересня 2003 р.)
Історія. Пам’ятки архітектури
Как казаки писали письмо Турецкому султану, а партизаны – Гітлеру
РУКОПИСИ НЕ ГОРЯТ
Порой, слово - лучшее оружие. Не даром ведь во время войн наряду со стрелами, мечами и пулями активно использовался эпистолярный жанр. К примеру, 330 лет назад казаки Запорожской Сечи написали послание султану Османской империи.
Леонид Юдин
("Сегодня" № 196, 2 сентября 2003 г.)
Национальное движение под властью поработителей
(Амет Озенбашлы Сеит-Абдулла-оглы родился в Бахчисарае 10.02.1893 г. Умер 04.12.1958 г. в г.Ходженте (Таджикистан). Видный политический и общественный деятель, публицист. Литературный псевдоним — Индемез.
В начале XX века под предводительством Номана Челеби-Джихана молодые патриоты, среди которых значился и Амет Озенбашлы, подняли знамя национально-освободительной борьбы. По свидетельствам современников и оставленных самим А.Озенбашлы, он со студенческой скамьи начал интересоваться многовековой историей крымскотатарского народа, изучал ее по архивным материалам, знал, что вчера владевший бескрайними плодородными земелями, крымскотатарский народ имел государственность — могучее Крымское ханство.)
Идрис Асанин.
Перевод с крымскотатарского языка Гульнары Усеиновои.
(«Голос Крыма» № 36, 5 сентября 2003 г.)
Д-р Амет Озенбашлы
К основам построения нашего образования и воспитания в условиях военного времени
(Сегодня мы сочли необходимым перевести актуальную и по сей день работу одного из лидеров крымскотатарского национального движения XX века Амета Озенбашлы, язык произведений которого богат и насыщен сложными старотатарскими словами и оборотами речи. Мой перевод, возможно, во многом несовершенен. Надеюсь, когда-нибудь появятся профессиональные переводчики, которые предоставят русскоязычному читателю более совершенный вариант перевода. Гульнара Усеинова.)
Акмесджид, 18 августа 1943 г,
Подготовил к печати И.Челеби-оглу (Асанин)
23 ноября 1998г., г.Бахчисарай,
Перевод с крымскотатарского языка
Гульнары Усеиновой.
(«Голос Крыма» № 36, 5 сентября 2003 г.)
Мовні проблеми. Освіта. Наука.
Свято з присмутком
(Вочевидь, і вересня на повен зріст у Криму постала проблема української школи. За 12 років незалежності тільки днями Верховна Рада автономії зробила перший суттєвий і реальний крок на шляху будівництва приміщення для української гімназії у Сімферополі, прийнявши рішення про продаж Мелітопольському металургійному комбінату імені Ілліча санаторного комплексу «Ай-Даниль» у Ялті. Виручені кошти повинні бути спрямовані цільовим призначенням на будівництво національної гімназії, яка продовжує працювати у пристосованому приміщенні дитячого садка. Приміщення, розраховане на 150 дітей, стало притулком для 450 школярів, які поглиблено вивчають українську мову, опановують основи знань та ще й займають призові місця на всекримських і всеукраїнських олімпіадах.)
Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр” № 164, 4 вересня 2003 р.)
Вам можливість відпочивати, нам — навчатися
(Кримський парламент вирішив продати елітний санаторій «Ай-Даніль», який належить автономії, з тим, щоб на отримані кошти побудувати в Сімферополі українську школу-гімназію, повідомляє Інтерфакс-Україна. До Верховної Ради звернулося керівництво відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» із проханням продати санаторій.)
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Православный факультатив
(С этого учебного года школьники смогут изучать основы православной культуры.)
(«Киевские ведомости» № 196, 10 сентября 2003 г.)
Мистецтво. Культура. Фестивалі
Судакскую крепость захватили рыцари
("Мечом махали настоящие мужчины, трус - не махал бы мечом!"
СРЕДНЕВЕКОВЬЕ
Крохотный поселок "Уютное", которого не найти на карте Крыма, дважды за последний месяц становился пристанищем пусть не странствующих, но все-таки рыцарей. Так уж вышло, что находящаяся здесь Генуэзская крепость стала Меккой для античных воинов, средневековых всадников, жрецов и ведьм, знатных вельмож и простолюдинов. Все вместе это называлось фестивалем исторических обществ "Рыцарский замок".)
Светлана Собецкая
("Сегодня" № 195, 1 сентября 2003 г.)
Повернення з депортації
(В Україні двома мовами видана «Панорама кримськотатарської поезії за вісімсот років»
Днями в Кримській республіканській бібліотеці (Сімферополь) упорядники 750-сторінкового фоліанту Юнус Кандим та Микола Мірошниченко провели презентацію щойно виданої праці, яка охоплює вісім століть кримськотатарської поезії. Книга видана спеціалізованою редакцією літератури мовами національних меншин України на замовлення державного комітету з телебачення та радіомовлення України, державного комітету у справах національностей та міграції за Національною програмою випуску соціально значущих видань.)
Микита Касьяненко. Сімферополь.
(“День” № 153, 2 вересня 2003 р.)
Пам'ятник вогнеборцям
(Величний горельєф на честь героїв-пожежників урочисто відкрито в Євпаторії.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
На Казантипе музыка играла
(На популярном среди любителей электронной музыки крымском мысу состоялся фестиваль «Точка Сборки против наркотиков».)
Андрей Гулык. Крым.
(«Комсомольская правда» № 161, 3 сентября 2003 г.)
В Евпатории «забронзовел» гигант-пожарный
(Службу огнеборцев впервые в Украине отметили горельефом.)
Елена Гаврилюк, Майкл Львовски. Евпатория.
(«Комсомольская правда» № 161, 3 сентября 2003 г.)
До вершин майстерства
(На міжнародний форум класичної музики «Зірки планети» Ялта зібрала видатних майстрів і колективи з Росії й України вчетверте.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 166, 5 вересня 2003 р.)
Праздник хореографии для севастопольцев
(В рамках акции «Добрые дела СДПУ(О) — независимой Украине» севастопольские социал-демократы организовали благотворительный концерт для работников образования и науки города. На концерт Севастопольского театра танца были приглашены учителя школ, воспитатели детских садов, работники детских библиотек Севастополя.)
Наталия Подоляка, Татьяна Подчиненова
(“Наша Газета+” № 34, 5 сентября 2003 г.)
На концерте в Ялте Лолита исполнила танец живота
(Приехав на Южный берег Крыма, Лолита Милявская остановилась не в популярной гостинице "Ялта" или пафосной "Ореанде", как большинство ее коллег, а в небольшой элитной частной гостинице в центре города. С собой в Ялту Лола привезла "живых" музыкантов, балет и массу реквизита для своей программы "Шоу разведенной женщины".)
Владимир Громов (Ялта)
("Факты" № 161, 5 сентября 2003 г.)
Ялтинські сезони
(Під такою назвою в Ялті проходив 1-й Міжнародний фестиваль опери і балету під патронатом міського голови Сергія Брайка.)
Олександр Кулик.
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
На концерте в симферополе публика не узнала Таисию Повалий в новом имидже
(Таисия Повалий готовит к выходу свой новый украинский альбом. Его заглавной песней станет композиция "Серденько", написанная Олегом Харитоновым и Валерией Серовой.)
Наталия Заяц
("Сегодня" № 203, 10 сентября 2003 г.)
Земельне питання. Сільське господарство, плодівництво
Замість аквапарку – наметове містечко
(У Сімеїзі кримські татари самовільно захопили землю.)
Василь Драголюк. Крим.
(“Україна молода” № 159, 2 вересня 2003 р.)
На краю хлібного лану
(На базі Кримської державної сільськогосподарської станції відбулася республіканська нарада аграріїв, на якій підбито підсумки збирання колосових культур і розглянуто проблеми створення належного підґрунтя для майбутнього врожаю.
У роботі наради взяли участь голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин, заступник голови Верховної Ради автономії Василь Кисельов, вчені, організатори сільгоспвиробництва.
Як зазначив головний доповідач заступник міністра АПК Криму Сергій Пелагенко, за останні десять років хлібороби автономії отримали найнижчий валовий збір зерна. До рівня минулого року недозібрано 400 тис. тонн, у тому числі продовольчої пшениці — 248 тис. тонн.)
Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр” № 164, 4 вересня 2003 р.)
Тризна по Кримському Виноградарству
(Парламент і виноград: розумне і корисне?
Чомусь ніяк не можна позбутися стійкого враження: те, що відбувалося на недавній сесії Верховної Ради Криму при обговоренні проекту постанови «Про підтримку виноградарства і виноробства в АРК», нагадувало поминальну тризну. Після доповіді міністра АПК автономії Сергія Дроботова не було ні звичних парламентських «ігор», ні емоційних виступів, ні змагань думок. Здавалося, в залі панували цілковита апатія і безнадійність щодо перспективи предмета обговорення: проголосували — і геть з очей! Хоча слід сказати, що вже саме винесення питання на розгляд сесії свідчить про перевагу нинішніх депутатів над їхніми попередниками, котрі займалися політикою тоді, коли визначальні галузі кримської економіки, в тому числі і виноградарство, гинули.)
Микола Семена. Крим
(старший науковий співробітник Всекримського
інформаційно-культурного центру, академік УЕАН)
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Знову захоплення землі
(Кримські татари знову вдалися до силових методів тиску на владу, розбивши наметові містечка поблизу Ялти.)
Олександр Кулик.
(“Урядовий кур’єр” № 165, 5 вересня 2003 р.)
Скидання поголів’я: до чого призведе лідерство?
(Зазвичай безпристрасна статистика принесла радісну звістку: у першому півріччі Крим лідирував серед південних регіонів України за виробництвом м’яса. В усіх категоріях господарств автономії його вирощено 61,1 тис. тонн у живій масі, що на 21 відсоток більше аналогічного торішнього періоду. Як повідомила журналістів начальник управління тваринництва й рибного господарства Міністерства аграрної політики Криму Лариса Косяченко, на другому місці за виробництвом м’яса Одеська область (55,1 тис. тонн, що більше аналогічного показника минулого року на 3,8%), далі йдуть Запорізька (50,8 тис. тонн, зростання на 10,2%), Херсонська (зростання на 14,4%) і Миколаївська (зростання на 15,7%).)
Микола Семена. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Осел не только ушами шевелит...
(Когда-то, на заре своей туманной юности, классики нашей сатиры и юмора Илья Ильф и Евгений Петров работали в газете «Гудок». И уже тогда отличались тем, что умели как мастерски править критические заметки рабкоров, так и придумывать к ним меткие заголовки. Помню, еще в университете нам читали лекции об этом периоде их творческой деятельности. И как классический приводили случай, когда небольшая заметка о каком-то головотяпе с железной дороги с придуманным ими заголовком стала своеобразным апофеозом карьеры этого деятеля. Заголовок был такой: «И осел ушами шевелит». Где бы потом ни появлялся этот руководитель, на него косились, а за спиной перешептывались: «Это тот, который ушами шевелит».)
Анатолий Васильев из Бахчисарая
(«Правда Украины» № 134-137, 4-10 сентября 2003 г.)
Сімеїзька «битва»
(Цього тижня в Криму поновилися самозахоплення земель кримськими татарами. Цього разу — лаврові поля Ялтинського гірничо-лісового заповідника.
Нагадаємо, що в липні кілька груп кримських татар поставили наметові містечка в районі Ялти, Гурзуфа і на території, що перебуває в підпорядкуванні ТОВ «Кримболгарпівденсервіс» у Симеїзі («День», №128). 23 липня мер Ялти Сергій Брайко і лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов підписали протокол про урегулювання проблеми наділення кримських татар землею в районі Великої Ялти. Після цього «поляни протесту» в Ялті і Гурзуфі було ліквідовано («День», №131). Проте виконання домовленостей не задовольнило сторони конфлікту. Нова вимога учасників самозахоплення в Сімеїзі на території Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника — виділення репатріантам земельних ділянок на території Великої Ялти. )
Микита Касьяненко, Ялта—Сімферополь
(«День» №157, 6 вересня 2003 р.)
Курорти. Туризм.
«Артек» заживет по-новому
(Знаменитый Международный центр отдыха для детей в Крыму в ближайшие два года ожидают грандиозные перемены.)
(«Киевские ведомости» № 190, 3 сентября 2003 г.)
На реконструкцію “Артека”
(Президент України Леонід Кучма доручив Прем'єр-міністру України Віктору Януковичу передбачити у проектах законів про Державний бюджет України на 2004 і 2005 роки видатки на проведення другого та третього етапів робіт з реконструкції Міжнародного дитячого центру «Артек).
(“Урядовий кур’єр” № 163, 3 вересня 2003 р.)
"По дороге в оздоровительный лагерь в Джанкое нам через окна вагонов предлагали: "пацаны, ширнуться не хотите?"
(По возвращении школьника из детской здравницы родителям следует проверить, не приобщился ли он там к вредным привычкам. Каникулы закончились. Возвращаясь с отдыха, детвора делится с родителями незабываемыми впечатлениями о лете - о том, как в лагере или санатории устраивали день Нептуна, как плескались в море или горной речке. Однако "кое о чем" мальчишки и девчонки распространяться не спешат... О чем именно? Узнать об этом я смогла у ребятишек, их воспитателей и врачей в ходе поездки по крымским здравницам, организованной по инициативе двух постоянных комиссий Киевсовета: по вопросам гуманитарной политики и охраны здоровья и социальной защиты, а также Международным фондом Святой Марии.)
Ольга Сметанская (Ялта-Киев)
("Факты" № 160, 4 сентября 2003 г.)
Заволодіти “Бригантиною” “по понятію”
(Події довкола українського пансіонату сколихнули курортну Алушту
Спершу «гегемонами» були шахтарі...
Цей скромний пансіонат у самісінькому центрі Алушти від самого початку планували зробити шахтарським. І в ті часи такі наміри сприймалися за найблагородніші. Як не як, шахта «Дніпровська» (тепер Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля»), згідно з розробленою програмою оздоровлення трудящих у Криму, визначилася зі своєю позицією щодо розташованої в Алушті курортної поліклініки. Умови укладеної угоди складною арифметикою не здавалися. Шахта добудовує підпорядкований поліклініці кліматопавільйон, запроектований ще в 1989 році, і отримує за це можливість стабільно оздоровлювати трудящих. Однак життя внесло свої корективи. Шахту чимдалі стискав вузол відомих проблем вугільної галузі, позначених пам'ятними страйками кінця 90-х. Отже, добудувати кліматопавільйон самотужки було неможливо, як би того не хотіли.)
Сергій Довгаль.
(“Україна молода” № 161, 4 вересня 2003 р.)
Президенти, чемпіони світу та зірки естради зустрінуться на Ялтинській набережній
(Гурмани в плані відпочинку вважають, що на курортах Південного узбережжя треба відпочивати саме у вересні. Море, як і раніше, тепле, але сонце вже не обпікає, немає виснажливої задухи, пляжі вільні, у місті повно квартир на будь-який смак і гаманець, а ринки завалені овочами та фруктами. У повітрі літають, переливаючись на сонці, найтонші павутинки. Настає знамените «бабине літо», або оксамитовий сезон. Сухе повітря, неспекотна погода (у середньому 19—20 градусів), ласкаве море (20—21 градус) — ось чому цю пору року порівнюють з оксамитом.)
Тетяна Агаркова. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
«Кримською стрілою» від Сочі до Ялти
(Відтепер дістатися з Ялти до Сочі можна Чорним морем.)
Володимир Царук
(Центр туристичної інформації НТО)
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Кам'яна мелодія Криму
(Коли машина з водієм, який схвильовано жестикулює, стрімко вилітає з-за чергового повороту кримського серпантину, ти бачиш те, що змушує забути про небезпеку звалитися в прірву, — безкрайню синю гладь. Забуто всі домашні турботи, забуто ніч у плацкарті, ціну за таксі (75 грн. із Севастополя до Фороса). Попереду — море.)
Юрій Перебаєв.
(“Голос України” № 167, 6 вересня 2003 р.)
Охорона природи
Сімферополь чи Сімферопил?
(Уже місяць у зеленій зоні парку ім. Гагаріна — оберегу загазованих транспортом «воріт Криму», розіпнуто намети екологів, до яких звернулися по допомогу і підтримку мешканці сусідніх з цією оазою міста будинків.
Пікетувальників підтримало 17 екологічних, політичних, правозахисних і громадських організацій. Вони виступили проти забудови земельної ділянки, розташованої в прибережній смузі річки Малий Салгир. Землю виділено фірмі «Професіонал». Однак ці 0,53 га є природоохоронною територією, де забороняється будівництво будь-яких споруд.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 169, 10 вересня 2003 р.)
Севастополь.
Демагогия по-флотски
(В номере от 22.08.2003 г. «ВВ» перепечатали из «Московских новостей» статью Дмитрия Бабича «Демагогия как дорогое удовольствие». Оправдывая свое название, материал является ярким примером демагогии.
Так, говоря о сроках и условиях базирования российского Черноморского флота в Севастополе, Д.Бабич ссылается на соглашения по ЧФ 1997 года, которые ни по названию, ни по содержанию договорами аренды госимущества Украины не являются. Они посвящены разделу материальной части ЧФ бывшего СССР и общим вопросам базирования ЧФ РФ в Севастополе.)
Юрий Лещенко
(«Вечерние вести» № 131, 3 сентября 2003 г.)
Символ, запроторений за грати
(Про минуле - правду
Першорядної ваги подією представили близькі до офіційних кіл засоби масової інформації чергове відвідання Л.Кучмою міста Севастополя, що відбулося 13 серпня. Головною метою поїздки, повідомлялося народові, стало ознайомлення з ходом підготовки пам'ятних заходів, пов'язаних із 150-річчям Східної (Кримської) війни 1853—56 років.)
Віктор Мазаров
(“Комуніст” № 69, 3 вересня 2003 р.)
Холопи промовчали...
(Громадськість Севастополя стурбована відсутністю реакції з боку української влади на заяву міністра оборони РФ про те, що у Росії "немає планів щодо виходу з Севастополя". Про це йдеться в переданій УНІАН заяві громадських організацій та політичних партій Севастополя щодо некоректних висловлювань міністра оборони Російської Федерації.)
(“Молодь України” № 111, 4 вересня 2003 р.)
То де ж рідна земля українських моряків?
Диверсанти
Днями севастопольська газета «Слава Севастополя», що оспівує СДПУ(о) і особисто главу адміністрації Президента України, повідомила, що «на флагманському кораблі Військово-Морських Сил ЗС України фрегаті «Гетьман Сагайдачний» розпочався монтаж першої на флоті корабельної супутникової телевізійної системи силами севастопольських фахівців та під керівництвом технічного представника телекомпанії «Інтер» Ігоря Слєсарєва».
Ігор Чембало
(“Українське слово” № 36, 4-10 вересня 2003 р.)
Тут живе історія і смітять дачники...
(У Севастополі поступово встановлюються цивільні порядки, і місто починає усвідомлювати свій потенціал. Курс України на демілітаризацію регіону, величезний інтерес до Севастополя в усьому світі, тисячі туристичних об’єктів світового значення, великі рекреаційні можливості, розвинена інфраструктура всіх видів транспорту (передусім морського, авіаційного, залізничного) — все це умови для небаченого вибухового розвитку курортної й туристичної сфери на всьому Гераклейському півострові Криму. Але те, як це відбувається нині, викликає тривогу городян…)
Микола Семена. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Символ, запроторений за грати
(Закінчення. Початок у №69).
(Відкрите море, обривистий скелястий берег і — тиша. А влітку 1942-го тут, на мисі Херсонес, ставала дибки земля. Останні дні 250-денної оборони були переповнені трагізмом. Затиснутий у лещата третього за ліком гітлерівського удару місто-солдат повільно відступало, залишаючи за собою руїни і пожарища. В ніч з 29 на 30 червня командування. Севастопольського оборонного району було змушене відійти на запасний флагманський командний пункт Чорноморського флоту, який знаходився в казематах 35-ї батареї берегової оборони. Саме тут о 19 годині 30 хвилин у вівторок, 30 червня 1942 року, почалося спільне засідання Військових рад Чорноморського флоту та Приморської армії, яке стало останнім.)
Віктор Мазаров
(“Комуніст” № 70, 5 вересня 2003 р.)
Пам'ятки нагадують про героїчну оборону
(Севастопольські реставратори завершили роботи а відновлення початкового вигляду пам'ятника герою першої оборони міста матросу Петру Кошці, який встановлено на Малаховому кургані у 1956 році.)
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
Події. Суд
В списке пропавших остался один человек
(На пепелище в «Алмазе» нашли фрагменты шестого тела)
Майкл Львовски. Крым.
(«Комсомольская правда» № 160, 2 сентября 2003 г.)
Кримінал. Вандалізм
«Алмаз»: уже шесть жертв
(На месте трагедии в пансионате «Алмаз» в поселке Морское под Судаком в Крыму обнаружили тело шестого погибшего во время пожара. Вместе с тем пока идентифицировали тело только одного человека, сообщили в пресс-службе МЧС. Судьба одного человека по-прежнему остается неизвестной.)
(«Вечерние вести» № 130, 2 сентября 2003 г.)
Оквернили памятник
(Об очередном акте вандализма сообщил сайт trans-m-radio.com со ссылкой на пресс-службу Меджлиса крымскотатарского народа.)
(«Сегодня» № 201, 8 сентября 2003 г.)
Спорт
У Ялтинского разбитого корыта
(Как это ни прискорбно, но матч за звание чемпиона мира по шахматам между Русланом Пономаревым и Гарри Каспаровым, «прописанный» в Ялте с 18 сентября, почил в бозе. Сколько же вокруг него было сломано копий с разных сторон, какие нешуточные усилия предпринимались ради достижения провозглашенной благородной идеи объединения рыцарей древней игры в единую шахматную семью... Но в итоге все пошло прахом.)
(«Вечерние вести» № 131, 3 сентября 2003 г.)
“Ялтинський діамант” завоювали білоруські бійці Панкратівну
(Міжнародний турнір з панкратіону “Ялтинський діамант” завершився в обох фінальних матчах (у ваговій категорії до і понад 81 кілограм) перемогою білорусів над українськими майстрами давньогрецького виду спорту.)
(“Хрещатика” № 129, 4 вересня 2003 р.)
№25 (01.09. - 10.09. 2003)
01.09. - 10.09. 2003 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.
Нижче надається тільки короткий зміст статей. Повний текст статей читайте за адресою http://www.cidct.org.ua/press/2003/20030109.html
З М І С Т:
Влада. Суспільство. Політика.
НА СТОРІНКАХ "МЕРА" - ФЕОДОСІЯ
(Кажуть, що міста — як люди. У них своя біографія, доля, свій настрій. Це особливо відчуваєш у Феодосії. Тут неповторна аура, незвичайне море, дуже гостинні люди. Вони шанують своє минуле й багато працюють для того, щоб Феодосія розвивалася динамічно, щоб з кожним роком ставала все привабливішим курортом і туристичним центром.)
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
ФИНСПОР И ПОЛИТСОР
(Лидеры русского движения Крыма никогда особым единством не отличались. Основные силы они изначально тратили на выяснение отношений друг с другом. И уж совсем бескомпромиссной становилась борьба, когда речь заходила о финансовых вопросах.)
Савва Григорьев (из Крыма)
(«Киевские ведомости» № 191, 4 сентября 2003 г.)
В АЛУШТЕ ДЕЛА ИДУТ СО ЗНАКОМ "МИНУС"
(27 августа в ВР АРК состоялось заседание Постоянной Комиссии по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан под председательством М.Арудова.)
(«Голос Крыма» № 36, 5 сентября 2003 г.)
ДВОХСОТИЙ ПРАВЕДНИК УКРАЇНИ В КРИМУ
(У вересні 1998 року «Кримська світлиця» вперше опублікувала мій матеріал про вшанування «праведників» (це звання присвоюється особам, які під час фашистської окупації рятували євреїв).)
Дмитро Омелянюк,
референт фонду "Пам'ять жертв фашизму в Україні".
(“Кримська світлиця” № 36, 5 вересня 2003 р.)
ДЕПУТАТИ ЗВІТУВАТИМУТЬ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ
(Встановити зв'язок між виборцями і обранцями за допомогою інтернет-сайту спробувало Кримське відділення Всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 167, 6 вересня 2003 р.)
Планується робоча поїздка до Криму
(Президент України Леонід Кучма планує в понеділок, 8 вересня, здійснити робочу поїздку в Крим, повідомляє Укрінформ, з посиланням на джерело в кримському уряді.)
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
Кримськотатарський полк Українського козацтва
У Бахчисараї створено кримськотатарський полк Українського козацтва, який очолив член місцевого меджлісу Якуб Аппазов.)
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
Казаки в Автономии
В Бахчисарае создан крымскотатарский полк Украинского казачества, который возглавил член местного меджлиса Якуб Аппазов. В полк входит около 100 человек.
(«Киевские ведомости» № 195, 9 сентября 2003 г.)
Права кримчан — у центрі уваги Уповноваженого
(Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова з 8 вересня розпочала планову робочу поїздку до Автономної Республіки Крим та м. Севастополя з метою комплексної перевірки стану дотримання та захисту прав і свобод людини.)
(“Урядовий кур’єр” № 167, 9 вересня 2003 р.)
Тривожний регіон
(Ніна Карпачова перевірить Крим і Севастополь. Уповноважений Верховної Ради України з питань прав людини Ніна Карпачова прибула до Криму з двотижневою робочою поїздкою, у ході якої проведе комплексну перевірку дотримання прав і свобод людини в автономії.)
Микита Касьяненко, Сімферополь
(«День» № 159, 10 вересня 2003 р.)
Эти неоднозначные «Славянские» дела
(Время от времена нам приходится констатировать очередную попытку создать идеологическую систему настолько же тотальную (и тоталитарную, есть основания подозревать!), как бывший марксизм-ленинизм, но не коммунистическую, а национально-религиозно-расовую. Эдакий славяно-православный "изм", который призван сплотить ряд стран и народов под эгидой одной страны и одного народа. Все "сплачиваемые" должны будут абсолютно однозначно признавать первенство и старшинство "сплачивателя", так сказать, пастуха отары, под чьим чутким руководством они будут бороться то ли против "вредоносного" католически-протестантского (хотя отчасти и славянского — я лице поляков, чехов, словаков, хорватов и словенцев) Запада, то ли против "зловредного" мусульманского Востока, это уж как политический пастырь определит. Разумеется, никакого ноу-хау в этом нет. Сколько уже таких попыток было! И объединение нордических народов, и объединение арабской нации (полторы дюжины арабских государств, которых ни в какое единство так и не удалось интегрировать за все последние 6О лет), и объединение тюркских народов от Якутии до Средиземного моря (с абсолютно нулевым результатом). Но история показывает, что объединять может только реальная, абсолютно и всем очевидная польза, более или менее равномерно между всеми участниками такового объединения распределяемая. При этом участники очень зорко следят, чтобы их не "облапошили", не использовали в качестве коня под жокеем, не сделали пешками в чужой игре, не загребли себе львиную долю благ, оставив прочим максимум издержек. И конечно же, каждый стремится сохранить за собой право в любой момент выйти из игры, если она станет невыгодной или, более того — опасной. Поэтому вечных союзов не бывает. Исчезает интерес — исчезает союз. Когда-то коммунистический лидер Чехословакии Клемент Готвальд клялся: "С Советским Союзом — на вечные времена!". "Но ни минутой больше", — ехидно шутили простые чехи и словаки.)
Игорь Лосев.
("Флоту України” № 36, 6-12 вересня 2003 р.)
Економіка. Фінанси.
Своя кишеня ближче
(У Криму ситуація з місцевими зборами податків невтішна.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
Вокзал без преси і аптек
(Днями на Сімферопольському залізничному вокзалі проводилася масова «зачистка» торговельних точок.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
Соціальний зріз нагальних справ Криму
(Рада міністрів Автономної Республіки Крим заслухала на своєму засіданні звіт міністра праці і соціального захисту Олексія Нестеренка про виконання заходів Програми соціально-економічного розвитку автономії на 2003 рік.)
Олександр Кулик.
(“Урядовий кур’єр” № 163, 3 вересня 2003 р.)
Евгений Дмитриев: Крымский «титан» уверенно шагает в будущее
(З часу перебудови й до 1999 року гігант хімічної промисловості України перебував на межі банкрутства. На кінець 1998-го один із двох основних цехів з виробництва двоокису титану був законсервований, другий працював не на повну потужність. Заборгованість із зарплат сягала дев’яти місяців і становила понад 1 млн. гривень. Борги перед держбюджетом наближалися до 30-мільйонної позначки, кредиторська заборгованість — до 100 млн. гривень. На підприємстві панував бартер, який становив у загальному обсязі реалізованої продукції майже 85%. За результатами господарської діяльності 1998 року, збитки заводу становили 8,7 млн. гривень. Існувала загроза соціального вибуху, арешту й розпродажу майна.)
Петро Чечелюк. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Гіркий хліб
(Попри хлібну кризу в державі, севастопольці їстимуть хліба досхочу. Більше того, зможуть забезпечити ним деякі інші регіони України. Про це розповів журналістам на брифінгу заступник голови міської держадміністрації з питань економіки Ігор Локтіонов. І все це - "...благодаря лично губернатору Саратовской области Дмитрию Аяцкову, его пониманию севастопольских проблем. Я прошу по возможности это отметить".)
Лідія Степко, м. Севастополь.
(“Кримська світлиця” № 36, 5 вересня 2003 р.)
Продукція підлягає знищенню
(- У Криму співробітники податкової міліції припинили діяльність підпільного цеху з виробництва хлібобулочних виробів.)
(“Урядовий кур’єр” № 165, 5 вересня 2003 р.)
Строительство в жизнерадостном стиле
(Десятилетний юбилей в жизни любой компании - событие далеко неординарное. Но для такой строительной компании, как «Консоль», накопившей бесценный опыт возведения строений любых типов в тяжелых условиях Южного берега Крыма - зоны оползневых процессов, этот день рождения стал поистине символичным. О том, как удалось небольшому крымскому строительному управлению так уверенно опередить конкурентов, сформировать корпорацию с множеством подразделений и филиалов по всей Украине и задать стандарты строительства жилья в крымском регионе, мы попросили рассказать председателя правления ООО «Консоль ЛТД» Владимира Константинова.)
Дмитрий Орлов
(«Аргументы и факты» № 36, сентябрь 2003 г.)
Охорона здоров’я
У Криму лікують «комп’ютерний синдром»
(У Кримському республіканському центрі реабілітації зору відкрито перший в Україні кабінет офтальмоергономіки, де завдяки спеціальним методикам знімаються стреси, пов’язані з тривалою роботою на комп’ютері.)
Микита Касьяненко, Сімферополь.
(“День” № 153, 2 вересня 2003 р.)
Покращав дім, де починається життя
(Троє хлопчиків народилися у день урочистого відкриття оновленого пологового відділення в Сакській центральній районній лікарні, де ще 30 жінок готуються стати мамами.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
Проблему безпечних шприців вирішено
(У Криму налагодили випуск безпечних одноразових шприців і розробили технологію утилізації заражених голок. Як повідомив на засіданні колегії МОЗ Криму директор заводу медичних виробів «Амтек» Олександр Поляков, його фахівці розробили технологію утилізації безпечних і звичайних шприців та спеціальний контейнер для збирання голок.)
Микита Касьяненко, Сімферополь.
(“День” № 154, 3 вересня 2003 р.)
І крісла за кресленнями лікарів
(У новому приміщенні відзначила своє 50-річчя Феодосійська станція переливання крові, яка обслуговує понад 30 тисяч донорів на рік.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 166, 5 вересня 2003 р.)
Історія. Пам’ятки архітектури
Как казаки писали письмо Турецкому султану, а партизаны – Гітлеру
РУКОПИСИ НЕ ГОРЯТ
Порой, слово - лучшее оружие. Не даром ведь во время войн наряду со стрелами, мечами и пулями активно использовался эпистолярный жанр. К примеру, 330 лет назад казаки Запорожской Сечи написали послание султану Османской империи.
Леонид Юдин
("Сегодня" № 196, 2 сентября 2003 г.)
Национальное движение под властью поработителей
(Амет Озенбашлы Сеит-Абдулла-оглы родился в Бахчисарае 10.02.1893 г. Умер 04.12.1958 г. в г.Ходженте (Таджикистан). Видный политический и общественный деятель, публицист. Литературный псевдоним — Индемез.
В начале XX века под предводительством Номана Челеби-Джихана молодые патриоты, среди которых значился и Амет Озенбашлы, подняли знамя национально-освободительной борьбы. По свидетельствам современников и оставленных самим А.Озенбашлы, он со студенческой скамьи начал интересоваться многовековой историей крымскотатарского народа, изучал ее по архивным материалам, знал, что вчера владевший бескрайними плодородными земелями, крымскотатарский народ имел государственность — могучее Крымское ханство.)
Идрис Асанин.
Перевод с крымскотатарского языка Гульнары Усеиновои.
(«Голос Крыма» № 36, 5 сентября 2003 г.)
Д-р Амет Озенбашлы
К основам построения нашего образования и воспитания в условиях военного времени
(Сегодня мы сочли необходимым перевести актуальную и по сей день работу одного из лидеров крымскотатарского национального движения XX века Амета Озенбашлы, язык произведений которого богат и насыщен сложными старотатарскими словами и оборотами речи. Мой перевод, возможно, во многом несовершенен. Надеюсь, когда-нибудь появятся профессиональные переводчики, которые предоставят русскоязычному читателю более совершенный вариант перевода. Гульнара Усеинова.)
Акмесджид, 18 августа 1943 г,
Подготовил к печати И.Челеби-оглу (Асанин)
23 ноября 1998г., г.Бахчисарай,
Перевод с крымскотатарского языка
Гульнары Усеиновой.
(«Голос Крыма» № 36, 5 сентября 2003 г.)
Мовні проблеми. Освіта. Наука.
Свято з присмутком
(Вочевидь, і вересня на повен зріст у Криму постала проблема української школи. За 12 років незалежності тільки днями Верховна Рада автономії зробила перший суттєвий і реальний крок на шляху будівництва приміщення для української гімназії у Сімферополі, прийнявши рішення про продаж Мелітопольському металургійному комбінату імені Ілліча санаторного комплексу «Ай-Даниль» у Ялті. Виручені кошти повинні бути спрямовані цільовим призначенням на будівництво національної гімназії, яка продовжує працювати у пристосованому приміщенні дитячого садка. Приміщення, розраховане на 150 дітей, стало притулком для 450 школярів, які поглиблено вивчають українську мову, опановують основи знань та ще й займають призові місця на всекримських і всеукраїнських олімпіадах.)
Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр” № 164, 4 вересня 2003 р.)
Вам можливість відпочивати, нам — навчатися
(Кримський парламент вирішив продати елітний санаторій «Ай-Даніль», який належить автономії, з тим, щоб на отримані кошти побудувати в Сімферополі українську школу-гімназію, повідомляє Інтерфакс-Україна. До Верховної Ради звернулося керівництво відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» із проханням продати санаторій.)
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Православный факультатив
(С этого учебного года школьники смогут изучать основы православной культуры.)
(«Киевские ведомости» № 196, 10 сентября 2003 г.)
Мистецтво. Культура. Фестивалі
Судакскую крепость захватили рыцари
("Мечом махали настоящие мужчины, трус - не махал бы мечом!"
СРЕДНЕВЕКОВЬЕ
Крохотный поселок "Уютное", которого не найти на карте Крыма, дважды за последний месяц становился пристанищем пусть не странствующих, но все-таки рыцарей. Так уж вышло, что находящаяся здесь Генуэзская крепость стала Меккой для античных воинов, средневековых всадников, жрецов и ведьм, знатных вельмож и простолюдинов. Все вместе это называлось фестивалем исторических обществ "Рыцарский замок".)
Светлана Собецкая
("Сегодня" № 195, 1 сентября 2003 г.)
Повернення з депортації
(В Україні двома мовами видана «Панорама кримськотатарської поезії за вісімсот років»
Днями в Кримській республіканській бібліотеці (Сімферополь) упорядники 750-сторінкового фоліанту Юнус Кандим та Микола Мірошниченко провели презентацію щойно виданої праці, яка охоплює вісім століть кримськотатарської поезії. Книга видана спеціалізованою редакцією літератури мовами національних меншин України на замовлення державного комітету з телебачення та радіомовлення України, державного комітету у справах національностей та міграції за Національною програмою випуску соціально значущих видань.)
Микита Касьяненко. Сімферополь.
(“День” № 153, 2 вересня 2003 р.)
Пам'ятник вогнеборцям
(Величний горельєф на честь героїв-пожежників урочисто відкрито в Євпаторії.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 164, 3 вересня 2003 р.)
На Казантипе музыка играла
(На популярном среди любителей электронной музыки крымском мысу состоялся фестиваль «Точка Сборки против наркотиков».)
Андрей Гулык. Крым.
(«Комсомольская правда» № 161, 3 сентября 2003 г.)
В Евпатории «забронзовел» гигант-пожарный
(Службу огнеборцев впервые в Украине отметили горельефом.)
Елена Гаврилюк, Майкл Львовски. Евпатория.
(«Комсомольская правда» № 161, 3 сентября 2003 г.)
До вершин майстерства
(На міжнародний форум класичної музики «Зірки планети» Ялта зібрала видатних майстрів і колективи з Росії й України вчетверте.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 166, 5 вересня 2003 р.)
Праздник хореографии для севастопольцев
(В рамках акции «Добрые дела СДПУ(О) — независимой Украине» севастопольские социал-демократы организовали благотворительный концерт для работников образования и науки города. На концерт Севастопольского театра танца были приглашены учителя школ, воспитатели детских садов, работники детских библиотек Севастополя.)
Наталия Подоляка, Татьяна Подчиненова
(“Наша Газета+” № 34, 5 сентября 2003 г.)
На концерте в Ялте Лолита исполнила танец живота
(Приехав на Южный берег Крыма, Лолита Милявская остановилась не в популярной гостинице "Ялта" или пафосной "Ореанде", как большинство ее коллег, а в небольшой элитной частной гостинице в центре города. С собой в Ялту Лола привезла "живых" музыкантов, балет и массу реквизита для своей программы "Шоу разведенной женщины".)
Владимир Громов (Ялта)
("Факты" № 161, 5 сентября 2003 г.)
Ялтинські сезони
(Під такою назвою в Ялті проходив 1-й Міжнародний фестиваль опери і балету під патронатом міського голови Сергія Брайка.)
Олександр Кулик.
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
На концерте в симферополе публика не узнала Таисию Повалий в новом имидже
(Таисия Повалий готовит к выходу свой новый украинский альбом. Его заглавной песней станет композиция "Серденько", написанная Олегом Харитоновым и Валерией Серовой.)
Наталия Заяц
("Сегодня" № 203, 10 сентября 2003 г.)
Земельне питання. Сільське господарство, плодівництво
Замість аквапарку – наметове містечко
(У Сімеїзі кримські татари самовільно захопили землю.)
Василь Драголюк. Крим.
(“Україна молода” № 159, 2 вересня 2003 р.)
На краю хлібного лану
(На базі Кримської державної сільськогосподарської станції відбулася республіканська нарада аграріїв, на якій підбито підсумки збирання колосових культур і розглянуто проблеми створення належного підґрунтя для майбутнього врожаю.
У роботі наради взяли участь голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин, заступник голови Верховної Ради автономії Василь Кисельов, вчені, організатори сільгоспвиробництва.
Як зазначив головний доповідач заступник міністра АПК Криму Сергій Пелагенко, за останні десять років хлібороби автономії отримали найнижчий валовий збір зерна. До рівня минулого року недозібрано 400 тис. тонн, у тому числі продовольчої пшениці — 248 тис. тонн.)
Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр” № 164, 4 вересня 2003 р.)
Тризна по Кримському Виноградарству
(Парламент і виноград: розумне і корисне?
Чомусь ніяк не можна позбутися стійкого враження: те, що відбувалося на недавній сесії Верховної Ради Криму при обговоренні проекту постанови «Про підтримку виноградарства і виноробства в АРК», нагадувало поминальну тризну. Після доповіді міністра АПК автономії Сергія Дроботова не було ні звичних парламентських «ігор», ні емоційних виступів, ні змагань думок. Здавалося, в залі панували цілковита апатія і безнадійність щодо перспективи предмета обговорення: проголосували — і геть з очей! Хоча слід сказати, що вже саме винесення питання на розгляд сесії свідчить про перевагу нинішніх депутатів над їхніми попередниками, котрі займалися політикою тоді, коли визначальні галузі кримської економіки, в тому числі і виноградарство, гинули.)
Микола Семена. Крим
(старший науковий співробітник Всекримського
інформаційно-культурного центру, академік УЕАН)
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Знову захоплення землі
(Кримські татари знову вдалися до силових методів тиску на владу, розбивши наметові містечка поблизу Ялти.)
Олександр Кулик.
(“Урядовий кур’єр” № 165, 5 вересня 2003 р.)
Скидання поголів’я: до чого призведе лідерство?
(Зазвичай безпристрасна статистика принесла радісну звістку: у першому півріччі Крим лідирував серед південних регіонів України за виробництвом м’яса. В усіх категоріях господарств автономії його вирощено 61,1 тис. тонн у живій масі, що на 21 відсоток більше аналогічного торішнього періоду. Як повідомила журналістів начальник управління тваринництва й рибного господарства Міністерства аграрної політики Криму Лариса Косяченко, на другому місці за виробництвом м’яса Одеська область (55,1 тис. тонн, що більше аналогічного показника минулого року на 3,8%), далі йдуть Запорізька (50,8 тис. тонн, зростання на 10,2%), Херсонська (зростання на 14,4%) і Миколаївська (зростання на 15,7%).)
Микола Семена. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Осел не только ушами шевелит...
(Когда-то, на заре своей туманной юности, классики нашей сатиры и юмора Илья Ильф и Евгений Петров работали в газете «Гудок». И уже тогда отличались тем, что умели как мастерски править критические заметки рабкоров, так и придумывать к ним меткие заголовки. Помню, еще в университете нам читали лекции об этом периоде их творческой деятельности. И как классический приводили случай, когда небольшая заметка о каком-то головотяпе с железной дороги с придуманным ими заголовком стала своеобразным апофеозом карьеры этого деятеля. Заголовок был такой: «И осел ушами шевелит». Где бы потом ни появлялся этот руководитель, на него косились, а за спиной перешептывались: «Это тот, который ушами шевелит».)
Анатолий Васильев из Бахчисарая
(«Правда Украины» № 134-137, 4-10 сентября 2003 г.)
Сімеїзька «битва»
(Цього тижня в Криму поновилися самозахоплення земель кримськими татарами. Цього разу — лаврові поля Ялтинського гірничо-лісового заповідника.
Нагадаємо, що в липні кілька груп кримських татар поставили наметові містечка в районі Ялти, Гурзуфа і на території, що перебуває в підпорядкуванні ТОВ «Кримболгарпівденсервіс» у Симеїзі («День», №128). 23 липня мер Ялти Сергій Брайко і лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов підписали протокол про урегулювання проблеми наділення кримських татар землею в районі Великої Ялти. Після цього «поляни протесту» в Ялті і Гурзуфі було ліквідовано («День», №131). Проте виконання домовленостей не задовольнило сторони конфлікту. Нова вимога учасників самозахоплення в Сімеїзі на території Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника — виділення репатріантам земельних ділянок на території Великої Ялти. )
Микита Касьяненко, Ялта—Сімферополь
(«День» №157, 6 вересня 2003 р.)
Курорти. Туризм.
«Артек» заживет по-новому
(Знаменитый Международный центр отдыха для детей в Крыму в ближайшие два года ожидают грандиозные перемены.)
(«Киевские ведомости» № 190, 3 сентября 2003 г.)
На реконструкцію “Артека”
(Президент України Леонід Кучма доручив Прем'єр-міністру України Віктору Януковичу передбачити у проектах законів про Державний бюджет України на 2004 і 2005 роки видатки на проведення другого та третього етапів робіт з реконструкції Міжнародного дитячого центру «Артек).
(“Урядовий кур’єр” № 163, 3 вересня 2003 р.)
"По дороге в оздоровительный лагерь в Джанкое нам через окна вагонов предлагали: "пацаны, ширнуться не хотите?"
(По возвращении школьника из детской здравницы родителям следует проверить, не приобщился ли он там к вредным привычкам. Каникулы закончились. Возвращаясь с отдыха, детвора делится с родителями незабываемыми впечатлениями о лете - о том, как в лагере или санатории устраивали день Нептуна, как плескались в море или горной речке. Однако "кое о чем" мальчишки и девчонки распространяться не спешат... О чем именно? Узнать об этом я смогла у ребятишек, их воспитателей и врачей в ходе поездки по крымским здравницам, организованной по инициативе двух постоянных комиссий Киевсовета: по вопросам гуманитарной политики и охраны здоровья и социальной защиты, а также Международным фондом Святой Марии.)
Ольга Сметанская (Ялта-Киев)
("Факты" № 160, 4 сентября 2003 г.)
Заволодіти “Бригантиною” “по понятію”
(Події довкола українського пансіонату сколихнули курортну Алушту
Спершу «гегемонами» були шахтарі...
Цей скромний пансіонат у самісінькому центрі Алушти від самого початку планували зробити шахтарським. І в ті часи такі наміри сприймалися за найблагородніші. Як не як, шахта «Дніпровська» (тепер Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля»), згідно з розробленою програмою оздоровлення трудящих у Криму, визначилася зі своєю позицією щодо розташованої в Алушті курортної поліклініки. Умови укладеної угоди складною арифметикою не здавалися. Шахта добудовує підпорядкований поліклініці кліматопавільйон, запроектований ще в 1989 році, і отримує за це можливість стабільно оздоровлювати трудящих. Однак життя внесло свої корективи. Шахту чимдалі стискав вузол відомих проблем вугільної галузі, позначених пам'ятними страйками кінця 90-х. Отже, добудувати кліматопавільйон самотужки було неможливо, як би того не хотіли.)
Сергій Довгаль.
(“Україна молода” № 161, 4 вересня 2003 р.)
Президенти, чемпіони світу та зірки естради зустрінуться на Ялтинській набережній
(Гурмани в плані відпочинку вважають, що на курортах Південного узбережжя треба відпочивати саме у вересні. Море, як і раніше, тепле, але сонце вже не обпікає, немає виснажливої задухи, пляжі вільні, у місті повно квартир на будь-який смак і гаманець, а ринки завалені овочами та фруктами. У повітрі літають, переливаючись на сонці, найтонші павутинки. Настає знамените «бабине літо», або оксамитовий сезон. Сухе повітря, неспекотна погода (у середньому 19—20 градусів), ласкаве море (20—21 градус) — ось чому цю пору року порівнюють з оксамитом.)
Тетяна Агаркова. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
«Кримською стрілою» від Сочі до Ялти
(Відтепер дістатися з Ялти до Сочі можна Чорним морем.)
Володимир Царук
(Центр туристичної інформації НТО)
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Кам'яна мелодія Криму
(Коли машина з водієм, який схвильовано жестикулює, стрімко вилітає з-за чергового повороту кримського серпантину, ти бачиш те, що змушує забути про небезпеку звалитися в прірву, — безкрайню синю гладь. Забуто всі домашні турботи, забуто ніч у плацкарті, ціну за таксі (75 грн. із Севастополя до Фороса). Попереду — море.)
Юрій Перебаєв.
(“Голос України” № 167, 6 вересня 2003 р.)
Охорона природи
Сімферополь чи Сімферопил?
(Уже місяць у зеленій зоні парку ім. Гагаріна — оберегу загазованих транспортом «воріт Криму», розіпнуто намети екологів, до яких звернулися по допомогу і підтримку мешканці сусідніх з цією оазою міста будинків.
Пікетувальників підтримало 17 екологічних, політичних, правозахисних і громадських організацій. Вони виступили проти забудови земельної ділянки, розташованої в прибережній смузі річки Малий Салгир. Землю виділено фірмі «Професіонал». Однак ці 0,53 га є природоохоронною територією, де забороняється будівництво будь-яких споруд.)
Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” № 169, 10 вересня 2003 р.)
Севастополь.
Демагогия по-флотски
(В номере от 22.08.2003 г. «ВВ» перепечатали из «Московских новостей» статью Дмитрия Бабича «Демагогия как дорогое удовольствие». Оправдывая свое название, материал является ярким примером демагогии.
Так, говоря о сроках и условиях базирования российского Черноморского флота в Севастополе, Д.Бабич ссылается на соглашения по ЧФ 1997 года, которые ни по названию, ни по содержанию договорами аренды госимущества Украины не являются. Они посвящены разделу материальной части ЧФ бывшего СССР и общим вопросам базирования ЧФ РФ в Севастополе.)
Юрий Лещенко
(«Вечерние вести» № 131, 3 сентября 2003 г.)
Символ, запроторений за грати
(Про минуле - правду
Першорядної ваги подією представили близькі до офіційних кіл засоби масової інформації чергове відвідання Л.Кучмою міста Севастополя, що відбулося 13 серпня. Головною метою поїздки, повідомлялося народові, стало ознайомлення з ходом підготовки пам'ятних заходів, пов'язаних із 150-річчям Східної (Кримської) війни 1853—56 років.)
Віктор Мазаров
(“Комуніст” № 69, 3 вересня 2003 р.)
Холопи промовчали...
(Громадськість Севастополя стурбована відсутністю реакції з боку української влади на заяву міністра оборони РФ про те, що у Росії "немає планів щодо виходу з Севастополя". Про це йдеться в переданій УНІАН заяві громадських організацій та політичних партій Севастополя щодо некоректних висловлювань міністра оборони Російської Федерації.)
(“Молодь України” № 111, 4 вересня 2003 р.)
То де ж рідна земля українських моряків?
Диверсанти
Днями севастопольська газета «Слава Севастополя», що оспівує СДПУ(о) і особисто главу адміністрації Президента України, повідомила, що «на флагманському кораблі Військово-Морських Сил ЗС України фрегаті «Гетьман Сагайдачний» розпочався монтаж першої на флоті корабельної супутникової телевізійної системи силами севастопольських фахівців та під керівництвом технічного представника телекомпанії «Інтер» Ігоря Слєсарєва».
Ігор Чембало
(“Українське слово” № 36, 4-10 вересня 2003 р.)
Тут живе історія і смітять дачники...
(У Севастополі поступово встановлюються цивільні порядки, і місто починає усвідомлювати свій потенціал. Курс України на демілітаризацію регіону, величезний інтерес до Севастополя в усьому світі, тисячі туристичних об’єктів світового значення, великі рекреаційні можливості, розвинена інфраструктура всіх видів транспорту (передусім морського, авіаційного, залізничного) — все це умови для небаченого вибухового розвитку курортної й туристичної сфери на всьому Гераклейському півострові Криму. Але те, як це відбувається нині, викликає тривогу городян…)
Микола Семена. Крим
(“Дзеркало тижня” № 33, 30 серпня – 5 вересня 2003 г.)
Символ, запроторений за грати
(Закінчення. Початок у №69).
(Відкрите море, обривистий скелястий берег і — тиша. А влітку 1942-го тут, на мисі Херсонес, ставала дибки земля. Останні дні 250-денної оборони були переповнені трагізмом. Затиснутий у лещата третього за ліком гітлерівського удару місто-солдат повільно відступало, залишаючи за собою руїни і пожарища. В ніч з 29 на 30 червня командування. Севастопольського оборонного району було змушене відійти на запасний флагманський командний пункт Чорноморського флоту, який знаходився в казематах 35-ї батареї берегової оборони. Саме тут о 19 годині 30 хвилин у вівторок, 30 червня 1942 року, почалося спільне засідання Військових рад Чорноморського флоту та Приморської армії, яке стало останнім.)
Віктор Мазаров
(“Комуніст” № 70, 5 вересня 2003 р.)
Пам'ятки нагадують про героїчну оборону
(Севастопольські реставратори завершили роботи а відновлення початкового вигляду пам'ятника герою першої оборони міста матросу Петру Кошці, який встановлено на Малаховому кургані у 1956 році.)
(“Урядовий кур’єр” № 166, 6 вересня 2003 р.)
Події. Суд
В списке пропавших остался один человек
(На пепелище в «Алмазе» нашли фрагменты шестого тела)
Майкл Львовски. Крым.
(«Комсомольская правда» № 160, 2 сентября 2003 г.)
Кримінал. Вандалізм
«Алмаз»: уже шесть жертв
(На месте трагедии в пансионате «Алмаз» в поселке Морское под Судаком в Крыму обнаружили тело шестого погибшего во время пожара. Вместе с тем пока идентифицировали тело только одного человека, сообщили в пресс-службе МЧС. Судьба одного человека по-прежнему остается неизвестной.)
(«Вечерние вести» № 130, 2 сентября 2003 г.)
Оквернили памятник
(Об очередном акте вандализма сообщил сайт trans-m-radio.com со ссылкой на пресс-службу Меджлиса крымскотатарского народа.)
(«Сегодня» № 201, 8 сентября 2003 г.)
Спорт
У Ялтинского разбитого корыта
(Как это ни прискорбно, но матч за звание чемпиона мира по шахматам между Русланом Пономаревым и Гарри Каспаровым, «прописанный» в Ялте с 18 сентября, почил в бозе. Сколько же вокруг него было сломано копий с разных сторон, какие нешуточные усилия предпринимались ради достижения провозглашенной благородной идеи объединения рыцарей древней игры в единую шахматную семью... Но в итоге все пошло прахом.)
(«Вечерние вести» № 131, 3 сентября 2003 г.)
“Ялтинський діамант” завоювали білоруські бійці Панкратівну
(Міжнародний турнір з панкратіону “Ялтинський діамант” завершився в обох фінальних матчах (у ваговій категорії до і понад 81 кілограм) перемогою білорусів над українськими майстрами давньогрецького виду спорту.)
(“Хрещатика” № 129, 4 вересня 2003 р.)